Ухвала суду № 16480982, 16.06.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Савченко С.В.

Суддя-доповідач - Чебанов О.О.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2011 року справа №2а/0570/1980/2011 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Чебанова О.О.

суддів Старосуда М.І. , Юрченко В.П.

при секретарі Сухоцькій Д.Ю.

за участю представників позивача Здоренко В.В. Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Свердловську Луганської області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02 березня 2011 року у справі №2а/0570/1980/2011 за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія Аско-Донбас Північний» до Державної податкової інспекції у м. Свердловську Луганської області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, приватне акціонерне товариство «Страхова компанія Аско - Донбас Північний» (далі у тексті «СК «Аско Донбас») звернулось до Донецького окружного Адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Свердловську про скасування податкового повідомлення рішення від 21.01.2011 року №0000022342/0 про нарахування податку на прибуток у розмірі 1151,25 грн., з яких 921,00 грн., основний платіж та 230,25 грн., штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 02.03.2011 року № 2-а/0570/1980/2011 було задоволено позовні вимоги «СК Аско Донбас» у повному обсязі. Як на підставу задоволення позовних вимог суд першої інстанції посилався на недоведеність відповідачем факту порушення позивачем норм діючого податкового законодавства України, а саме порушення підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР. Податковим органом не було надано доказів, які б підтверджували здійснення позивачем діяльності іншої, ніж страхова, виходячи з цього висновки акту перевірки про завищення позивачем сум валових доходів від страхової діяльності є неправомірними. Виходячи з цього податкове повідомлення рішення про нарахування податку на прибуток підприємств та застосування штрафних санкцій до позивача є незаконним.

Не погодившись з прийнятою постановою, відповідач - Державна податкова інспекція у м. Свердловську звернулась з апеляційною скаргою, в обгрунтування якої посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що полягає в наступному. На думку відповідача судом першої інстанції неправильно застосовано підпункт 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР в частині визначення ставки оподаткування по операціях з дострокового припинення договорів страхування та відображення їх в бухгалтерському та податковому обліку. В апеляційній скарзі відповідач наголошує на тому, що суми нормативних витрат на ведення справи, які при достроковому розірванні договорів страхування вираховуються страховиком з сум страхових платежів, повинні бути віднесені позивачем до сум валових доходів від діяльності іншої ніж страхова, є самостійним доходом страховика та повинні оподатковуватись за ставкою передбаченою пунктом 10.1 статті 10 закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР, а саме 25%. Враховуючи викладене, просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає постанову суду першої інстанції законною та обґрунтованою, прийнятою у відповідністю з вимогами норм діючого законодавства України та фактичними обставинами справи, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи наступне.

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія Аско-Донбас Північний» (позивач) є юридичною особою, включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, код ЄДРПОУ 13294943.

Державною податковою інспекцією у м. Свердловську (відповідач) була проведена планова виїзна перевірка Свердловської філії позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.07 р. по 30.09.2010 року.

За результатами перевірки було складено акт перевірки від 06.01.2011 №2/23/21829300, в якому було встановлене порушення пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" № 334/94-ВР. За результатами розгляду акту перевірки 21.01.2011 року січня 2011 року відповідачем прийнято податкове повідомлення рішення № 0000022342/0 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 1151,25 грн., з яких 921,00 грн. основний платіж та 230,25 грн. штрафні (фінансових) санкцій.

Пунктом 3.1.1 акту перевірки визначено, що Свердловською філією позивача завищено суму валового доходу від страхової діяльності на 4190,00 грн. у зв'язку з достроковим припиненням договорів страхування в деклараціях з податку на прибуток за 4 квартал 2007 року у сумі 497 грн., за 1 квартал 2008 року у сумі 495 грн., за 2 квартал 2008 року у сумі 927 грн., за 3 квартал 2008 року у сумі 557 грн., за 4 квартал 2008 року у сумі 333 грн., за 1 квартал 2009 року у сумі 528 грн., за 2 квартал 2009 року у сумі 208 грн., за 3 квартал 2009 року у сумі 60грн., за 4 квартал 2009 року у сумі 173 грн., за 1 квартал 2010 року у сумі 166 грн., за 2 квартал 2010 року у сумі 100грн., за 3 квартал 2010 року у сумі 146 грн., чим порушено пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств".

В ході перевірки відповідачем встановлено, що Свердловською філією позивача та фізичними особами укладено договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів:

-у другому півріччі 2007 році у кількості 15 договорів, які були достроково припиненні, за якими нормативні витрати на ведення справи склали 497 грн.;

-у 2008 році у кількості 52 договори, які були достроково припиненні, за якими нормативні витрати на ведення справи склали 2312 грн.;

-у 2009 році у кількості 31 договорів, які були достроково припиненні, за якими нормативні витрати на ведення справи склали 969 грн.;

-у 2010 року у кількості 21 договорів, які були достроково припиненні, за якими нормативні витрати на ведення справи склали 412 грн.

При здійсненні розрахунку невикористаної страхової премії з такої страхової премії позивачем утримано 20% на ведення справи, а саме: 4190,00 грн., а отриману різницю виплачено застрахованим особам -17502,21 грн.

За висновком податкового органу, сума витрат на ведення справи, яка відрахована я страхових платежів є самостійним доходом, що не пов'язаний з наданням послуг в страхуванню, оскільки цивільно-правові відносини щодо захисту майнових інтересів страхувальника припинені. Тому, за висновком відповідача, відповідно до підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР такі доходи повинні оподатковуватися за ставкою визначеною підпунктом 10. статті 10 Закону України«Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР 25%, а не 3%, як це зробив позивач у відповідності з підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 вказаного закону.

Як правильно визначено в постанові суду першої інстанції та не спростовується матеріалами справи та апеляційною скаргою відповідача:

Відповідно до статті 28 закону України “Про страхування» у разі дострокового припинення дії договору страхування, крім договору страхування життя, за вимогою страхувальника страховик повертає йому страхові платежі за період, що залишився до закінчення дії договору, з відрахуванням нормативних витрат на ведення справи, визначених при розрахунку страхового тарифу, фактичних виплат страхових сум та страхового відшкодування, що були здійснені за цим договором страхування.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про страхування» страховий платіж (страховий внесок, страхова премія» - плата за страхування, яку страхувальник зобовязаний внести страховику згідно з договором страхування. При цьому страховий тариф ставка страхового внеску з одиниці страхової суми за визначений період страхування.

Як встановлено судом першої інстанції та не спростовується доводами та доказами апеляційної скарги, позивач уклав договори страхування та виконував їх, у звязку з виконанням вказаних договорів здійснював витрати на ведення справ.

При розірванні вказаних договорів страхування позивачем було повернуто страхувальникам страхові платежі за відрахуванням нормативних витрат на ведення справ, які правомірно віднесено до сум валових доходів від здійснення страхової діяльності.

Згідно пп.7.2.1 п. 7.2. ст. 7 «Про оподаткування прибутку підприємств» N 334/94-ВР від 28.12.1994 року із змінами та доповненнями (в редакції, що діяла під час спірних правовідносин) - дохід від страхової діяльності юридичних осіб - резидентів не підлягає оподаткуванню за ставкою, встановленою у пункті 10.1 статті 10 цього Закону, та оподатковується:

- за ставкою 0 відсотків - при отриманні доходу внаслідок виконання договорів з довгострокового страхування життя та пенсійного страхування у межах недержавного пенсійного забезпечення у разі виконання вимог до таких договорів, визначених пунктом 1.37 та пунктом 1.42 статті 1 цього Закону;

- за ставкою 3 відсотки - при отриманні доходу внаслідок виконання договорів з інших видів страхування.

Виходячи з вищевикладеного, судом першої інстанції було зроблено вірний висновок про недоведеність Державною податковою інспекцією у м. Свердловську (відповідачем) факту порушення позивачем норм діючого законодавства України, а саме пп. 7.2.1 п. 7.2 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.1994 (із змінами та доповненнями), що призвело до скасування оспорюваного податкового повідомлення рішення від 21.01.2011 року №0000022342/0 про нарахування податку на прибуток у розмірі 1151,25 грн..

Виходячи з наведеного, враховуючи наведені норми діючого законодавства України судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що Постанова Донецького окружного адміністративного суду від 01.03.2011 року у справі № 2-а/0570/1980/2011 прийнята на підставі норм законодавства України, є законною та обґрунтованою та прийнята з урахуванням всіх обставин справи.

Керуючись ч. 3 ст. 24, ст.ст. 160, 167, 184 ч.1, 195, 196, п.1 ч. 1 ст. 198, 200, ч.1 ст. 205, ст.ст. 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Горлівської обєднаної державної податкової інспекції на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2011 року у справі №2а/0570/3584/2011 залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2011 року у справі №2а/0570/3584/2011 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення у повному обсязі.

Повний текст виготовлено 21.06.2011 року

Колегія суддів : О.О. Чебанов

М.І. Старосуд

В.П. Юрченко