Рішення № 16485530, 23.06.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23.06.11 р. Справа № 28/88

Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є.

при секретарі судового засідання Дороховій Т.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль”, м. Київ в особі Донецької обласної Дирекції Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль”, м. Донецьк

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Формат Донецьк”, м.Донецьк

про стягнення 800628,83грн.

Представники сторін:

Від позивача: Семенько Р.А.

Від відповідача: не з’явився.

СУТЬ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство „Райффайзен Банк Аваль”, м. Київ в особі Донецької обласної Дирекції Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль”, м.Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Формат Донецьк”, м. Донецьк, про стягнення заборгованості за кредитом в сумі 552530,12грн., заборгованості за відсотками в сумі 226980,95 грн., пеню за порушення строків погашення кредитної заборгованості в сумі 18906,99грн., пеню за порушення строків погашення відсотків в сумі 13514,86грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов кредитного договору №012/06-502 від 28.12.2009р.

Господарський суд Донецької області ухвалою від 10.05.2011р. порушив провадження у справі № 28/88.

08.06.2011р. до канцелярії господарського суду Донецької області від позивача надійшла заява від 31.05.2011р. про конкретизацію позовних вимог, відповідно до якої останній просить суд стягнути з відповідача на свою користь суму заборгованості в розмірі 800628,83грн., в т.ч. 552 530,12 грн. – заборгованість за кредитом, 241467,84 грн. – заборгованість за відсотками, 3017,28 грн. – пеня за порушення строку погашення заборгованості за кредитом, 3613,59 грн. – пеня за порушення строку заборгованості за відсотками. Суд приймає до уваги вказану заяву та розглядає зменшені позовні вимоги.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, однак в судовому засіданні 30.05.2011р. не заперечує той факт, що отримував кредит, що на даний час свої зобов’язання не виконував, проте заперечує проти суми позову (протокол судового засідання від 30.05.2011р.).

Таким чином, зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

21.06.2011р. до канцелярії суду відповідач надав клопотання №17-06 від 17.06.2011р., відповідно до якого останній просить суд перенести розгляд справи, що призначений на 23.06.2011р. на іншу дату, в зв’язку з відпусткою директора підприємства.

Розгляд справи відкладався на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов’язками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши в засіданні пояснення представників сторін, господарський суд встановив:

Між Публічним акціонерним товариством „Райффайзен Банк Аваль” (позивач, кредитор), та відповідачем, Товариством з обмеженою “Формат Донецьк” (позичальником), було укладено кредитний договір №012/06/502 від 28.12.2009р. (кредитний договір), відповідно до умов якого кредитор надає позичальнику кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії, а позичальник зобов’язується отримати кредит, використати його за цільовим призначенням, повернути кредитору суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом та комісії, а також виконати інші обов’язки, визначені цим договором. При цьому позичальник та кредитор домовились про наступний порядок надання кредиту: сума кредитного ліміту, валюта кредиту: кредитний ліміт та валюта 587 400,00грн. (п. 1.1.1 кредитного договору); цільове використання кредиту: кредит в сумі 587400,00грн. надається для рефінансування поточної заборгованості в доларах США за кредитними договором №010/07-175/055 від 08.09.2008р. (п. 1.1.2 кредитного договору); дата остаточного погашення 30.11.2011р. (п.1.1.4 кредитного договору); процентна ставка 28% річних (п. 1.2.1 кредитного договору).

За своєю правовою природою договір №012/06/502 від 28.12.2009р. є кредитним договором, згідно якого, за приписами ст. 1054 Цивільного Кодексу України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.

Додатком №1 від 28.12.2009р. до кредитного договору сторони визначили графік повернення кредиту (щомісячно) та сплати інших платежів.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст.1048 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 2.1. кредитного договору, протягом всього строку фактичного користування кредитом позичальник зобов’язаний сплачувати кредитору проценти, розмір яких розраховується на основі процентної ставки в розмірі, визначеному п. 1.2.1 договору.

Згідно розділу 5 кредитного договору сторони в становили порядок погашення кредиту, процентів та інших платежів за договором.

В п. 5.2. кредитного договору зазначено, що позичальник зобов’язується здійснювати погашення кредиту та процентів на рахунки кредитора для погашення кредиту (п. 1.1.6 кредитного договору) та процентів (п. 1.1.7 кредитного договору) у валюті кредиту, починаючи з місяця наступного за місяцем надання кредиту.

Відповідно до п. 9.1 кредитного договору позичальник зобов’язався використати кредит на зазначені у договорі цілі і забезпечити повернення одержаного кредиту та сплату нарахованих відсотків, комісій, пені, штрафів та інших платежів на умовах передбачених цим договором.

Кредитор вправі пред’явити позичальнику вимогу про дострокове погашення кредиту у випадках прострочення позичальником більш ніж на 30 календарних днів строків погашення кредиту або порушення цих строків менш ніж на 30 календарних днів, але більш трьох разів протягом останніх 12 місяців (п. 7.2. кредитного договору).

Позичальник зобов’язаний виконати вимогу Кредитора про дострокове погашення грошових зобов’язань протягом не більш ніж 30 календарних днів з моменту її пред’явлення (п. 7.3. кредитного договору).

До всіх правовідносин, пов’язаних з укладанням та виконанням цього договору застосовується строк позовної давності тривалістю у п’ять років (п. 13.6 кредитного договору).

Надання кредиту банком позичальнику в розмірі 587400,00 грн. підтверджується матеріалами справи, а саме платіжним дорученням №798 від 29.12.2009р., та не заперечується самим позичальником.

За твердженням позивача відповідач прийняті на себе зобов’язання за кредитним договором №012/06/502 від 28.12.2009р. належним чином не виконував; повернення кредиту та сплату відсотків за користування кредитом в установлені строки та в повному обсязі не здійснив, що підтверджується виписками банку, наявними в матеріалах справи.

Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (ст. 1050 Цивільного кодексу України).

Позивач звернувся до відповідача з листом-вимогою від 18.06.2010 р., яким повідомив, що відповідачем порушуються умови кредитного договору, в результаті чого утворилася заборгованість. Вимагав достроково до 22.07.2010р., погасити заборгованість, в тому числі, за кредитним договором № 012/06/502 від 28.12.2009р. На листі є позначка отримав 21.06.2010р. підпис та прізвище керівника відповідача, в зв’язку з чим суд дійшов висновку що вимога була отримана керівником відповідача.

Вимога про дострокове повернення кредитної заборгованості, що викладена в листі, залишена відповідачем без відповіді та задоволення, доказів погашення заборгованості відповідачем до матеріалів справи не представлено.

Тобто, позивач набув права на стягнення заборгованості за кредитним договором, достроково, в повному обсязі.

Позивач наполягає та доводить банківськими виписками, що заборгованість відповідача за кредитним договором становить: 552530,12 грн. – заборгованість за кредитом, 241467,84 грн. – заборгованість за відсотками не сплачена відповідачем, та вимагається до стягнення.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

В зв’язку з вищевикладеним судом задовольняються вимоги в сумі заборгованості за кредитом – 552530,12 грн., заборгованість за відсотками в сумі 241467,84 грн.

Також, позивачем були заявлені вимоги про стягнення пені за порушення строків погашення кредитної заборгованості в розмірі 3017,28грн. та пені за порушення строків погашення відсотків в сумі 3613,59 грн. за період з 01.01.2010р. по 30.06.2010р.

За прострочення виконання будь-яких грошових зобов’язань за цим договором позичальник сплачує кредитору: пеню в розмірі 0,04% від суми простроченого платежу за кожний календарний день прострочення (п. 13.4 кредитного договору).

Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Оскільки Господарський кодекс України не містить визначень неустойки, штрафу та пені, які сплачуються у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання, слід виходити із визначень, наведених у Цивільному кодексі України.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язань. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України передбачено, що штрафні санкції за порушення виконання грошового зобов’язання встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтями 1 та 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, наразі розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Суд вважає, що умови пункту 13.4. кредитного договору можуть бути застосовані судом лише в частині, що не суперечить чинному законодавству України, тобто, нарахування штрафних санкцій (пені) повинно здійснюватися з моменту виникнення права вимоги у розмірі 0,04% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення виконання зобов’язання, а не подвійної облікової ставки, як рахував позивач.

Здійснивши перерахунок пені судом встановлено, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені за порушення строків погашення кредитної заборгованості в розмірі 3017,28грн. підлягають задоволенню частково, а саме в розмірі 2236,58 грн., пені за порушення строків погашення відсотків в сумі 3613,59 грн., відповідно в розмірі 2659,36 грн.

21.06.2011р. до канцелярії суду відповідач надав клопотання №17-06 від 17.06.2011р., відповідно до якого останній просить суд перенести розгляд справи, що призначений на 23.06.2011р. на іншу дату, в зв’язку з відпусткою директора підприємства.

За приписом ст.28 Господарського процесуального кодексу України представництво інтересів юридичних осіб в господарському процесі здійснюється через їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника (керівника). Наведена норма не обмежує можливість представництва інтересів іншими особами, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.

Крім того, відповідачем не надано доказів, що на підприємстві не має більш працівників, які могли би бути направлені до судового засідання.

Відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу.

Тобто, виходячи зі змісту положень діючого господарського процесуального законодавства, відкладення розгляду справи у разі неявки учасників судового процесу є правом господарського суду, яке застосовується останнім у разі неможливості розгляду справи у даному судовому засіданні.

Проте, за висновками суду, документи, які містяться у матеріалах справи є достатніми для прийняття повного та мотивованого рішення по справі. Крім того, діюче законодавство не пов’язує неможливість проведення судового засідання та вирішення спору по суті з неявкою одного з представників сторони по справі.

Розгляд справи № 28/88 згідно ухвал суду неодноразово відкладався, відповідач був присутній в судовому засіданні 30.05.2011р. та висловив свою правову позицію, крім того строк розгляду справи минає.

Враховуючи викладене, а також достатність зібраних по справі документів для вирішення спору по суті, клопотання відповідача судом залишено без задоволення.

Судові витрати у відповідності із ст.49 Господарського процесуального кодексу України підлягають віднесенню на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 20, 22, 47, 49, 75, 77, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Задовольнити позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль”, м. Київ в особі Донецької обласної Дирекції Публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль”, м. Донецьк, до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Формат Донецьк”, м. Донецьк, частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Формат Донецьк” (83012, м.Донецьк, вул.Горнова, б. 2 д, ЄДРПОУ 31872368) на користь Публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” (01011, м Київ, вул.Лєскова, 9) в особі Донецької обласної Дирекції Публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” (83086, м. Донецьк, вул. Ф.Зайцева, 46 „в”, ЄДРПОУ 23346741, МФО 335076) заборгованість за кредитом в сумі 552 530,12 грн., заборгованість за відсотками в сумі 241467,84 грн., пеню за порушення строків погашення кредитної заборгованості в сумі 2236,58грн., пеню за порушення строків погашення відсотків в сумі 2659,36грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 7988,94грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 232,21грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Повернути Публічному акціонерному товариству “Райффайзен Банк Аваль” (01011, м Київ, вул.Лєскова, 9) в особі Донецької обласної Дирекції Публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” (83086, м. Донецьк, вул. Ф.Зайцева, 46 „в”, ЄДРПОУ 23346741, МФО 335076) з державного бюджету України надлишково сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 90,00 грн.

Видати довідку.

У судовому засіданні 23.06.2011р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення складено та підписано 25.06.2011р.

Суддя Курило Г.Є.

Повний текст рішення складено та підписано 25.06.2011р.