Рішення № 16487384, 17.06.2011, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" червня 2011 р. Справа № 5019/834/11

Суддя Войтюк В.Р. розглянувши матеріали справи

за позовом: Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА ГРУПА "ТАС"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Салют"

про стягнення 25 500 грн. 00 коп.

В засіданні приймали участь:

Від позивача : не з'явився

Від відповідача : ОСОБА_1 за дов. у справі.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "СТРАХОВА ГРУПА "ТАС" звернулось до господарського суду з позовною заявою у якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Салют" в порядку регресу матеріальні збитки в сумі 25500 грн. 00 коп. посилаючись на таке.

22.12.2007 р. по автодорозі «Північний під'їзд до м. Рівне" зі сторони с.В.Житин в напрямку м. Рівне, відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «ЗІЛ», державний НОМЕР_1, який належить ТзОВ підприємство «Салют», під керуванням ОСОБА_2 та є забезпеченим транспортним засобом згідно Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/1282984 (далі - Поліс), укладеним між ТзОВ «Салют" та ЗАТ «Страхова група «ТАС»(з 11.11.2009 р. змінено назву на ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «СТРАХОВА ГРУПА «ТАС», скорочено - АТ «СГ «ТАС»(приватне)).

Під час ДТП вказаним транспортним засобом керував працівник ТзОВ «Салют»ОСОБА_4, якого визнано винним у настанні ДТП, що підтверджується постановою Рівненського міського суду та постановою про відмову порушення кримінальної справи СУ УМВС.

У результаті ДТП пошкоджено транспортний засіб «Форд Експрес», реєстраційний НОМЕР_2 який належить ОСОБА_3 праві приватної власності.

Порядок, умови та межі відповідальності страхових компаній визначено Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (надалі - Закон ОСЦПВ).

Страхове відшкодування розраховано згідно з умовами Закону ОСЦПВ та здійснено страхову виплату особі, яка мала право на отримання страхового відшкодування у розмірі 25500,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 5111 від 23.04.2008 р.

Згідно абзацу ґ) підп. 1.1. ст.. 38 Закону України «Про загальнообов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду:

г) якщо дорожньо-транспортна пригода визначена в установленому порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху;

Відповідно до постанови суду та постанови про відмову в порушенні кримінальної справи вказана ДТП виникла внаслідок того, що автомобіль «ЗІЛ»д.н.з. НОМЕР_1 мав технічну несправність, а саме: порушення герметичності пневматичного гальмового приводу.

ОСОБА_4 на момент настання ДТП працював водієм ТзОВ «Салют»та виконував свої трудові обов'язки, що підтверджується витягом з наказу від №187 від 10.12.2007 р., дорожнім листом вантажного автомобіля від 22.12.2007 року.

Крім того, згідно з п.1 ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Таким чином, до Позивача перейшло право зворотної вимоги (регресу) до винної у заподіяних збитках особи, тобто до Відповідача.

Із позовними вимогами відповідач не погоджується з наступних підстав.

22.12.07 року по автодорозі «Північний підїзд до м. Рівне зі сторони В.Житин в напрямку м. Рівне відбулось ДТП за участю автомобіля. «ЗІЛ 431610», державний НОМЕР_1, котрим керував ОСОБА_4, Т.з. був повністю у справному стані, про що свідчить подорожній лист підписаний механіком підприємства.

На час скоєння ДТП діяла Інструкція з провадження та організації діловодства у справах про адміністративні порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, затверджена наказом МВС України 22.10.2003 №1217. Згідно п.2.5 інструкції при вчиненні правопорушень водіями транспорту організації, установ, підприємств незалежно від форм власності про це додатково робиться запис в маршрутному листі. Жодних записів в подорожньому листі ОСОБА_4 зроблено не було щодо порушень ним ПДР.

Згідно Статті 1166 Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду:

1. Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до Статті 1188 Відшкодування шкоди, завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки:

1.Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме:

1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою;

Відповідно до Статті 1191 Право зворотної вимоги до винної особи:

1. Особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Водій ОСОБА_3 не був оглянутий інспекторами ДАІ, та медпрацівниками на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або чи знаходиться під впливом препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Заслухавши пояснення, давши оцінку доказам, суд прийшов до висновку, що у позові слід відмовити з огляду на таке.

22.12.2007 р. по автодорозі «Північний під'їзд до м. Рівне»зі сторони с. В.Житин в напрямку м. Рівне, відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «ЗІЛ», державний НОМЕР_1, який належить ТзОВ підприємство «Салют», під керуванням ОСОБА_2 та є забезпеченим транспортним засобом згідно Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/1282984, укладеним між ТзОВ «Салют»та ЗАТ «Страхова група «ТАС»(з 11.11.2009 р. змінено назву на ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «СТРАХОВА ГРУПА «ТАС», скорочено - АТ «СГ «ТАС»(приватне)).

Під час ДТП вказаним транспортним засобом керував працівник ТзОВ «Салют»ОСОБА_4, якого визнано винним у настанні ДТП.

У результаті ДТП пошкоджено транспортний засіб «Форд Експрес», реєстраційний НОМЕР_2 який належить ОСОБА_3 праві приватної власності.

Порядок, умови та межі відповідальності страхових компаній визначено Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (надалі - Закон ОСЦПВ).

Страхове відшкодування розраховано згідно з умовами Закону ОСЦПВ та здійснено страхову виплату особі, яка мала право на отримання страхового відшкодування у розмірі 25500,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 5111 від 23.04.2008 р.

Згідно абзацу ґ) підп. 1.1. ст.. 38 Закону України «Про загальнообов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду.

г) якщо дорожньо-транспортна пригода визначена в установленому порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху;

Позивач посилається, що відповідно до постанови суду та постанови про відмову в порушенні кримінальної справи вказана ДТП виникла внаслідок того, що автомобіль «ЗІЛ»д.н.з.НОМЕР_1 мав технічну несправність, а саме: порушення герметичності пневматичного гальмового приводу і зазначає, що це підстава позовних вимог.

Однак, суд критично оцінює прямий причинно-наслідковий зв'язок між порушенням герметичності пневматичного гальмового приводу і скоєнням ДТП з огляду на таке.

Із постанови про відмову у порушенні кримінальної справи убачається наступне.

22.12.2007 року приблизно о 21 год. 30 хв. водій ОСОБА_4, керуючи технічно-несправним вантажним автомобілем «ЗІЛ»д.н.з. НОМЕР_1, що має несправність, яку водій міг виявити перед виїздом, а саме: порушення герметичності пневматичного гальмового приводу, що спричиняє зменшення тиску повітря при непрацюючому двигуні більш як на 0,05 МПа (0,5 кГс/кв.см) за 15 хв. у разі приведення в дію органів керування гальмовою системою, рухаючись по автодорозі «Північний підїзд до м. Рівне»зі сторони с. В.Житин в напрямку м Рівне, під час руху виявивши несправність електропроводки автомобіля, маючи змогу звернути на узбіччя та здійснити там зупинку, транспортний засіб за межі дороги не прибрав, а зупинився з вимкненими габаритними ліхтарями та фарами в межах смуги власного руху, після чого сталося зіткнення даного автомобіля з автомобілем «Опель-Вектра»д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_1, який рухався позаду в попутному напрямку, а приблизно через 1-2 хвилини сталося зіткнення задньої частини вказаного вантажного автомобіля з передньою частиною автомобіля «Форд-Експрес»д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1, який також рухався позаду в попутному напрямку.

Внаслідок ДТП останній отримав тілесні ушкодження у вигляді забою мяких тканин голови, а транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень.

В прямому безпосередньому причинному зв'язку з виникненням ДТП і шкідливими наслідками, які настали, перебуває порушення ОСОБА_2 наступних пунктів Правил дорожнього руху, які вимагають:

- п.1.5. - Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків,

- п.2.3. - Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, ....

- п.19.4. Під час зупинки на дорозі в темну пору доби і в умовах недостатньої видимості на транспортному засобі мають бути ввімкнені габаритні або стоянкові ліхтарі, а при вимушеній зупинці додатково - аварійна світлова сигналізація.

- п.31.4. Забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам:

г) порушено герметичність пневматичного або пневмогідравлічного гальмового приводу, що спричиняє зменшення тиску повітря при непрацюючому двигуні більш як на 0,05 МПа (0,5 кГс/кв.см) за 15 хв. уразі приведення в дію органів системою.

Таким чином, водій мав можливість звернути на узбіччя та здійснити там зупинку.

Відповідно до висновків експертизи від 08.01.08 р. "На момент огляду робоча гальмівна система досліджуваного автомобіля ЗІЛ-130 знаходилася в технічно несправному, однак частково в працездатному стані (гальмують тільки передні колеса) та не відповідала вимогам п. 31.4, 31.4.1, 31.4.1 г. Правил дорожнього руху України".

Відтак, технічний стан гальмівної системи, на який посилається позивач, дозволяв безпечно звернути на узбіччя, що унеможливило би ДТП.

Пригода сталася коли автомобіль перебував у статичному стані (не рухався), отже, була відсутня потреба його зупиняти шляхом гальмування, а тому ДТП не є безпосереднім наслідком стану частково несправної гальмівної системи.

Постановою суду від 25.02.08 р. ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні правопорушення передбаченого ст.124 КпАП України, оскільки він порушив п.п. 1.5, 2.3, 19.4, 31.4 (г) Правил дорожнього руху. Проте судом не досліджувався і не установлений безпосередній наслідковий зв'язок між ДТП та частковою невідповідністю технічного стану гальмів.

Відтак доказів причинно-наслідкового зв`язку між станом гальмівної системи та ДТП - суду не надано.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами:

письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів;

поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.49, 82-84 ГПК Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позову.

Суддя Войтюк В.Р.

Повний текст рішення складений: "22" червня 2011 року.