Постанова № 16479151, 31.05.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01014, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

31 травня 2011 року 15:21 № 2а-1893/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Власенкової О.О., при секретарі судового засідання Бескоровайній Н.В. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м.Києва

(далі - позивач)

до відповідачаСубєкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 (далі - відповідач)

про стягнення податкового боргу у розмірі 1231,36 грн. Обставини справи:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовною заявою до відповідача, в якій просить стягнути заборгованість у розмірі 1231,36 грн.

Водночас позивач просить визнати поважними причини подання адміністративного позову після закінчення встановленого законом строку та поновити цей строк.

Розглянувши клопотання представника позивача, суд дійшов висновку задовольнити вказане клопотання та поновити позивачу строк звернення до адміністративного суду.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідач є платником єдиного податку. У звязку з несплатою відповідачем єдиного податку у встановлені законом терміни, у останнього виникла заборгованість перед бюджетом у розмірі 1231,36 грн., яку позивач просить стягнути у судовому порядку.

Відповідач у судове засідання не прибув, направлена за адресою, яка зазначена у позові, поштова кореспонденція повернулася до суду з поміткою "за закінченням терміну зберігання".

Ураховуючи положення частини 11 статті 35 КАС України, суд дійшов висновку, що відповідач про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до статті 128 КАС України справа вирішується на підставі наявних у ній доказів.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 31 травня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представника позивача, Окружний адміністративний суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Субєкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 зареєстрований Дніпровською районною у місті Києві державною адміністрацією.

Відповідач є платником єдиного податку, що підтверджується Свідоцтвом.

06 березня 2008 року відповідачем до ДПІ подана заява про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку і звітності, на підставі чого ОСОБА_1 перейшов на спрощену систему оподаткування.

Відповідно до пункту 2 наказу Державної податкової адміністрації України від 29 жовтня 1999 року № 599 "Про затвердження Свідоцтва платника єдиного податку та Порядку його видачі" підставою для видачі Свідоцтва є подання суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою письмової заяви згідно з додатком 1 до цього Порядку та платіжного документа (квитанція, копія платіжного доручення з відміткою банківської установи) про сплату (перерахування) єдиного податку за період не менше ніж календарний місяць. Заява має бути подана не пізніше ніж за 15 днів до початку кварталу, з якого він обирає спосіб оподаткування доходів за єдиним податком за умови сплати всіх установлених податків та обов'язкових платежів, термін сплати яких настав на дату подання заяви.

Отже, відповідач належним чином зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності та платник податку, а тому відомі положення Порядку видачі свідоцтва про сплату єдиного податку субєктом малого підприємництвафізичною особою, граничний щомісячний термін сплати єдиного податку та сума єдиного податку, належна до щомісячної сплати та про необхідність утримання та перерахування до бюджету прибуткового податку з громадян з доходів, які нараховуються і виплачуватимуться найманим працівникам.

Згідно з пунктом 2 Указу Президента від 3 липня 1998 року № 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (далі Указ) суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку.

Ставка єдиного податку для субєктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.

Субєкт підприємницької діяльності- фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

У звязку з несплатою відповідачем єдиного податку виникла заборгованість у розмірі 1231,36 грн.

З метою погашення податкового боргу та на виконання покладених Законом повноважень ДПІ у Дніпровському районі м.Києва предявлено першу податкову вимогу від від 23 липня 2008 року № 1/1392, яка вручена відповідачу, про що свідчить підпис на поштовому повідомленні про вручення поштового відправлення.

Згідно з підпунктом 6.3.2 пункту 6.3 статті 6 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі Закон), у разі коли у платника податків, якому було надіслано першу податкову вимогу, виникає новий податковий борг, друга податкова вимога має містити суму консолідованого боргу. При цьому окрема податкова вимога щодо такого нового податкового боргу не виставляється.

Консолідованим вважається борг, визначений у першій податковій вимозі, збільшений на суму нового податкового боргу, що виник до виставлення другої податкової вимоги.

Оскільки, відповідач після направлення першої податкової вимоги не погасив суму податкового боргу, йому предявлено другу податкову вимогу від 29 січня 2009 року №2/216, яка вручена відповідачу.

На дату подання позовної заяви податкова заборгованість до Державного бюджету за виявлені правопорушення відповідачем не сплачена.

Доказів оскарження вищевказаних податкових вимог у судовому порядку та їх скасування суду не надано.

Вирішуючи цю справу суд виходить із такого.

Оскільки спірні правовідносини виникли до набрання чинності Податкового кодексу України, тому при вирішенні цієї справи застосовуються положення Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Відповідно до статті 1 Закону податковий борг (недоїмка) - податкове зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному або судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобовязання.

Підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону передбачено, що узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Оскільки податкове зобовязання відповідачем не сплачено в установлені строки, таке податкове зобовязання визнається судом податковим боргом.

Відповідно підпункту 6.2.1 пункту 6.1 статті 6 Закону у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Підпунктом 6.2.3 пункту 6.2 статті 6 Закону податкові вимоги надсилаються:

- перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобовязання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обовязок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

- друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Відповідно до підпункту 6.2.4 пункту 6.2 статті 6 Закону податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення.

У разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у звязку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

Взявши до уваги те, що податкові вимоги у встановленому законом порядку не оскаржені, доказів погашення зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Як вбачається з матеріалів справи та було вище зазначено заборгованість платника перед бюджетом самостійно не погашена і складає 1231,36 грн.

Відповідно до пункту 11 статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" Державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та обєднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача субєкта владних повноважень, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 161-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Стягнути з субєкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Держави (рахунок: УДК у Дніпровському районі м. Києва, ідентифікаційний код 26088819, Банк одержувач ГУ УДК у м. Києві, МФО 820019, р/р 34122999700005) податкову заборгованість у розмірі 1 231,36 грн. (одна тисяча двісті тридцять одна грн. 36 коп.).

Постанова набирає законної сили у порядку та строки, встановлені статтею 254 КАС України, та може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені статтями 185-187 КАС України.

Суддя О.О. Власенкова