Рішення № 16485120, 21.06.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.06.11р.Справа № 5005/5036/2011

за позовом Українсько-російського спільного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю „Верком”, м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Майстер Буд”, м. Дніпропетровськ

про стягнення 553647 грн. 88 коп.

Суддя ЗАГИНАЙКО Т.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1. - представник, дов. від 20.04.2011р.;

від відповідача: ОСОБА_2. - представник, дов. від 01.06.2011р. (був присутній у судових засіданнях 01.06.2011р. та 08.06.2011р.);

ОСОБА_3.- представник, дов. від 01.06.2011р.(був присутній у судовому засіданні 14.06.2011р.).

СУТЬ СПОРУ:

Згідно із статтею 77 Господарського процесуального кодексу України у судових засіданнях було оголошено перерви до 08.06.2011р., до 14.06.2011р. та до 21.06.2011р.

Позивач просить стягнути з відповідача 553647 грн. 88 коп., що складає: 499 136 грн. 70 коп. - заборгованості з урахуванням індексу інфляції за виконані відповідно до умов договору від 30.07.2008р. №13/Ж субпідряду в капітальному будівництві роботи, 79136 грн. 70 коп. інфляційних втрат, 21431 грн. 25 коп. пені та 33 079 грн. 93 коп. суму відсотків за користування грошовими коштами.

Відповідач відзиву на позов та інших витребуваних господарським судом документів не надав.

Сторони звернулися до суду з клопотанням (вх. №42933/11 від 21.06.2011р.), в якому у звязку з врегулюванням сторонами погашення заборгованості просять припинити провадження у справі, затвердивши мирову угоду такого змісту:

„1. Відповідач визнає, що його заборгованість перед позивачем за виконані роботи по Договору Субпідряду №13/Ж від 30.07.2008р., станом на дату підписання даної угоди складає 420000 грн. 00 коп. (в т.ч. ПДВ 70000 грн. 00 коп.). Відповідач також визнає суму пені в розмірі 5000 грн. 00 коп.

2. Відповідач зобовязується сплатити суму, зазначену в пункті 1.1 даної угоди в розмірі 425000 грн. 00 коп., а також сплачені позивачем судові витрати по справі: 236 грн. 00 коп. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 5536 грн. 48 коп. державного мита у наступному порядку: ? 29227 грн. 42 коп. (у т.ч. ПДВ) основного боргу, 5000 грн. 00 коп. пені та 5772 грн. 48 коп. судових витрат по справі протягом трьох банківських днів з моменту затвердження судом даної мирової угоди; ? 30000 грн. (в т.ч. ПДВ) до 31 липня 2011 року; ? 30000 грн. (в т.ч. ПДВ) до 31 серпня 2011 року; ? 30000 грн. (в т.ч. ПДВ) до 30 вересня 2011 року; ? 30000 грн. (в т.ч. ПДВ) до 31 жовтня 2011 року; ? 30000 грн. (в т.ч. ПДВ) до 30 листопада 2011 року; ? 30000 грн. (в т.ч. ПДВ) до 31 грудня 2011 року; ? 30000 грн. (в т.ч. ПДВ) до 31 січня 2012 року; ? 30000 грн. (в т.ч. ПДВ) до 29 лютого 2012 року; ? 30000 грн. (в т.ч. ПДВ) до 31 березня 2012 року; ? 30000 грн. (в т.ч. ПДВ) до 30 квітня 2012 року; ? 30000 грн. (в т.ч. ПДВ) до 31 травня 2012 року; ? 30000 грн. (в т.ч. ПДВ) до 30 червня 2012 року; ? 30772 грн. 48 коп. (в т.ч. ПДВ) до 31 липня 2012 року.

3. Позивач відмовляється від інших своїх позовних вимог (в тому числі: стягнення інфляційних в розмірі 79136 грн. 70 коп., стягнення пені в розмірі 16431 грн. 25 коп., стягнення трьох процентів річних в розмірі 33079 грн. 93 коп.).

4. Сторони підтверджують, що з моменту укладення даної мирової угоди та належного виконання його умов позивач не має до відповідача будь-яких претензій відносно заборгованості, погашення якої є предметом даної мирової угоди.

5. У випадку невиконання або прострочення виконання грошових зобовязань по даній мировій угоді, відповідач сплачує неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного зобовязання за кожен день прострочення оплати.

6. Наслідки підписання мирової угоди і вимоги ст. 78 ГПК України, сторонам відомі.

7. Дана угода складена російською мовою в трьох екземплярах: по одному для кожної зі сторін, та для господарського суду Дніпропетровської області та вступає в силу з моменту затвердження даної Мирової угоди судом.„

Суд не вбачає підстав для затвердження вказаної мирової угоди, оскільки:

- мировою угодою є договір, який укладається сторонами з метою припинення спору; на умовах, погоджених сторонами; мирова угода не призводить до вирішення спору по суті; сторони не вирішують спору, не здійснюють правосуддя, що є прерогативою судової влади, а, досягнувши угоди між собою, припиняють спір; тобто відмовившись від судового захисту, сторони ліквідують наявний правовий конфлікт через самостійне (без додержання втручання) врегулювання розбіжностей на погоджених умовах;

- на відміну від звичайної угоди, мирова угода, що укладається в господарському процесі, укладається в процесі розгляду справи у господарському суді у формі та на умовах, передбачених процесуальним законодавством;

- отже, мирова угода не носить цивільно-правового характеру, а має характер процесуально-правовий, змінюючи при цьому матеріально-правові відносини та припиняючи відносини процесуально-правові;

- відповідно до частини 8 пункту 3.9.6 Розяснення президії Вищого арбітражного суду від 18.09.1997р. №02-5/289 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” господарський суд не затверджує мирову угоду, якщо вона не відповідає закону, або за своїм змістом вона є такою, що не може бути виконана у відповідності з її умовами, або якщо така угода остаточно не вирішує спору чи може призвести до виникнення нового спору; мирова угода не може вирішувати питання про права і обовязки сторін, які можуть виникнути у майбутньому;

- включивши до умов мирової угоди положення про сплату неустойки у разі невиконання або прострочки виконання грошових зобовязань по вказаній мировій угоді, сторони фактично унеможливили затвердження судом вказаної мирової угоди через те, що вказана умова стосується призведення до виникнення нового спору та вирішує питання про права та обовязки сторін, які можуть виникнути у майбутньому у звязку з невиконанням або прострочкою виконання умов мирової угоди.

Тому спір підлягає розгляду по суті.

Справа згідно із статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядається за наявними у ній матеріалами.

Оригінали документів, оглянуті у судових засіданнях, відповідають копіям, залученим до матеріалів справи.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу за допомогою технічних засобів представниками сторін заявлено не було.

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

- 30.07.2008р. між відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю “Майстер Буд” (генпідрядником) та позивачем - Українсько-російським спільним підприємством Товариством з обмеженою відповідальністю „Верком” (субпідрядником) було укладено договір №13/Ж субпідряду в капітальному будівництві (надалі - Договір), відповідно до пунктів 1.1, 1.2 якого субпідрядник зобовязується на власний ризик в установлений даним Договором строк у відповідності з проектною документацією і договірною ціною виконати роботи по будівництву Монолітного з/бетонного фундаменту під установку автоматизованої лінії виробництва збірного залізобетонного по вул. Курсантська, 7 у м. Дніпропетровську (надалі обєкт), а генпідрядник зобовязується прийняти та оплатити виконані субпідрядником роботи (надалі роботи по будівництву обєкта); склад та обсяги робіт, які доручають до виконання субпідряднику, визначені проектно-кошторисною документацією, яка є невідємною частиною Договору;

- пунктом 2.1 Договору передбачено, що субпідрядник почне виконання робіт з 01.08.2008р., але не пізніше ніж через 30 календарних днів після отримання всієї необхідної документації для початку робіт та фінансування з боку генпідрядника і закінчити виконання робіт через 6-ть місяців;

- договірна ціна визначається на підставі проектно-кошторисної документації, яка є невідємною частиною Договору; вартість 1 (одного) кубічного метра фундаменту 404 грн. (пункт 3.1 Договору);

- як вбачається з матеріалів справи позивачем були виконані будівельні роботи на загальну суму 682508 грн. 17 коп., про що свідчать акти прийомки виконаних підрядних робіт за жовтень 2008р. (підписаний 31.10.2008р.), за грудень 2008р. (підписаний 17.12.2008р.) та за травень 2009р., а також довідки про вартість виконаних підрядних робіт за жовтень 2008р. (підписана 31.10.2008р.), за грудень 2008р. (підписана 17.12.2008р.) та за травень 2009р. (підписана 29.05.2009р.);

- відповідно до пункту 11.1 Договору розрахунки за виконані роботи будуть зараховуватись сторонами щомісячно з урахуванням авансових платежів генпідрядника, виплачених згідно плану фінансування на підставі таких документів: - акта виконання субпідрядних робіт, довідки про вартість виконаних субпідрядних робіт та затрат за формою КБ-3;

- відповідно до положень пункту 11.2 Договору кінцева плата виконаних робіт на кожному етапі здійснюється генпідрядником не пізніше 5-ти банківських днів з дня підписання документів, зазначених в пункті 11.1 генпідрядником;

- отже, за роботи, виконані у жовтні 2008р. відповідач повинен був розрахуватися до 07.11.2008р., за роботи, виконані у грудні 2008р. - до 24.12.2008р., а за роботи, виконані у травні 2009р. - до 05.06.2009р.;

- відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події;

- отже, строк сплати за виконані позивачем роботи вважається таким, що настав;

- як вбачається з матеріалів справи відповідач за виконані позивачем будівельні роботи, розрахувався частково у сумі 262508 грн. 17 коп., про що свідчать банківські виписки (а.с.48-53);

- після часткових сплат, заборгованість відповідача перед позивачем становить 420 000 грн. 00 коп.;

-на момент розгляду справи доказів погашення заборгованості перед позивачем відповідачем не надано;

- відповідно до частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу;

- згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

- частинами 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором;

- частинами 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором;

- згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання);

- статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки;

- відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання;

- згідно із частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання;

- умовами пункту 14.3 Договору передбачено, що генпідрядник несе відповідальність перед субпідрядником за порушення за власною виною грошових зобовязань (несвоєчасну оплату виконаних робіт, перерахунок авансів, інших платежів) згідно плану фінансування сплачує пеню в розмірі 0,01% від договірної ціни за кожен день прострочення;

- частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано;

- таким чином, пеня з урахуванням обмеження строку її нарахування шестимісячним терміном становить 12 408 грн. 02 коп. (з 08.11.2008р. по 05.11.2009р.);

- статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом;

- таким чином, після перерахунку інфляційні нарахування становлять 63 264 грн. 46 коп. (з червня 2009р. по листопад 2009р.), а річні 27 320 грн. 60 коп. (з 08.11.2008р. по 20.11.2009р.).

З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно із статтею 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі розподіляються між сторонами пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись статтями 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Майстер Буд” (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Курсантська, 7; ідентифікаційний код 30627944; п/р 2600601502774 в ДФ „Укрексімбанк”, МФО 305675) на користь Українсько-російського спільного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю „Верком” (юридична адреса: 49000, м. Дніпропетровськ, пр. Кірова, 28А; фактична адреса: 49000, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 93; ідентифікаційний код 31951156; п/р 260023015597 в Державному ощадному банку України в м. Дніпропетровську, МФО 305482) 420 000 грн. 00 коп. боргу, 12 408 грн. 02 коп. - пені, 63 264 грн. 46 коп. інфляційних нарахувань, 27 320 грн. 60 коп. річних, 5 229 грн. 93 коп. витрати по сплаті державного мита та 222 грн. 93 коп. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовити.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СУДДЯ Т.В. ЗАГИНАЙКО

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК України,

„22„ червня 2011р.