Рішення № 16485133, 21.06.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.06.11р.Справа № 19/5005/6079/2011 За позовом Товариства з обмеженою відповідаьністю "Глорія-КР", м.Кривий Ріг

до Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк", м.Київ в особі Криворізького відділення Харківської обласної філії публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк", м.Кривий Ріг

про визнання договору недійсним

Суддя Петренко І.В.

при секретарі: Серенковій О.О.

Представники:

Від позивача:не з'явився.

Від відповідача: ОСОБА_1. - дов. від 28.03.2011 р.

СУТЬ СПОРУ:

По справі оголошувалась перерва з 21.06.2011 р. по 22.06.2011 р. на 12:30 год.

Позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача і просить суд визнати недійсним договір відновлювальної кредитної лінії № 991/263/07 від 26.12.2007 р. укладений між сторонами та стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати в повному обсязі.

Заявою від 31.05.2011 р. позивач уточнив позовні вимог та просить суд:

- визнати недійсними п.п. 2.13.3., п. п. 3.2.7., п. п. 3.2.2.4, п. п.3.3.15, п. п. 3.3.17., п. п. 3.3.19, п. п. 3.3.21., п. 6.2. договору відновлювальної кредитної лінії № 991/263/07 від 26.12.2007 р., укладеного між сторонами;

- визнати частково недійсними п. 3.2.6. договору відновлювальної кредитної лінії № 991/263/07 від 26.12.2007 р., укладеного між сторонами, в частині права кредитора вразі неповернення позичальником кредиту в строки, зазначені у п.п. 1.1.1., п. п. 3.3.6.1., п. п.3.3.15 договору відновлювальної кредитної лінії № 991/263/07 від 26.12.2007 р.;

- стягнути з відповідача на користь позивача суму 85,00 грн. державного мита та суму 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Представник позивача наполягає на задоволенні позовних вимог, посилається на аналогічну справу господарського суду Дніпропетровської області № 8/346-09(12/106-09) про визнання недійсним пунктів відновлювальної кредитної лінії.

Представник відповідача заперечує проти позовних вимог, в позові просить відмовити, оскільки позивач неналежним чином виконував умови спірного кредитного договору по погашенню кредиту та відсотків у строки, передбачені договором і почав вишукувати шляхи та способи ухилення від належного виконання взятих на себе зобов'язань.

Вислухавши пояснення позивача та відповідача, вивчивши матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

26.12.2007 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір відновлювальної кредитної лінії № 991/263/07 та додаткову угоду №1 від 20 червня 2008 року, згідно якого відповідач зобов'язався надати позивачу грошові кошти в сумі 3 000 000 гривень зі сплатою 15 % річних з кінцевим терміном погашення заборгованості не пізніше 25.12.2017 р.

В пункті 6.2. «кредитного договору», яким передбачено, що у випадку неможливості рішення спору шляхом переговорів, сторони, керуючись ст. 5 Закону України "Про третейські суди", омовляються про те, що спір розглядається одноособово третейським суддею Мороз Оленою атоліївною Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, що знаходиться за есою: 02002, м. Київ, вул. М. Раскової, 15. У випадку неможливості розгляду спору вказаним енським суддею, він розглядається третейським суддею Ярошевичем Василем Миколайовичем, або оконем Юрієм Миколайовичем, в порядку черговості, вказаному в даному пункті. У разі якщо спір не ке бути розглянутий визначеними в даному пункті суддями, суддя призначається Головою Постійно чого Третейського суду при Асоціації українських банків у відповідності до чинного Регламенту гійно діючого Третейського суду при Асоціації Українських банків.

Даний пункт договору підлягає визнанню недійсним, у зв'язку з наступними обставинами.

Відповідно до ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені в ст. 203 ЦК України.

Відповідно до п. п. 1,3 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Волевиявлення учаснику правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинене з метою, яка за відомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та і визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (п. 16 ч. 1 ст. З ЦК України).

Вимоги справедливості, добросовісності та розумності цивільного законодавства практично виражається у встановленні його нормами рівних умов для участі всіх осіб у цивільних відносинах; закріпленні можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу; поєднання створення норм, спрямованих на забезпечення реалізації цивільного права, з шануванням прав та ересів інших осіб, моралі суспільства тощо.

Зазначення в п. 6.2. «кредитного договору»третейського застереження для позивача є істотною умовою ного договору, оскільки обмежує його конституційне право на звернення за захистом своїх прав чи інтересів до суду загальної юрисдикції та вирішення спору між сторонами в судовому порядку, відповідно до вимог чинного законодавства України і вносить істотний дисбаланс в обсяг договірних прав та обов'язків сторін на його шкоду, відповідно до ч. 2 ст. 10 Закону України "Про третейські суди", положення про постійно діючий суд повинно ти відомості про його найменування, місцезнаходження, відомості про засновника третейського суду, склад, компетенцію та порядок створення органів самоврядування третейських суддів, порядок обрання голови третейського суду, підстави та порядок припинення діяльності третейського суду.

Положення та регламент вказаного третейського суду не були надані позивачу для ознайомлення, а повідачем було приховано інформацію про те, що запропонований постійно діючий третейський суд при Асоціації українських банків, який був зазначений в п. 6.2. договору, створений Асоціацією українських банків, безпосереднім членом якої є відповідач, а керівник відповідача - Тимонькін Борис Владиславович є заступником голови Ради Асоціації українських банків, яка безпосередньо затверджує склад третейського суду при Асоціації українських банків.

Оскільки позивач не мав рівних можливостей з відповідачем на вплив при формуванні суддівського у цього суду, то умови на яких відповідач змусив позивача укласти вищезазначений договір, зокрема, п. 6.2., і відповідають принципам цивільного законодавства України, передбачених в п. 6 ч. 1 ст. З ЦК України, а саме справедливості, розумності та добросовісності.

Підпунктом 2.13.3. «кредитного договору»передбачено, що у разі, якщо позичальник не погодиться із запропонованими кредитором змінами розмірів процентів та/або комісій і не укладе протягом строку, встановленого в п. 2.13.2. цього договору, відповідної додаткової угоди (договору про внесення змін) до цього договору, кредитор має право в односторонньому порядку розірвати цей договір у порядку, передбаченому договором, та вимагати від позичальника дострокового погашення ним у повному обсязі заборгованості за кредитом, сплати процентів та комісій, а також можливої неустойки (штрафу, пені) відповідно до умов даного договору. При цьому вимога кредитора щодо дострокового погашення його вимог за цим договором підлягає задоволенню у тридцяти денний строк від дня її пред'явлення.

Підпунктом 3.2.6. «кредитного договору»передбачено, що у разі неповернення позичальником кредиту в строки, зазначені у п. п. 1.1., 3.3.6.1., 3.3.15. цього договору, несплати процентів, комісій, неустойки (пені, штрафу) в строки, що передбачені у п. п. 2.4., 2.5., 2.6. цього договору, звернути стягнення на засоби забезпечення виконання зобов'язань за цим договором, оформлені відповідно до договорів застави (іпотеки) згідно з п. 1.3 цього Договору.

Підпунктом 3.2.7. «кредитного договору»передбачено, що у випадку, передбаченому у п.п. 2.13.3., 2.15.1. цього договору, у разі порушення позичальником зобов'язань, зазначених у п.п. 3.3.3-3.3.19. цього договору, а також, у разі порушення позичальником або третьою особою (майновим поручителем, поручителем) обов'язків, встановлених договорами, зазначеними, в п. 1.3. цього договору, за письмовим повідомленням кредитора до позичальника, в односторонньому порядку розірвати цей договір, що має наслідком дострокове протягом 30 (тридцяти) календарних днів від дня отримання позичальником відповідної письмової вимоги кредитора, виконання позичальником всіх своїх зобов'язань за договором, а саме: повернення кредиту, сплату процентів, комісій, а також сплату можливої неустойки (пені, штрафу) відшкодування збитків, завданих простроченням виконання. Після погашення зазначених вимог цей договір вважається розірваним. В той же час, у разі усунення з боку позичальника всіх порушень умов цього договору, положення про його розірвання втрачає чинність.

Підпунктом 3.2.2.4. «кредитного договору»передбачено, що кредитор має право вимагати від позичальника дострокового виконання ним всіх своїх зобов'язань за цим договором протягом 30 календарних днів від дня отримання позичальником письмової вимоги про повернення кредиту, сплати процентів, комісій, а також можливої неустойки (пені, штрафу) у разі не укладення із кредитором додаткової угоди (договору про внесення змін) до «кредитного договору»запропонованої кредитором.

Підпунктом 3.3.15. «кредитного договору»передбачено, що на вимогу кредитора у випадках, передбачених у п.п. 2.13.3.; .2.15.1; 3.2.7.; 3.2.8. цього договору, достроково протягом 30 календарних днів після отримання позичальником письмової вимоги кредитора, повернути кредит, сплатити проценти, комісії, можливу неустойку (пеню, штраф), а також достроково виконати свої зобов'язання у випадках, в порядку та в строки, що передбачені в пункті 5.4. цього договору.

Підпунктом 33.17. «кредитного договору»передбачено, що позичальник зобов'язаний достроково, протягом 5 робочих днів після отримання позичальником письмової вимоги кредитора, виконати всі свої зобов'язання за цим договором у випадках ліквідації чи реорганізації.

Підпунктом 3.3.19. «кредитного договору»передбачено, що позичальник зобов'язаний у разі не укладення відповідної додаткової угоди (договору), отриманої від кредитора, сплачувати проценти в розмірі, встановленому в п. п. 2.15.1. «кредитного договору».

Підпунктом 3.3.21. кредитного договору»передбачено, що позичальник зобов'язаний перевести обороти до АКБ «Укрсоцбанк»в розмірі 50% починаючи з березня 2008 року.

В той же час, як видно зі змісту вищезазначених пунктів договору вони надають відповідачу право в односторонньому порядку розірвати договір, що суперечить загальним засадам цивільного законодавства, зокрема, справедливості, добросовісності та розумності, які передбачені п. 6 ч. 1 ст. З ЦК України.

Відповідно до приписів ст. 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність", відносини банку з клієнтами регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами НБУ та угодами (договорами) між клієнтом і банком.

Зі змісту п.п. 2.13.3., п. п. 3.2.6. «кредитного договору»(крім права кредитора на звернення стягнення на засоби забезпечення виконання зобов'язань, в разі неповернення позичальником кредиту в строки, зазначені в п. 1.1 цього договору), п.п. 3.2.7.; п.п. 3.2.2.4.; п.п. 3.3.15. «кредитного договору»видно порушення прав позивача, оскільки положення цих пунктів суперечать загальним підставам та порядку зміни і розірвання договорів, встановлених статтями 651-654 ЦК України, оскільки, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни або розірвання договору у зв'язку з істотною зміною обставин, договір може бути розірваний (змінений) лише за рішенням суду на вимогу зацікавленої сторони.

Крім того, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку" від 12.12.2008р., банкам забороняється в односторонньому порядку змінювати умови укладених з клієнтами договорів, зокрема, збільшувати розмір процентної ставки за кредитними договорами.

Відповідні зміни були внесені і до ЦК України, який зокрема, доповнено ст. 1056-1, яка визначає порядок сплати процентів за кредитними договором, а також передбачає, що встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною.

Таким чином, на законодавчому рівні визначено, що встановлена у договорі процентна ставка не може бути збільшена банком в односторонньому порядку, та як слід, такі умови договору можуть бути визнані недійсними.

Щодо недійсності п.п. 3.3.17. договору, то його вимоги про дострокове виконання всіх зобов'язань позичальника протягом п'яти робочих днів після отримання письмової вимоги кредитора не відповідає вимогам ст. 105 ЦК України, відповідно до ч. 4 якої комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи.

Отже діючим законодавством України передбачений строк для пред'явлення вимог кредиторами, який не може становити менше 2 місяців з моменту публікації повідомлення. Зазначення в п. 3.3.17. договору іншого порядку задоволення вимог кредитора і строку, який значно менший строку зазначеного в ст. 105 ЦК України, свідчить про порушення прав, як можливого боржника так і інших його кредиторів, крім відповідача, а отже свідчить по недійсність цього підпункту договору.

Щодо недійсності п.п. 3.3.19. договору, то встановлення в договорі щодо обов'язкового проведення через поточні рахунки, відкриті у кредитора, суми грошових надходжень, пропорційно сумі заборгованості за договором є порушенням свободи підприємницької діяльності, передбаченої ст. 43 ГК України.

Щодо недійсності п.п. 3.3.21. договору, то встановлення в договорі щодо обов'язкового проведення через поточні рахунки, відкриті у кредитора, суми грошових надходжень, пропорційно сумі заборгованості за договором є порушенням свободи підприємницької діяльності, передбаченої ст. 43 Господарського кодексу України.

В той час, як відповідно до ст. 44 ГК України, позивач має право самостійно формувати програму діяльності, вибирати постачальників і споживачів продукції, що виробляється, комерційного розрахунку та власного комерційного ризику, вільного розпорядження прибутком, що залишається у нього після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом.

Таким чином, наявність зазначених обмежень підприємницької діяльності, що зазначені в п.п. 3.3.19, п.п. 3.3.21. договору незаконно обмежують підприємницькі права позивача і є підставою для визнання вказаних пунктів незаконними.

Відповідно до ст.ст. 202, 203 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вищевказаних вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Крім цього, до аналогічних висновків дійшов Вищий господарський суд України у справі № 8/346-09(12/106-09) - постанова від 19.01.2011 р., якою залишено в силі рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.07.2010 р. усправі № 8/346-09(12/106-09).

На підставі вищевикладеного, господарський суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог, оскільки зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Судові витрати по справі покласти на відповідача, оскільки позов задоволено.

Керуючись ст.ст. 3,6, 105, 202, 203, 207, 215, 10561 Цивільного кодексу України, ст.ст. 43, 44, 202, 203 Господарського кодексу України, Законом України "Про третейські суди", Законом України "Про банки і банківську діяльність", ст.ст. 1,2,12,21,22,32,36,44,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати недійсними п. п. 2.13.3., п. п. 3.2.7., п. п. 3.2.2.4., п. п. 3.3.15., п. п. 3.3.17., п. п. 3.3.19., п. п. 3.3.21., п. 6.2. договору відновлювальної кредитної лінії № 991/263/07 від 26.12.2007р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «ГЛОРІЯ-КР», 50081, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, мкрн. 5-й Зарічний, 89, код ЄДРПОУ 34684922 та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», 03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29 в особі Лермонтовського відділення Дніпропетровської обласної філії Акціонерного комерційного банку «Укрсоцбанк», 50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Лєрмонтова, будинок № 37, код ЄДРПОУ 09305014.

Визнати частково недійсним п. 3.2.6. договору відновлювальної кредитної лінії № 991/263/07 від 26.12.2007р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «ГЛОРІЯ-КР», 50081, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, мкрн. 5-й Зарічний, 89, код ЄДРПОУ 34684922 та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», 03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29 в особі Лермонтовського відділення Дніпропетровської обласної філії Акціонерного комерційного банку «Укрсоцбанк», 50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Лєрмонтова, будинок № 37 в частині права кредитора в разі неповернення позичальником кредиту в строки, зазначені у п.п. 1.1.1., п. п. 3.3.6.1., п. п. 3.3.15. договору відновлювальної кредитної лінії № 991/263/07 від 26.12.2007р.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», 03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29 в особі Криворізького відділення Харківської обласної філії публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», 50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Землячки, будинок № 1-А, код ЄДРПОУ 09305014 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОРІЯ-КР», 50081, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, мкрн. 5-й Зарічний, 89, код ЄДРПОУ 34684922 суму 85,00 грн. (вісімдесят п'ять гривень 00 копійок) державного мита та суму 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 копійок) витрат по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, про що видати наказ.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області набирає законної сили через 10 днів з дня його прийняття відповідно до ст. 85 ГПК України.

СуддяІ.В. Петренко Повне рішення складено 23.06.2011 р.