Постанова № 16479419, 21.03.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 березня 2011 року 12:40 № 2а-333/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Патратій О.В., при секретарі Бузінській А.В., за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 6 від 04.01.2011 р.),

від відповідача: не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомВиконавчої дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фасадно-будівельна компанія»

простягнення коштів у розмірі 110,36 гривень,-

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась Виконавча дирекція Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фасадно-будівельна компанія» (далі відповідач, ТОВ «Фасадно-будівельна компанія») про стягнення коштів у розмірі 110,36 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у серпні 2004 року та січні, березні 2005 року відповідачем було не в повному обсязі сплачено страхові внески, у звязку з чим Подільською міжрайонною виконавчою дирекцією Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності було винесено рішення № 1018 від 18.11.2005 року про застосування сум фінансових (штрафних) санкцій у розмірі 110,36 грн., які не було сплачено відповідачем.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 січня 2011 року відкрито скорочене провадження у даній справі, враховуючи предявлення позивачем вимоги, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

31 січня 2011 року судом постановлено ухвалу про перехід до загального провадження відповідно до ч. 4 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України та призначено справу до судового розгляду у судовому засіданні на 23 лютого 2011 року.

Ухвала про перехід до загального провадження та повістка про виклик направлялись відповідачу за наявною в матеріалах справи адресою, яка внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, та відповідно до ч. 8 ст. 35, ч. 3 ст. 167 КАС України вважаються врученими.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

У судові засідання 23 лютого, 11 березня та 21 березня 2011 року уповноважений представник відповідача не зявився; відповідач належним чином повідомлений судом про дату, час та місце судового розгляду відповідно до вимог ч. 8 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України.

Від відповідача заперечень проти позову, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань до суду не надходило, тому суд відповідно до ст. 71, ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу за відсутності представника відповідача на основі наявних у справі доказів.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Відповідач ТОВ «Фасадно-будівельна компанія» (код ЄДРПОУ 32960994) перебуває на обліку як платник страхових внесків до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності у Подільській міжрайонній виконавчій дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності з 06.05.2004 р., реєстраційний код страхувальника № 20039691.

Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі ФСС з ТВП) у своїй діяльності керується Законом України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»від 18.01.2001р. № 2240 (далі Закон № 2240). Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 2240 Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, провадить збір і акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, види яких передбачені статтею 34 цього Закону, та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів. Фонд належить до цільових позабюджетних страхових фондів.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 27 Закону № 2240 (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) страхувальник зобовязаний нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Статтею 23 цього закону визначено, що страхувальники-роботодавці сплачують до Фонду різницю між нарахованими для роботодавців і найманих працівників страховими внесками та витратами, пов'язаними з наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам відповідно до цього Закону. Перерахування зазначених сум шляхом безготівкових розрахунків здійснюється страхувальниками-роботодавцями один раз на місяць - у день, встановлений для одержання в установах банку коштів на оплату праці за відповідний період. Якщо страхувальники несвоєчасно чи не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені статтею 30 цього Закону.

У статті 30 Закону № 2240 визначено, що страхувальник-роботодавець несе відповідальність за несвоєчасну сплату та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців, а також за порушення порядку використання страхових коштів. Фізична особа, яка не має статусу підприємця та використовує найману працю, додатково несе відповідальність за ухилення від взяття на облік як платника страхових внесків.

У разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальником (у тому числі фізичною особою, яка не має статусу підприємця та використовує найману працю, через ухилення від подання заяви про взяття на облік як платника страхових внесків) або неповної їх сплати страхувальник сплачує суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню.

За несвоєчасність сплати страхувальником страхових внесків на нього накладається штраф у розмірі 50 відсотків суми належних до сплати страхових внесків за весь період, який минув з дня, коли страхувальника було взято на облік.

Як вбачається з матеріалів справи, 16 листопада 2005 року Подільською міжрайонною виконавчою дирекцією ФСС з ТВП проведено перевірку Відповідача щодо правильності нарахування, своєчасності і повноти сплати страхових внесків, інших платежів до ФСС з ТВП та цільового і правильного витрачання його коштів за червень-грудень 2004 року та 9 місяців 2005 року, на підставі якої складено Акт ревізії № 1018 по коштах ФСС з ТВП від 16.11.2005 р. (далі Акт ревізії від 16.11.2005 р.).

Під час проведення перевірки було встановлено факт несвоєчасної сплати відповідачем страхових внесків за період з червня 2004 р. по жовтень 2010 р. у розмірі 218,71 грн., що підтверджується Додатком № 1 до Акту ревізії № 1018.

За результатами проведеної ревізії Подільською міжрайонною виконавчою дирекцією ФСС з ТВП винесено рішення про застосування та зарахування до бюджету ФСС з ТВП, відображення у звіті (Ф4-ФСС з ТВП) сум фінансових (штрафних) санкцій, неправомірних витрат, донарахованих сум внесків та пені за порушення законодавства про загальнообовязкове державне соціальне страхування від 18 листопада 2005 року № 1018 (далі Рішення № 1018) на загальну суму 110,36 грн., з яких:

- 109,36 грн. штраф (що становить 50% від суми несвоєчасно сплачених страхових внесків),

- 1,00 грн. пеня.

Як вбачається з матеріалів справи, Рішення № 1018 відповідачем не оскаржувалось, нараховані суми штрафних та фінансових санкцій до бюджету ФСС з ТВП не сплачено.

Наявність у відповідача вказаної заборгованості підтверджується доданими до матеріалів справи звітами відповідача за 2005 рік та 2010 рік, якими підтверджується факт несплати вказаної суми штрафних санкцій у розмірі 110,36 грн.

Станом на час розгляду справи відповідач не надав суду доказів погашення зазначеної суми заборгованості.

Як вбачається з довідки Подільської міжрайонної виконавчої дирекції ФСС з ТВП від 11.03.2011 р. № 536-03, заборгованість відповідача перед ФСС з ТВП складає 110,36 грн.

Абзацом другим частини другої статті 30 Закону № 2240 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що строк давності в разі стягнення страхових внесків, пені та фінансових санкцій, передбачених цією статтею, не застосовується.

Статтею 8 Закону № 2240 встановлено, що спори, які виникають з правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в порядку, встановленому статутом Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, та в судовому порядку.

Відповідно до ч. 5 ст. 7 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»вiд 08.07.2010 № 2464-VI, який набирав чинності з 1 січня 2011 року, стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Враховуючи вищенаведене, заборгованість відповідача, яка утворилась у 2005 році, підлягає стягненню в порядку, визначеному Законом України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням»від 18.01.2001 року № 2240-ІІІ.

Беручи до уваги те, що заборгованість з пені та фінансових санкцій до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності у розмірі 110,36 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується довідкою про розмір заборгованості від 11.03.2011 р. № 536-03; доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись вимогами ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов Виконавчої дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фасадно-будівельна компанія» (код ЄДРПОУ 32960994, адреса: 04073, м. Київ, вул. Фрунзе, 117, кв. 109 з рахунків, які будуть виявлені державним виконавцем під час виконання постанови суду) заборгованість у розмірі 110,36 гривень (сто десять гривень 36 коп.) на користь Подільської міжрайонної виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (код ЄДРПОУ 26079364 на р/р 25609512023328 в КРД АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 322904).

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя О.В. Патратій

Повний текст постанови складено та підписано: 25 березня 2011 року