Постанова № 16479127, 07.06.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01014, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

07 червня 2011 року 11:02 № 2а-5111/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Кармазіна О.А. при секретарі судового засідання Руденко Н.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 19.10.2010 р.)

від відповідача: ОСОБА_2, (довіреність від 29.12.2010 р. № 7179/9/10-011)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекс Дженерал Сервіс»

доДержавної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва

про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,- ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Алекс Дженерал Сервіс» звернулось з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 25.11.2010 року № 0010762305.

Окрім того, позивач просить суд визнати недійсним Акт від 12.11.2010 року № 927/23-60/14298084 про результати планової виїзної перевірки в частині висновків відповідача щодо дотримання позивачем «Положення про ведення касових операцій у національній валюті України», затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637 із змінами і доповненнями (далі - Положення № 637).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що оскаржуваним рішенням до нього неправомірно застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 485 598,04 грн. за порушення п. 2.8 Положення № 637, у звязку із завищенням на думку відповідача ліміту залишку готівки в касі підприємства.

Позивач стверджує, що податковий орган невірно дійшов до висновку про те, що ліміт готівки в касі підприємства перевищував на 242799, 02 грн., оскільки дана сума готівкових коштів була видана з каси відповідно до видаткових касових ордерів. На підтвердження наведеного позивач надає видаткові касові ордери № 41/1 від 30.04.2009 на суму 89 000,00 грн., № 131/1 від 17.12.2009 на суму 153000,00 грн., а також платіжні відомості № ВЗП 000002 на загальну суму 251,21 грн., та № ВЗП 000004 на загальну суму 547,81 грн.

Позивач зазначає, що при проведенні перевірки та складанні Акту перевірки вищезазначені видаткові касові ордери та відомості податковим органом до уваги не бралися, з тих підстав, що на думку відповідача в даних ордерах відсутні підписи одержувача коштів, а відтак вони не є належним доказом на підтвердження видачі готівкових коштів відповідно до положень п. 3.5 Положення № 637, у звязку з чим Акт перевірки в частині недотримання ТОВ «Алекс Дженерал Сервіс»«Положення про ведення касових операцій у національній валюті України»позивач просить визнати недійсним.

Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог та зазначив, що рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій прийнято у відповідності та на підставі норм чинного законодавства. Крім того, відповідач зазначає, що до позовної заяви подано перероблені касові документи, які не надавались під час перевірки.

На підтвердження наведеного відповідачем надано копії касових документів, які надавалися під час перевірки, зокрема касові ордери № 41 (без дробу) від 30.04.2009 на суму 89 000,00 грн., № 131 (без дробу) від 17.12.2009 на суму 153000,00 грн., а також платіжні відомості № ВЗП 000002 на загальну суму 251,21 грн. та № ВЗП 000004 на загальну суму 547,81 грн. З урахуванням наведеного відповідач вважає, що оскаржуване рішення відповідає фактичним обставинам, вставленим під час перевірки, та вимогам законодавства.

Ухвалою суду від 07.06.2011 року провадження у справі закрито в частині позовних вимог про визнання недійсним акту перевірки від 12.11.2010 року № 927/23-60/14298084.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 07 червня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову виходячи з наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Алекс Дженерал Сервіс» зареєстроване Голосіївською районною у місті Києві державною адміністрацією 01.04.1997 (ідентифікаційний код 14298084).

Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва проведено виїзну планову перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2007 по 30.06.2010, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 по 30.06.2010.

За результатами перевірки податковим органом складено Акт перевірки № 927/23-60/14298084 від 12.11.2010 (далі Акт перевірки).

В ході проведення перевірки позивача щодо дотримання встановленого ліміту залишку готівки в касі, податковим органом встановлено перевищення вказаного ліміту каси на загальну суму 242 799,02 грн. (п.3.7.2.2. Акту перевірки), який, згідно з наданих відповідачу під час перевірки письмових пояснень від 14.06.2010 р. № 80, не встановлювався та дорівнює нулю (копія пояснень залучена до матеріалів справи).

На підставі Акту перевірки, податковим органом ухвалено оскаржуване рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 25.11.2010 року № 0010762305, яким на підставі п. 1 Указу Президента "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" 436/95 від 12.06.1995 застосовано до позивача штраф у двократному розмірі від суми, видача якої не була підтверджена належними касовими документами.

Зокрема, в Акті перевірки зазначено, що для виведення залишку готівки з каси підприємства податковим органом не приймаються наступні видаткові касові ордери:

- № 41 від 30.04.2009 на суму 89 000,00 грн., в якому видача готівкових коштів гр. ОСОБА_3 не підтверджена підписом одержувача, оскільки в даному ордері в графі «підпис одержувача»зроблено підпис, який не належить одержувачу готівкових коштів, тобто ОСОБА_3, а підпис в зазначені графі зроблений касиром ОСОБА_6, що не заперечується позивачем (додаток № 4 до акту);

- № 131 від 17.12.2009 на суму 153000,00 грн., в якому видача готівкових коштів гр. ОСОБА_3 не підтверджена підписом одержувача, оскільки в даному ордері в графі «підпис одержувача»зроблено підпис, який не належить одержувачу готівкових коштів, тобто ОСОБА_3, а підпис в зазначені графі зроблений касиром ОСОБА_6 (додаток № 10 до акту), що не заперечується позивачем;

До того ж, в Акті перевірки визначено, що для виведення готівкових коштів з каси підприємства не приймаються відомості на виплату заробітної плати, а саме:

-платіжна відомість № ВЗП 000002 за лютий 2009 від 09.10.2009, в якій видача коштів гр. ОСОБА_7 на загальну суму 251,21 грн. не підтверджена підписом одержувача (додаток № 6 до акту);

- платіжна відомість № ВЗП 000004 за квітень 2009 від 13.10.2009, в якій видача коштів гр. ОСОБА_8 на загальну суму 547,81 грн. не підтверджена підписом одержувача (додаток № 8 до акту).

Суть заперечень позивача щодо викладених в акті перевірки висновків під час розгляду справи зводилась, з урахуванням вищенаведеного, до того, що оскільки законодавством передбачена можливість видачі готівки з каси підприємства особі за довіреністю, то спірні суми готівкових коштів видавалися за видатковими касовими ордерами гр. ОСОБА_6 за довіреністю виданою ОСОБА_3 (отримувачем коштів, директором), а відтак видаткові касові ордери від 30.04.2009 на суму 89 000,00 грн. та від 17.12.2009 на суму 153000,00 грн. оформлені у відповідності до вимог чинного законодавства і повинні були б бути взяті до уваги відповідачем.

З приводу висновків відповідача щодо неналежного виведення готівкових коштів з каси підприємства та не прийняття ним до уваги відомостей на виплату заробітної плати № ВЗП 000002 за лютий 2009 від 09.10.2009 (на імя гр. ОСОБА_7). на загальну суму 251,21 грн., а також № ВЗП 000004 за квітень 2009 від 13.10.2009 (на імя гр. ОСОБА_8) на загальну суму 547,81 гр., позивач зазначає, що вказані у цих відомостях особи на момент видачі заробітної плати перебували на обєкті, у звязку з чим видача коштів проводилася їм на підставі окремих видаткових касових ордерів, зокрема щодо ОСОБА_8 за касовим ордером від 09.10.2009 р., що повністю відповідає вимогам законодавства. При цьому, у судовому засідання представник позивача не зміг пояснити обставини щодо того, яким чином неможливість видачі коштів за відомістю від 13.10.2009 р. може підтверджуватися касовим ордером виданим від 09.10.2009 р.

На виконання вимог ухвали суду про відкриття провадження у справі відповідачем до матеріалів справи надано копії видаткових касових ордерів та платіжних відомостей на виплату заробітної плати вказаним громадянам, які надавалися позивачем податковому органу безпосередньо під час проведення перевірки та є додатками до Акту перевірки.

У той же час, з аналізу касових документів, які додані позивачем до позовної заяви, та касові документи, які надавались позивачем під час перевірки, вбачається, що разом із позовною заявою позивачем надано касові документи, які за своїм змістом та окремими реквізитами відрізняються від тих, що надавалися позивачем під час перевірки.

Так, на підтвердження своїх доводів в обґрунтування позовних вимог позивач надав до позовної заяви копії видаткових касових ордерів № 41/1 від 30.04.2009 на суму 89 000,00 грн. (з написом про отримання коштів за довіреністю), № 131/1 від 17.12.2009 на суму 153000,00 грн. (з написом про отримання коштів за довіреністю), а також платіжні відомості № ВЗП 000002 на загальну суму 251,21 грн., де напроти прізвища працівника ОСОБА_7 вчинено напис про виплату за видатковим касовим ордером та № ВЗП 000004 від 13.10.2009 р. на загальну суму 547,81 грн., де напроти прізвища ОСОБА_8 вчинено напис про виплату за видатковим касовим ордером від 09.10.2010 р.

У той же час, під час розгляду справи відповідачем надано копії касових документів, які надавалися під час перевірки, та які є додатками до акту перевірки, а саме: касові ордери № 41 (без дробу) від 30.04.2009 на суму 89 000,00 грн. (без напису про отримання за довіреністю) та № 131 (без дробу) від 17.12.2009 на суму 153000,00 грн. (без напису про отримання за довіреністю), а також платіжні відомості № ВЗП 000002 на загальну суму 251,21 грн. (без будь-яких написів напроти прізвища ОСОБА_7.) та № ВЗП 000004 на загальну суму 547,81 грн. (без будь-яких написів напроти прізвища ОСОБА_8).

Крім того, під час розгляду справи позивачем також не надано документальних доказів того, що під час перевірки надавались касові ордери 96/1 від 09.10.2009 р. та № 98/1 від 09.10.2009 р. про видачу коштів ОСОБА_7 та ОСОБА_8

Враховуючи те, що відповідно до акту перевірки та пояснень позивача на адресу відповідача від 14.10.2010 р. № 79, податковому органу були надані всі (у повному обсязі) документи, які стосуються каси підприємства за перевіряємий період з 01.07.2007 по 30.06.2010 та інших документів з приводу цього у товариства не було, беручи до уваги те, що позивач не надав документального підтвердження того, що касові документи в редакції, наданій до позовної заяви, надавались відповідачу під час проведення перевірки, суд, при вирішенні справи, бере до уваги та керується змістом тих касових документів, які були надані позивачем під час перевірки та є додатками до акту перевірки.

Вирішуючи з урахуванням наведеного спір по суті, суд виходить з наступного.

Зокрема, з приводу доводів позивача про те, що видаткові касові ордери та платіжні відомості на виплату заробітної плати, які не були взяті до уваги податковим органом при проведенні перевірки були належним чином оформлені відповідно до вимог законодавства, суд зазначає наступне.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою регулюється Положенням «Про ведення касових операцій у національній валюті України», затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637 із змінами і доповненнями (далі - Положення).

Відповідно до п. 3.1 вказаного Положення - касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням спеціальних платіжних засобів, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.

Видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами або видатковими відомостями. Документи на видачу готівки мають підписувати керівник і головний бухгалтер або працівник підприємства, який на це уповноважений керівником. До видаткових ордерів можуть додаватися заява на видачу готівки, розрахунки тощо(п.3.4).

Пунктом 3.5 Положення встановлено, що у разі видачі окремим фізичним особам готівки (у тому числі працівникам підприємства) за видатковим касовим ордером або видатковою відомістю касир вимагає пред'явити паспорт чи документ, що його замінює, записує його найменування і номер, ким і коли він виданий. Фізична особа розписується у видатковому касовому ордері або видатковій відомості про одержання готівки із зазначенням одержаної суми (гривень - словами, копійок - цифрами), використовуючи чорнильну або кулькову ручку з чорнилом темного кольору. Якщо видаткова відомість складена на видачу готівки кільком особам, то одержувачі також пред'являють паспорти чи документи, що їх замінюють, і розписуються у відповідній графі документа.

Для виведення залишку готівки в касі не приймаються видаткові касові ордери або видаткові відомості, в яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача.

З наявних в матеріалах справи видаткових касових ордерів № 41 від 30.04.2009 на суму 89 000,00 грн. та № 131 від 17.12.2009 на суму 153000,00 грн., які надавалися позивачем при проведенні перевірки, вбачається, що на них наявний підпис директор товариства та головного бухгалтера в особі ОСОБА_3, який, як вбачається із змісту позовної зави та інших матеріалів справи не перебував на підприємстві у зазначені дні.

Отримувачем грошових коштів в зазначених ордерах вказаний саме директор ОСОБА_3, але підпис в графі отримувача коштів, як визнається сторонами, зроблений гр. ОСОБА_6

В цих документах відсутнє посилання на реквізити довіреності та про право ОСОБА_6 отримувати кошти замість особи, яка повинна була отримати ці кошти (ОСОБА_3).

Крім того, під час розгляду справи не надано доказів надання податковому органу під час перевірки довіреностей від 16.12.2009 р. та від 30.04.2009 року щодо права гр. ОСОБА_6 отримувати кошти за іншу особу. Копії зазначених довіреностей надані вже під подання позову.

Аналізуючи наведені положення законодавства та фактичні обставини у справі, суд приходить до висновку про те, що зазначені видаткові касові ордери № 41 від 30.04.2009 на суму 89 000,00 грн. та № 131 від 17.12.2009 на суму 153000,00 грн. оформлені всупереч вимог встановлених Положенням, оскільки видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача (ОСОБА_3), а відтак в силу п. 3.5 Положення дані видаткові касові ордери до уваги не приймаються та не є належними платіжними інструментами для виведення залишку готівки в касі підприємства.

При цьому, щодо наявності підпису директора позивача на касових ордерах, суд зазначає, що як визнав позивач у позовній заяві, ОСОБА_3 знаходився у відрядженні у наведені вище дати та не міг отримати готівку, з чого вбачається, що він фізично не міг підписати як директор касові документи у вказані дати, а отже ці ордери не можуть вважатися юридично значимим документом та у т.ч. з цих підстав підтверджувати виведення готівки з каси.

Як зазначено вище, вже під час розгляду справи позивачем надано видаткові касові ордери від 30.04.2009 року з новим номером 41/1 та від 17.12.2009 року з новим номером № 131/1, які повторюють певну інформацію з вищенаведених касових ордерів наданих під час перевірки та в яких додатково вміщено посилання на довіреності і особу ОСОБА_6 як уповноваженого на отримання коштів. Проте наведені касові ордери судом до уваги не беруться, як такі, що не були надані під час проведення перевірки та відповідно не можуть підтверджувати на час проведення перевірки виведення готівки з каси.

Окрім цього, досліджуючи спірні платіжні відомості на виплату заробітної плати № ВЗП 000002 за лютий 2009 від 09.10.2009 (на імя гр. ОСОБА_7.) на загальну суму 251,21 грн., а також № ВЗП 000004 за квітень 2009 від 13.10.2009 (на імя гр. ОСОБА_8) на загальну суму 547,81 гр., які були надані під час проведення перевірки, суд також вбачає, що видача готівки з каси товариства (заробітної плати) не підтверджена підписом одержувачів цих коштів, оскільки в графі після прізвищ одержувачів взагалі відсутні підписи зазначених осіб, а саме відсутні підписи гр. ОСОБА_7 та гр. ОСОБА_8, а також відсутні будь-які записи щодо руху визначених у відомості коштів.

Щодо того, що зазначені фізичні особи були відсутні на підприємстві, у звязку з чим цим особам було видано кошти за видатковими ордерами № 96/1 від 09.10.2009 р. та № 98/1 від 09.10.2010 р., суд зазначає, що зазначені касові ордери під час перевірки не надавалися, а отже не можуть брати до уваги, як доказ виведення готівки з каси. Враховуючи те, що позивач зазначає, що ОСОБА_7 була відсутня на підприємстві, то касовий ордер і не міг бути складений станом на 09.10.2009 р., а отже цей ордер не може підтверджувати виведення готівки с каси на зазначену дату.

При цьому, відповідно до п. 3.5. Положення, у разі закінчення строку виплати у відомості робиться запис про депонування коштів, складається реєстр депонованих сум, в кінці відомості робиться зазначається фактично виплачена та неодержані суми, здійснюється відповідний запис у касовій книзі.

Під час розгляду справи встановлено, що позивачем зазначені вимоги не виконані, а отже наведені вище суми не можуть вважатися такими, що виведені із залишку готівки в касі.

Зокрема, як вбачається з акту перевірки та не спростовано позивачем, відсутні відмітки у відомостях про депонування, відповідно до сторінки касової книги підприємства № 80 за 09.10.2009 року сума у розмірі 251,21 до каси підприємства не здавалася, залишок на кінець дня склав 0 грн. Те саме стосується відомості щодо виплат ОСОБА_8, в якій відсутній напис про депонування, відсутні інші передбачені відмітки про залишок, а відповідно до сторінки 82 касової книги за 13.10.2009 р. сума 547,81 грн. до каси підприємства не здавалася. Наведені обставини не спростовані позивачем.

Таким чином, враховуючи вищенаведені обставини, суд зазначає, що податковий орган дійшов правильного висновку про те, що видаткові касові ордери № 41 від 30.04.2009 на суму 89 000,00 грн. та № 131 від 17.12.2009 на суму 153000,00 грн., а також відомості на виплату заробітної плати № ВЗП 000002 за лютий 2009 від 09.10.2009 (на імя гр. ОСОБА_7.) на загальну суму 251,21 грн., та № ВЗП 000004 за квітень 2009 від 13.10.2009 (на імя гр. ОСОБА_8) на загальну суму 547,81 грн. не відповідають вимогам п. 3.5 Положення, а відтак цілком правомірно не взяв їх до уваги, в якості юридично значимих документів, які підтверджують виведення готівкових коштів з каси підприємства.

Вирішуючи у взаємозвязку з вищенаведеним питання про обґрунтованість та правомірність висновків Акту перевірки в частині перевірки дотримання позивачем «Положення про ведення касових операцій у національній валюті України», а також правомірність ухвалення оскаржуваного рішення та застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій за перевищення ліміту готівки в касі підприємства, суд зазначає наступне.

Виходячи з потреби прискорення обігу готівкових коштів і своєчасного їх надходження до кас банків для підприємств, що здійснюють операції з готівкою в національній валюті, установлюються ліміт каси та строки здавання готівкової виручки (готівки) (п. 2.7 Положення).

Відповідно до п/п. 5.2. п. 5 Положення установлення ліміту каси проводиться підприємствами самостійно на підставі розрахунку встановлення ліміту залишку готівки в касі (додаток 8), що підписується головним (старшим) бухгалтером та керівником підприємства (або уповноваженою ним особою).

Як вже зазначалось, згідно з наданих відповідачу під час перевірки пояснень генерального директора товариства, ліміт каси підприємства не встановлювався та дорівнював нулю.

В той же час, відповідно до п. 2.8 Положення підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) в межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов'язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки.

В даному випадку, під час проведення перевірки позивача податковим органом встановлено перевищення ліміту готівки в касі товариства на 242799, 02 грн., у звязку з неврахуванням видаткових касових ордерів № 41 від 30.04.2009 на суму 89 000,00 грн., № 131 від 17.12.2009 на суму 153000,00 грн., а також відомостей на виплату заробітної плати № ВЗП 000002 за лютий 2009 від 09.10.2009 (на імя гр. ОСОБА_7.) на загальну суму 251,21 грн., та № ВЗП 000004 за квітень 2009 від 13.10.2009 (на імя гр. ОСОБА_8) на загальну суму 547,81 грн.

Як вже встановлено судом в ході розгляду даної справи, зазначені вище видаткові касові ордери та платіжні відомості на виплату заробітної плати оформлені всупереч вимогам п. 3.5 Положення (відсутній підпис одержувача коштів), а відтак не є належними документами, які б підтверджували виведення готівкових коштів з каси підприємства.

Пунктом 7.24. Положення встановлено, що у разі виявлення під час перевірок видаткових касових ордерів або видаткових відомостей, у яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача (абзац другий пункту 3.5 цього Положення), сума готівки за такими видатковими документами додається до залишку готівки в касі виключно в день, у якому оформлено зазначені видаткові документи, і надалі зазначена сума не береться для розрахунку понадлімітних залишків готівки.

Таким чином, вказана в даних платіжних документах сума грошових коштів у загальному розмірі 242799,02 грн. вважається такою, що не виведена з каси товариства у встановлений законодавством спосіб та являється понадлімітною в дні оформлення цих документів, що і було встановлено податковим органом під час проведення перевірки та відображено в Акті перевірки.

Щодо правових підстав для нарахування санкцій за вказані порушення, суд зазначає, що відповідно до п. 1 Розділу XV«Перехідні Положення»Конституції України закони та інші нормативні акти, прийняті до набуття чинності цією Конституцією, є чинними у частині, що не суперечить Конституції України.

Згідно ч. 3 ст. 106 Конституції України Укази Президента України є обов'язковими до виконання на території України.

З метою подальшого вдосконалення організації готівкового обігу, зміцнення касової дисципліни, підвищення ефективності контролю за додержанням суб'єктами господарської діяльності встановленого порядку ведення операцій з готівкою у національній валюті, посилення відповідальності за додержання ними норм з регулювання обігу готівки та виконання своїх зобов'язань перед бюджетами і державними цільовими фондами, а також у звязку неврегульованістю правовідносин з питань обігу готівки, Президентом України прийнятий Указ «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»від 12.06.1995 року № 436/95 (в редакції Указу від 11.05.99 р. № 491/99 із наступними змінами внесеними Указами від 26 липня 2000 року № 920/2000 та від 7 вересня 2001 року № 802/2001), який за своєю правовою природою є спеціальним правовим актом (актом законодавства) з питань, зокрема, встановлення відповідальності за недотримання вимог щодо ведення касових операцій.

Підстав вважати, що зазначений Указ Президента України не підлягає застосуванню на підставі вищенаведеного п. 1 Перехідних положень Конституції, не має, на що неодноразово звертав свою увагу Верховний Суд України, зокрема, у постановах від 08.04.2002 р., від 03.03.2005 р.по справі № 325/16-2003.

Пунктом 1 вказаного Указу визначено, що за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах до субєктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу - у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про правомірність висновків податкової служби щодо встановлених в Акті перевірки порушень, а також про законність ухваленого на його підставі оскаржуваного рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 25.11.2010 року № 0010762305, яким до позивача застосовано штраф у двократному розмірі від суми виявленої понадлімітної готівки.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. В даному випадку, виходячи з вищенаведеного та обставин справи, суд прийшов до висновку про законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, у звязку з чим підстав для задоволення позову не має.

Керуючись вимогами ст. ст. 69-72, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекс Дженерал Сервіс» відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.А.Кармазін

Повний текст постанови складений та підписаний 10 червня 2011 року.