Постанова № 16486463, 14.06.2011, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

14.06.11 Справа № 5015/1195/11

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого-судді Мельник Г.І.

суддів: Новосад Д.Ф.

Михалюк О.В.

розглянувши апеляційну скаргу ТзОВ «Яблуневий дар», м. Городок Львівської області за вих. № 315 від 20.05.2011 року

на рішення господарського суду Львівської області від 28.04.2011 року

у справі № 5015/1195/11

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Еколан Інгредієнти», м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Яблуневий дар», м. Городок Львівської області

про стягнення 366660,71 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 28.02.2011 року);

від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність № 42 від 09.02.2010 року);

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Львівської області (суддя Мазовіта А.Б.) від 28.04.2011 року у справі № 5015/1195/11 позов задоволено: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Яблуневий дар», м. Городок Львівської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Еколан Інгредієнти», м. Київ 366 660,71 грн. основного боргу, 3666,61 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач ТзОВ «Яблуневий дар»з постановленим рішенням не погодилося, подало апеляційну скаргу, в якій просить його змінити, оскільки вважає дане рішення таким, що прийняте за неповного зясування обставин, що мають значення для справи. Свої вимоги скаржник аргументує, зокрема тим, що додаткових угод до договору поставки № 129/07-09-Н від 15.07.2009 року щодо поставки товару, вказаного у видаткових накладних, на які посилається позивач, як це визначено п. 2.1 даного договору, сторони не укладали і вказані видаткові накладні не містять посилань на те, що поставка товару здійснювалась на підставі договору, а тому вважає, що між сторонами виникли позадоговірні відносини щодо поставки товару і строк виконання відповідачем зобовязань з оплати цього товару не встановлений. При цьому, вказує на те, що оскільки позивач не звертався до відповідача з вимогою щодо виконання саме позадоговірних зобовязань, поданий позивачем до господарського суду позов про стягнення заборгованості по оплаті вищевказаного товару є передчасним, а тому задоволенню не підлягає.

Позивач ТзОВ «Еколан Інгредієнти»у відзиві на апеляційну скаргу (б/н від 09.06.2011 року), заперечуючи доводи апелянта, посилається на те, що згідно п. 4.1 договору поставки № 129/07-09-Н від 15.07.2009 року ціна за одиницю товару та загальна сума кожної окремої поставки, кількість та асортимент товарів також вказуються в накладних на поставку товару, які є невідємними частинами даного договору, і зазначає, що в даному випадку у видаткових накладних, долучених до позовної заяви, сторони узгодили ціну за одиницю товару, його кількість та асортимент, а тому поставка товару по вказаних накладних відбулась на підставі договору поставки № 129/07-09-Н від 15.07.2009 року та відповідно до його умов. Враховуючи наведене, просить залишити рішення господарського суду Львівської області від 28.04.2011 року у справі № 5015/1195/11 без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Представники сторін в судовому засіданні підтримали доводи та заперечення, викладені, відповідно, в апеляційній скарзі та у відзиві на неї.

Розглянувши апеляційну скаргу та відзив на неї, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення господарського суду Львівської області від 28.04.2011 року у справі № 5015/1195/11 залишити без змін, виходячи з наступного.

Аналізом матеріалів справи колегією суддів встановлено, що 15.07.2009 року між ТзОВ «Яблуневий дар»(покупець) та ТзОВ «Еколан Інгредієнти»(постачальник) було укладено договір поставки № 129/07-09-Н, за умовами якого постачальник зобовязався систематично, за замовленням покупця на поставку постачати і передавати у його власність сировину та матеріали (товар), а покупець зобовязався приймати ці товари і здійснювати їх оплату згідно умов договору.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2010 року, а в разі відсутності письмової заяви будь-якої із сторін на протязі одного місяця до закінчення строку дії договору про припинення або зміну договору, строк його дії продовжується на один рік на умовах, передбачених цим договором (п. 8.5 договору).

Відповідно до п. 2.1 договору одиниця виміру кількості товарів, їх кількість, розгорнутий асортимент, ціна за одиницю товару та загальна вартість товарів, а також термін поставки товарів та адреса їх доставки визначаються в додаткових угодах, які є невідємними частинами даного договору.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що ціна за одиницю товару та загальна сума кожної окремої поставки, кількість та асортимент товарів також вказуються в накладних на поставку товару, які є невідємними частинами даного договору. Сума поставки кожної окремої партії товарів може змінюватися прямо пропорційно зміні курсу євро, встановленого НБУ на момент поставки товарів.

За поставлені товари покупець зобовязаний сплатити постачальнику протягом 21 календарного дня з дня поставки суму, що вказана в накладній, по якій поставляється товар (п. 4.2 договору).

На виконання взятих на себе зобовязань позивач поставив відповідачу обумовлений укладеним договором товар по видаткових накладних № ЭЛ-0000952 від 16.08.2010 року, № ЭЛ-0000953 від 16.08.2010 року, № ЭЛ-0001146 від 29.09.2010 року на загальну суму 528 201,00 грн. (оригінали цих видаткових накладних оглянуті судом першої інстанції в судовому засіданні, а належним чином завірені копії долучені до матеріалів справи). Претензій що кількості чи якості отриманого товару відповідач у встановленому порядку не предявляв.

Однак, відповідач вартість товару, отриманого по вказаних видаткових накладних, оплатив лише частково, про що свідчать банківські виписки з рахунку позивача, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 366 660,71 грн.

22.02.2011 року позивач надіслав відповідачу претензію № 17/02 від 17.02.2011 року з вимогою оплатити заборгованість за поставлений товар в сумі 366 660,71 грн. Вказана вимога, яка отримана відповідачем 25.02.2011 року, залишена ним без відповіді та задоволення.

В силу вимог ст. ст. 11, 626 Цивільного кодексу України, ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою виникнення господарських зобовязань, які мають виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України), і одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 року, видаткова накладна є первинним документом, що фіксує факт здійснення господарської операції з поставки товару.

Заперечуючи позовні вимоги, відповідач посилається на те, що додаткових угод до договору поставки № 129/07-09-Н від 15.07.2009 року щодо поставки товару, вказаного у видаткових накладних, на які посилається позивач, як це визначено п. 2.1 договору, сторони не укладали і дані видаткові накладні не містять посилань на те, що поставка товару здійснювалась на підставі договору, а тому вважає, що між сторонами виникли позадоговірні відносини щодо поставки товару, стягнення заборгованості по оплаті якого є предметом даного позову. Проте, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про безпідставність та необґрунтованість таких тверджень з огляду на наступне.

Договір поставки № 129/07-09-Н від 15.07.2009 року підписаний уповноваженими представниками та скріплений печатками сторін, сторонами не розривався та в судовому порядку недійсним не визнавався. Поставка товару по видаткових накладних № ЭЛ-0000952 від 16.08.2010 року, № ЭЛ-0000953 від 16.08.2010 року, № ЭЛ-0001146 від 29.09.2010 року відбулася після укладення вказаного договору та в період його дії, інших договорів поставки сторони не укладали. Матеріали справи не містять доказів того, що між сторонами існує інший договір, ніж той, на який посилається позивач і який є у матеріалах справи. Відповідно до 4.1 договору у вказаних видаткових накладних, які підписані уповноваженими представниками, скріплені печатками сторін та є невідємними частинами цього договору, вказано ціну за одиницю товару, його кількість та асортимент, і загальна сума кожної окремої партії поставленого товару.

За змістом ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми), дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Вказаний перелік обовязкових реквізитів первинних документів не містить посилання на обовязкове зазначення умови або підстави здійснення господарської операції.

До документів, що підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей, відноситься, зокрема, накладна, форма якої є типовою формою первинного обліку, затвердженою відповідними нормативно-правовими актами. Позивачем не вказано, який нормативно-правовий акт передбачає зазначення у видатковій накладній підстави для здійснення господарської операції. Відтак, ні умовами договору поставки № 129/07-09-Н від 15.07.2009 року, ні чинним законодавством не встановлено необхідність зазначення у накладних договору, його номеру та дати укладення, як підстави для здійснення поставки товару.

Окрім того, відповідач не заперечив факту отримання товару по видаткових накладних № ЭЛ-0000952 від 16.08.2010 року, № ЭЛ-0000953 від 16.08.2010 року, № ЭЛ-0001146 від 29.09.2010 року та не надав суду жодних доказів досягнення між сторонами усної домовленості щодо поставки даного товару.

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, відповідач оплату товару, отриманого на підставі договору поставки № 129/07-09-Н від 15.07.2009 року, у строк, встановлений цим договором, не провів, чим порушив взяті на себе договірні зобовязання. Дана обставина призвела до виникнення заборгованості перед позивачем в сумі 366 660,71 грн., яка підтверджується належними документальними доказами, відповідає матеріалам та дійсним обставинам справи і не спростована відповідачем в установленому законом порядку, оскільки докази, що підтверджують виконання останнім зобовязань щодо повної оплати вартості отриманого товару в добровільному порядку на момент постановлення оскаржуваного рішення в матеріалах справи відсутні і скаржником колегії суддів такі також не надано.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про обґрунтованість та законність позовних вимог і стягнення з відповідача 366 660,71 грн. боргу за отриманий товар, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, вважає, що всі обставини, які мають значення для справи, були зясовані повністю і у відповідності з вимогами закону. Відтак, позовні вимоги задоволено судом правомірно.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Львівської області від 28.04.2011 року відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, а зазначені в апеляційній скарзі інші доводи скаржника, документально не обґрунтовані, не базуються на вимогах законодавства, що регулює спірні правовідносини, висновку місцевого господарського суду не спростовують, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Рішення господарського суду Львівської області від 28.04.2011 року у справі № 5015/1195/11 залишити без змін, апеляційну скаргу ТзОВ «Яблуневий дар», м. Городок Львівської області за вих. № 315 від 20.05.2011 року без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Матеріали справи повернути господарському суду Львівської області.

Головуючий-суддя Мельник Г.І.

Суддя Новосад Д.Ф.

Суддя Михалюк О.В.