Рішення № 16487318, 14.06.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" червня 2011 р.Справа № 30/17-767-2011 За позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРУПА УПРАВЛІННЯ БІЗНЕСОМ»

До відповідача: Фізична особа підприємець ОСОБА_2

Про витребування майна та стягнення

Третя особа з самостійними вимогами на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Парус»

До відповідача: Фізична особа підприємець ОСОБА_2

Про усунення перешкод у користуванні нежилим приміщенням шляхом виселення

Суддя РОГА Н.В.

Представники:

Від ТОВ «ГРУПА УПРАВЛІННЯ БІЗНЕСОМ»: ОСОБА_3- довіреність від 01.01.2011р.

Від ФОП ОСОБА_2: не зявився;

Від ТОВ «Парус»: ОСОБА_4- довіреність від 07.04.2011р

Суть спору: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «ГРУПА УПРАВЛІННЯ БІЗНЕСОМ», звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (далі ФОП ОСОБА_2) про витребування з чужого незаконного володіння відповідача нежилого приміщення загальною площею 115,6 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, а також стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі у сумі 165 000 грн., пені від суми заборгованості по орендній платі 5396 грн. 33 коп., заборгованості за комунальні послуги у сумі 7 610 грн. 08 коп.., пені на суму заборгованості за комунальні послуги 134 грн. 71 коп., 150% річних у сумі 52222 грн. 60 коп., інфляційних у сумі 1 438 грн. 50 коп.

Представник позивача позовну заяву підтримує, наполягає на задоволенні позову.

Відповідач ФОП ОСОБА_2 про місце та час судових засідань був повідомлений за місцем проживання та реєстрації, але, судова поштова кореспонденція була повернута з відміткою «за закінченням строку зберігання».

08 квітня 2011р. до суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Парус»до ФОП ОСОБА_2 про усунення перешкоди у користуванні нежилим приміщенням загальною площею 115,6 кв.м, розташованим за адресою: АДРЕСА_2 шляхом виселення ФОП ОСОБА_2 з зазначеного приміщення.

Як вже зазначалося вище, ФОП ОСОБА_2 про місце та час судових засідань був повідомлений за місцем проживання та реєстрації, але, судова поштова кореспонденція була повернута з відміткою «за закінченням строку зберігання»

За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивачів, суд встановив:

15 вересня 2008р. між ТОВ «Парус»(Установник управління) та ТОВ «ГРУПА УПРАВЛІННЯ БІЗНЕСОМ»(Управитель) був укладений Договір управління нерухомим майном, згідно якого Установник управління передає в управління нерухоме майно, а саме: нежитлове підвальне приміщення загальною площею 495,9 кв.м. та нежитлове приміщення першого поверху загальною площею 516,2 кв.м, що заходяться за адресою: АДРЕСА_2, та належать Установнику управління на праві власності.

Договір набирає чинності з моменту його нотаріального посвідчення та державної реєстрації та діє 5 років. Закінчення строку дії цього Договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення, яке мало місце під час дії цього Договору.

За умовами п.7.3.1 Договору Управитель має право володіти, користуватися та розпоряджатися обєктом у встановлених чинним законодавством та цим Договором межах, зокрема, укладати будь-які контракти, угоди та договори з третіми особами, які направлені на досягнення мети цього Договору, в тому числі самостійно, без погодження з Установником управління та на власний розсуд визначати умови договорів, угод та контрактів, які укладаються.

01 жовтня 2008р. між ТОВ «ГРУПА УПРАВЛІННЯ БІЗНЕСОМ» (Орендодавець) та ФОП ОСОБА_2 (Орендар) був укладений Договір оренди, згідно якого Орендодавець надає Орендарю у тимчасове платне користування на умовах оренди частину нежитлового приміщення, яка складається з приміщень першого поверху загальною площею 90 кв.м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2, з метою організації магазину. Відповідно до п.7.1 Договору цей договір укладається строком на один рік , набирає чинності дня його підписання сторонами. Після закінчення строку дії Договору, за умови відсутності заперечень сторін, дія Договору продовжується на той же строк на тих же умовах.

У той же день, 01.10.2008р. нежитлове приміщення площею 115, 6 кв.м, розташоване за адресою: АДРЕСА_2,було передано Орендарю за актом приймання-передачі.

За умовами п.1.1 Договору оренди Орендар щомісячно сплачує Орендодавцю орендну плату та відшкодовує всі витрати по оплаті спожитих комунальних послуг, у тому числі: спожиту електроенергію, теплопостачання та водопостачання , згідно виставленим рахункам.

Згідно п.3.2.3 Договору оренди Орендар зобовязався своєчасно вносити орендну плату, інші платежі в порядку та на умовах, передбачених Договором.

Відповідно до розділу 4 Договору Орендар з 1 по 5 число кожного місяця вносить орендну плату за поточний місяць на поточний рахунок Орендодавця у розмірі 1060 грн. (з ПДВ), а також відшкодовує всі витрати по оплаті спожитих комунальних послуг, у тому числі: спожиту електроенергію, теплопостачання та водопостачання, вивіз мусору, згідно виставленим рахункам протягом 5-ти банківських днів з дня виставлення рахунку.

01 жовтня 2008р. сторони підписали Додаткову угоду до Договору оренди , якою змінили площу обєкта оренди з 90 кв.м на 115,6 кв.м. Додатковою угодою від 19.12.2008р. сторони домовилися, що за січень та лютий 2009р. Орендар сплачує орендну плату у розмірі 20000 грн. (з ПДВ). Додатковою угодою від 01.03.2009р. сторони домовилися, що з березня 2009р. Орендар сплачує орендну плату у розмірі 25000 грн. (з ПДВ). Додатковою угодою від 01.04.2009р. сторони домовилися, що з квітня 2009р. Орендар сплачує орендну плату у розмірі 30000 грн. (з ПДВ). Додатковою угодою від 01.09.2009р. сторони домовилися, що з вересня 2009р. Орендар сплачує орендну плату у розмірі 33000 грн. (з ПДВ). Додатковою угодою від 01.01.2010р. сторони домовилися, що з січня 2010р. Орендар сплачує орендну плату у розмірі 35000 грн. (з ПДВ). Додатковою угодою від 01.02.2010р. сторони домовилися, що з лютого 2010р. Орендар сплачує орендну плату у розмірі 45500 грн. (з ПДВ).

ТОВ «ГРУПА УПРАВЛІННЯ БІЗНЕСОМ» зазначає, що Орендар ФОП ОСОБА_2, неналежним чином виконував свої зобовязання за Договором оренди від 01.10.2008р. стосовно оплати орендної плати та спожитих комунальних послуг, у звязку з чим за ним утворилася заборгованість по орендній платі у сумі 165000 грн. та по оплаті за спожиті комунальні послуги у сумі 7610 грн. 08 коп.

Відповідно до п.7.4 Договору оренди, у звязку із порушенням Орендарем п.3.2.3 Договору, листом від 20.01.2011р. Орендодавець повідомив Орендаря про розірвання Договору з 01.02.2011р. та необхідність погасити заборгованість, а також повернути обєкт оренди.

За умовами п.5.2 Договору оренди за порушення строків внесення орендної плати та інших платежів Орендар сплачує Орендодавцю пеню у розмірі 2,5% за кожен день прострочення від суми простроченого платежу, а також відсотки за користування чужими грошовими коштами у розмірі 150% річних. Пеня нараховується без обмеження 6-ти місячним терміном та підлягає стягненню в межах строку позовної давності.

На підставі зазначеного пункту Договору оренди ТОВ «ГРУПА УПРАВЛІННЯ БІЗНЕСОМ»нараховано ФОП ОСОБА_2 пеню на суму заборгованості по орендній платі 5396 грн. 33 коп., пеню на суму заборгованості за комунальні послуги 134 грн. 71 коп., 150% річних у сумі 52222 грн. 60 коп.

Крім того, позивач зазначає, що відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. На підставі зазначеної статті позивач нарахував відповідачу інфляційні у розмірі 1 438 грн. 50 коп.

Позивач по справі зазначає, що згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами. А відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Згідно ст.525 цього ж Кодексу одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

ТОВ «ГРУПА УПРАВЛІННЯ БІЗНЕСОМ»також зазначає, що Конституцією України та ст.319 Цивільного кодексу України гарантується право власника на свій розсуд володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном. Згідно ст.391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. За таких обставин, враховуючи дострокове розірвання Договору оренди, «ГРУПА УПРАВЛІННЯ БІЗНЕСОМ»просить суд витребувати з чужого незаконного володіння відповідача нежиле приміщення загальною площею 115,6 кв.м, розташоване за адресою: АДРЕСА_2.

В ході розгляду справи до суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Парус»до ФОП ОСОБА_2 про усунення перешкоди у користуванні нежилим приміщенням загальною площею 115,6 кв.м, розташованим за адресою: АДРЕСА_2 шляхом виселення ФОП ОСОБА_2 з зазначеного приміщення.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що 29 грудня 2010р. між ТОВ «Парус»(Установник управління) та ТОВ «ГРУПА УПРАВЛІННЯ БІЗНЕСОМ»(Управитель) був укладений Договір про розірвання Договору управління нерухомим майном, у звязку з чим правовідносини між сторонами за Договором управління нерухомим майном припинилися.

ТОВ „Парус”, як власник нежилого приміщення загальною площею 115,6 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, вважає, що його права порушені незаконним зайняттям ФОП ОСОБА_2 зазначеного приміщення, адже, правовідносини між ТОВ «ГРУПА УПРАВЛІННЯ БІЗНЕСОМ» та ФОП ОСОБА_2 також припинилися.

Позивач зазначає, що відповідно до ч.2 ст.386 Цивільного кодексу України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення бій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Згідно ст.391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Розглянув матеріали справи суд доходить до такого висновку:

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Частиною 2 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобовязання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ним, та умови, які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства. Статтею 629 цього ж Кодексу встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, 01 жовтня 2008р. між ТОВ «ГРУПА УПРАВЛІННЯ БІЗНЕСОМ» (Орендодавець) та ФОП ОСОБА_2 (Орендар) був укладений Договір оренди, згідно якого Орендодавець надає Орендарю у тимчасове платне користування на умовах оренди частину нежитлового приміщення, яка складається з приміщень першого поверху загальною площею 90 кв.м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2, з метою організації магазину. 01 жовтня 2008р. сторони підписали Додаткову угоду до Договору оренди, якою змінили площу обєкта оренди з 90 кв.м на 115,6 кв.м.

За умовами п.1.1 Договору оренди Орендар щомісячно сплачує Орендодавцю орендну плату та відшкодовує всі витрати по оплаті спожитих комунальних послуг, у тому числі: спожиту електроенергію, теплопостачання та водопостачання , згідно виставленим рахункам.

Згідно п.3.2.3 Договору оренди Орендар зобовязався своєчасно вносити орендну плату, інші платежі в порядку та на умовах, передбачених Договором.

Відповідно до розділу 4 Договору Орендар з 1 по 5 число кожного місяця вносить орендну плату, розмір якої становив: з дати укладення Договору - 1060 грн. (з ПДВ), за січень та лютий 2009р. - 20000 грн. (з ПДВ), з березня 2009р. -25000 грн. (з ПДВ), з квітня 2009р. - 30000 грн. (з ПДВ), з вересня 2009р. - 33000 грн. (з ПДВ), з січня 2010р. - 35000 грн. (з ПДВ), з лютого 2010р. - 45500 грн. (з ПДВ), а також відшкодовує всі витрати по оплаті спожитих комунальних послуг, у тому числі: спожиту електроенергію, теплопостачання та водопостачання, вивіз мусора, згідно виставленим рахункам протягом 5-ти банківських днів з дня виставлення рахунку.

За приписами ст.193 Господарського кодексу України та ст.526 Цивільного кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати свої зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач неналежним чином виконував свої зобовязання щодо оплати орендної плати та відшкодування витрати по оплаті спожитих комунальних послуг та має заборгованість по цим видам зобовязання. Отже, вимога позивача щодо стягнення з ФОП ОСОБА_2 заборгованості по орендній платі у сумі 165000 грн. та відшкодування витрати по оплаті спожитих комунальних послуг у сумі 7610 грн. 08 коп. є обґрунтованою, підтверджена матеріалами справи та підлягає задоволенню.

За умовами п.5.2 Договору оренди за порушення строків внесення орендної плати та інших платежів Орендар сплачує Орендодавцю пеню у розмірі 2,5% за кожен день прострочення від суми простроченого платежу, а також відсотки за користування чужими грошовими коштами у розмірі 150% річних. Пеня нараховується без обмеження 6-ти місячним терміном та підлягає стягненню в межах строку позовної давності.

На підставі зазначеного пункту Договору оренди ТОВ «ГРУПА УПРАВЛІННЯ БІЗНЕСОМ» правомірно нараховано ФОП ОСОБА_2 пеню на суму заборгованості по орендній платі, яка складає 5396 грн. 33 коп., та пеню на суму заборгованості за комунальні послуги, яка складає 134 грн. 71 коп., а також 150% річних у сумі 52222 грн. 60 коп.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання , на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми , якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. У звязку із несвоєчасним виконанням ФОП ОСОБА_2 своїх зобовязань за Договором щодо оплати орендної плати у відповідності до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України позивач правомірно нарахував ФОП ОСОБА_2 інфляційні у сумі 1438 грн. 50 коп.

Що стосується вимоги ТОВ «ГРУПА УПРАВЛІННЯ БІЗНЕСОМ»про витребування з чужого незаконного володіння ФОП ОСОБА_2 нежилого приміщення загальною площею 115,6 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, то , на думку суду, ця вимога задоволенню не підлягає, у звязку з тим, що відповідно до ст.387 Цивільного кодексу України лише власник майна має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Як вже зазначало вище, власником майна є ТОВ „Парус”.

Позовна заява ТОВ „Парус” щодо усунення перешкоди у користуванні нежилим приміщенням загальною площею 115,6 кв.м, розташованим за адресою: АДРЕСА_2 шляхом виселення ФОП ОСОБА_2 з зазначеного приміщення, на думку суду, є обґрунтованою, підтверджена матеріалами справи, та підлягає задоволенню виходячи з наступного:

Відповідно до ст.ст.15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення , не визнання або оспорювання, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту права є припинення дії, яка порушує право.

За приписами ст.387 Цивільного кодексу України власник майна має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Крім того, згідно ст.317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ст.321 ЦК України). Відповідно до ст.381 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ „Парус” є власником нежитлових приміщень підвалу загальною площею 495,9 кв.м. та нежитлових приміщень першого поверху загальною площею 516,2 кв.м, що заходяться за адресою: АДРЕСА_2. За Договором управління нерухомим майном від 15.09.2008р. зазначені приміщення були передані в управління ТОВ «ГРУПА УПРАВЛІННЯ БІЗНЕСОМ». Але, 29 грудня 2010р. між ТОВ «Парус»(Установник управління) та ТОВ «ГРУПА УПРАВЛІННЯ БІЗНЕСОМ»(Управитель) був укладений Договір про розірвання Договору управління нерухомим майном, у звязку з чим правовідносини між сторонами за Договором управління нерухомим майном припинилися.

Крім того, припинилися і орендні правовідносини між ТОВ «ГРУПА УПРАВЛІННЯ БІЗНЕСОМ» та ФОП ОСОБА_2 Отже, зникли підставі для використання ФОП ОСОБА_2 нежилим приміщенням загальною площею 115,6 кв.м, розташованим за адресою: АДРЕСА_2. За таких обставин. у власника майна є всі підстави вимагати усунення перешкоди у користуванні нежилим приміщенням загальною площею 115,6 кв.м, розташованим за адресою: АДРЕСА_2 шляхом виселення ФОП ОСОБА_2 з зазначеного приміщення.

Судові витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача відповідно до ст.ст.44,49 ГПК України

Керуючись ст.ст. 44,49, 82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРУПА УПРАВЛІННЯ БІЗНЕСОМ» - задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (02139, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРУПА УПРАВЛІННЯ БІЗНЕСОМ» (м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 25, код ЄДРПОУ 35992950, п\р 26006020423001 в ОФ АТ «ІМЕКСБАНК»у м. Одеса, МФО 388584) заборгованість по орендній платі у сумі 165 000 грн. ,пеню щодо заборгованості по орендній платі у сумі 5396 грн. 33 коп., інфляційні у сумі 1438 грн. 50 коп., 150 % річних у сумі 52222 грн. 60 коп., заборгованість по комунальним послугам у сумі 7610 грн. 08 коп., пеню щодо заборгованості по комунальним послугам у сумі 134 грн. 71 коп., витрати по сплаті державного мита у сумі 2318 грн. 02 коп. та витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 118 грн.

3. У задоволенні іншої частини позову відмовити.

4. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Парус»- задовольнити.

5. Усунути перешкоди у користуванні нежилим приміщенням загальною площею 115,6 кв.м, розташованим за адресою: АДРЕСА_2 шляхом виселення Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (02139, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) із зазначеного приміщення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Парус»(м. Одеса, пр.Гагаріна, 12-а, код ЄДРПОУ 23872814).

6. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (02139, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Парус»(м.Одеса, пр.Гагаріна, 12-а, код ЄДРПОУ 23872814, п\р 26005002066001 в АКБ «ІМЕКСБАНК»м. Одеса, МФО 328384) витрати по сплаті державного мита у сумі 85 грн. та витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 236 грн. .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення підписане 20 червня 2011р.

Суддя Рога Н. В.