Постанова № 16479556, 15.04.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 квітня 2011 року № 2а-3503/11/2670

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Каракашьяна С.К. при секретарі судового засідання Латишевій Л.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стрілець 2000»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва

про визнання протиправними дій та скасування рішення

за участю представників сторін:

від позивача: Давиденка Л.В., представника

від відповідача: Бондаренко О.О., представника

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Стрілець 2000» з позовом, в якому просить скасувати рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва №0013492305 від 04.11.2010р.

Позивач стверджує, що ним вівся облік запасів продукції на місці реалізації, проте, при проведенні перевірки особи, що проводили перевірку, не ознайомлювалися з даними обліку позивача. Зокрема, позивач стверджує, що товар, який було зазначено в якості необлікованого, було обліковано на субрахунку 28.1 «Запаси на складі».

Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Києва (далі відповідач) позовні вимоги заперечуються з огляду на правомірність винесеного рішення. Відповідач стверджує, що проведеною перевіркою було встановлено порушення, допущене позивачем, зокрема, зберігання товару, який не було обліковано..

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

19 жовтня 2010 року Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Києва (далі - відповідач) була проведена планова перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «СТРІЛЕЦЬ-2000»(далі - позивач) з питань дотримання вимог Законів України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», постанови Правління НБУ від 15.12.2004 року № 637, за результатами якої складено Акт перевірки від 19.10.2010 року № 1469/26/59/23/31409262 (далі - акт перевірки).

Актом перевірки встановлено, що у приміщенні магазину позивача за адресою: м. Київ, вул. Нагірна, буд. 6/31 позивачем було порушено пункт 12 статті 3 та статтю 6 Закону України 06.07.1995 року № 265 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Зазначене порушення було встановлено на підставі того, що під час звірки фактичних залишків товару та наявних по рахунку 28, в реалізації знаходився товар (мисливський карабін 37V20/76») вартістю 336950,00 грн. без наявності будь-яких документів, що підтверджували у позивача його походження. Така одиниця товару визнана не облікованою позивачем на суму 336950,00 грн. та товар не є комісійним через відсутність про це документів.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято рішення від 4.11.2010 року № 0013492305 про застосування до позивача штрафних (фінансових санкцій) у розмірі 673900,00 грн.

Суд з правомірністю винесеного рішення не погоджується, виходячи з викладеного.

Відповідно до пунктів 1, 3 і 5 ст.9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємоповязаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті окремо. Дані аналітичних рахунків по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Позиція позивача полягає у тому, що під час перевірки не досліджувалися первинні бухгалтерські документи, якими підтверджується рух товару. Позивачем надано первинні бухгалтерські документи, зокрема : вантажна митна декларація, інвойси, контракт та дозволи, якими підтверджується придбання та ввезення на митну територію України товарно матеріальних цінностей, зазначених у акті перевірки.

Також матеріалами справи підтверджується, що в приміщенні м. Київ, вул. Нагірна, буд. 6/31 перебуває і склад позивача; відомості щодо інших приміщень позивача відповідачем надано не було, судом під час розгляду справи встановити даний факт не виявилося можливим.

Згідно з наданою позивачем роздруківкою рахунку 28.1 за 17.08.09, мисливський карабін 37V20/76»обліковувався як товар на складі.

Однак, як вбачається з пояснень відповідача, які були надані на вимогу суду, під час проведення перевірки первинні бухгалтерські документи, що можуть свідчити про будь-які прибуткові документи, які б свідчили про облік вказаного товару за місцем реалізації, не надавались. В той же час, відповідачем не було надано пояснень щодо витребовування документів під час проведення перевірки.

Згідно зі статтями 20 та 21 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", до суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. До суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Суд доходить висновків, що диспозицією даних правових норм підставою для застосування штрафних санкцій передбачено або реалізацію товарів, які не було обліковано, або ведення такого обліку з порушенням, або не ведення взагалі.

Отже, зазначеними нормами передбачено допущення субєктом господарювання певної бездіяльності, тобто неведення обліку, а не відсутність документів на місці реалізації.

Нормами статті 3 Закону України України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" позивача зобовязано вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Натомість, позивач посилався на те, що ним вівся облік товарів за місцем зберігання та реалізації в електронній формі, при цьому, накладні на рух товару відповідачем не витребовувались.

Згідно з абзацом 5 підпункту 2.3.2. пункту 2.3 розділу 2 «Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 р. №327, за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно, зокрема, у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. При цьому, до акта перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників суб'єкта господарювання (у межах їх компетенції), що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів.

Акт перевірки не містить ні переліку витребовуваних у позивача документів (п.4.4.), ні пояснень співробітників позивача щодо їх наявності, які мали бути відібрані перевіряючими.

Судом не приймається в якості доказу відсутності обліку товару відомість по рахунку 282, роздрукована позивачем, оскільки позивачем було надано відомість по рахунку 28.1 , а особами, що проводили перевірку, не було витребувано письмових пояснень чи інших доказів відсутності обліку товару за іншими рахунками.

Отже, невиконання особами, які проводили перевірку позивача, вимог п.п.2.3.2 «Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства»щодо необхідності витребовування пояснень та визначення переліку відсутніх документів, потягло за собою неможливість встановлення обставини наявності чи відсутності документів на момент проведення перевірки під час судового розгляду, та, відповідно, можливості встановлення відповідності фактичних залишків товарів даним бухгалтерського обліку на момент перевірки.

Так, згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним спірних рішень, зокрема, не спростував обставину наявності первинних бухгалтерських документів у позивача, та відповідність фактичних залишків товару обліковим даним позивача.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРІЛЕЦЬ-2000" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва № 0013492305 від 04.11.2010р.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя С.К. Каракашьян