Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
07.06.11 р. Справа № 41/42пн
Суддя господарського суду Донецької області Гончаров С.А.
при секретарі судового засідання Прудніковій Н.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Юридична компанія „Центр Супроводження Бізнесу”, м.Донецьк
до відповідача: Комунального підприємства бюро технічної інвентаризації м. Донецька, м. Донецьк
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1, м. Донецьк
про визнання права власності
При участі представників:
від позивача: ОСОБА_2 довіреність від 15.06.2010 року
від відповідача: ОСОБА_3 довіреність від 11.01.2011р.
від третьої особи: не зявились
в судовому засіданні оголошувались перерви:
з 04.05.2011 року до 09:30 год. 10.05.2011 року;
з 10.05.2011 року до 13:30 год. 13.05.2011 року
СУТЬ СПОРУ:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Юридична компанія „Центр Супроводження Бізнесу”, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Комунального підприємства бюро технічної інвентаризації м. Донецька про визнання права власності на нежитлове вбудоване приміщення загальною площею 312,5 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1; зобовязання скасувати державну реєстрацію права власності відносно приміщення загальною площею 312,5 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_1; зобовязання здійснити державну реєстрацію права власності відносно приміщення загальною площею 312,5 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 за Товариством з обмеженою відповідальністю „Юридична компанія „Центр Супроводження Бізнесу”.
Ухвалою суду від 13.05.2011 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1, м. Донецьк.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що ним, згідно Біржового контракту № 2 від 09.10.2009 року, набуто право власності на спірне майно. Проте, як стверджує позивач, відповідач всупереч нормам чинного в України законодавства, не здійснив відповідну державну реєстрацію права власності позивача, чим порушив як і приписи правових норм, так і права та охоронювані законом інтереси Позивача.
Позивачем зазначено, що посилання відповідача на те, що спірне майно вже зареєстровано за ОСОБА_1, не є правомірною підставою для відмови позивачу в реєстрації права власності, оскільки рішення суду, яким визнано право власності на спірне майно за ОСОБА_1, скасовано.
Обставина безпідставної відмови відповідача в реєстрації за позивачем права власності на спірне майно свідчить, на думку позивача, про невизнання відповідачем відповідного права власності.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив та надав суду письмове клопотання про залишення позовної заяви без розгляду на підставі наявності в провадженні господарського суду Донецької області справі № 32/123пн між тими ж сторонами, про той же предмет та з тих саме підстав.
Представник відповідача в судовому засіданні зазначив також, що даний спір не підвідомчий господарському суду, а повинен розглядатись в порядку адміністративного судочинства.
Позивачем, згідно з додатково наданими суду письмовими поясненнями, зазначено, що у справі № 32/123пн, на яку посилається відповідач в обґрунтування клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, є дещо інший субєктний склад сторін, а також підстави позову у справі № 32/123пн відмінні від підстав позову по справі № 41/42пн. Позивач стверджує, що у даному випадку між сторонами наявний спір про право, а тому дана справа підлягає розгляду саме у господарському суді Донецької області.
Третя особа, ОСОБА_1, була належним чином повідомлена про дату, час та місце судового засідання, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення Укрпошти про вручення 17.05.2011 року рекомендованого листа особисто ОСОБА_1. Проте, третя особа не використала своє право на участь у судовому засіданні, представника в судове засідання не направила, вимоги суду не виконала. Враховуючи, що наявних в матеріалах справи документів та пояснень достатньо для прийняття рішення, суд вважає за можливе вирішити спір по суті.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, присутніх у судовому засіданні, суд ВСТАНОВИВ:
09.10.2009 року між Спільним підприємством „Донбассервіс” (продавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Юридична компанія „Центр Супроводження Бізнесу” (покупцем) було укладено біржовий контракт №2 (договір купівлі-продажу), відповідно до умов якого продавець продав, а покупець купив майно: Нежитлове вбудоване приміщення загальною площею 312,5 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1.
Відповідно до п.1.2.1 біржового контракту №2 від 09.10.2009р. обєкт, який відчужується, належить продавцю на праві власності.
В п.2.1 біржового контракту №2 від 09.10.2009р. сторонами було зазначено, що виставлене на аукціон майно згідно протоколу №3 біржового аукціону від 09.10.2009р. продане за ціною 143515,90 грн. без ПДВ.
Відповідно до п.2.2 біржового контракту переможець аукціону впродовж тридцяти днів з моменту затвердження протоколу, за виключенням гарантійного внеску в сумі 13046,90 грн. без ПДВ, здійснює розрахунок за придбаний обєкт шляхом перерахування грошових коштів на рахунок відповідача.
Згідно п.2.3 контракту гарантійний внесок переможця аукціону у розмірі 10% від початкової вартості обєкту продажу ТБ „Універсал Плюс” перераховує продавцю в рахунок сплати за придбаний покупцем обєкт, за відрахуванням витрат, понесених біржею на організацію аукціону та винагороди за надані послуги з його проведення і реєстрації контракту.
За змістом підписаного до біржового контракту №2 від 09.10.2009р. акту приймання-передачі, 09.10.2009р. відповідачем було передано, а позивачем прийнято нежитлове вбудоване приміщення загальною площею 312,5 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1.
Як вбачається з наявного в матеріалах справи рішення господарського суду Донецької області від 18.12.2009 року № 14/377пд, яке набуло законної сили, господарським судом було розглянуто справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Юридична компанія „Центр супроводження бізнесу” до Спільного підприємства „Донбассервіс”, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Комунальне підприємство „Бюро технічної інвентаризації м. Донецька”, про визнання договору дійсним та визнання права.
Судом, під час розгляду наведеної справи досліджувались обставини правомірності укладеного 09.10.2009 року між Спільним підприємством „Донбассервіс” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Юридична компанія „Центр Супроводження Бізнесу” біржового контракту №2.
Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Так, судом, під час розгляду справи № 14/377пд, було, встановлено, зокрема, що згідно з платіжними дорученнями №28 від 20.11.2009р., №14 від 05.10.2009р., позивачем було перераховано СП „Донбассервіс” грошові кошти в сумі 143515,90 грн., та факт належного виконання позивачем зобовязань перед СП „Донбассервіс”з оплати вартості придбаного майна доведений належними засобами доказування.
З огляду на викладене, Спільним підприємством „Донбассервіс” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Юридична компанія „Центр Супроводження Бізнесу” належним чином виконано свої зобовязання за наведеним біржовим контрактом №2 від 09.10.2009 року, наведений Біржовий контракт є таким, що фактично виконаний в повному обсязі.
Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 638 цього ж кодексу договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Судом встановлено, що, при укладанні Біржового контракту № 2 від 09.10.2009 року, сторонами за цим контрактом досягнуто згоди щодо всіх істотних умов, наявність яких необхідна для договору купівлі-продажу.
Крім того, як вбачається з рішення господарського суду Донецької області від 18.12.2009 року № 14/377пд, судом, під час розгляду наведеної справи було встановлено правомірність відчуження Спільним підприємством „Донбассервіс” за біржовим контрактом № 2 від 09.10.2009 року шляхом продажу позивачу майна - Нежитлового вбудованого приміщення загальною площею 312,5 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1.
Судом у рішенні господарського суду Донецької області від 18.12.2009 року № 14/377пд встановлено, що біржовий контракт №2 від 09.10.2009р. на підставі ст.204 Цивільного кодексу України є правомірним правочином.
З огляду на наведені обставини справи, суд робить висновок про те, що укладений 09.10.2009 року між Спільним підприємством „Донбассервіс” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Юридична компанія „Центр Супроводження Бізнесу” біржовий контракт №2, відповідно до умов якого позивачем придбано спірне майно, є таким, що відповідає чинному законодавству України та, як наслідок, створює, змінює та припиня. Права і обовязки сторін відповідно до визначених ним умов.
Позивачем заявлено до суду вимогу, зокрема, про визнання за ним права власності на нежитлове вбудоване приміщення загальною площею 312,5 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1.
Як вбачається з матеріалі справи, відповідач, Комунальне підприємство бюро технічної інвентаризації м. Донецька не визнає право власності позивача на спірне майно.
Про таку обставину свідчить, зокрема, рішення реєстратора КП бюро технічної інвентаризації м. Донецька від 14.06.2010 року, яким позивачу було відмовлено в державній реєстрації права власності на нежитлове вбудоване приміщення загальною площею 312,5 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1. Таку відмову було вмотивовано тим, що право власності на наведене майно зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 20.01.2010 року.
Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Таким чином, позов про визнання права власності - це недоговірна вимога про констатацію перед третіми особами факту приналежності позивачу права власності на спірне майно.
З огляду на викладене, суд робить висновок про те, що Комунальне підприємство бюро технічної інвентаризації м. Донецька, яким не визнається право власності на спірне майно, є належним відповідачем у справі щодо вимог про визнання за позивачем права власності на нежитлове вбудоване приміщення загальною площею 312,5 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1.
Щодо позовних вимог про зобовязання Комунальне підприємство бюро технічної інвентаризації м. Донецька скасувати державну реєстрацію права власності відносно спірного майна за ОСОБА_1; зобовязання здійснити державну реєстрацію права власності відносно спірного майна за ТОВ „Юридична компанія „Центр Супроводження Бізнесу”, суд зазначає наступне.
Наведені позовні вимоги вмотивовані відмовою відповідача у здійсненні державної реєстрації прав власності позивача на майно, набуте ним на підставі Біржового контракту № 2 від 09.10.2009 року.
Частиною 1 ст. 182 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом ( ч.4 ст. 182 Цивільного кодексу України).
Відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно, придбане позивачем за біржовим контрактом № 2 від 09.10.2009 року, позбавляє позивача використовувати своє право власності, а тому, оскільки це право потребує захисту відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України, позивач правомірно звернувся до господарського суду за його захистом.
З огляду на викладене, Комунальне підприємство бюро технічної інвентаризації м. Донецька є належним відповідачем у даній господарській справі у вимогах щодо скасування та здійснення реєстрації права власності, оскільки відмова у такій реєстрації є незаконним обмеженням права власності позивача.
Посилання відповідача на те, що спір про зобовязання Комунального підприємства бюро технічної інвентаризації м. Донецька скасувати та здійснити державну реєстрацію права власності відносно спірного майна, не підвідомчі господарському суду, а повинні розглядатися в порядку адміністративного судочинства, не заслуговують на увагу, оскільки склад учасників цього спору відповідає вимогам ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, а спір носить господарський характер, а тому підлягає розгляду саме господарським судом.
Зазначені правові позиції наведені в Постановах Вищого господарського суду України від 15.09.2010 року у справі № 42/316-09, від 08.12.2010 року № 4/93-10-2771 та Постанові Верховного Суду України від 02.03.2010 року №2-12/6245.2-2009 (2-5/5129.1-2008(2-13/694-2007).
Щодо вимог позивача про визнання за ним права власності на нежитлове вбудоване приміщення загальною площею 312,5 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1, суд зазначає наступне.
Як зазначалось, спірне майно було придбано позивачем у Спільного підприємства „Донбассервіс” згідно біржового контракту № 2 від 09.10.2009р., відповідно до умов якого продавець продав, а покупець купив майно: Нежитлове вбудоване приміщення загальною площею 312,5 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1.
Судом встановлено, що наведений біржовий контракт, відповідно до умов якого позивачем придбано спірне майно, є дійсним та таким, що відповідає чинному законодавству України.
Положеннями ст. 328 Цивільного кодексу України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст. 334 Цивільного кодексу України, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.
Біржовим контрактом № 2 від 09.10.2009р. не передбачено іншого моменту виникнення у позивача права власності на предмет купівлі-продажу, ніж передбачений ст.334 Цивільного кодексу України.
Спірне майно було передано Спільним підприємством „Донбассервіс” та прийнято позивачем за актом приймання-передачі від 09.10.2009 року.
Таким чином, позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Юридична компанія „Центр Супроводження Бізнесу”, у встановленому законом порядку набув право власності на майно, щодо якого між сторонами було укладено Біржовий контракт № 2 від 09.10.2009р.
Положеннями ст. 392 Цивільного кодексу України, визначено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Відповідно до ст. 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
З огляду на викладене, позовні вимоги про визнання права власності на нежитлове вбудоване приміщення загальною площею 312,5 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Як зазначалось, рішенням реєстратора КП бюро технічної інвентаризації м. Донецька від 14.06.2010 року позивачу було відмовлено в державній реєстрації права власності на нежитлове вбудоване приміщення загальною площею 312,5 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1, оскільки право власності на наведене майно зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 20.01.2010 року.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Ворошиловського районного суду м. Донецька від 06.12.2010 року по справі № 2-7874, скасовано рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 20.01.2010 року.
Тобто, як вбачається з матеріалів справи, у судовому порядку скасовано рішення, яке було підставою для реєстрації за за третьою особою права власності на спірне нерухоме майно. Підстава за якою запис про реєстрацію права власності на спірне майно за третьою особою був внесений відсутня.
За таких обставин, позовні вимоги про зобовязання відповідача скасувати державну реєстрацію права власності відносно приміщення загальною площею 312,5 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1, за ОСОБА_1, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю „Юридична компанія „Центр Супроводження Бізнесу”, у встановленому законом порядку набув право власності на нежитлове вбудоване приміщення загальною площею 312,5 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1.
Відповідно до ст. 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.
Згідно із статями 3, 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав. Державна реєстрація прав проводиться за місцем розташування об'єкта нерухомого майна в межах території, на якій діє відповідний орган державної реєстрації прав.
Обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, зокрема, право власності на нерухоме майно.
Відповідно до п.1.3 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 р. N 7/5 державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ) у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць.
Статтею 19 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” державна реєстрація прав проводиться на підставі договорів, укладених у порядку, встановленому законом.
Згідно п. 2.1. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно для реєстрації виникнення, існування, припинення прав власності на нерухоме майно до БТІ разом із заявою про реєстрацію прав власності подаються правовстановлюючі документи (зокрема, відповідно до Переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна - Додаток № 1 до Положення, договір, за яким відповідно до законодавства передбачається перехід права власності, купівлі-продажу тощо).
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, Рішення реєстратора про відмову у реєстрації від 14.06.2010 року, на виконання наведених приписів чинного в України законодавства позивач звертався до КП „БТІ м. Донецька” з відповідною заявою про реєстрацію права власності позивача на нежиле вбудоване приміщення загальною площею 312,5 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1.
Проте, відповідачем не було зареєстровано право власності на спірне нерухоме майно, право власності на яке набуто позивачем у встановленому законом порядку.
З огляду на таке, позовні вимоги про зобовязання КП „БТІ м. Донецька” здійснити державну реєстрацію права власності відносно приміщення загальною площею 312,5 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1, за Товариством з обмеженою відповідальністю „Юридична компанія „Центр Супроводження Бізнесу” є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 16, 182, 321, 328, 334, 392, 628, 638, Цивільного кодексу України, ст.ст. 3, 4, 19, 26 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”, ст.ст.1, 2, 22, 32, 33, 35, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Юридична компанія „Центр Супроводження Бізнесу” до Комунального підприємства бюро технічної інвентаризації м. Донецька про визнання права власності на нежитлове вбудоване приміщення загальною площею 312,5 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1; зобовязання скасувати державну реєстрацію права власності відносно приміщення загальною площею 312,5 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1, за ОСОБА_1; зобовязання здійснити державну реєстрацію права власності відносно приміщення загальною площею 312,5 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1, за Товариством з обмеженою відповідальністю „Юридична компанія „Центр Супроводження Бізнесу” задовольнити.
Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю „Юридична компанія „Центр Супроводження Бізнесу” (83054, м. Донецьк, пр. Київський, 46, ЄДРПОУ36443821) право власності на нежитлове вбудоване приміщення загальною площею 312,5 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1.
Зобовязати Комунальне підприємство бюро технічної інвентаризації м. Донецька (м. Донецьк, вул.. Кобозева, 66, ЄДОПОУ 03336670) скасувати державну реєстрацію права власності відносно приміщення загальною площею 312,5 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_1.
Зобовязати Комунальне підприємство бюро технічної інвентаризації м. Донецька (м. Донецьк, вул.. Кобозева, 66, ЄДОПОУ 03336670) здійснити державну реєстрацію права власності відносно приміщення загальною площею 312,5 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 за Товариством з обмеженою відповідальністю „Юридична компанія „Центр Супроводження Бізнесу”.
Суддя Гончаров С.А.
В судовому засіданні 07.06.2011 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення
Рішення підписане 14.06.2011р.
Судове рішення № 16485461, Господарський суд Донецької області було прийнято 07.06.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 41/42пн. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: