Ухвала суду № 16479759, 08.06.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Савченко С.В.

Суддя-доповідач - Жаботинська С.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2011 року справа №2а/0570/2287/2011 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Жаботинської С.В.

суддів Нікуліна О.А. , Радіонової О.О.

при секретарі при секретарі Іванченко О.В., за участю представників позивача Безверхньої Л.М., Очеретько Є.О., представника відповідача Аніщенко О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 березня 2011 року у справі № 2а/0570/2287/2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика хімчистки, фарбування одягу та прання білизни" до Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, звернувся до суду з позивом до Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що особи, які зазначені в акті перевірки не перебували у трудових відносинах з позивачем. Заробітна плата цим особам ніколи не виплачувалась, а тому нарахування податку з доходів фізичних осіб на підставі виключно пояснень цих осіб є неправомірними.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 10 березня 2011 року у справі № 2а/0570/2287/2011 позов задоволено.

Визнано частково протиправним та частково скасовано податкове повідомлення-рішення Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції № 0000341742/0 від 14.09.2010 року про нарахування податку з доходів фізичних осіб у розмірі 4603,50 грн.

Відповідач з постановою суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом неправильно застосовані норми матеріального права, просять постанову суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі, вказуючи, що судом першої інстанції не взяті до уваги пояснення ОСОБА_5, ОСОБА_6

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, представників сторін та перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне:

Відповідачем з вересня 2010 року проведено позачергову податкову перевірку ТОВ «Фабрика хімчистки, фарбування одягу та прання білизни» з питань повноти обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб, податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, державного мита за період з 01.07.2007 р. по 30.08.2010 року, за наслідками якої складено акт № 971/17-313-2/05405983 від 03.09.2010 р., встановлені порушення п. 7.1. статті 7, п.п. 8.1. ст. 8, п. 17.1.1 статті 17 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» ( далі - Закон № 889), а саме допущено порушення вимог податкового законодавства з питань правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету на загальну суму 1585,37 грн., у тому числі за 2007 рік на суму 315,00 грн., за 2008 рік на суму 630,00 грн., за 2009 рік на суму 523,37 грн., за 2010 рік на суму 117,00 грн.

На підставі вищезазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000341742/0 від 14 вересня 2010 року, яким нараховано податкове зобов'язання з податку доходів фізичних осіб, яке частково оскаржуєтся у межах цієї адміністративної справи на загальну суму 4756,11 грн., з яких 1534,37 грн. - основний платіж, 3069,00 грн. - штрафна санкція.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для проведення перевірки стала інформація громадянина ОСОБА_5 про невиплату йому заробітної плати «ТОВ Фабрика хімчистка» та службова записка № 1941 від 17.08.2010 р. начальника ВПМ Красноармійської ОДПІ.

В поясненнях від 7 серпня 2010 року ОСОБА_5 стверджує, що працював сторожем на ТОВ «Фабрика хімчистка» з 25 січня 2010 року по 21 липня 2010 року та отримував «на руки» заробітну плату не більше 100 грн. на місяць, а повинен був отримувати щомісячно 450 грн. У цих же поясненнях ОСОБА_5 стверджує, що з середини квітня до 21 липня 2010 року він отримав заробітну плату у розмірі 300 грн.

З пояснень ОСОБА_5 від 21 серпня 2010 року вбачається, що за період роботи з 25 січня 2010 року по 28 лютого 2010 року він отримав заробітну плату у розмірі 500 грн., в червні 2010 року за відпрацьований час за квітень 2010 року отримав 160 грн. та фактично «на руки» за весь період праці отримав заробітну плату у розмірі 660 грн. Заборгованість позивача перед ОСОБА_5 за період праці з 1 травня 2010 року по 21 липня 2010 року складає 1350 грн.

Так, пояснення громадянина ОСОБА_5, від 7 серпня 2010 року та від 21 серпня 2010 року відрізняються одне від одного в частині, що стосується отриманої заробітної плати та періоду, за який він отримував заробітну плату.

З пояснень громадянина ОСОБА_6 від 17 серпня 2010 року, вбачається, що він працює сторожем на підприємстві з 16 липня 1993 року по теперішній час, щомісячно отримував «заробітну плату у конверті» у розмірі 450,00 грн. В період з жовтня 2010 року по теперішній час заробітну плату не отримує.

В поясненнях громадянина ОСОБА_6 від 21 серпня 2010 року останній стверджує, що в період з жовтня 2010 року по теперішній час, заробітна плата виплачувалась не в повному обсязі, десь приблизно у розмірі 100,00 - 120,00 грн. на місяць та чіткого періоду, за який виплачувалась заробітна плата вказати не може. У той же час стверджує, що в період з 2008 року по жовтень 2009 року він отримав «на руки» заробітну плату у загальній сумі 7350,00 грн., щомісячно по 350,00 грн., за 2007 рік отримав 2100,00 грн.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Підтвердженням виплати заробітної плати відповідно до ст. 31 Закону України «Про оплату праці» є відомість про оплату праці працівника.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративній справі є будь які фактичні данні, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгунтовують вимоги заперечення, осіб які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно до ч. 1 ст. 40 Кодексу адміністративного судочинства України , особи які беруть участь у справі, зобовязані під час провадження у справі повідомити суд про зміну місця проживання, роботи служби.

Частиною 1 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України визначено що належними доказами, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Частиною 1 ст. 76 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено що пояснення сторін, третіх осіб та їх представників оцінюються в порядку інших доказів.

Згідно до п. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте у матеріалах справи у якості доказу трудових відносин ОСОБА_5, ОСОБА_6 надані лише пояснення зазначених осіб про отримання ними певних сум в рахунок заробітної плати.

Судами першої та апеляційної інстанції досліджена відомість нарахування заробітної плати за 2009, 2010 роки, яка є підставою для нарахування податку з доходів фізичних осіб, проте зазначені відомості не підтверджують виплату заробітної плати ОСОБА_5 та ОСОБА_6, також у матеріалах справи відсутні інших докази які б підтверджували наявність трудових відносин у зазначених осіб та позивача, натомість перевіркою не встановлено розбіжностей по податку з доходів фізичних осіб форми 1 ДФ з формою 15 - нарахованим та фактично перерахованим податком з доходів фізичних осіб.

Матеріалами справи, а саме відомістю про виплату заробітної плати, спростовується висновок податкового органу про порушення позивачем вимог Закону № 889, який базується виключно на поясненнях певних осіб, щодо виплати їм заробітної плати, що згідно до п. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України не доведено відповідачем.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 березня 2011 року у справі № 2а/0570/2287/2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика хімчистки, фарбування одягу та прання білизни" до Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення; може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі.

Вступна та резолютивна частини ухвали прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 08.06.2011 року. Ухвала у повному обсязі складена 10.06. 2011 року.

Головуючий: С.В. Жаботинська

Судді: О.А. Нікулін

О.О. Радіонова