Рішення № 16486049, 24.06.2011, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" червня 2011 р.Справа № 10/38/5022-819/2011 Господарський суд Тернопільської області

У складі судді Півторака М.Є.

За участю секретаря судового засідання Клим Т.П.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу

За позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

до відповідача: Шумської міської ради, м. Шумськ, вул. Українська, 59 Тернопільської області

За участю представників:

Позивача: ОСОБА_1 фізичної особи-підприємця , паспорт НОМЕР_2, виданий Тернопільським МУ МВСУ в Тернопільській області 12.03.1997 року;

Відповідача: не прибув.

Представникам сторін у судовому засіданні розяснено їх процесуальні права та обовязки відповідно до статті 20, 22, 29, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Суть справи: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, АДРЕСА_1 звернувся до господарського суду Тернопільської області з позовом про стягнення з Шумської міської ради 16025,20 грн. боргу; відшкодування судових витрат просить покласти на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на угоду №1, укладену між сторонами 29 квітня 2010 року, додаткові угоди від 08 жовтня 2010 року та 20 грудня 2010 року.

Стверджує, що 20.12.2010 року на виконання угоди від 29.04.2010 р. № 1 сторонами підписаний акт приймання виконаних підрядних робіт № 1 на суму 96 025,20 грн. Зазначає, що за виконані роботи відповідач розрахувався частково, сплативши 80 000 грн. Станом на день звернення до суду розмір заборгованості складає 16 025,20 грн.

Ухвалою від 14 червня 2011 року порушено провадження у справі та призначено її до розгляду о 11 годин 15 хвилин 24 червня 2011 року.

Відповідач відзиву на позов не подав, заперечень щодо заявлених грошових вимог суду не надав, його представник у судове засідання не прибув, хоча про слухання справи був повідомлений у встановленому законом порядку.

У поданому до суду клопотанні № 337 від 23.06.2011 року ( вх. № 13414 від 24.06.2011 року ) Шумська міська рада просить розглянути справу без участі її представника.

У звязку з тим, що явка повноважних представників сторін у судовому засіданні не визнавалася судом обовязковою, враховуючи, що подані суду докази є достатніми для розгляду спору по суті, тому справа розглядається без участі представника відповідача згідно ст. 75 ГПК України, за наявними у ній матеріалами.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлені вимоги повністю.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та заперечення відповідача господарський суд встановив наступне:

Відповідно до ч. 1 статті 1 Господарського процесуального Кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу субєкта підприємницької діяльності (далі підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 20 Господарського Кодексу України встановлено, що кожний субєкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Зазначена стаття визначила шляхи захисту прав та законних інтересів зазначених субєктів.

Позивач по справі ОСОБА_1, АДРЕСА_1 зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Тернопільської міської ради, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію субєкта підприємницької діяльності фізичної особи НОМЕР_3, (копія знаходиться в матеріалах справи), а тому наділена правом на звернення до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

В силу ст. 11 ЦК України цивільні права і обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Матеріали справи підтверджують, що 29 квітня 2010 року між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, АДРЕСА_1«виконавцем»та Шумською міською радою (Замовником) укладено угоду №1, предметом якої є покриття міддю скульптури пам'ятника Т.Г.Шевченка висотою Зм.90см (п.1.1 Угоди).

Згідно п.2.1-2.6 Угоди «Виконавець»зобов'язується виконати скульптуру пам'ятника Т.Г.Шевченка в міді, а «Замовник»прийняти і здійснити оплату за виконану роботу згідно поданого кошторису; «Замовник»має право ознайомитись з ходом робіт у «Виконавця» на будь-якому етапі виконання; Якщо під час виконання роботи виникне необхідність внести зміни в умови договору, то такі ціни оформляються письмовою угодою сторін. Робота ведеться з постійним застосуванням газо-зварювання і електро-інструментів. Скульптура повинна знаходитись у тимчасовому накритті. «Виконавець зобов'язується виконати вище вказані роботи якісно і у стислий термін. В разі виникнення необхідності при виконанні робіт: очистка скульптури, проведення реставраційних робіт, більша витрата матеріалів, сторони погоджуються на укладання додаткового договору, на оплату фактичних витрат.

20 грудня 2010 року сторони підписали Додаткову угоду № 2 до договору № 1 від 29.04.2010 року, згідно якої загальна сума по договору складає 96 000,00грн. Витрати на закупку матеріалів в сумі 52 500,00 грн. міська рада зобов'язується проплатити до 01.07.2010 року. Різницю у сумі, яка складає 73 500,00грн. міська рада зобовязується проплачу вати у трьохденний термін після надходження цих коштів,як цільової субвенції з районного бюджету на бюджет Шумської міської ради.

Відповідно до положень ст. ст. 638, 639 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договору не вимагалася.

У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України субєкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з врахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємств з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобовязань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечить законодавству України.

У відповідності до ст. 509 Цивільного Кодексу України, в силу зобовязання, яке виникає між сторонами, одна сторона (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язана вчинити певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо), або утриматися від певної дії, а інший кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України).

Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі на підставі договору від 29.04. 2010 року суд кваліфікує як взаємовідносини, що випливають із договору про надання послуг, згідно якого, в силу ст. 901 Цивільного кодексу України одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

У судовому засіданні встановлено, що позивач виконав взяті на себе зобов'язання, встановлені угодою від 29.04.2010 року, про що свідчать:

- Зведений кошторис розрахунок вартості будівництва складений виготовлення фігури Т. Шевченка для м. Шумськ в кованій міді, висотою 3,09 м. з проведенням реставраційних робіт, затверджений 09 липня 2010 року на суму 99620 грн., скріплені підписами посадових осіб та відтисками печаток позивача та відповідача без заперечень.

- Довідка про вартість виконаних підрядних робіт за липень 2010 року (Типова форма № КБ-3, затверджена наказом Державного комітету України з будівництва та архітектури № 237/5);

У судовому засіданні позивач пояснив, що Шумська міська рада прийняла до виконання умови угоди №1 від 29 квітня 2010 року та здійснила перерахування коштів за виконані роботи СПДФО ОСОБА_1 позивачу у справі) на суму 80 000 грн.

Пунктом 1 статті 202 ГК України передбачено, що господарські зобовязання припиняються: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобовязання; у разі поєднання управленої так зобовязаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами.

Доказів виконання зобов'язання в сумі 16 025,20 грн. відповідачем не надано.

У відповідності до ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

З огляду на зазначене суд вважає, що представленими суду доказами, а саме угодою № 1 від 29 квітня 2010 року, Зведеним кошторисом розрахунок вартості будівництва складений 09 липня 2010 року позивач по справі довів наявність заборгованості відповідача перед ним, а тому позовні вимоги про стягнення боргу в сумі 16 025,20 грн. підтверджені документально та підлягають до задоволення.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, згідно приписів ст.ст. 44,49 ГПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст. 129 Конституції України, ст. ст. 1, 2, 32, 33, 43, 54, 82, 84,116, 117 ГПК України, ст.ст. 20, 193 ,202 Господарського Кодексу України, ст. ст. 11, 901 Цивільного Кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Шумської міської ради, м. Шумськ, вул. Українська, 59 Тернопільської області, код ЄДРПОУ 04396259 на користь Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1 16 025,20 грн. боргу за надані послуги; 160 грн. в повернення сплаченого державного мита; 236,00 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3.Рішення набуває законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання, протягом десяти днів з дня прийняття рішення, через місцевий господарський суд.

4.Наказ видати стягувачеві після набрання рішенням законної сили.

СуддяМ.Є. Півторак