Ухвала суду № 16480740, 21.06.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Абдукадирова К.Е.

Суддя-доповідач - Юрченко В.П.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2011 року справа №2а/0570/4684/2011 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Юрченко В.П.

суддів Старосуда М.І. , Чебанова О.О.

при секретарі судового засідання Іллінові О.Є. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 травня 2011 року по справі № 2а/0570/4684/2011 за позовом приватного підприємства «ДЕЛ ІМІДЖ» до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька про визнання протиправним та скасування повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька № 0004432340/0 від 10.09.2010р.,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 11 травня 2011 року задоволено частково позовні вимоги приватного підприємства «ДЕЛ ІМІДЖ» до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька, визнано частково недійсним податкове повідомлення-рішення № 0004432340/0 від 10.09.2010р. в частині нарахування основного платежу з податку на додану вартість в сумі 133164,67 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 66582,33 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

З постановою суду першої інстанції не погодився відповідач подавши апеляційну скаргу, в якій зазначено, що суд першої інстанції порушив норми матеріального права, які є підставою для скасування постанови суду та ухвалення нового судового рішення з відмовою у задоволенні позову у повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача (апелянта) підтримав доводи апеляційної скарги, представник позивача в судове засідання не зявився з невідомих суду причин, про час і місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що 30.08.2010 року відповідачем була проведена документальна виїзна перевірка позивача, за наслідками якої був складений акт № 6959/23-1/30792329, в якому відображено порушення позивачем п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Суть порушення зазначено в тому, що при перевіркою за період з 01.01.2009р. по 31.01.2010р. встановлено, що позивач уклав договір з ТОВ «Макоптторг» б/н від 10.02.2009 р. про виготовлення і постачання товару (промислової продукції) згідно специфікації. На виконання умов договору отримання товару підтверджено видатковими накладними та податковими накладними в липні грудні 2009р. та в січні 2010 р. на суму 1 300 489,28 грн., у т.ч. ПДВ 216748,21 грн. Товарно-транспортні накладні до перевірки не надані. Розрахунки проведені у безготівковій формі на суму 223490,00 грн. Позивачем в порушення пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» завищено суму податкового кредиту за червень, липень 2009р. на загальну суму 65227,00 грн. Актом Макіївської ОДПІ про неможливість проведення перевірки контрагента ТОВ «Макоптторг» встановлено, що у зазначеного підприємства відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби. Тому, відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 203, п.п. 1, 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України, договір б/н від 10.02.2009р. має ознаки нікчемності, у звязку із чим у позивача відсутнє право на податковий кредит за податковими накладними, виписаними ТОВ «Макоптторг» та які відображені у податкових деклараціях з ПДВ за червень-грудень 2009р. та січень 2010р. на суму 198390,67 грн., внаслідок чого занижено податкові зобовязання в цій же сумі. Крім того, перевіркою встановлено, що придбаний товар було реалізовано наступним підприємствам. ЗАТ «Торговий алянс Норд», але договір постачання до перевірки не надано. Постачальником виписані накладні, податкові накладні на суму 382661,10 грн., у т.ч. ПДВ 63776,85 грн. Податкові накладні відображені у декларації з ПДВ за серпень грудень 2009р. та січень 2010р. Товар отримували по довіреностям, виписаним ЗАТ «Торговий алянс Норд». Розрахунки за відвантажений товар підтвердити неможливу у звязку із відсутністю розрахункових документів. Згідно оборотної відомості по рахункам 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» дебетове сальдо розрахунків станом на 01.02.2010р. складає 1212,45 грн. ЗАТ «Сармат», згідно договорів № 04Р 100909/1 від 12.10.2009р. та № 0210 Р10 06/1 від 02.11.2009 р. та специфікацій до договору. Специфікації до перевірки не надано. Постачальником виписані накладні, податкові накладні на суму 94404,00 грн., у т.ч. ПДВ 15734,00 грн. Податкові накладні відображені у декларації з ПДВ за серпень, жовтень 2009 р. ЗАТ «Кристин», договір постачання до перевірки не надано. Постачальником виписані накладні, податкові накладні на суму 1371,20 грн., у т.ч. ПДВ 228,31 грн. Податкові накладні відображені у декларації з ПДВ за серпень, жовтень 2009р. Згідно оборотної відомості по рахункам 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» дебетове сальдо розрахунків станом на 01.01.2010р. складає 40,26 грн. ЗАТ «ТОВ «Донбаська паливно-енергетична компанія», договір постачання до перевірки не надано. Постачальником виписані накладні, податкові накладні на суму 4079,65 грн., у т.ч. ПДВ 677,12 грн. Податкові накладні відображені у декларації з ПДВ за листопад 2009р. Згідно оборотної відомості по рахункам 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» дебетове сальдо розрахунків станом на 01.02.2010р. відсутнє. Посилаючись на норми пп. 3.1.1. п. 3.1. ст. 3 та п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» відповідач вважає, що у позивача відсутній обєкт оподаткування по товарам, придбаним згідно договору б/н від 10.02.2009р. з ТОВ «Макопторг» і реалізованим вищевказаним покупцям на загальну суму 84196,00 грн.

На підставі акту перевірки, 10.09.2010 р. відповідачем згідно з підпунктом «б» п.п 4.2.2 п. 4.2 ст. 4, п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2001 року було прийнято податкове повідомлення рішення № 0004432340/0, яким визначено податкове зобовязання з ПДВ у сумі 297586 грн., в тому числі: за основним платежем 198391 грн., та застосування штрафної (фінансової) санкції у сумі 99195 грн.

Розгляд справи здійснювався в межах доводів апеляційної скарги відповідача.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що зазначене податкове повідомлення-рішення є частково протиправними та підлягає скасуванню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем (покупець) та ТОВ «Макоптторг»(продавець) укладено договори № 10-02/1 від 10.02.2009р., № 02-11/1 від 02.11.2009 р., на виконання якого останнім були виставлені позивачу рахунки-фактури, між сторонами підписані видаткові накладні, накладні, акти виконаних робіт. ТОВ «Макоптторг» були надані податкові накладні за період з серпня по грудень 2009р., січень 2010р. на суму 1300489,28 грн., у т.ч. ПДВ 215 748,21 грн., які надавались до перевірки (а.с.111 182, том 2).

Крім того, як вбачається з акту перевірки, в подальшому вказані товари були реалізовані, що підтверджує отримання вказаних товарів та їх наявність. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відсутність товарно-транспортних накладних, а також необхідних умов для ведення господарської діяльності, відсутність основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів не є підставою для визнання вказаних угод нікчемними. Як вбачається з документів, товаром були наклейки, футболки, пластикові папки, упаковки для подарунків, рукавиці. Для переміщення такої продукції не існувало потреби в залученні сторонніх перевізників, а так само технічного персоналу та складських приміщень. Поставка товару здійснювалась невеликими партіями товару.

Суд першої інстанції правильно прийшов до висновку, що не зазначення контрагентом ТОВ «Макопттрог» у додатку К1/1 до декларації з податку на прибуток наявність основних фондів та амортизаційних відрахувань, а також відсутність трудових ресурсів, складських приміщень, виробничих потужностей, не є підставою вважати про неможливість здійснення ТОВ «Макопттрог» операцій з постачання продукції та надання послуг, та не свідчить про недійсність правочинів.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Частинами 1 3 статті 203 цього Кодексу встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

З таких підстав, судом першої інстанції правильно визначено, що позивачем правильно сформовано податковий кредит в сумі 133164,67 грн. за перевіряємий період, і підтверджено висновки податкового органу щодо правомірності визначення податкового зобовязання за червень та липень 2009 року, тобто, за період, який не підтверджено податковими накладними.

Так, підпунктом 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», визначено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пп. 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, у тому числі у звязку з придбанням послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності. Згідно із пп. 7.4.5. п. 7.4 ст. 7 зазначеного Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). Відповідно до п.п.7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону № 168, - сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Доводи апеляційної скарги не спростували висновків суду першої інстанції.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що судом першої інстанції дотримано норм матеріального та процесуального права, тобто відсутні підстави для скасування або зміни судового рішення, а апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 2, 11, 160, 184, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 205, ст. 206, 211, 212, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Калінінському районі м.Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 травня 2011 року залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 травня 2011 року по справі № 2а/0570/4684/2011 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

В повному обсязі ухвала складена 25.06.2011 року.

Колегія суддів:В.П.Юрченко

М.І.Старосуд

О.О.Чебанов