Постанова № 16479388, 28.03.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 березня 2011 року           09:58           № 2а-118/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Патратій О.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомДержавної податкової інспекції у Кіровському районі міста Дніпропетровська

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мережа супермаркетів електроніки «Домотехніка»

простягнення податкового боргу у розмірі 29 844,92 гривень, -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Кіровському районі міста Дніпропетровська (далі –позивач, ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська) звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мережа супермаркетів електроніки «Домотехніка»(далі –відповідач, ТОВ «МСЕ «Домотехніка») про стягнення податкового боргу у розмірі 29 844,92 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що згадана сума є податковим боргом, не сплаченим у встановлений законом строк. Вжиті податковим органом заходи по стягненню цієї суми не призвели до позитивного результату, що стало підставою для звернення до суду з метою примусового стягнення активів платника податків рахунок погашення його податкового боргу відповідно до пп. 3.1.1. п. 3.1. ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 січня 2011 року відкрито скорочене провадження у даній справі, враховуючи пред’явлення позивачем вимоги, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

31 січня 2011 року було постановлено ухвалу про перехід до загального провадження відповідно до ч. 4 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України та призначено справу до судового розгляду у судовому засіданні на 23 лютого 2011 року.

Ухвала про перехід до загального провадження та повістка про виклик направлялись відповідачу за наявною в матеріалах справи адресою, яка внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, та вважаються врученими відповідно до ч. 8 ст. 35, ч. 3 ст. 167 КАС України.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

У судові засідання 23 лютого та 24 березня 2011 року уповноважений представник відповідача не з’явився; відповідач належним чином повідомлений судом про дату, час та місце судового розгляду відповідно до вимог ч. 8 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України.

Від відповідача заперечень проти позову, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань до суду не надходило, тому суд, враховуючи неприбуття відповідача в судове засідання, а також відсутність потреби заслухати свідка чи експерта відповідно до ч. 6 ст. 71, ч. 6 ст. 128 КАС України прийняв рішення розглядати справу у порядку письмового провадження на основі наявних у справі доказів.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ТОВ «Мережа супермаркетів електроніки «Домотехніка»зареєстроване Голосіївською районною у м. Києві державною адміністрацією 25 квітня 2006 року (код за ЄДРПОУ 30370617).

Дніпропетровська філія ТОВ «МСЕ «Домотехніка»перебуває на податковому обліку в ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків форми № 4-ОПП за № 9178 від 12.01.2008 р.

Станом на день розгляду спору за Дніпропетровською філією відповідача згідно з обліковою карткою платника податків обліковується заборгованість по податку на прибуток у розмірі 29 884,92 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, податкова заборгованість виникла у відповідача на підставі:

- самостійно поданих ним податкових декларацій з податку на прибуток: від 19.12.2007 р. № 7141842 (визначено суму податкових зобов’язань у розмірі 29 570,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій 870,00 грн.); від 08.02.2008 р. № 86561 (визначено суму податкових зобов’язань у розмірі 430,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 393,00 грн.); від 30.04.2008 р. № 19624 (визначено суму податкових зобов’язань у розмірі 2,00 грн.);

- податкового повідомлення-рішення від 21.09.2009 р. № 0009901501/0 (про нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 170,00 грн.).

При цьому, з наявного в матеріалах справи витягу із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно відповідача вбачається, що ТОВ «МСЕ «Домотехніка»перебуває в процедурі банкрутства, у зв’язку з чим судом було направлено запит до Господарського суду м. Києва з метою отримання додаткової інформації.

З наданих на запит суду документів вбачається, що ухвалою Господарського суду м. Києва від 05.05.2009 року по справі № 43/160 було порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Мережа супермаркетів електроніки «Домотехніка», введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника та зупинено виконання боржником грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

10 липня 2009 року Господарським судом м. Києва було постановлено ухвалу попереднього засідання по вказаній справі, якою визнано кредиторами ТОВ «МСЕ «Домотехніка»ряд підприємств та державних органів та затверджено реєстр вимог кредиторів на загальну суму 232568389,95 грн.

ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська серед визнаних господарським судом м. Києва кредиторів відсутня.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 01 жовтня 2010 року було відкрито процедуру санації боржника –ТОВ «МСЕ «Домотехніка», призначено керуючого санацією та зобов’язано керуючого санацією протягом чотирьох місяців з дати прийняття даної ухвали подати господарському суду план санації боржника.

Як вбачається з листа Господарського суду м. Києва від 17.03.2011 р. № 43/160, станом на 17 березня 2011 року провадження у справі № 43/160 не завершено.

З урахуванням вищевказаного суд зазначає, що Закон України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності суб'єкта підприємницької діяльності - боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури, повного або часткового задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до статей 1 та 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” мораторій на задоволення вимог кредиторів –це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, а також припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів, про що зазначається в ухвалі господарського суду.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:

забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства;

не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

З огляду на наведене можна зробити висновок про те, що дія мораторію поширюється на задоволення вимог конкурсних кредиторів.

Як визначено у ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника.

Відповідно до пункту 1 статті 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Як зазначалось вище, провадження у справі про банкрутство ТОВ «Домотехніка»було порушено ухвалою Господарського суду м. Києва від 05 травня 2009 року.

Частина податкової заборгованості Дніпропетровської філії ТОВ «МСЕ «Домотехніка»виникла до вказаної дати, а саме –своєчасно не сплачені суми податкових зобов’язань, визначені:

- у податковій декларації з податку на прибуток від 19.12.2007 р. № 7141842 (29570,00 грн. основного платежу та 870,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій);

- у податковій декларації з податку на прибуток від 08.02.2008 р. № 86561 (430,00 грн. основного платежу та 393,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій);

- у податковій декларації з податку на прибуток від 30.04.2008 р. № 19624 (2,00 грн. основного платежу).

В частині вказаних вимог ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська відноситься до конкурсних кредиторів.

Як вбачається з листа господарського суду м. Києва від 17.03.2011 р. № 43/160, оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство опубліковане у газеті «Голос України»від 26.05.2009 р. № 95.

Таким чином, ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів від дня опублікування вказаного оголошення –тобто до 27 червня 2010 року - зобов'язана була подати до Господарського суду м. Києва письмову заяву з вимогами до ТОВ «МСЕ «Домотехніка», а також документи, що їх підтверджують.

Як встановлено під час розгляду справи, вказаної заяви до Господарського суду м. Києва позивачем не подано, а згідно пункту 2 статті 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затвердив реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Як вбачається з ухвали господарського суду м. Києва від 10.07.2009 р., якою затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ «Домотехніка», ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська серед визнаних господарським судом м. Києва кредиторів відсутня.

Преамбулою Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” визначено, що цей Закон не регулює питання погашення податкових зобов’язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості, яка утворилась на підставі податкових декларації від 19.12.2007 р. № 7141842, від 08.02.2008 р. № 86561, від 30.04.2008 р. № 19624 не підлягають задоволенню, так як вказана заборгованість на час розгляду справи є погашеною.

В той же час, податкове зобов’язання відповідача, яке визначене податковим органом відповідно до податкового повідомлення-рішення від 21.09.2009 р. № 0009901501/0, у розмірі 170,00 грн., виникло після порушення провадження у справі про банкрутство.

Суд зазначає, що з порушенням провадження у справі про банкрутство не пов’язується завершення господарської діяльності боржника, він має право укладати угоди, у нього можуть виникати нові зобов’язання, в тому числі перед бюджетом та державними цільовими фондами.

З аналізу статей 1 та 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” вбачається, що дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів, тобто кредиторів за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника.

Що стосується зобов’язань поточних кредиторів, тобто кредиторів за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство, то за цими зобов’язаннями за змістом положень абзацу двадцять четвертого ст. 1 та ч. 4 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»зупинення виконання не відбувається.

З огляду на наведене, мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), які виникли після введення мораторію, а отже, і не припиняє заходів, спрямованих на їх стягнення.

Відповідно пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»вiд 21.12.2000 № 2181-III у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2. ст. 5 Закону № 2181 податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, до чого відповідно до ч. 4 п. 6.2.4 Закону № 2181 прирівнюється розміщення на дошці податкових оголошень, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Як вбачається з матеріалів справи, податкове повідомлення-рішення від 21.09.2009 р. № 0009901501/0 було розміщене ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська на дошці податкових оголошень 21 вересня 2009 року, що підтверджується актом № 688 від 21.09.2009 р.

Доказів оскарження зазначеного рішення в адміністративному або судовому порядку відповідач суду не надав, відтак визначена ним сума податкового зобов’язання вважається узгодженою 21.09.2009 р. та підлягала сплаті протягом десяти календарних днів.

Враховуючи те, що строк виконання вказаної суми податкового зобов’язання настав у відповідача після 05 травня 2009 року, тобто після порушення провадження у справі про банкрутство та введення мораторію, дія мораторію на виконання цього податкового зобов’язання не розповсюджується.

Відповідно до пп. 5.4.1. п. 5.4 статті 5 Закону № 2181 узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Оскільки вищевказана сума податкового зобов’язання не була сплачена відповідачем у встановлений строк, то виходячи з положень пп. 5.4.1. Закону № 2181, вказана сума набула статусу податкового боргу.

Виходячи з положень Закону № 2181 право на стягнення податкового боргу виникає після надіслання (вручення) контролюючим органом першої та другої податкових вимог платникові податків (про що вказано також у Інформаційному листі ВАСУ від 24.12.2010 р. № 1843/11/13-10).

Згідно з пп. 6.2.1. – 6.2.4. п. 6.2. статті 6 Закону № 2181 у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків першу та другу податкові вимоги, які вважаються врученими, якщо їх передано під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

У разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення (ч. 4 п. 6.2.4 Закону № 2181).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач з дотриманням вимог пп. 6.2.1, 6.2.2, 6.2.3 пункту 6.2 статті 6 Закону № 2181 надіслав відповідачу першу податкову вимогу № 1/562 від 10.04.2008 р. на суму 29712,92 грн. та другу податкову вимогу № 2/2134 від 30.09.2000 на суму 29714,92 грн., які були направлені відповідачу поштою, однак провернуті поштовим відділенням у зв’язку із неможливістю вручення. Вказані податкові вимоги були розміщені податковим органом на дошці податкових оголошень, що підтверджується актами про розміщення на дошці податкових оголошень № 77 від 11.08.2008 р. та № 256 від 21.10.2009 р.

Як зазначає позивач, вказана суму податкового боргу відповідачем сплачена не була.

Відповідно до п. 3 ч. 1 статті 9 Закону України “Про систему оподаткування», чинного на момент виникнення спірних правовідносин, платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Відповідно до положень пп. 3.1.1. п. 3.1. ст. 3 Закону № 2181 активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу.

Положеннями підпункту 20.1.8. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, який набрав чинності 01.01.2011 року, передбачено право органів державної податкової служби звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 95.3. ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Беручи до уваги встановлені судом обставини, враховуючи те, що вжиті позивачем заходи щодо стягнення податкового боргу не призвели до позитивного результату (погашення податкового боргу), який станом на день розгляду справи становить 170,00 гривень, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в даній частині.

У відповідності до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідачем не надано суду доказів на спростування вищенаведених доводів позивача, в тому числі доказів погашення податкового боргу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є частково обґрунтованими та відповідно такими, що підлягають задоволенню частково.

Керуючись вимогами ст. ст. 69-71, ч. 4 ст. 94, 128, 160-162, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити частково.

          2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мережа супермаркетів електроніки «Домотехніка» (код ЄДРПОУ 30370617, адреса, м. Київ, вул. Фізкультури, 30-В) заборгованість у розмірі 170,00 гривень (сто сімдесят гривень 00 коп.) на користь Державного бюджету України (одержувач: ДКУ у Кіровському районі м. Дніпропетровська, банк УДК у Дніпропетровській області, МФО 805012, код 24232360, код платежу 11021000).

          3. В іншій частині позову відмовити.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя                                                                                 О.В. Патратій

Повний текст постанови складено та підписано: 29 березня 2011 року.