Рішення № 16485055, 21.06.2011, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

21 червня 2011 р. Справа 3/32/2011/5003

за позовом: Приватного підприємства "Сервісбуд", код ЄДРПОУ 30362428 (вул. Пархоменка, 2А, м. Вінниця, 21000)

до: Немирівського міжгосподарського товариства по будівництву з обмеженою відповідальністю "Будівельник", код ЄДРПОУ 03582882 (вул. Леніна, 93, м. Немирів, Вінницька область, 22800)

про стягнення 7 518,50 грн.

Головуючий суддя Колбасов Ф.Ф.

Cекретар судового засідання Здорик Я.С.

Представники сторін:

позивача: ОСОБА_1 - довіреність № 48 від 21.06.11р.;

відповідача: Білієнко О.В. - директор, витяг з ЄДРПОУ № 07-19/280 від 14.06.2011р.;

ВСТАНОВИВ :

Приватним підприємством "Сервісбуд" подано позов про стягнення з Немирівського міжгосподарського товариства по будівництву з обмеженою відповідальністю "Будівельник" боргу за відпущений цемент в сумі 6258,40 грн., 3% річних та інфляційних втрат за час прострочення боргу з 1 листопада 2009р. по 30 квітня 2011р., що складає 1260 грн.

Ухвалою суду від 06.06.2011 року за вказаним позовом порушено провадження у справі № 3/32/2011/5003 та призначено її до розгляду на 21.06.2011р.

Під час судового розгляду справи не застосовуються технічні засоби звукозапису в зв'язку з тим, що представниками сторін не заявлено клопотання про фіксування судового процесу технічними засобами.

В судовому засіданні 21.06.2011р. представник позивача позов підтримав в повному обсязі. Представник відповідача в судовому засіданні та у відзиві № б/н та дати (вх. № 08-46/3346/11 від 21.06.2011р.) борг в сумі 6258,40 грн. перед ПП "Сервісбуд" за отриманий цемент по накладній № РН - 0000770 від 09.10.09р. визнав.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено, що 09.10.2009р. згідно усної домовленості позивачем - Приватним підприємством "Сервісбуд" відповідачу - Немирівському міжгосподарському товариству по будівництву з обмеженою відповідальністю "Будівельник" відпущено товар (11,47 тонн цементу) на загальну суму 8258,40 грн., що стверджується видатковою накладною № РН-0000770 від 09.10.2009р. та довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей серія ЯПК № 939296 від 09.10.2009р.

Відповідач за отриманий товар розрахувався частково у розмірі 2000,0 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 751 від 21.10.2010р.

Таким чином, станом на день звернення з позовом до суду за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 6258,40 грн.

Крім того, суду надано обопільно підписаний сторонами та скріплений печатками акт звірки взаєморозрахунків станом на 15.06.2011 рік, в якому також підтверджується сума боргу за поставлений товар згідно накладної № 0000770 від 09.10.2009р. в розмірі 6258,40 грн.

З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до частини 1 статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, за своєю правовою природою правовідносини, які склалися між сторонами, є правовідносинами купівлі-продажу товару заснованими на усних домовленостях.

Згідно зі ст. 655 ЦК України одна сторона - продавець передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ч .2 ст.692 Цивільного Кодексу України, покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч.1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 526, 525 ЦК України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

Оскільки відповідач не надав суду належних доказів проведення з позивачем розрахунків за отриманий згідно накладної № РН - 0000770 від 09.10.09р. товар у сумі 6258,40 грн., а тому вимога позивача про стягнення з відповідача 6258,40 грн. заборгованості є законною та обґрунтованою та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Також судом розглянуто вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних та інфляційні втрати за період з 1 листопада 2009р. по 30 квітня 2011р., що складає 1260,10 грн., за результатами чого суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З матеріалів справи встановлено, що сторони в своїх договірних відносинах не визначили строк (термін) виконання боржником зобов'язання щодо оплати отриманого ним товару, також позивачем не пред'являлися до відповідача вимоги щодо оплати останнім відпущеного товару, а тому, за таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність факту прострочки виконання грошового зобов'язання. За цих обставин в позові в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат з 1 листопада 2009 року по 30 квітня 2011року слід відмовити.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обовязковим.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, з відшкодуванням судових витрат відповідно до ст. 49 ГПК України пропорційно розміру задоволених вимог.

21.06.2011 року в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Керуючись ст.ст. 4-5, 32, 34, 43, 49, 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Немирівського міжгосподарського товариства по будівництву з обмеженою відповідальністю "Будівельник", код ЄДРПОУ 03582882, вул. Леніна, 93, м. Немирів, Вінницька область, 22800 (р/р 26000015060001 в Ф. ВАТ КБ "Надра" Він. рег. управління, м.Вінниця, МФО 302355) на користь Приватного підприємства "Сервісбуд", код ЄДРПОУ 30362428, вул. Пархоменка, 2А, м. Вінниця, 21000 (р/р 26009000248729 в ПАТ "Укрсоцбанк", м. Київ, МФО 300023) 6258,40 грн. - основного боргу, 84,90 грн. - витрат на сплату держмита та 196,45 грн. - витрат на оплату інформаційно - технічного забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В позові в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат в сумі 1260,10 грн. відмовити.

Суддя Колбасов Ф.Ф.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 25 червня 2011 р.

віддрук. 1 прим.:

1- до справи.