Постанова № 16486525, 09.06.2011, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

09.06.11 Справа № 5010/178/2011-5/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого судді Орищин Г.В.

суддів Галушко Н.А.

Краєвської М.В.

при секретарі судового засідання Петрик К.О.

розглянув апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Даноша»№447 від 27.04.2011р.

на рішення господарського суду Івано-Франківської області

від 13.04.2011р. у справі № 5010/178/2011-5/15

за позовом приватного підприємства «Качан-07», с.Щепанів Козівського району Тернопільської області

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Даноша», с.Копанки Калуського району Івано-Франківської області

про стягнення 382 254,96грн.

за участю представників сторін:

від позивача не з?явився

від відповідача Худзій Д.М., Мазур У.П.

Права і обов’язки сторін, передбачені ст. 22 ГПК України, право заявляти відводи, роз’яснено.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 13.04.2011р. у справі №5010/178/2011-5/15 (суддя Цюх Г.З.) частково задоволено позов приватного підприємства (далі-ПП) «Качан-07», присуджено до стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю (далі-ТзОВ) «Даноша» на користь позивача 49268,80грн. вартості недопоставленого товару, 219833,80грн. вартості втраченого зерна, внаслідок проведення процедури "очистки і осушки", 2691,03грн. державного мита, 166,14грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в частині стягнення 113152,36грн. вартості витрат на усунення недоліків зерна ріпаку, 1131,52грн. державного мита та 69,86грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що наявність вини відповідача в недопоставці насіння та поставці товару з підвищеним рівнем вологості та засміченості, підтверджено наявними в справі документами, зокрема, результатами аналізу та висновком (посвідчення №№ 46, 47, 48, 52, 53, 54 від 18, 21 серпня 2010р.), відтак, з посиланням на умови договору та ст.ст. 655, 670, 673, 678 ЦК України, ст.ст.174, 222, 224 ГК України, задоволив позов в частині стягнення вартості недопоставленого насіння ріпаку та витрат на проведення процедури очистки та осушки насіння ріпаку. В частині відмови в позові суд зазначив про недоведеність та безпідставність позовних вимог.

Дане рішення оскаржується відповідачем, оскільки, на його думку, рішення є незаконним та необґрунтованим, прийнятим з неповним з?ясуванням обставин справи, за невідповідності висновків суду матеріалам та обставинам справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права; просить скасувати рішення в частині задоволення позову і прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю. Зокрема, зазначає, що відповідач продав зерно по якості, погодженій сторонами договору, а також в межах норм, які передбачено ДСТУ, з вологістю в межах від 7 до 8%; відповідач, не погодившись із якістю товару, в порушення норм ст.688 ЦК України, не дотримався процедури оспорення якості зерна, зокрема, не повідомив позивача про незадовільну якість зерна як в момент отримання зерна, так і на час його відвантаження, про необхідність направлення представника для відібрання проб для додаткового аналізу зерна, що спричинило до неможливості для відповідача або покращити якість товару, або оскаржити висновки щодо якості зерна у встановленому законом порядку; тощо.

Представники відповідача в судовому засіданні підтримали доводи апеляційної скарги.

Позивач заперечив доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу (а.с.16-18, том 4), а також усними поясненнями представників в судовому засіданні. Зокрема, зазначив, що скаржник безпідставно визначає позивача як заготівельне підприємство, що спростовується матеріалами справи та нормативами, на основі яких здійснювались операції купівлі-продажу ріпаку : ДСТУ 4966:2008 «Насіння ріпаку для промислового переробляння. Технічні умови»; протокол випробувань №389 від 11.08.2010р. досліджувався в судовому засіданні і підставно був відхилений судом як неналежний доказ у справі, оскілки з нього не вбачається, що проводився аналіз ріпаку, який продавався саме ПП «Качан-07»; тощо.

В судовому засіданні 02.06.2011р., додатково погодивши дату наступного судового засідання з представниками сторін, судовою колегією оголошено перерву до 09.06.2011р. (а.с. 23, том 4).

В судове засідання 09.06.2011р. представники позивача не з?явились. Телеграмою від 08.06.201р. директор позивача просив відкласти розгляд справи у зв’язку з відрядженням представника (а.с.24, том 4).

Судова колегія, заслухавши заперечення представників відповідача щодо відкладення розгляду справи, відхилила клопотання позивача, оскільки всі доводи та заперечення сторін були заслухані в попередньому судовому засіданні, перерва в судовому засідання оголошувалась тільки для прийняття судом постанови, явка представників сторін не визнавалась судом обов’язковою, відтак, за відсутності клопотань про додаткове долучення чи дослідження доказів у справі, відсутні підстави для відкладення її розгляду.

З матеріалів справи та апеляційної скарги вбачається наступне:

27.07.2010р. між ТзОВ «Даноша»(продавець по договору, відповідач у справі) та ПП «Качан-07» (покупець по договору, позивач у справі) було укладено договір №53 купівлі-продажу зерна ріпака, відповідно до умов якого продавець зобов"язувався в порядку та на умовах викладених у цьому договорі продати зерно ріпаку (товар) за ціною 3320грн. за одну тону (з ПДВ) в кількості 1000тонн+/-10%, а покупець –прийняти та оплатити товар за ціною 3 320 000грн. +/-10% шляхом 100% передоплати вартості товару (а.с.14, том І).

Згідно п.2.1. договору, товар продається на умовах ЕХW згідно ІНКОТЕРМС 2000.

Розділом 3 договору сторони погодили, що: показники якості товару повинні відповідати вимогам ДСТУ 4866:2008 «Насіння ріпаку для промислового переробляння. Технічні умови»(п.3.1. договору); покупцю до моменту підписання даного договору надано можливість оглянути товар, перевірити його якість (п.4.8. договору; покупець до моменту підписання даного договору перевірив характеристики товару, передбачені п.3.1. договору та жодних претензій по якості товару немає (п.3.2. договору).

Пунктами 4.1, 4.3. договору сторони погодили, що відвантаження товару здійснюється партіями; приймання-передача товару здійснюється шляхом відвантаження партії товару та видачі видаткової накладної на кожну партію.

Після відвантаження загальної кількості товару сторонами підписується акт прийому-передачі товару (п.4.4. договору).

Право власності на товар та ризик втрати, псування товару переходить до покупця з моменту видачі покупцю видаткової накладної на кожну партію товару (п.4.7. договору).

Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до повного виконання сторонами зобов’язань (п.7.1. договору).

Договір підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками сторін.

На виконання умов договору, позивачем платіжним дорученням №99 від 28.07.2010р. здійснено передоплату товару в розмірі 3 320 000грн. (а.с.15-16, том І).

Протягом серпня-вересня 2010р. ТзОВ «Даноша»відвантажило товар в кількості 985,16тон через перевізників ПП «Качан-07», що підтверджується товарно-транспортними накладними, копії яких долучено до матеріалів справи (а.с.28-60, том І) та не заперечується сторонами у справі.

Після отримання товару від відповідача перевізники, за твердженням позивача, проводили відвантаження товару на зерновий склад ПАП «Агропродсервіс», яке згідно договору №5 складського зберігання зерна від 29.06.2010р., укладеного з ПП «Качан-07», здійснювало зберігання зерна на своїх складах (а.с.1-2, том ІІ). Як вбачається з умов договору №5 складського зберігання товару, позивач зобов’язався передати на зберігання, зокрема, ріпак у кількості 8000 тонн (п.1.3. договору). Відповідно до п.3.1. договору №5 складського зберігання товару, ПАП «Агропродсервіс»зобов’язався прийняти від позивача зерно фактичної якості, але не вище обмежувальних кондицій, забезпечити його належне зберігання у повному обсязі та здійснювати відпуск позивачу; зерно, яке не відповідає якісним вимогам державних стандартів, або перевищує межі показників по вологості або сміттєвій домішці, приймалося тільки у тому випадку, коли була технічна можливість довести його до відповідних показників, зокрема, визначено граничні показники: вологості при прийманні ріпаку – 14%, засміченості при прийманні ріпаку -2%, а також вологості зерна після сушки –6-7%, засміченості зерна після очистки –2%.

Окрім того, ПАП «Агропродсервіс», згідно п.4.2. договору №5 складського зберігання товару, зобов’язалось надавати послуги: зважування автомобіля без здачі зерна; сушка та очищення ріпаку; проведення лабораторних аналізів зерна, тощо.

Позивач, вважаючи, що відповідачем не здійснено поставки зерна в кількості 14,84тон, а зерно, яке було поставлено відповідачем не відповідає якості, визначеній сторонами в договорі, зокрема, вимогам ДСТУ-4966-2008 «Насіння ріпаку для промислового переробляння. Технічні умови», звернулось з позовом про стягнення з ТзОВ «Даноша» 49268,80 грн. вартості недопоставленого товару, 113152,36 грн. вартості витрат на усунення недоліків зерна ріпаку, 219833,80 грн. вартості втраченого зерна, внаслідок проведення процедури "очистки і осушки".

Судова колегія, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, вважає, що оскаржуване рішення слід частково скасувати, з огляду на наступне:

Спір у даній справі виник з виконання договору купівлі-продажу, тому на спірні правовідносини між сторонами поширюються норми глав 48, 54 Цивільного кодексу України та глав 20, 22 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 665 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 599 ЦК України, ст. 202 ГК України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускаються, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України).

Позивач, на виконання умов договору, платіжним дорученням №99 від 28.07.2010р. здійснив передоплату товару в розмірі 3 320 000грн. (а.с.15-16, том І), тобто за 1000тон ріпаку +/-10%. Факт відвантаження товару відповідачем та отримання його позивачем у кількості 985,16тон підтверджується товарно-транспортними накладними, копії яких долучено до матеріалів справи (а.с.28-60, том І).

Судова колегія зазначає, що матеріалами справи доведено і сторонами не заперечується факт недопоставки зерна ріпаку в кількості 14,84тон вартістю 49 268,80грн., відтак, позовні вимоги в цій частині визнаються обґрунтованими та такими, що законно задоволені судом першої інстанції.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення вартості втраченого зерна, внаслідок проведення процедури "очистки і осушки" та вартості витрат на усунення недоліків зерна ріпаку, які кваліфіковані позивачем як збитки, то судова колегія зазначає наступне:

Стаття 22 ЦК України встановлює, що особа, якій завдано збитки в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв?язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) та доходи, які особа могла б реально одержати за звичних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Для настання деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, а саме, наявність шкоди, протиправної поведінки заподіювача шкоди, причинний зв?язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача, вини. Наявність заподіяної шкоди та протиправної поведінки доводить сторона, якій завдано шкоду.

Відповідно до п.4.8.договору, позивачу до моменту підписання договору купівлі-продажу було надано можливість оглянути товар, перевірити його якість.

Пунктом 3.2. договору встановлено, що позивач до моменту підписання даного договору перевірив характеристики товару, передбачені п.3.1. договору та жодних претензій по якості товару немає. Відповідно до п.3.1. договору, показники якості товару повинні відповідати вимогам ДСТУ 4866:2008 «Насіння ріпаку для промислового переробляння. Технічні умови».

Розділом 5 ДСТУ 4966:2008 «Технічні умови» встановлено базисні (п.5.1.) та обмежувальні норми для насіння ріпаку: яке заготовляють (п.5.2.) та яке постачають на промислове переробляння (п.5.3.) –а.с.118-127, том І.

Сторонами в договорі не визначено, яким саме нормам повинні відповідати показники якості товару, який купувався: базисним, обмежувальним яке заготовляють чи яке постачають на промислове переробляння, відтак, позивач вважає, що насіння ріпаку має відповідати нормам для насіння ріпаку, що постачають на промислове переробляння, а відповідач здійснював поставку ріпаку по обмежувальним нормам для насіння ріпаку, яке заготовляють.

Однак, позивач, підписуючи договір погодив якість насіння ріпаку, також матеріали справи не містять доказів направлення претензій відповідачу щодо якості ріпаку після відвантаження першої чи другої партії товару, чи про відмову від подальшого приймання товару неналежної якості.

Документи, на які позивач посилається як на докази, стверджують, що поставлене зерно ріпаку мало вологість 7-9%, що є в межах норми вологості встановленої п.5.2. ДСТУ 4966:2008. Крім того, згідно п.2.1.1. статуту ПП «Качан-07», предметом діяльності позивача є виробництво, зберігання, переробка та реалізація сільськогосподарської продукції (а.с.102-108, том І), відтак, судова колегія погоджується з доводами відповідача, що позивач є саме заготівельним підприємством, оскільки займається придбанням зерна з метою його подальшої реалізації.

Разом з цим, матеріали справи містять договір №5 складського зберігання товару від 29.06.2010р., укладеного між позивачем та ПАП «Агропродсервіс», відповідно до п.3.1. якого, ПАП «Агропродсервіс»зобов’язався прийняти від позивача зерно ріпаку у кількості 8000тон фактичної якості, але не вище обмежувальних кондицій, забезпечити його належне зберігання у повному обсязі та здійснювати відпуск позивачу; зерно, яке не відповідає якісним вимогам державних стандартів, або перевищує межі показників по вологості, або сміттєвій домішці, приймалося тільки у тому випадку, коли була технічна можливість довести його до відповідних показників, зокрема, визначено граничні показники: вологості при прийманні ріпаку –14%, засміченості при прийманні ріпаку -2%, а також вологості зерна після сушки –6-7%, засміченості зерна після очистки –2%, а згідно п.4.2. даного договору, ПАП «Агропродсервіс» зобов’язалось надавати послуги, зокрема, і з сушки та очищення ріпаку; проведення лабораторних аналізів зерна.

Відтак, укладаючи договір складського зберігання зерна, при визначенні обмежувальних норм для насіння ріпаку, сторони керувалося саме таблицею 3 п.5.2. ДСТУ 4966:2008, згідно якої вологість допускається від 6 до 15%, а не таблицею 4, згідно якої вологість допускається від 6 до 8%.

Таким чином, відповідач відпустив позивачу зерно ріпаку, яке згідно показників вологості та засміченості, відповідає вимогам ДСТУ 4966:2008 «Насіння ріпаку для промислового переробляння. Технічні умови», яке, було прийнято ПАП «Агропродсервіс»для подальшої просушки та очистки та доведення його базисних норм, згідно з якими проводять розрахунок для насіння ріпаку, яке заготовляють і постачають.

Відтак, затрати позивача, проведені на сушку та очищення ріпаку не можуть вважатись збитками, які слід відшкодовувати за рахунок відповідача, оскільки при доведенні зерна ріпаку до базисних норм, відповідно, збільшується вартість даного зерна ріпаку, яке, вподальшому, реалізовується позивачем третім особам, що є фактично його підприємницькою (статутною) діяльністю.

Що стосується доказів позивача, якими він підтверджує факт неякісного зерна, то судова колегія зазначає, що позивач прийнявши товар (тобто після вивезення зерна від продавця), самостійно, за відсутності представника продавця (відповідача), проводив відбір проб зерна і оцінку його якості, чим позбавив відповідача можливості контролювати правильність такого відбору чи підтверджував би факт відбору зерна, отриманого саме від відповідача.

Згідно ст.688 ЦК України, покупець зобов'язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо якості товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене. У разі невиконання покупцем цього обов'язку продавець має право частково або в повному обсязі відмовитися від задоволення відповідних вимог покупця, якщо продавець доведе, що невиконання покупцем обов'язку повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу спричинило неможливість задоволення його вимог або спричинить для продавця витрати, що перевищують його витрати у разі своєчасного повідомлення про порушення умов договору.

Як вбачається з матеріалів справи, остання машина ріпаку була відправлена 13.09.2010р., а претензія позивача була складена тільки 09.11.2010р., при тому, що позивачу були відомі показники якості, визначені ПАП «Агропродсервіс»у день здачі зерна.

Відповідно до п.п.3.2., 3.4.3. розділу IV наказу Міністерства аграрної політики України від 13.10.2008р. №661, якщо за результатами випробувань ВТЛ будуть виявлені розбіжності в якості зерна понад норму допустимих відхилень, підприємство-одержувач: протягом доби, крім вихідних днів, у письмовій формі викликає представників: власника зерна, підприємства-відправника та ДХІ за місцем відвантаження зерна, якщо вона проводила інспектування; забезпечує цілісність зберігання зерна та незмінність його якості до вирішення спірних питань в опломбованій місткості. За результатами спільного визначення якості зерна складається акт про фактичну якість спірної партії, який є підставою для підтвердження або заміни документа про якість підприємства-відправника або ДХІ. Акт повинен бути оформлений у день визначення якості.

Проте, матеріали справи не містять належних доказів письмового повідомлення відповідача про розбіжності в якості зерна, про залучення до участі в комісії, яка відбирала проби зерна і визначала якість зерна, як і не містять жодного акту про фактичну якість спірної партії, відтак, наявні в матеріалах справи результати аналізів не є належними та допустими доказами у справі.

Окрім того, судова колегія звертає увагу, що матеріали справи не містять відповідних доказів пере адресації та, відповідно, доставки позивачем зерна ріпака, прийнятого від ТзОВ «Даноша» приватному агропідприємству «Агропродсервіс».

З врахуванням викладеного, судова колегія зазначає, що оскаржуване рішення в частині задоволення позову про стягнення вартості втраченого зерна, внаслідок проведення процедури очистки і осушки слід скасувати, як таке, що прийняте за невідповідності висновків суду матеріалам та обставинам справи; в решті рішення місцевого господарського суду прийнято у відповідності до матеріалів та обставин справи з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Судові витрати за подання апеляційної скарги, відповідно до ст.49 ГПК України, слід віднести на позивача пропорційно сумі задоволених вимог, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Даноша» задоволити частково.

Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 13.04.2011р. у справі №5010/178/2011-5/15 скасувати в частині стягнення 219 833,80грн. вартості втраченого зерна, внаслідок проведення процедури "очистки і осушки". Прийняти в цій частині нове рішення, яким в позові відмовити.

В решті рішення суду залишити без змін.

В зв?язку з цим, резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:

«Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Даноша" (вул.Лісова,1, с.Копанки, Калуський район, Івано-Франківська область, 77330, код ЄДРПОУ 32464900) на користь приватного підприємства "Качан-07" (с.Щепанів, Козівський район, Тернопільська область, 47671, код ЄДРПОУ 35452662) 49268,80 грн. вартості недопоставленого товару, 492,69грн. державного мита, 30,42грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову - відмовити».

Стягнути з приватного підприємства "Качан-07" (с.Щепанів, Козівський район, Тернопільська область, 47671, код ЄДРПОУ 35452662) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Даноша" (вул.Лісова,1, с.Копанки, Калуський район, Івано-Франківська область, 77330, код ЄДРПОУ 32464900) 1099,16грн. державного мита за подання апеляційної скарги.

Місцевому господарському суду видати накази з врахуванням даної постанови.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий суддя Орищин Г.В.

суддя Галушко Н.А.

суддя Краєвська М.В.