Рішення № 16485255, 23.06.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.06.11р.

Справа № 15/5005/6918/2011

За позовом Приватного підприємства "Інфоспектр", м. Дніпропетровськ

до Міського комунального підприємства "Спеціалізована ремонтно-будівельна дільниця", м.Дніпропетровськ

про стягнення 488 392,48 грн.

Суддя Петренко Н.Е.

Секретар судового засідання Шевцова В.В.

Представники:

від позивача: Рильський Б.О., директор ПП "Інфоспектр"

від відповідача: Туренок В.А, директор МКП "Спеціалізована ремонтно-будівельна

дільниця"

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство «Інфоспектр», м. Дніпропетровськ (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовом до Міського комунального підприємства «Спеціалізована ремонтно-будівельна дільниця», м. Дніпропетровськ (далі - відповідач), про стягнення 488 392,48 грн.

Сума позову складається з наступних сум: 314 970,00 грн. –основна сума боргу, 173 422,48 грн. - штраф.

Позивач обґрунтовує свої вимоги невиконанням відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу від 04.02.2008 року, в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений товар.

Відповідач позовні вимоги визнає у повному обсязі, проти стягнення не заперечує.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

За згодою представників сторін, в судовому засіданні 21.06.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення згідно зі ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

04.02.2008 року між ТОВ «МАКАДІ»та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу (далі-Договір), відповідно до умов п.1.1. якого ТОВ «МАКАДІ»передав відповідачу товар, а відповідач зобов'язався прийняти і оплатити вартість цього товару.

Сторони домовилися, що ціна товару складає 314 970,00 грн., в тому числі ПДВ –52 495,00 грн. (п.3.1. Договору).

В п. 4.2. Договору сторони передбачили, що покупець за цим договором, зобов'язується провести остаточну оплату за поставлений товар шляхом перерахування коштів на рахунок продавця, включаючи ПДВ до ціни товару, на протязі 6 місяців з дати поставки товару.

Пунктом 2.5. Договору передбачено, що прийом товару проводиться безпосередньо покупцем та представником продавця, з обов’язковим оформленням акту приймання-передачі.

Згідно вимоги п. 2.2. датою поставки товару вважається дата підписання акту прийому-передачі товару.

Факт виконання продавцем зобов’язань за договором по передачі товару покупцю підтверджується видатковою накладною № 24 від 04.02.20108 року, податковою накладною порядковий номер 24 від 04.02.2008 року та актом приймання-передачі від 04.02.2008 року.

У визначений Договором строк, а саме до 04.08.2008 року, відповідач за прийнятими на себе зобов’язаннями не розрахувався.

Відповідно до умов п. 6.6. Договору, у випадку коли покупець своєчасно не провів розрахунків з продавцем, він сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалася пеня, за кожен день прострочки.

Як зазначає позивач, після відвантаження товару відповідачу, останній не сплатив його вартість у строки встановлені договором, чим в свою чергу порушив свої зобов'язання за Договором перед Позивачем.

З метою врегулювання спору ТОВ «МАКАДІ»направлені на адресу відповідача претензії № 1-08/08 від 11.08.2008 року, № 1-04/09 від 03.04.2009року, акт звірки від 03.04.2009 року з проханням сплатити суму заборгованості та пеню. На зазначені претензії відповідач надав відповіді від 15.08.2008 року та від 08.04.2009 року про визнання боргу та неможливість її погашення у зв’язку із збитковістю підприємства.

14.04.2008 року між ТОВ «МАКАДІ»та позивачем укладено договір цесії, за умовами якого, право вимоги сплати суми боргу в сумі 314 970,00 гривень за договором купівлі-продажу від 04.02.2008 року, укладеного між ТОВ «МАКАДІ»та МКП «Спеціалізована ремонтно-будівельна дільниця»перейшло до позивача. На виконання п. 4 Договору цесії ТОВ «МАКАДІ»передало позивачу документи, що підтверджують право вимоги.

15.04.2009 року відповідачу направлено повідомлення про відступлення права вимоги за договором купівлі-продажу від 04.02.2008 року у зв’язку з укиданням між ТОВ «МАКАДІ»та ПП «Інфоспектр»(Позивачем) Договору цесії.

З метою досудового врегулювання спору позивач направив відповідачу акт звірки взаєморозрахунків та претензію № 020/09юр від 20.04.2009 року з проханням сплатити суму основного боргу та пені. На адресу позивача від відповідача надійшов лист від 29.04.2009 року про визнання перед відповідачем заборгованості за договором купівлі-продажу від 04.02.2008 року в повному обсязі та неможливість її сплати у зв’язку із скрутним матеріальним станом на підприємстві.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 314 970,00 грн. та пені у розмірі 173 422,48 грн., а всього 488 392,48 грн.

Доказів виконання зобов'язання по вищезазначеному Договору на момент розгляду спору відповідач до господарського суду не надав, позовні вимоги визнав у повному обсязі, проти стягнення заборгованості не заперечував.

При викладених обставинах вимоги позивача слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 516 Цивільного кодексу України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. При цьому, частина 2 ст. 516 ЦК України зазначає, що у разі неповідомлення боржника про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно до ст. 513 Цивільного кодексу України, правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Пунктом 9.3. Договору передбачено право продавця відступити право вимоги сплати за товар по даному договору іншій особі в порядку, встановленому законодавством.

Статтею 514 Цивільного кодексу України передбачено, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення заборгованості за поставлений товар у розмірі 314 970,00 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, ст. 230 Господарського кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен сплатити кредиторові у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч.6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частинами 4, 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору, якщо законом або договором не встановлено для нарахування відсотків інший строк. Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У випадку несвоєчасного проведення розрахунків невиконання цього Договору винна сторона зобов’язана сплатити іншій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалася пеня, за кожен день прострочки (п. 6.6. Договору) .

. Відповідно до п. 6.6. Договору позивачем було нараховано до сплати відповідачу пеню у розмірі 173 422,48 грн.

При викладених обставинах вимогу позивача щодо стягнення пені у розмірі 173 422,48грн. слід визнати обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Викладене є підставою для задоволення позову в повному обсязі.

Судові витрати по справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 509, 513, 514, 516, 525, 526, 530, 549, 599, 610, 612, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, ст. ст. 4, 32-34, 43-45, 49, 75, 82-85, 115-118 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Міського комунального підприємства «Спеціалізована ремонтно-будівельна дільниця»(49019, м. Дніпропетровськ, вул. Ударників, буд. 6, ЄДРПОУ 13418050, р/р 26004085000139 в Харківській обласній філії АКБ «Укрсоцбанк», МФО 351016) на користь Приватного підприємства «Інфоспектр»(49101, м. Дніпропетровськ, вул. Червона, буд. 36, кв. 4, ЄДРПОУ 36162206, р/р 2600130340001 в ПАТ «Єкатеринославський комерційний банк», МФО 305987) основний борг у розмірі 314 970,00 грн. (триста чотирнадцять тисяч дев’ятсот сімдесят грн. 00 коп.), пеню у розмірі 173 422,48 грн. (сто сімдесят три тисячі чотириста двадцять дві грн. 48 коп.), витрати по сплаті державного мита у розмірі 4 883,92грн. (чотири тисячі вісімсот вісімдесят три грн. 92 коп.), витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя

Н.Е. Петренко

Повне рішення складено 23.06.11р.