Постанова № 16479244, 16.05.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01014, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 травня 2011 року 09:45 № 2а-2712/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О. при секретарі судового засідання Розсошко К.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомЗакритого акціонерного товариства "Холдингова компанія "Бліц-Інформ"

до

третя особаДержавної податкової інспекції у Деснянському районі м.Києва

Спеціалізована державна податкова інспекція у м. Києві по роботі з великими платниками податків

проскасування повідомлення - рішення № 0000102302 від 15.02.2011року Закрите акціонерне товариство «Холдингова компанія «Бліц-Інформ»звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до ДПІ у Деснянському районі м.Києва про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Деснянському районі м. Києва від 15.02.2011 №0000122302; від 15.02.2011 №0000112302; від 15.02.2011 №0000092302; від 15.02.2011 №0000102302; від 15.02.2011 №0000352304.

У судовому засіданні 12.04.2011 суд задовольнив клопотання відповідача про залучення до участі у справі Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків.

ЗАТ «Холдингова компанія «Бліц-Інформ»вважає, що висновки акту перевірки не ґрунтуються на вимогах закону. Висновки акту перевірки про відсутність документів. Що підтверджують звязок із господарською діяльністю не відповідають дійсності, оскільки під час перевірки перевіряючим надана вся первинна документація. Виписані позивачу податкові повідомлення-рішення ґрунтуються на безпідставних незаконних висновках акту перевірки, а тому підлягають скасуванню.

Відповідач проти позову заперечував. Зазначив, що наданих позивачем до перевірки документів недостатньо для встановлення звязку понесених витрат з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг), використання їх підприємством у власній господарській діяльності.

Третя особа ДПА у м. Києві підтримала позицію відповідача.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини справи, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, встановив:

ДПІ у Деснянському районі м. Києва проведено планову виїзну перевірку ЗАТ «Холдингова компанія «Бліц-Інформ»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 по 30.06.2010.

За результатами перевірки складено акт від 28.01.2011 №461/23-2/20050164 та прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

№0000122302 від 15.02.2011, яким визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 20550 грн., в т.ч. основний платіж 13700 грн., штрафна (фінансова) санкція 6850 грн.;

№0000112302 від 15.02.2011, яким зменшено суму відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 11705531 грн.;

№0000092302 від 15.02.2011, яким зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість всього у розмірі 55835 грн.;

№0000102302 від 15.02.2011, яким визначено податкове зобовязання зі сплати земельного податку на загальну суму 5389 337 грн., в т.ч. основний платіж 3592891,92 грн., штрафна (фінансова) санкція 1796445,96 грн.;

№0000352304 від 15.02.2011, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) за порушення Постанови НБУ «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні»у розмірі 13873,40 грн.

Перевіркою встановлено, що ЗАТ «Холдингова компанія «Бліц-Інформ»віднесено до складу валових витрат включені у вартість юридичних послуг, інформаційно-консультаційних послуг та послуг з консультування з питань здійснення зовнішньоекономічної діяльності та оформлення документів, необхідних для здійснення експортних та імпортних поставок на загальну суму 2 191502 грн., а саме за наступними договорами:

-Договір №4-к від 12.11.2009 про надання юридичних послуг ФО СПД ОСОБА_1 Згідно акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000001 від 11.01.2010, надані юридичні послуги на загальну суму 415000,00 грн.;

-Договір №2-к від 02.11.2009 про надання юридичних послуг ФО СПД ОСОБА_2 Згідно акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000002 від 11.01.2010, надані юридичні послуги на загальну суму 414975,00 грн.;

-Договір №41 від 02.03.2009 та №ДІ 92/10 від 04.01.2010 про надання інформаційно-консультаційних послуг ФО СПД ОСОБА_3 Згідно актів здачі-прийняття послуг, всього за перевіряє мий період надано інформаційно-консультаційних послуг на загальну суму 124836,00 грн.;

-Договір про надання юридичних послуг ФО СПД ОСОБА_4 Згідно акту здачі-прийняття робіт (надання послуг), надані юридичні послуги на загальну суму 300000,00грн.;

-Договори №111 від 09.04.2009 та №113 від 01.06.2009 про надання інформаційно-консультаційних послуг ФО СПД ОСОБА_5 Згідно актів здачі-прийняття послуг, всього за перевіряє мий період надано інформаційно-консультаційних послуг на загальну суму 200000,00 грн.;

-Договори №106 від 05.05.2009 та №105 від 01.04.2009 про надання інформаційно-консультаційних послуг ФО СПД ОСОБА_6 Згідно актів здачі-прийняття послуг, всього за перевіряє мий період надано інформаційно-консультаційних послуг на загальну суму 210000,00 грн.;

-Договір №5 від 11.01.2010 про надання юридичних послуг ФО СПД ОСОБА_7 Згідно актів виконаних робіт, надані юридичні та консультаційні послуги на загальну суму 179000,00 грн.;

-Договір №382/2 від 30.11.2003 та Додаток №1 до договору №382/2 від 30.11.2003 про надання послуг ТОВ «Текур», відповідно до якого позивачу надавався комплекс послуг та консультування з питань здійснення зовнішньоекономічної діяльності та оформлення документів, необхідних для здійснення експортних та імпортних поставок. Згідно актів виконаних робіт, надано послуги на загальну суму 417230,00 грн.

Відповідач вважає, що зазначені операції не містять у своїй суті економічних або інших причин (ділової мети).

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств», не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні»первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частинами другою та третьою ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні»передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

За угодами про надання юридичних послуг, інформаційно-консультаційних послуг та послуг з консультування з питань здійснення зовнішньоекономічної діяльності та оформлення документів, необхідних для здійснення експортних та імпортних поставок позивачем надано первинні документи, що підтверджують фактичне здійснення господарських операцій та оплату їх вартості.

З суті отриманих послуг вбачається їх звязок з господарською діяльністю позивача, адже предметом договорів про надання юридичних послуг є захист прав та інтересів ЗАТ «Холдингова компанія «Бліц-Інформ»у судах, державних органах, організаціях та установах, в податкових і правоохоронних органах, перед третіми особами, тощо; інформаційно-консультаційні послуги надавались стосовно діяльності ЗАТ «Холдингова компанія «Бліц-Інформ», консультування з питань здійснення зовнішньоекономічної діяльності та оформлення документів, необхідних для здійснення експортних та імпортних поставок позивачем, консультування працівників ЗАТ «Холдингова компанія «Бліц-Інформ»з питань заповнення документів необхідних для митного оформлення вантажів, рекомендації з господарсько-правових питань при складанні міжнародних договорів між ЗАТ «Холдингова компанія «Бліц-Інформ»та його контрагентами, тощо.

Таким чином, враховуючи, що не спростовано реальність здійснення господарських операцій, суд вважає безпідставними висновки ДПІ у Деснянському районі м.Києва про завищення позивачем валових витрат на суму 2191502,00 грн.

В акті перевірки також зроблено висновок про протиправне віднесення до складу валових витрат сум виплачених роялті за використання знаків для товарів і послуг згідно виданих свідоцтв України на знак для товарів і послуг ОСОБА_8, яка є повязаною особою президенту ЗАТ «Холдингова компанія «Бліц-Інформ»ОСОБА_9, всього у розмірі 9507420 грн.

Позивачем укладено 56 ліцензійних договорів на право використання знаку для товарів та послуг, предметом яких є надання ліцензіаром (ОСОБА_8) ліцензіату (ЗАТ «Холдингова компанія «Бліц-Інформ») дозволу на використання товарних знаків та фінансові угоди до ліцензійних договорів, в яких було визначено розміри роялті від доходів, які отримує ліцензіат від діяльності, яка повязана з використанням товарних знаків.

Відповідно до фінансових угод до ліцензійних договорів, щомісячний розмір відсотків по роялті складає від 0,0015% до 0,6% від суми реалізації продукції (робіт, послуг) за місяць та обмежено суму виплат від 50 грн. до 100000 грн. за окремий знак.

Право власності ліцензіара на товарні знаки підтверджується свідоцтвами, які видані Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України, які зареєстровані в Державному реєстрі свідоцтв України на знаки для товарів і послуг.

ДПІ у Деснянському районі м. Києва листами від 08.12.2010 №7315/10/23-214 та від 20.12.2010 №17557/10/23-214 звернулась до ДП «Український інститут промислової власності»про надання інформації щодо виданих свідоцтв України на знаки для товарів і послуг, в т.ч. перереєстрованих або з правом використання ЗАТ «Холдингова компанія «Бліц-Інформ»та ОСОБА_8

Відповідно до листа ДП «Український інститут промислової власності»від 21.12.2010 №32288/07 в Державному реєстрі свідоцтв України на знаки для товарів і послуг зареєстровано 52 свідоцтва, власником яких є ОСОБА_8, із яких по 8 свідоцтвам ОСОБА_8 є заявником, по інших 44 заявником є ЗАТ «Холдингова компанія «Бліц-Інформ».

ЗАТ «Холдингова компанія «Бліц-Інформ»реалізовано за винагороду права власності на 44 знака для товарів і послуг згідно договорів про передачу прав інтелектуальної власності на торгівельні марки ОСОБА_10

Пунктом 1.30 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено поняття «роялті»- це платежі будь-якого виду, одержані як винагорода за користування або за надання права на користування будь-яким авторським правом на літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп'ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудиокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо чи телевізійного мовлення; за придбання будь-якого патенту, зареєстрованого знака на товари і послуги чи торгової марки, дизайну, секретного креслення, моделі, формули, процесу, права на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).

Відповідно до ст. 493 ЦК України субєктом права інтелектуальної власності на торговельну марку є фізичні та юридичні особи. Набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом. Умови та порядок видачі свідоцтва встановлюються законом (ст. 294 ЦК України).

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» свідоцтво надає його власнику право використовувати знак та інші права, визначені цим Законом. Власник свідоцтва має право дати будь-якій особі дозвіл (видати ліцензію) на використання знака на підставі ліцензійного договору. Договір про передачу права власності на знак і ліцензійний договір вважаються дійсними, якщо вони укладені у письмовій формі і підписані сторонами.

Згідно з пп. 5.4.2 п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»витрати повязані з виплатою роялті включаються до складу валових витрат.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Всупереч наведеним вимогам відповідач як субєкт владних повноважень не довів протиправності включення ЗАТ «Холдингова компанія «Бліц-Інформ»витрат по сплаті роялті до складу валових.

Перевіркою повноти визначення головному підприємству та відображених у розрахунках податкових зобовязань щодо сплати консолідованого податку на прибуток підприємства Одеської філії ЗАТ «Холдингова компанія «Бліц-Інформ»встановлено завищення валових витрат на загальну суму 6609 грн.

Одеська філія не є самостійним платником податку, податок сплачується позивачем консолідовано.

Згідно з п. 2.1.3 п. 2.1 ст. 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»Філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку (далі - філії), зазначених у підпункті 2.1.1 цього пункту, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж такий платник податку, територіальної громади.

Платник податку, який має такі філії, може прийняти рішення щодо сплати консолідованого податку та сплачувати податок до бюджетів територіальних громад за місцезнаходженням філій, а також до бюджету територіальної громади за своїм місцезнаходженням, визначений згідно з нормами цього Закону та зменшений на суму податку, сплаченого до бюджетів територіальних громад за місцезнаходженням філій.

Сума податку на прибуток філій за відповідний звітний (податковий) період визначається розрахунково виходячи із загальної суми податку, нарахованого платником податку, розподіленого пропорційно питомій вазі суми валових витрат філій та амортизаційних відрахувань, нарахованих по основних фондах такого платника податку, які розташовані за місцезнаходженням філії, у загальній сумі валових витрат та амортизаційних відрахувань цього платника податку.

Відповідно до п. 8 Порядку складання розрахунку податкових зобовязань щодо сплати консолідованого податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом ДПА України від 10.02.2003 №68 з метою визначення суми консолідованого податку на прибуток ЗАТ «Холдингова компанія «Бліц-Інформ»веде узагальнюючий облік валових витрат та амортизаційних відрахувань філій відповідно до порядку їх нарахування, встановленого Законом.

ЗАТ «Холдингова компанія «Бліц-Інформ»за Одеською філією закріплені такі автомобілі: ИЖ-2717-90, державний знак НОМЕР_6, ИЖ-2717-90, номерний знак НОМЕР_7, ИЖ-2717-90, номерний знак НОМЕР_13.

Відповідно до копій технічних паспортів, власником зазначених автомобілів є ЗАТ «Холдингова компанія «Бліц-Інформ».

Автомобілі використовуються для доставки передплатних видань та іншої продукції, яка виробляється позивачем, передплатникам, які розташовані у м. Одеса та Одеській області.

Таким чином, висновки акту перевірки щодо протиправного включення до валових витрат вартості послуг за ремонт автомобілів від ПП «Бупос»та технічне обслуговування автомобілів від ФОП ОСОБА_11 є необґрунтованими.

ДПІ у Деснянському районі м. Києва в ході перевірки встановлено порушення позивачем п. 2 Рішення Київської міської ради №944/944 від 25.12.2008 «Про врегулювання питання користування земельними ділянками в місті Києві», та, як наслідок, заниження розміру податкового зобовязання з земельного податку у розмірі 292627,80 грн.,

Відповідно до ст.ст. 13, 14, 92 Конституції України земля є природним ресурсом, основним національним багатством України і виключно законами України визначаються засади використання природних ресурсів. Спеціальним законом, яким визначаються розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів є Закон України «Про плату за землю».

Пунктом 2 Рішення Київської міської ради №944/944 від 25.12.2008 «Про врегулювання питання користування земельними ділянками в місті Києві»передбачено, що з 01.04.2009 плата за земельні ділянки (крім земель, які використовуються державними та комунальними підприємствами, установами, організаціями для ведення лісового господарства, для водогосподарських потреб, та земель, зайнятих зеленими насадженнями загального користування, житловим фондом, обєктами інженерно-транспортної інфраструктури, крім присадибних і садових земельних ділянок, а також визначених Київською міською радою земельних ділянок, які використовуються підприємствами, що забезпечують життєдіяльність міста, та земельних ділянок, щодо яких Київською міською радою прийняті рішення про їх передачу у власність або в користування, але документи, що посвідчують права на такі земельні ділянки, незареєстровані), які використовуються субєктами господарської діяльності, але право власності на які або право оренди яких в установленому законодавством порядку не оформлено (не переоформлено), справляється в розмірі мінімальної орендної плати за земельні ділянки, встановленої статтею 21 Закону України «Про оренду землі».

Спеціальними законами, які регулюють суспільні відносини у сфері обчислення та сплати земельного податку є Закон України «Про систему оподаткування», що діяв у перевіряємому періоді, який відповідно до преамбули визначає принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників, а також Закон України «Про плату за землю», преамбулою якого встановлено, що цей Закон визначає розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку.

Відповідно до змісту п. 8 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування»земельний податок належить до загальнодержавних податків та зборів, а ч. 2 ст. 14 цього ж закону передбачено, що загальнодержавні податки і збори (обов'язкові платежі) встановлюються Верховною Радою України і справляються на всій території України.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про плату за землю»ставки земельного податку, порядок обчислення і сплати земельного податку не можуть встановлюватись або змінюватись іншими законодавчими актами, крім цього Закону. Зміни і доповнення до цього Закону вносяться не пізніше ніж за три місяці до початку нового бюджетного року і набирають чинності з початку нового бюджетного року.

З системного аналізу п.8 ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування», ч.ч. 1, 2 ст. 2, ч. 2 ст. 4 Закону України «Про плату за землю»видно, що повноваження щодо встановлення ставок земельного податку, як загальнодержавного обовязкового платежу, належить до виключних повноважень Верховної Ради України та може реалізовуватись лише у вигляді внесення відповідних змін до Закону України «Про плату за землю». Натомість, до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері регулювання суспільних відносин щодо обрахування та сплати земельного податку відповідно до змісту ч. 5 ст. 7 Закону України «Про плату за землю»належить диференціація та затвердження ставок земельного податку за земельні ділянки в межах ставок такого податку, встановлених Законом України «Про плату за землю».

Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України «Про плату за землю»ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у частинах п'ятій - десятій цієї статті та частині другій статті 6 цього Закону.

Відповідно до ч. 4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Враховуючи, що відповідно до положень спеціальних законів у сфері сплати земельного податку повноваження щодо встановлення ставок такого податку, як загальнодержавного обовязкового платежу, належить до виключних повноважень Верховної Ради України та може реалізовуватись лише у вигляді внесення відповідних змін до Закону України «Про плату за землю», суд приходить до висновку, що п. 2 Рішення Київської міської ради №944/944 від 25.12.2008 «Про врегулювання питання користування земельними ділянками в місті Києві», яким встановлюються підвищені ставки земельного податку, не відповідає чч.1, 2 ст. 2, ч. 2 ст. 4, ч. 1 ст. 7 Закону України «Про плату за землю», п. 8 ч. 1 ст.14, ч. 2 ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування», а тому при визначенні ставки земельного податку, який підлягає сплаті субєктами господарської діяльності при використанні земельних ділянок, право власності на які або право оренди яких в установленому законодавством порядку не оформлено (не переоформлено), застосуванню відповідно до ч. 4 ст. 9 КАС України підлягає ч. 1 ст. 7 Закону України «Про плату за землю».

Зважаючи на викладене, у ДПІ у Деснянському районі м.Києва були відсутні належні правові підстави для висновку про порушення позивачем п. 2 Рішення Київської міської ради №944/944 від 25.12.2008 «Про врегулювання питання користування земельними ділянками в місті Києві».

Суд зауважує, що постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 27.09.2010 р. по справі № 2а-332/10 визнано незаконним і нечинним з моменту прийняття п.Рішення Київської міської ради II сесії VI скликання. Рішення суду першої інстанції набрало законної сили 31.03.2011 р. у звязку з відхиленням Київським апеляційним адміністративним судом скарг поданих відповідачем та третіми особами.

Відповідачем в акті перевірки від 28.01.2011 №461/23-2/20050164 зроблено висновок про порушення ЗАТ «Холдингова компанія «Бліц-Інформ» п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою НБУ від 15.12.2004 №637, в результаті чого не оприбутковано готівкові кошти у встановленому порядку на загальну суму 2774,68 грн.

Відповідно до п. 2.6 ст. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою НБУ від 15.12.2004 №637 уся готiвка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готiвкових коштiв) та в повнiй сумi оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах пiдприємств, якi проводять готiвковi розрахунки з оформленням їх касовими ордерами i веденням касової книги вiдповiдно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення облiку готiвки в повнiй сумi її фактичних надходжень у касовiй книзi на пiдставi прибуткових касових ордерiв.

У разi проведення готiвкових розрахункiв iз застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готiвки є здiйснення облiку зазначених готiвкових коштiв у повнiй сумi їх фактичних надходжень у книзi облiку розрахункових операцiй на пiдставi фiскальних звiтних чекiв РРО (даних РК).

Пiдприємствам, яким Законом України «Про застосування реєстраторiв розрахункових операцiй у сферi торгiвлi, громадського харчування та послуг»надано право проводити розрахунки готiвкою iз споживачами без використання РРО та РК i специфiка функцiонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операцiї касовим ордером (продаж проїзних i перевiзних документiв; бiлетiв державних лотерей; квиткiв на вiдвiдування культурно-спортивних i видовищних закладiв тощо), дозволяється оприбутковувати готiвку наприкiнцi робочого дня за сукупнiстю операцiй у цiлому за робочий день з оформленням касовими документами i вiдображенням у вiдповiднiй книзi облiку.

Суми готiвки, що оприбутковуються, мають вiдповiдати сумам, визначеним у вiдповiдних касових (розрахункових) документах.

В судовому засіданні було надано для огляду оригінал Книги обліку розрахункових операцій №2652005838, яка була розпочата 04.08.2009 та зареєстрована ДПІ у Деснянському районі м. Києва 06.08.2009. Фіскальні звіти №0382 на суму 1296,44 грн. та №0383 на суму 1478,24 були вклеєні в розділ І Книги «Місце підклеювання чеків».

Факт здійснення обліку готівки в повному обсязі підтверджується касовими ордерами від 04.08.2009 №4700231231, від 04.08.2009 №4700231230, від 05.08.2009 №4700231215, від 05.08.2009 №4700231313.

Таким чином, докази надані позивачем в судовому засіданні спростовують висновки акту перевірки щодо порушення ЗАТ «Холдингова компанія «Бліц-Інформ»п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відсутність у позивача права на податковий кредит в акті перевірки та запереченнях на позовну заяву не обґрунтована, містяться лише посилання на пункти акту перевірки, проте не зазначено які саме обставини слати підставою для зменшення суми податкового кредиту з ПДВ.

Пунктом 1.7 статті 1 Закону України «Про ПДВ»визначено, що податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 цього Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з положеннями підпункту 7.4.1. пункту 7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідачем не обґрунтовано протиправність включення до складу податкового кредиту сум ПДВ, включених до складу вартості юридичних послуг, інформаційно-консультаційних послуг та послуг з консультування з питань здійснення зовнішньоекономічної діяльності та оформлення документів, необхідних для здійснення експортних та імпортних поставок.

Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 69-71, 94, 160-163, 167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Закритого акціонерного товариства «Холдингова компанія «Бліц-Інформ»задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Деснянському районі м. Києва

від 15.02.2011 №0000122302;

від 15.02.2011 №0000112302;

від 15.02.2011 №0000092302;

від 15.02.2011 №0000102302;

від 15.02.2011 №0000352304.

Судові витрати в сумі 3,40 грн. присудити на користь Закритого акціонерного товариства «Холдингова компанія «Бліц-Інформ»за рахунок Державного бюджету України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Р.О. Арсірій