Постанова № 16479471, 13.04.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 квітня 2011 року 10:01 № 2а-18023/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Качура І.А. при секретарі судового засідання Черненко О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Шогун"

до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва

провизнання протиправним та скасування рішення № 1 від 10.02.2010року

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_1)

від відповідача: ОСОБА_2 (дов.від 16.06.10 №3097/9/10)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Шогун до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва про визнання протиправними та скасування рішень

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 13.04.2011 року о 10 год. 01 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.2 ст. 167 КАС України.

В С Т А Н О В И В :

Позовні вимоги заявлені про визнання неправомірним та скасування рішення від 10.02.2010р. №1 та рішення від 10.02.2010р. №2.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлений позов та зазначив, що відповідачем порушено вимоги пп.4.1.1, п.4.12 Наказу №327, оскільки рішення не були отримані позивачем. Також, позивач вважає, що прийняті та оскаржувані рішення підлягають скасуванню, оскільки висновки перевірки зроблені відповідачем на підставі визначення рівня звичайних цін, а саме в акті зазначено, що ринкова ціна автомобілів значно перевищує фактичну ціну продажу згідно договорів купівлі продажу з фізичними особами. Однак це твердження не відповідач дійсності, оскільки п.1.8. ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»що звичайні ціни розуміються та застосуваються за правилами визначеними п.1.20 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.94р. №334. Таким чином, позивач просить суд позовні вимоги задовольнити, визнати неправомірними та скасувати рішення.

Представники відповідач щодо задоволення позовних вимог заперечував, на його думку виявлені порушення позивачем пп.4.1.1 п.4.1. ст.4, ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», призвели заниження валового доходу на загальну суму 1248371,00 грн., п.4.1. ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість»до заниження податку на додану вартість на загальну суму 990755,00 грн. З підстав виявлених порушень відповідачем прийняті рішення, які на його думку є правомірними, а заявлені позовні вимог не обґрунтованими, тому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог з огляду про наступне.

Державної податкової інспекцією у Дніпровському районі міста Києва проведено перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Шогун»(далі - позивач) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2008 по 30.06.2009.

За результатами перевірки складено акт від 20.08.2010р. №47/23-200-31406214, яким встановлено порушення:

- пп.4.1.1 п.4.1 ст.4, ст. 11 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.94 № 334, в результаті чого позивачем занижено валовий дохід за перевіряємий період на загальну суму 1 248 371,00 грн., в тому числі: за II квартал 2008 року на суму 379 170,00 грн.; за III квартал 2008 року на суму 413 419,00 грн.; за ІУ квартал 2008 року на суму 201 063,00 грн.; за І квартал 2009 року на суму 108 093,00 грн.; за II квартал 2009 року на суму 146 626,00 грн.

- пп.7.4.1 пп.7.4.3 п. 7.4 ст.7, ст. 11 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.94 № 334/94-ВР із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено валовий дохід за перевіряємий період на загальну суму 12 037,00 грн., в тому числі: за II квартал 2008 року на суму 7 037,00 грн.; за IV квартал 2008 року на суму 5 000,00 грн.

п.4.1 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97 - ВР від 03.04.97 із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість за перевіряємий період на загальну суму 990 755,00 грн., а саме: за квітень 2008 року на суму 40500,00 грн.; за червень 2008 року на суму 44135,00 грн.; за липень 2008 року на суму 16740,00 грн.; - за серпень 2008 року на суму 478877,00 грн.; за вересень 2008 року на суму 53819,00 грн.; за квітень 2009 року на суму 190084,00 грн.; за травень 2009 року на суму 114540,00 грн.; за червень 2009 року на суму 52060,00 грн.

- п. 4.2 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97 - ВР від 14.97 із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість за червень 2008 року на суму 5 629.00 грн.

- п.4.1, п. 4.2 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97, в результаті чого завищено від'ємне значення рядка 26 Податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2009 року на суму 11943,00грн.

пп.4.2.9 п.4.2, пп.4.3.25. п.4.3.ст.4, п.7.1 ст.7, пп.8.1.1. п.8.1. ст.8, пп.9.12.2. та 12.1. п.9.12. ст.9. Закону України від 22.05.03 № 889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб», ст.32 Закону України від 02.09.93 №3425, «Про нотаріат». В результаті чого встановлено заниження сум податку з доходів фізичних осіб у 2008 році в сумі 76,89 грн.

Відповідно до вимог п. 20.1. ст.20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб" за вищевказані порушення передбачено застосування штрафних (фінансових) санкцій, визначених у розмірах відповідно до вимог пп.17.1.9 п. 17.1 ст.17 Закону України від 21.12.2000р. №2181 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" зі змінами та доповненнями.

- ст.8, ст. 16 Закону України від 22.05.03 № 889 "Про податок з доходів фізичних осіб» в результаті чого, у відповідності до абзацу „б" пп.16.1.2. ст.16 Закону України від 21.12.00 № 2181-III „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", абзацу 1. п.3.11. ст.3. Інструкції ДПА України від 11.06.03 року №290 „Про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби»за прострочення встановлених строків сплати податку з доходів фізичних осіб.

На підставі виявленого порушення відповідачем прийнято рішення від 10.02.2010р. №1 яким позивачу визначено суму податкового зобовязання із застосуванням звичайних цін в сумі 2496742 грн., за основним платежем 1248371 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 1248371 грн. та рішення від 10.02.2010р. №2 яким позивачу визначено суму податкового зобовязання із застосуванням звичайних цін в сумі 1981510 грн., за основним платежем 9907755 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 990755 грн.

З огляду на викладене суд акцентує увагу на наступному. Основним видом діяльності позивача є продаж автомобілів іноземного виробництва. За результатами доведеного аналізу фінансово-господарських документів виявлено, що ринкова ціна автомобілів значно перевищує фактичну ціну продажу згідно договорів купівлі продажу позивача з фізичними особами: в 2008 році понад 22% та в 2009 році понад 27 %, а також середня націнка складає за 2008 рок - 11,53% та 2009 рік - 7,41%.

В ході перевірки документів, наданих позивачем - продавцем (договори, акти прийому - передачі, податкові накладні, реєстри отриманих податкових накладних) за період з 01.04.08 по 30.06.09 було встановлено, що позивачем укладено договори купівлі-продажу транспортних засобів з фізичними особами (Покупці), згідно яких продавець поставляє та передає у власність покупцю товар, а покупець зобов'язується прийняти та сплатити його на умовах договору.

Здійснення фінансово-господарських операцій між фізичними особами (незареєстровані як платники податку на прибуток) відображено актами прийому-передачі, виписаними позивачем в адресу фізичним особам на загальну суму 30 216 857,00 грн. ( в т.ч. ПДВ- 5 036 142.83 грн.). які відображені в акті перевірки з визначенням звичайної ціни продажу транспортних засобів.

Транспортні засоби позивачем поставлялися від нерезидентів згідно вантажно - митних декларацій за 2008-2009 роки.

Встановлення справедливої ринкової ціни, керуючись пп. 1.20.8 п. 1.20 ст. 1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.94 № 334/94-ВР визначає, обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган в порядку, встановленому законом" в ході перевірки були застосовані договори купівлі продажу подібних марок автомобілів, які були реалізовані позивачем не повязаним фізичним особам, а також ринкові ціни реалізації ідентичних транспортних засобів, які мають однакові характерні для них основні ознаки, опубліковані в прас-листах та прилюдно пропонувалися до продажу в автосалонах.

Таким чином, на підставі позивачем за перевіряємий період занижено валовий дохід від операцій з продажу автотранспортних засобів фізичним особам по звичайним цінам на загальну суму 4 993 491,00 грн., а саме: за II квартал 2008 року на суму 1516 682,00 грн.; за III квартал 2008 року на суму 1 653 675,00 грн.: за ІУ квартал 2008 року на суму 804 255,00 грн.; за І квартал 2009 року на суму 432 375,00 грн.; за II квартал 2009 року на суму 586 504,00 грн.

Відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг) визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно належними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності однорідних) товарів (робіт, послуг).

Ринок товарів (робіт, послуг) - сфера обігу товарів (робіт, послуг), яка визначається виходячи з можливості покупця (продавця) реально і без значних додаткових витрат придбати (продати) товар (робіт, послуг) на найближчій стосовно будь-якої із сторін договорі території.

Ідентичні товари (роботи, послуги) - товари (роботи, послуги), що мають однакові характерні для них основні ознаки. Під час визначення ідентичності товарів беруться до уваги, зокрема, їх фізичні характеристики, які не впливають на їх якісні характеристики і не мають суттєвого значення для визначення ознак товару, якість і репутація на ринку, країна походження та виробник. Незначні відмінності в їх зовнішньому вигляді можуть не враховуватися.

Однорідні товари (роботи, послуги) - товари (роботи, послуги), які не є ідентичними, мають подібні характеристики і складаються зі схожих компонентів, що дозволяє їм виконувати однакові функції та (або) бути взаємозамінними. Під час визначення однорідності товарів (робіт, послуг) беруться до уваги, зокрема, їх якість, наявність _товарного знака, репутація на ринку, країна походження та виробник»(пп. 1.20.1 п. 1.20 ст.1 Закону).

Крім того встановлено, що позивач укладав договори купівлі-продажу транспортних засобів по завищеним цінам. Відповідно до пп.7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», отриманий платником податку від продажу товарів (робіт, послуг) повязаними особам, визначаються виходячи з договірних цін, але не менше за звичайні ціни на такі товари (роботи, послуги), що діяли на дату такого продажу.

Таким чином, за перевіряє мий період занижено валовий дохід від операцій з продажу автотранспортних засобів повязаним особам по звичайним цінам на загальну суму 48147,00 грн. в т.ч. за І квартал 2008р. на суму 28147,00 грн., за IV квартал 2008 року на суму 20000,00грн.

Згідно із вимогою Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»п. 4.1. - аловий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Валовий доход відповідно до п.п.4.1.1. п.4.1. ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»включає: загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

З огляду на вищевикладене, враховуючи докази наявні в матеріалах справи, пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, про відмову в заявлених позовних вимогах. На думку суду, відповідач, як субєкт владних повноважень довів обставини, якими виявлені порушення за результатами проведеної перевірки, тому прийняті податкові повідомлення-рішення є правомірними.

Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 71, 97, 160-167 КАСУкраїни, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Відмовити в задоволенні позовних вимог.

2. Постанова може бути оскаржена в порядку ст.ст. 185- 187 КАС України.

Суддя І.А. Качур