Рішення № 16487401, 14.06.2011, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.06.2011 Справа № 5024/718/2011

Господарський суд Херсонської області у складі судді Людоговської В.В. при секретарі Шевченко М. С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська лізингова компанія", м. Київ

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Херсон

про стягнення 230948грн. 39коп.

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_2 представник дов. № 540 від 25.05.2011 р.

від відповідача не прибув.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська лізингова компанія" (позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (відповідач) заборгованості за договором фінансового лізингу в сумі 230948грн. 39коп., з яких: 193214,47 - основна заборгованість, 19868,04 грн. - інфляційні витрати, 5865,88 грн. - 3% річних, 12000,00 грн. - штраф.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не прибув, витребуваних документів не надав, про причини своєї неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату. час та місце проведення судового засідання. Ухвалу про порушення справи відповідач отримав 28.04.2011 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.26), 10 травня 2011 року представник відповідача звертався до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи (а.с.28). Ухвалу про відкладення розгляду справи на 14.06.2011 р. відповідач отримав 31.05.2011 року.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що відповідача було належним чином повідомлено про місце, дату та час проведення судового засідання, проте, своїм правом приймати участь у судовому засіданні останній не скористався. Про поважні причини неявки в судове засідання відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

З огляду на вищевказане, відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, представника позивача, суд -

в с т а н о в и в :

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська лізингова компанія" (надалі за текстом Позивач, Лізингодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (надалі за текстом Відповідач, Лізингоодержувач) було укладено договір фінансового лізингу від 09.09.08р. № 01-293/08-обл (надалі за текстом - Договір).

Відповідно до умов договору Позивач 19.09.2008 р. за Актом приймання-передачі (а.с.20)передав Відповідачу у фінансовий лізинг Майно, зазначене у специфікації, дизельний автонавантажувач CPCD15N-RW10 (додаток № 2 до Договору а.с.13).

Відповідач зобов'язався, зокрема, своєчасно сплачувати лізингові платежі за отримане Майно відповідно до Графіку платежів (додаток № 1 до Договору) та умовам Договору.

Як стверджує Позивач, Відповідач не виконує свої фінансові зобов'язання, має хронічну прострочену заборгованість, чим порушує умови Договору та вимоги законодавства України. Станом на 20 березня 2011 р. розмір лише основної простроченої заборгованості за Договором, згідно розрахункам Позивача, становить 193214,47 грн.

Внаслідок укладення договору між сторонами виникло зобов'язання, врегульоване ст. 806 ЦК України, згідно якої одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати іншій стороні (лізингоодержувачу) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої згоди домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Визначення поняття лізингу також передбачено ст. 292 ГК України, відповідно до якої лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Крім того, зобов'язання лізингоодержувача по сплаті лізингових платежів визначено п. 2.3. ст. 11 Закону України "Про фінансовий лізинг".

Відповідно до положень ст. 526 Цивільного кодексу України (435-4) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За вказаних обставин, позовні вимоги щодо стягнення простроченої заборгованості за лізинговими платежами підлягають задоволенню.

Крім того, на думку Позивача за первісним позовом, відповідно до положень ч. 2 ст. 625 ЦК України, Відповідач має сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, що становить 19868,04 грн., а також 3% річних від простроченої суми, що становить 5865,88 грн.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тому, відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача індекс інфляції за весь час прострочення та три відсотки річних з простроченої суми.

Суд перевірив розрахунки в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 19868,04 грн. та 3 % річних в сумі 5865,88 грн. і зазначає, що позовні вимоги в цій частині обґрунтовані і підлягають задоволенню.

У відповідності до п.7.2.1. ст.7 Загальних умов фінансового лізингу до Договору лізингоодержувач зобов»язаний щоквартально письмово інформувати лізингодавця про стан та місцезнаходження предмета лізингу шляхом направлення останньому звіту.

Відповідач не надав відповідних доказів на підтвердження того, що вищевказані звіти направлялись позивачу.

Відповідно до п.4.2.5. Договору лізингу лізингодавець вправі застосувати до лізингоодержувача штраф у розмірі п»яти відсотків від загальної вартості предмета лізингу, вказаної в Специфікації за кожен випадок такого порушення.

Згідно частини 1 статті 230 ГК України пеня й штраф є господарськими штрафними санкціями, які учасник господарських відносин зобов»язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов»язання.

Частиною 4 ст.231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов»язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов»язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів.

Враховуючи викладене, лізингоодержувач - відповідач зобов»язаний сплатити штраф у розмірі 12000,00 грн.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі зазначених вище норм матеріального права, керуючись ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська лізингова компанія" (ідентифікаційний код - 30575865, фактична адреса 04070, місто Київ, вул. Ілінська, 8, р\рахунок 26004024740200 в АКІБ "УкрСиббанк", МФО - 351005) 193214,47 грн. простроченої заборгованості за лізинговими платежами, 19868,04 грн. інфляційних витрат, 5868,88 грн. 3% річних, 12000,00 грн. штрафу, 2309,49 грн. витрат по сплаті державного мита, 236грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України (вступна, описова, мотивувальна і резолютивна частини).

Суддя В.В.Людоговська

Повне рішення складено 15.06.2011 р.