Ухвала суду № 16481661, 15.06.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-4643/09/0270 Головуючий у 1-й інстанції: Воробйова І.А.

Суддя-доповідач: Аліменко В.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"15" червня 2011 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:

Головуючого суддіАліменка В.О.,

Суддів Василенка Я.М., Парінова А.Б.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника відповідача Державної податкової інспекції у м. Вінниця Долинського Сергія Володимировича на Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 25.12.2009 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства фірми «Вікторія»до Державної податкової інспекції у м. Вінниці про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

В С Т А Н О В И Л А :

У листопаді 2009 року Приватне підприємство фірма «Вікторія»звернулись до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Вінниці, в якому просили суд скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 06.10.2009 року №0009962340.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 25.12.2009 року адміністративного позову задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції у м. Вінниця про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 06.10.2009 року №0009962340.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить Постанову суду першої інстанції скасувати та постановити по справі нове рішення, яким в задоволені адміністративного позову відмовити повністю. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції було не повно та всебічно досліджено обставини справи.

До суду апеляційної інстанції апелянт не з'явився, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду клопотання.

Відповідно до п. 2 ст. 102 КАС України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду клопотання, не перешкоджає його розгляду.

Явка сторін судом апеляційної інстанції не визнавалась обовязковою.

Згідно п.п. 2 п. 1 статті 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розглядую.

У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмово провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ст. 41 КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що працівниками Державної податкової інспекції у м. Вінниці проведена виїзна планова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності приватного підприємства фірми «Вікторія»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006 року по 30.06.2009 року, за результатом якої складено акт № 177/23/20112586 від 23.09.2009 року.

У ході перевірки виявлено порушення позивачем Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг»встановлено наступне.

В аптечному пункті, с. Уладівка, вул. Леніна, 3, в період з 13.07.2006 року по 12.06.2007 року обсяг розрахункових операцій з використанням книги обліку розрахункових операцій № 02280002520/1 та розрахункових книжок № 02280002520/1, № 02280002520/2, №02280002520/3 склав 75316,85 грн. Разом з тим, у таблиці, в якій вказані періоди, використані розрахункові книжки та суми виторгу по РК, вказано період з 13.07.2006 року по 26.01.2007 року. Як встановлено перевіркою, з 27.02.2007 року по 18.04.2008 року підприємство в даному торгівельному обєкті проводило розрахункові операції без застосування реєстратора розрахункових операцій та без видачі відповідного розрахункового документа, що підтверджує факт продажу товарів, а із застосуванням книги обліку розрахункових операцій № 02280002520/1 та розрахункових книжок № 02280002520/4, № 02280002520/5, № 02280002520/06, №02280002520/7, № 02280002520/8 на загальну суму 242658,58 грн.

В аптечному пункті с. Дяківці в період з 01.07.2006 року по 12.06.2007 року обсяг розрахункових операцій з використанням книги обліку розрахункових операцій № 02280002516/1 та розрахункових книжок № 02280002516/2, № 02280002516/3, № 02280002516/4, № 02280002516/5, № 02280002516/6, «02280002516/7, № 02280002516/8 склав 75390 грн. З 13.07.2007 року по 19.04.2008 року підприємство в даному торгівельному обєкті проводило розрахункові операції без застосування реєстратора розрахункових операцій та без видачі відповідного розрахункового документа, що підтверджує факт продажу товарів, а із застосуванням книги обліку розрахункових операцій № 02280002516/1 та розрахункових книжок № 02280002516/8, № 02280002516/9, № 02280002516/10, № 02280002516/11, № 02280002516/12, № 02280002516/13 на загальну суму 82690 грн.

Всього підприємством ПП фірма «Вікторія»проведено розрахункових операцій без застосування реєстратора розрахункових операцій та без видачі відповідних розрахункових документів на загальну суму 325348,58 грн. Оскільки податковим органом встановлено порушення пунктів 1,2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстратора розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: розрахункові операції на суму 325348,58 грн. не проведені через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, а тому останнім застосовано штрафні санкції у пятикратному розмірі вартості проданих матеріалів на підставі пункту 1 статті 17 вказаного Закону, про що винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0009962340 від 06.10.2009 року, яке й є предметом оскарження у даній справі.

Задовольняючи адміністративний позов Приватного підприємства фірми «Вікторія», суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, застосовуючи фінансові санкції за порушення норм Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг», діяв всупереч вимогам чинного законодавства.

З такими висновками Вінницького окружного адміністративного суду погоджується і колегія суддів.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, протягом вказаного періоду позивач здійснював господарську діяльність пов'язану з роздрібною торгівлею лікарськими засобами.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про застосування реєстратора розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»передбачено, що Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики і Державної податкової адміністрації України встановлюється перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, а також граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), при перевищенні якого застосування реєстраторів розрахункових операцій є обов'язковим.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1336 від 23.08.2000 р. «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстратора розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(далі - Постанова № 1336) затверджено перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій (далі - перелік), що додається

Разом з тим, пунктом 2 даної Постанови установлено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування реєстраторів розрахункових операцій є обов'язковим, для форм та умов проведення діяльності, визначених у пунктах 4 і 7 переліку, 75 тис. гривень на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів (надання послуг).

В пункті 7 Переліку «окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій», затвердженого вказаною Постановою, вказано про роздрібну торгівлю медичними і фармацевтичними товарами та надання медичних і ветеринарних послуг на території села.

Як зазначено в акті та не оспорюється позивачем, в аптечних пунктах в с. Уладівка та в с. Дяківці в період з 13.07.2006 року по 26.01.2007 року та з 1.07.2006 року по 12.06.2007 року, було перевищено встановлений Постановою граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій в сумах 75316,85 грн. та 75390 грн. відповідно.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про терміни переведення субєктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстратора розрахункових операцій»№ 121 від 7.02.2001 р., встановлено місячний термін з дати перевищення граничного обсягу розрахункових операцій для переведення субєктів господарювання на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій.

Враховуючи положення вказаної Постанови державними податковими ревізорами через місяць після встановлення перевищення граничного розміру річного обсягу розрахункових операцій проведено перевірку щодо застосування реєстратора розрахункових операцій та встановлено, що використання останнього в зазначених вище аптечних пунктах не здійснювалось.

Однак, колегія суддів звертає увагу на те, що податкове зобовязання до позивача розраховано з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій, що є різновидом адміністративно-господарських санкцій, застосовувати які, згідно ст.. 250 Господарського кодексу України, можливо лише протягом одного року з моменту вчинення порушення

Штрафні (фінансові) санкції, встановлені законодавчими актами не з питань оподаткування, за своєю суттю є адміністративно-господарськими санкціями, які за визначенням частини першої статті 238 Господарського кодексу України можуть бути застосовані до суб'єктів господарювання уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності як заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідації його наслідків.

З огляду на це такі санкції органами державної податкової служби можуть застосовуватись до суб'єктів господарювання протягом строків, визначених статтею 250 зазначеного Кодексу для застосування адміністративно-господарських санкцій, тобто протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Як вбачається із рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 17.07.2009 року, воно прийнято на підставі п. 4 Указу Президента України «Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України».

Таким чином, відповідач не мав права застосовувати штрафних (фінансових) санкцій за три роки.

Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Враховуючи наведені положення діючого законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що Вінницький окружний адміністративний суд обґрунтовано, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, дійшов висновку про задоволення адміністративного позову, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись, ст.ст. 2, 41, 160, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника відповідача Державної податкової інспекції у м. Вінниця Долинського Сергія Володимировича на Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 25.12.2009 року залишити без задоволення.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 25.12.2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя В.О. Аліменко

СуддіЯ.М. Василенко

А.Б. Парінов