Рішення № 16485253, 23.06.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.06.11р.

Справа № 15/5005/5554/2011

За позовом Іноземного підприємства "Аврора", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ольга", м. Дніпропетровськ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Комунальне підприємство "Харківське міське бюро технічної інвентаризації", м.Харків

про стягнення 6 469 696,20 грн.

Суддя Петренко Н.Е.

Секретар судового засідання Шевцова В.В.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

від третьої особи:не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Іноземне підприємство "Аврора", м. Київ (далі-позивач) звернулося до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ольга", м. Дніпропетровськ (далі-відповідач), про стягнення 6 469 696,20 грн.

Сума позову складається з наступних сум: 5 881 542,00 грн. - попередня оплата, 588154,20 грн. - штраф.

Позивач обґрунтовує свої вимоги невиконанням відповідачем зобов'язань за договором № 017/05/08 від 15.05.2008 року, в частині передачі майна за яке позивач перерахував відповідачу відповідну попередню оплату.

Відповідач позовні вимоги не визнає, оскільки заперечує не тільки факт наявності зобов’язань за вказаним в позові договором, а також і той факт, що зазначений договір взагалі укладався між сторонами. Крім того, відповідача зазначив, що спірний договір зі сторони позивача підписаний невідомою особою, у зв’язку з чим заявив клопотання про призначення експертизи.

Розгляд справи неодноразово відкладався для надання можливості сторонам надати додаткові пояснення та докази.

16.06.11р. у судове засідання повноважний представник позивача не з'явився, жодних пояснень щодо причини неявки або інших клопотань до господарського суду не надходило. Про день, час та місце розгляду справи позивач був повідомлений належним чином, що підтверджує повідомлення про вручення поштового підправлення, яке долучено до матеріалів справи.

Також, у судове засідання не з'явився повноважний представник відповідача, але до суду надав клопотання про розгляд даної справи без його участі. Крім того, у своєму клопотання відповідач зазначає про те, що позовні вимоги не визнає та просить призначити комплексну судову експертизу.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 16.06.2011року оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

15 травня 2008 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № 017/05/08 (далі-Договір), відповідно до умов п.1.1. якого відповідач зобов'язується передати у власність позивачу майно, а позивач зобов'язується прийняти це майно та сплатити за нього відповідну грошову суму за умови укладання в майбутньому між сторонами відповідної угоди згідно чинного законодавства України.

Пунктом 1.2. Договору передбачено, що відповідач за цим договором зобов'язується в майбутньому передати у власність позивачу нежитлову будівлю літ. А-2 загальною площею 3 435,7 кв.м., розташовану за адресою: м. Харків, проспект Гагаріна, буд. 167/1 (далі-об’єкт).

Позивач зобов'язується в майбутньому прийняти об'єкт, зазначений в пункті 1.2. та сплатити за нього ціну, визначену у даному Договорі (п.1.3. Договору).

Відповідач зобов’язується передати позивачу одночасно з переданням об’єкту документи, що стосуються об’єкту та підлягають переданню разом із ним згідно з чинним законодавством України та вимогами, що звичайно ставляться (п.1.5. Договору).

У відповідності до ст. 377 Цивільного кодексу України, з моменту набуття позивачем права власності на об’єкт, до нього переходить право користування частиною земельної ділянки, на якій розташований об’єкт та яка необхідна для обслуговування об’єкту (п. 1.7. Договору).

Пунктом 2.2. Договору передбачено, що передача об’єкту здійснюється відповідачем позивачу після повного розрахунку за цим договором, що згідно вимоги п. 2.3. Договору повинно посвідчуватися відповідним двохстороннім актом прийому-передачі, який оформлюється сторонами на протязі 3-х днів після проведення позивачем повного розрахунку за цим договором.

Право власності на об’єкт переходить до позивача після підписання сторонами двохстороннього акту прийому-передачі об’єктів та державної реєстрації цього права власності (п.2.4. Договору).

Згідно п. 3.1. Договору, відповідач згоден продати, а позивач купити об'єкт за ціною, що визначена в цьому договорі.

Сторони домовилися, що ціна об'єкту складає 5 881 542 грн., в тому числі ПДВ - 20% - 980 257 грн. (п.3.3. Договору).

В п. 3.2. Договору зазначено про те, що ціну вказану в п. 3.3. Договору, позивач сплачує відповідачу до набуття позивачем права власності на об’єкт.

Кожна сторона зобов’язується виконувати реально та належно обов’язки, покладені на неї за цим договором, та сприяти іншій стороні у виконанні її обов’язків за цим договором (п. 4. Договору).

Відповідно до п. 5.1. Договору позивач зобов'язаний:

- в строк до 15 червня 2008 року направити відповідно до вимог Цивільного кодексу України відповідачу оферту щодо укладання Угоди, в якій викласти всі основні умови Угоди купівлі-продажу об’єкту з урахуванням положень цього договору;

- сприяти відповідачу в укладанні Угоди;

- після отримання від відповідача акцепту щодо укладання Угоди сплатити відповідачу ціну визначену у пункті 3.3. Договору;

- в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти об’єкт у користування.

Пунктом 6.1. Договору визначено обов’язки відповідача:

- не пізніше 1 місяця після отримання оферти від позивача надіслати позивачу акцепт щодо укладання Угоди або мотивовану відмову від її укладання;

- в порядку та на умовах, визначених цим договором, передати об'єкт у користування позивачу;

- на момент виконання умов договору мати в наявності всі необхідні документи для відчуження об'єкту;

- передати об'єкт позивачу у строк, визначений пунктом 2.3. цього договору.

- відповідач зобов'язаний забезпечити нотаріальне посвідчення даного договору та несе всі витрати, пов'язані із нотаріальним посвідченням даного договору.

У випадку невиконання цього Договору або необґрунтованого ухиляння від укладення Угоди, винна сторона зобов'язана відшкодувати іншій стороні завдані збитки та штраф у розмірі 10 % договірної ціни Угоди (п. 7.1. Договору).

За домовленістю сторін укладання та нотаріальне посвідчення Угоди здійснюватиметься не пізніше 15 липня 2008р. при умові відсутності у сторін будь-яких обмежень, що перешкоджають здійсненню сторонами права на укладання Угоди (п. 8.1. Договору).

Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами, і діє до виконання ними усіх своїх зобов’язань за цим Договором (п. 8.3. Договору).

01 серпня 2008 року сторони уклали додаткову угоду до Договору № 017/05/08 від 15.05.2008 року, відповідно якої п. 6.1. Договору викладено в наступній редакції:

" 6.1. Відповідач зобов'язаний:

- після отримання оферти від позивача в строк до 31.12.2008 року надіслати позивачу акцепт щодо укладання угоди та укласти таку Угоду. Відповідач може в строк до 31.12.2008 року відмовитися від укладання Угоди в разі настання обставин, що унеможливлюють її укладання і не залежать від волі відповідача та діяльності її посадових осіб;

- в порядку та на умовах, визначених цим Договором, передати об'єкт у користування позивачу;

- на момент виконання умов Договору мати в наявності всі необхідні документи для відчуження об'єкту;

- передати об'єкт позивачу у строк, визначений пунктом 2.3. цього Договору;

- відповідач зобов'язаний забезпечити нотаріальне посвідчення даного Договору та несе всі витрати, пов'язані із нотаріальним посвідченням даного договору".

На виконання умов Договору позивачем було здійснено оплату вартості об'єкта відповідачу у розмірі 5 881 542 грн.

Як зазначає позивач, після перерахування грошових коштів відповідачу, останній не передав майно у строки встановлені договором, чим в свою чергу порушив свої зобов'язання за Договором перед позивачем, внаслідок чого позивач не зміг зареєструвати право власності на зазначений об’єкт.

З метою досудового врегулювання спору позивачем було направлено на адресу відповідача лист з вих. № 49/84/09 від 11.01.2010 року з проханням повернути суму попередньої оплати за Договором № 017/05/08 від 15.05.08р. в розмірі 5 881 542,00 грн. Зазначений лист був отриманий особисто головою правління відповідача 28.01.10р., що підтверджує підпис посадової особи та печатка підприємства-відповідача.

Вказані вимоги були залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

На підставі п. 7.1. Договору позивачем було нараховано до сплати відповідачу штраф у розмірі 588 154,20 грн.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача попередню оплату у розмірі 5 881 542 грн. та штраф у розмірі 588 154,20 грн., всього 6 469 696,20 грн.

Відповідач позовні вимоги не визнає, заперечує не тільки факт наявності зобов’язань за вказаним в позові договором, а також і той факт, що зазначений договір взагалі укладався між сторонами. Крім того, відповідача зазначив, що спірний договір зі сторони позивача підписаний невідомою особою, у зв’язку з чим заявив клопотання про призначення експертизи.

Доказів виконання зобов'язання по вищезазначеному Договору на момент розгляду спору відповідач до господарського суду не надав.

При викладених обставинах вимоги позивача слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення попередньої оплати у розмірі 5 881 542 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Згідно п. 7.1. Договору, у випадку невиконання цього Договору або необґрунтованого ухиляння від укладення Угоди, винна сторона зобов'язана відшкодувати іншій стороні завдані збитки та штраф у розмірі 10 % договірної ціни Угоди.

Відповідно до п. 7.1. Договору позивачем було нараховано до сплати відповідачу штраф у розмірі 588 154,20 грн.

При викладених обставинах вимогу позивача щодо стягнення штрафу у розмірі 588154,20 грн. слід визнати обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Викладене є підставою для задоволення позову в повному обсязі.

Окрім позовної заяви позивачем було подано заяву про забезпечення позову, відповідно до якої позивач просить накласти арешт на нерухоме майно, що зареєстровано за відповідачем, а саме нежитлове приміщення в літ.”А-2”, що розташоване за адресою м. Харків, проспект Гагаріна, будинок № 167/1. Заборонити Комунальному підприємству „Харківське міське бюро технічної інвентаризації” видавати реєстраційні посвідчення, витяги з реєстру прав власності на майно, свідоцтва про право власності на майно та будь –які інші документи щодо наступного майна: нежитлове приміщення в літ.”А-2”, що розташоване за адресою м. Харків, проспект Гагаріна, будинок № 167/1.

Заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або зі своєї ініціативи, має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь - якій стадії провадження по справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим рішення господарського суду.

Статтею 67 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позов може бути забезпечено шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві, заборонити відповідачеві вчиняти певні дії, заборони іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмету спору.

Відповідно до роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994 р. № 02-5/611 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю. Позивач, звертаючись з письмовою заявою про забезпечення позову згідно ст. 66 ГПК України зобов'язаний був обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову з урахуванням вимог, передбачених статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, тобто подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу.

Позивачем не надано достатньо доказів, викладених в заяві припущень, про те, що у відповідача є реальна можливість позбутися нерухомого майна.

Крім того, відповідачем заявлено клопотання про призначення експертизи, для вирішення питань пов’язаних із належністю підпису на кожному аркуші документа договору № 017/05/08 від 15.05.2008р. особою (Пісня Сергій Михайлович), умовах його підписання та способу здійснення підпису.

Господарський суд призначає судову експертизу, згідно ст. 41 Господарського процесуального кодексу України для роз’яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань.

Вищий господарський суд України в п.1 інформаційного листа віл 27.11.2006року №01-8/2651 "Про деякі питання призначення судових експертиз" вказує на те, що судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмету доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Судом встановлено, що після укладання між позивачем та відповідачем договору №017/05/08 від 15.05.2008р. позивач сплатив, а відповідач не заперечував та отримав грошові кошти в якості виконання позивачем своїх договірних зобов’язань. Тобто, сторонами здійснювалися фактичні дії на виконання договору, спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Отже, враховуючи предмет спору, а також надані відповідачем докази пов’язанні з умовами виконання договору, суд вважає, що для розгляду цієї справи не потрібна комплексна судова експертиза (технічна експертиза документу та почеркознавча експертиза) для встановлення даних, що входять до предмету доказування.

Враховуюче наведене, господарський суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати по справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 599, 610, 611, 612, 625, 693 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218 Господарського кодексу України, ст. ст. 4, 32-34, 41, 43-45, 49, 66, 67, 75, 82-85, 115-118 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні клопотання Іноземного підприємства "Аврора" про забезпечення позову - відмовити.

В задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Ольга" про призначення комплексної судової експертизи (технічної експертизи документу та почеркознавчої експертизи) - відмовити.

Позов Іноземного підприємства "Аврора" задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ольга" (49033, м.Дніпропетровськ, вул. Краснопільська, буд. 9, ЄДРПОУ 30236375) на користь Іноземного підприємства "Аврора" (03035, м. Київ, вул. Урицького, буд. 45, літ. А, офіс 418, ЄДРПОУ 34756588) суму основного боргу у розмірі 5 881 542 грн. (п’ять мільйонів вісімсот вісімдесят одна тисяча п’ятсот сорок дві грн. 00 коп.), штраф у розмірі 588 154,20 грн. (п’ятсот вісімдесят вісім тисяч сто п’ятдесят чотири грн. 20 коп.), витрати по сплаті державного мита у розмірі 25 500 грн. (двадцять п’ять тисяч п’ятсот грн. 00 коп.), витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.

Суддя

Н.Е. Петренко

Повне рішення складено 21.06.11р.