Постанова № 16486523, 01.06.2011, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

01.06.11 Справа № 5008/157/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії суддів: Желік М.Б. /головуючий/, Кузь В.Л., Юркевич М.В., розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Молочник»(м. Свалява)

на рішення Господарського суду Закарпатської області

від 14.03.2011р. у справі № 5008/157/2011

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Молочник»(м. Свалява)

про розірвання договору купівлі-продажу від 11.07.2007 року та стягнення 50271,72 грн

за участю представників:

від Позивача: не зявився;

від Відповідача: Пукіш О.В.;

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 04.04.2011 року розгляд апеляційної скарги було призначено на 27.04.2011 року колегією суддів Львівського апеляційного господарського суду у складі: Желік М.Б. (головуючий), Юркевич М.В., Кузь В.Л.

Відповідно до розпорядження Голови Львівського апеляційного господарського суду від 26.04.2011 року, дану апеляційну скаргу передано для вирішення колегії суддів у складі: Желік М.Б. (головуючий), Юрченко Я.О., Кузь В.Л.

Згідно з розпорядженням Голови Львівського апеляційного господарського суду від 10.05.2011 року, апеляційну скаргу передано Товариства з обмеженою відповідальністю «Молочник»у даній справі передано для вирішення колегії суддів у складі: Желік М.Б. (головуючий), Юркевич М.В., Кузь В.Л.

В судовому засіданні 18.05.2011 року оголошувалась перерва до 01.06.2011 року.

З правами та обовязками, передбаченими ст. 22 ГПК України, представник Відповідача у справі ознайомлений.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 14.03.2011року у справі №5008/157/2011 (суддя Бобрик Г.Й.) задоволено позов Дочірнього Регіонального відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Молочник»(м. Свалява) про розірвання договору купівлі-продажу від 11.07.2007 року та стягнення 50271,72 грн.

Не погоджуючись з даним процесуальним документом, ТзОВ «Молочник»подано апеляційну скаргу, в якій просить рішення Господарського суду Закарпатської області скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю, з огляду на наступне:

- місцевий господарський суд розглянув дану справу без повідомлення сторін;

- Скаржник на час купівлі державної частки не змінював профілю виробничої діяльності, що підтверджується статистичною звітністю та іншими документами, однак через відсутність бажаючих продавати молоко для переробки у районі, Товариство змушене проводити й іншу діяльність для виконання решти пунктів договору, як то збереження робочих місць, виплата заробітної плати, внесення інвестицій та збереження майна в цілому, інше.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представника Відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що рішення Господарського суду Закарпатської області підлягає частковому скасуванню, з наступних підстав:

11 липня 2007 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Закарпатській області (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Молочник»(покупець) укладено договір № 373 купівлі-продажу державної частки в майні ТОВ «Молочник»(цілісного майнового комплексу малого Державного підприємства «Молочник»), що підляає продажу шляхом викупу, відповідно до умов якогоЗа умовами даного договору, Продавець зобовяязався передати у власність Покупцеві державну частку в майні ТОВ «Молочник»(цілісного майнового комплексу малого Державного підприємства «Молочник»), який розташований за адресою: м. Свалява, вул. Достоєвського, 3, а останній зобовяязався прийняти об"єкт приватизації та сплатити за нього ціну, відповідно до умов даного договору.

Відповідно до п.1.4 Договору, вартість обєкта приватизації, складає 502717,20 грн.

Згідно з п. 5.1.3 Договору від 11.07.2007 р., Відповідач зобовязався зберігати виробничу спеціалізацію (виробництво молочних продуктів) протягом не менш як 10 років).

Згідно ст. 18 Закону України «Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі», у разі приватизації підприємств харчової промисловості, які переробляють сільськогосподарську сировину, борошномельно-круп'яної та комбікормової промисловості, а також сервісних, будівельних, фірмових торговельних, інших несільськогосподарських підприємств та організацій агропромислового комплексу, які виконують роботи і надають послуги сільськогосподарським товаровиробникам, радгоспам та іншим державним сільськогосподарським підприємствам і підприємствам рибного та лісового господарства, передбачається збереження їх виробничої спеціалізації протягом не менш як 10 років.

За порушення Відповідачем вимоги про збереження виробничої спеціалізації (п. 5.1.3 Договору), Позивач, на підставі п. 7.5 Договору, заявив вимогу про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 10% від ціни продажу придбаного обєкта приватизації. Сума штрафу, згідно розрахунку Позивача, доданого до позовних матеріалів, складає 50 271,72 грн.(502 717,20 грн./100% Х10% = 50 271,72 грн.).

Вказаний розрахунок суми штрафних санкцій колегією суддів Львівського апеляційного господарського суду перевірений, визнаний обгрунтованим, та правомірно задоволений місцевим господарським судом.

При цьому, доводи Скаржника про те, що ним не змінювався профіль діяльності підприємства спростовуються тією ж апеляційною скаргою, відповідно до змісту якої ТзОВ «Молочник»зазначає, що з метою виконання інших взятих на себе зобовязань за договором змушений був займатись іншою діяльністю, яка не повязана з профілем діяльності приватизованого ЦМК.

Окрім того, відповідно до п. 5.1.6 та п. 5.1.8 Договору №373 Відповідач у справі взяв на себе зобовязання здійснити заміну морально застарілих основних засобів протягом трьох років в кількості не менше трьох одиниць та забезпечити за результатами діяльності 2008 р. обсяг доходу (виручки) від реалізації продукції не менше 100000 грн. та подальше його щорічне зростання не менш як на 5%.

Представниками Позивача 31.08.2010 р. було проведено перевірку виконання Покупцем умов вказаного Договору, про що складено акт, яким встановлено невиконання Відповідачем зобовязань, визначених п.п. 5.1.3, 5.1.6 та 5.1.8 Договору .

За невиконання зобовязань, зазначених у п.п. 5.1.6 та 5.1.8 Договору, а саме здійснення заміни морально застарілих основних засобів протягом трьох років в кількості не менше трьох одиниць та забезпечення за результатами діяльності 2008 р. обсяг доходу (виручки) від реалізації продукції не менше 100000,00 грн. та подальше його щорічне зростання не менш як на 5%, відповідно до п. 7.11 Договору, Позивач має право порушити питання про розірвання договору та повернення об"єкта приватизації за актом приймання -передачі у державну власність за рішенням суду.

Позивач, листом 311-08-02700 від 02.09.2010 р. звернувся до Відповідача з вимогою про сплату штрафних санкцій за невиконнання п. 5.1.3 договору в розмірі 50271,72 грн. та надання згоди на розірвання договору купівлі-продажу від 11.07.2007 р.

Відповідач, листом від 20.09.2010 р., відповідно до ст. 188 ГПК України, повідомив, що не має можливості виконати умову Договору стосовно збереження терміну спеціалізації виробництва та вважає п.п. 5.1.6 та 5.1.8 договору виконаними (а.с. 12).

При цьому, задовольняючи позов в частині розірвання умов Договору у звязку з порушенням Відповідачем його п.п. 5.1.6 та 5.1.8, місцевий господарський суд зазначив, що ТзОВ «Молочник»не подано доказів виконання вказаних умов Договору.

Разом з цим, під час перегляду даної справи в порядку апеляційного провадження, Скаржником у справі в підтвердження виконання вимог п. 5.1.6. Договору було надано договір оренди майна від 02.01.2010 року, укладений ТзОВ «Молочник»з Багато профільним малим підприємством «Сирняк», відповідно до п. 1 якого ТзОВ «Молочник»(Орендар) приймає, а БМП «Сирняк»(Орендодавець) передає у тимчасове володіння наступне майно для здійснення діяльності ТзОВ «Молочник»: вакуумна установка для виробництва згущеного молока, сепаратор та упаковочна лінія.

При цьому, в підтвердження фактичного встановлення вказаного устаткування Скаржником у справі Львівському апеляційному господарському суду подано акт монтажу та пробного його запуску, відповідно до якого пусконалагоджувальні роботи проведено із додержанням відповідних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Разом з цим, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду, розглянувши доводи Скаржника, зазначені в апеляційній скарзі як підстава неподання вищенаведених документів під час розгляду даної справи в порядку позовного провадження в Господарському суді Закарпатської області, відповідно до вимог зазначеної норми процесуального закону приймає вищенаведені докази, як такі що обґрунтовують правову позицію Скаржника у справі, оскільки в матеріалах справи відсутні належні докази повідомлення Відповідача про місце та дату судового засідання.

За таких обставин, неповідомивши Відповідача належним чином про дату, час та місце судового розгляду, Господарський суд Закарпатської області тим самим порушив норму процесуального права та позбавив Відповідача у справі права на судовий захист, у звязку з чим останній не міг подати вказані вище документи в суді першої інстанції.

З цих же підстав колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду приймає як докази вчинення дій Покупцем за Договором подані ним під час розгляду апеляційної скарги ТзОВ «Молочник»у даній справі договори про закупівлю сільськогосподарської продукції, укладені ним з ОСОБА_6 від 01.07.2009 року, ПП ОСОБА_4 від 02.07.2009 року, ПП ОСОБА_5 від 01.07.2009 року та акти про виконання робіт згідно укладеного договору про закупівлю сільськогосподарської продукції з ПП ОСОБА_4 від 30.03.2009 року, 30.06.2009 року, 30.09.2009 року та 31.12.2009 року, в яких відображений факт невиконання умов договору від 02.07.2009 року контрагентом за ним ПП ОСОБА_4 та в якості причин такого невиконання зазначено ту обставину, що «населення сіл та міста не бажає продавати молоко».

Окрім того, підтвердженням тієї обставини, що Відповідач вчиняв дії для належного виконання умов п. 5.1.8 Договору щодо забезпечення за результатами діяльності 2008 року обсягу доходу виручки від реалізації продукції не менше 100000,00 грн та подальше його зростання не менш, як на 5 %, ним в суді апеляційної інстанції подано договори 01.08.2009року про надання послуг автомийки, мийки салонів автомобілів, тощо, укладені з ОСОБА_1, ПП ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

Відповідно до ст. 614 ЦК України У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов'язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Таким чином, розірвання договору є одним із засобів відповідальності винної сторони за договором за невиконання чи неналежне виконання нею взятого на себе зобовязання.

Згідно з нормою ч. 1 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання (ч. 2 ст. 614 ЦК України).

З огляду на наведене, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду зазначає, що Скаржником у справі доведено відсутність його вини у невиконанні п. 5.1.8 договору, а тому підстави для розірвання договору, визначені позивачем у поданому позові відсутні.

Місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення внаслідок неповідомлення Скаржника у справі про дату, час та місце розгляду позовної заяви вказані обставини не були досліджені належним чином, а правовій кваліфікації дій ТзОВ «Молочник» щодо виконання умов договору №373 від 11.07.2007 рок не було надано належної оцінки, що призвело до прийняття неправильного по суті рішення в частині задоволення позову про розірвання вказаного договору, а тому оскаржуване рішення Господарського суду Закарпатської області в цій його частині підлягає скасуванню .

На підставі наведеного та відповідно до вимог ст. ст. 83, 99, 101, 103-105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

п о с т а н о в и в:

1. Апеляційну скаргу задоволити частково.

2. Рішення Господарського суду Закарпатської області від 14.03.2011року у справі №5008/157/2011 в частині задоволення позову про розірвання договору 11 липня 2007 р. №373 скасувати. Прийняти в цій частині нове рішення: В задоволенні позову відмовити.

3. В іншій частині рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали даної справи повернути в місцевий господарський суд.

ГоловуючийсуддяЖелік М.Б.

суддяЮркевич М.В.

суддяКузь В.Л.