Рішення № 16485131, 21.06.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.06.11р.Справа № 16/5005/6167/2011

за позовом Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”, м. Київ

до Комунального підприємства „Павлоградтеплоенерго”, м. Павлоград Дніпропетровської області

про стягнення 5499326 грн. 92 коп.

Суддя ЗАГИНАЙКО Т.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1. - головний юрисконсульт, дов. від 23.12.2010р. №179/10;

ОСОБА_2. - начальник сектору, дов. від 23.12.2010р. №172/10 (був присутній у судовому засіданні 07.06.2011р.);

від відповідача: ОСОБА_3. - юрисконсульт. дов. від 04.01.2011р.

ОСОБА_4. - начальник юридичного відділу. дов. від 04.01.2011р. (був присутній у судовому засіданні 07.06.2011р.).

СУТЬ СПОРУ:

Згідно із статтею 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні було оголошено перерву на 21.06.2011р.

Позивач просить стягнути з відповідача 5499326 грн. 92 коп., що складає 4204 681 грн. 18 коп. заборгованості за поставлений відповідно до умов договору від 23.09.2009р. №06/09-1212ТЕ-3 природний газ, 324466 грн. 84 коп. пені, 749453 грн. 02 коп. суму, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів та 220725 грн. 88 коп. 3% річних.

Відповідач у відзиві (вх. № 39562/11 від 07.06.2011р.) на позовну заяву просить відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що: - відповідно до статті 2 пункту 2.1.1 Закону України „Про деякі питання заборгованостей за спожитий природний газ та електричну енергію” підлягає списанню заборгованість за природний газ (у тому числі реструктуризована) підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, у тому числі ліквідованих підприємств, субєктів господарювання, що здійснюють постачання природного газу за регульованим тарифом, НАК „Нафтогаз України” та її дочірніх підприємств, що обліковувалася станом на 1 січня 2010 року і не сплачена станом на дату набрання чинності цим законом; - відповідно до пункту 2.2 Закону України „Про деякі питання заборгованостей за спожитий природний газ та електричну енергію” також підлягає списанню заборгованість (у тому числі встановлена судовим рішеннями) з пені, штрафних та фінансових санкцій (три відсотки річних та індекс інфляції), які нараховані підприємствам, визначеним у статті 1 цього Закону на заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 1 січня 1997 року по 1 січня 2011 року, і не сплачена станом на дату набрання чинності Законом.

Оригінали документів, оглянуті у судових засіданнях, відповідають копіям, залученим до матеріалів справи.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу за допомогою технічних засобів представниками сторін заявлено не було.

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

- 23.09.2009р. між позивачем - Дочірньою компанією “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” (постачальником) та відповідачем Комунальним підприємством “Павлоградтеплоенерго” (покупцем) було укладено договір №06/09-1212ТЕ-3 поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання (надалі - Договір), відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобовязується передати у власність покупцю природний газ за наявності його обсягів, а покупець зобовязується прийняти від постачальника та оплатити природний газ (надалі - газ) в обсязі, зазначеному в статті 2 цього Договору;

- відповідно до пунктів 1.2 та 1.3 Договору постачається імпортований природний газ, отриманий постачальником за договором поставки природного газу між НАК „Нафтогаз України” та постачальником; газ, що постачається за даним договором, використовується покупцем виключно для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання; використання газу покупцем для інших потреб не є предметом даного договору;

- постачальник передає покупцю в період з 01 жовтня 2009 року по 31 грудня 2009 року газ в обсязі до 17 102 тис. куб.м, в тому числі по місяцях (тис. куб.м) у жовтні 2 630 тис.куб.м, у листопаді 6 167 тис.куб.м, у грудні 8 305 тис.куб.м (пункт 2.1 Договору);

- додатковою угодою від 21.12.2009р. №1 до Договору поставки природного газу від 23.09.2009р. №06/09-1212ТЕ-3 пункт 2.1 Договору доповнено підпунктом 2.1.1, в якому сторони погодили, що постачальник передає покупцю в період з 01 січня 2010 року по 30 квітня 2010 року газ в обсязі до 21 404 тис. куб.м, в тому числі по місяцях (тис.куб.м) у січні 7361 тис.куб.м, у лютому 6 485 тис.куб.м, у березні 5 603 тис.куб.м, у квітні 1955 тис.куб.м, а разом 21404 тис. куб.м;

- відповідно до пункту 4.1 Договору постачальник передає газ покупцеві на комерційному вузлі/вузлах обліку газу покупця (надалі пункти приймання-передачі);

- право власності на газ переходить від постачальника до покупця в пунктах приймання-передачі; після переходу права власності на газ покупець несе всі ризики і бере не себе всю відповідальність, повязану з правом власності на газ (пункт 4.2 Договору);

- пунктом 4.3 Договору передбачено, що обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця, з урахуванням пункту 3.5.1 цього Договору;

- в пункті 4.4 Договору сторони погодили, що обсяг газу, визначений згідно з пунктом 4.3 цього Договору, є підставою для визначення обсягу газу, переданого за цим Договором в пунктах приймання-передачі; приймання-передача газу, поставленого постачальником покупцеві у відповідному місяці поставки оформлюється актом приймання-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу, його ціна та вартість; акт приймання-передачі газу складається за встановленою формою на підставі технічних актів приймання-передачі газу між газотранспортним підприємством та споживачами, з урахуванням планового обсягу поставки, наданого постачальником;

- відповідно до пункту 5.1 Договору ціна за 1000 куб.м природного газу становить 593, 448 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ 2%, податок на додану вартість за ставкою 20%; крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами 122 грн. 00 коп., крім того ПДВ 20%; до сплати за 1000 куб.м природного газу 727,32 грн., крім того ПДВ 20%, всього з ПДВ 872,78 грн.;

- як вбачається на виконання умов Договору протягом жовтня 2009р. березня 2010р. позивачем було поставлено відповідачу природний газ у загальному обсязі 27859, 822 тис. м куб. на суму 24 315 606 грн. 89 коп., що підтверджується актами передачі-приймання природного газу від 31.10.2009р. на суму 305 107 грн. 84 коп., від 30.11.2009р. на суму 3120027 грн. 37 коп., від 31.12.2009р. на суму 5323079 грн. 06 коп., від 31.01.2010р. на суму 6601339 грн. 32 коп., від 28.02.2010р. на суму 5002845 грн. 02 коп. та від 31.03.2010р. на суму 3963208 грн. 28 коп. (а.с.23-28);

- пунктом 6.1 Договору передбачено, що оплата за газ згідно пункту 5.1 проводиться грошовими коштами у такому порядку: - перша оплата в розмірі 34 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів газу проводиться не пізніше 10-го числа поточного місяця; - подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів газу до 20 та 30 (31) числа поточного місяця; остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 10-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу;

- відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк;

- таким чином, за природний газ, поставлений у жовтні 2009 року, позивач повинен був остаточно розрахуватися до 10 листопада 2009р., у листопаді 2009р. до 10 грудня 2009р., у грудні 2009р. до 10 січня 2010р., у січні 2010р. до 10 лютого 2010р., у лютому 2010р. до 10 березня 2010р., у березні 2010р. до 10 квітня 2010р.;

- як вбачається відповідач за поставлений газ розрахувався частково у звязку з чим заборгованість відповідача перед позивачем становить 4204 681 грн. 18 коп.;

- на момент розгляду справи доказів погашення заборгованості перед позивачем відповідачем не надано;

- відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться;

- частинами 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором;

- згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання);

- статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки;

- відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання;

- згідно із частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання;

- відповідно до пункту 7.2 Договору у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 цього Договору покупець зобовязується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу;

- отже, згідно розрахунку пеня становить 324466 грн. 84 коп. (з 29.10.2010р. по 29.04.2011р.);

- статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом;

- таким чином, згідно розрахунку інфляційні нарахування становлять 749453 грн. 02 коп. (листопад 2009р. - березень 2011р.), а річні 220725 грн. 88 коп. (з 11.11.2009р. по 29.04.2011р.).

Суд не приймає заперечення відповідача щодо списання заборгованості за природний газ відповідно до Закону України „Про деякі питання заборгованостей за спожитий природний газ та електричну енергію”, оскільки:

- відповідно до пункту 2.2 Закону України „Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію” на умовах, визначених цим Законом, підлягає списанню заборгованість (у тому числі встановлена судовими рішеннями) з пені, штрафних та фінансових санкцій (три відсотки річних та індекс інфляції), які нараховані підприємствам, визначеним у статті 1 цього Закону, на заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 01 січня 1997 року по 01 січня 2011 року і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом;

- пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України „Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію” встановлено Кабінету Міністрів України у двотижневий термін з дня набрання чинності цим Законом затвердити порядок списання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію;

- на момент розгляду справи затверджений Кабінетом Міністрів України порядок списання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію відсутній, а у господарського суду відсутні повноваження на списання заборгованості відповідно до Закону України „Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію”;

- наданий відповідачем Договір від 03.06.2011р. №50/503 про організацію взаєморозрахунків не спростовує наявність у відповідача заборгованості за спожитий природний газ відповідно до умов Договору від 23.09.2009р. №06/09-1212ТЕ-3, а навпаки цю заборгованість підтверджує.

З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно із статтею 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства „Павлоградтеплоенерго” (51413, м. Павлоград Дніпропетровської області, вул. Промислова, буд.13А; ідентифікаційний код 03342250; п/р 26009010023033 в ДФАТ „Індексбанк”, МФО 307015) на користь Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1; ідентифікаційний код 31301827; п/р 26008301970 в ВАТ „Ощадбанк”, м. Київ, МФО 300465) 4204 681 грн. 18 коп. заборгованості, 324466 грн. 84 коп. пені, 749453 грн. 02 коп. інфляційних нарахувань, 220725 грн. 88 коп. 3% річних, 25500 грн. 00 коп. витрати по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СУДДЯ Т.В. ЗАГИНАЙКО

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК України,

"23" червня 2011р.