Постанова № 16479048, 03.06.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01014, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

в порядку письмового провадження

м. Київ

03 червня 2011 року № 2а-4046/09/2670

12:14

За позовомПриватного підприємства «Спартак»

доДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва

про скасування податкового повідомлення-рішення № 0006982302/0 від 07.10.2008, № 0006982302/1 від 16.12.2008, № 0006982302/2 від 24.02.2009 Суддя: Кротюк О.В.

Обставини справи:

Позивач звернувся до Оружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва про скасування податкового повідомлення-рішення № 0006982302/0 від 07.10.2008, № 0006982302/1 від 16.12.2008, № 0006982302/2 від 24.02.2009.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідач позовні вимоги не визнає, просить відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю, оскільки спірні операції не мають ознак товарності, що є порушення Закону України «Про податок на додану вартість».

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

встановив:

ДПІ у Шевченківському районі міста Києва проведено документальну невиїзну перевірку ПП «Спартак»щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Фармасвіт»за період з 01.06.2008 по 31.07.2008, за результатом якої складено Акт від 25.09.2008 № 2436/2302130929748 (далі - Акт перевірки).

Актом перевірки встановлено, що в порушення п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5, п. 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»ПП "Спартак" завищено податковий кредит в податковій декларації за липень 2008 року на суму 775216,67 грн., що в свою чергу призвело до заниження податкового зобов'язання за липень 2008 року на суму 775216,67 грн.

Викладені висновки Акта перевірки, обумовлені встановленими перевіряючими податкового органу обставинами:

згідно наданих до перевірки документів встановлено, що ПП "Спартак" укладено договори поставки з ТОВ "Фармасвіт":

Договір б\н, який було підписано у м. Києві 15.06.2008 ТОВ "Фармасвіт" «Продавцем» в особі директора ОСОБА_1, що діє на підставі Статуту та ПП "Спартак" «Покупцем»в особі директора Чупринського Юрія Миколайовича, що діє на підставі Статуту, предметом договору є поставка муки вищого ґатунку в кількості 325 т.,

Згідно документів наданим до перевірки ПП "Спартак": ТОВ "Фармасвіт" відвантажив Покупцеві борошно вищого ґатунку в кількості 325 т., по ціні за тонну 1670 грн., в т. ч. ПДВ на загальну суму 542750 грн., в т.ч. ПДВ 108550 грн.

Продукцію (борошно) на суму 651300 грн., ПП "Спартак" одержував за довіреністю НБЖ№ 162831 від 16.06.2008. Сплату за отримане борошно ПП "Спартак" не здійснював.

Договір поставки № 8Р - 376/08 від 24.06.2008 укладено між ТОВ "Фармасвіт" «Продавцем»в особі директора ОСОБА_1, що діє на підставі Статуту та ПП "Спартак" «Покупцем»в особі директора Чупринського Юрія Миколайовича, що діє на підставі Статуту, предметом договору є поставка олії соняшникової нерафінованої в кількості 1090 т.

Згідно документів отриманих від ПП "Спартак" (реєстр отриманих податкових накладних) - до складу податкового кредиту у липні 2008 року було включено ПДВ по операціям з ТОВ "Фармасвіт" лише ПДВ в сумі 775216,67 грн. по податковим накладним від 16.06.2008 за № 1192 на суму 651300,00 грн., в т.ч. ПДВ 108550,00 та від 27.06.2008 за № 1196 на суму 4000000,00 грн., в т.ч. ПДВ 666666,67), та відображено в Декларації з ПДВ за липень 2008 року № 226454 від 20.08.2008 та у додатку № 5 «розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів».

ТОВ "Фармасвіт" за вищевказаними податковими накладними включило до податкових зобов'язань суми податку на додану вартість у червні 2008 року у розмірі 1775216,00 грн. Дані було відображено у реєстрі виданих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 «розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів»до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за червень 2008 року за №181939 від 21.07.2008.

З приводу вищенаведених фінансово-господарських операцій між ТОВ "Фармасвіт" та ПП «Спартак»співробітниками ГВПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва встановлено: ТОВ "Фармасвіт" (код за ЄДРПОУ 34821756) зареєстровано на підставну особу гр. ОСОБА_1 (ін. код НОМЕР_1). При опитуванні співробітниками ГВПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва гр. ОСОБА_1 встановлено, що він не має ніякого відношення до діяльності ТОВ "Фармасвіт", статутний фонд підприємства він не формував, документи фінансово-господарської діяльності та податкову звітність ТОВ "Фармасвіт" не підписував.

На підставі вказаного Акта перевірки та встановлених обставин, податковим органом прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0006982302/0 від 07.10.2008, яким за порушення пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»позивачеві визначено суму податкового зобовязання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість у розмірі 1007782,00 грн.

За результатом адміністративного оскарження податковим органом також прийнято аналогічні рішення № 0006982302/1 від 16.12.2008, № 0006982302/2 від 24.02.2009.

Аналізуючи викладені вище обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість та підставність позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі. Вказаного висновку суд дійшов з урахуванням наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року N 2181-III(Далі Закон № 2181), що діяв на момент спірних правовідносин, є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Відповідно до пп. 7.2.3 п. 7.2. ст. 7 Закону № 168 податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Пунктом 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168 визначено: податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно з п. 6 Наказу ДПА України „Про порядок заповнення податкової накладної" від 30.05.1997 № 165, зареєстрованого в Мін'юсті 23.06.1997 № 233/2037, податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку на додану вартість, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість.

У відповідності до пп. 7.4.5 п. 7.4. ст.7 Закону № 168 не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно з пп. 7.2.4 п. 7.2. ст.7 ЗУ № 168, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Пунктом 10.1. ст. 10 Закону № 168 передбачено, що особами, відповідальними за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету, є:

а) платники податку, визначені у статті 2 цього Закону;

б) митний орган при справлянні податку з осіб, визначених у пункті 2.4 статті 2 цього Закону;

в) у разі якщо сплата податку особами, визначеними у пункті 2.4 статті 2 цього Закону, розстрочується шляхом надання податкового векселя, - платник податку, який надав такий податковий вексель;

г) при наданні послуг нерезидентом - його постійне представництво, а при відсутності такого - особа, яка отримує такі послуги, якщо місце надання таких послуг знаходиться на митній території України;

д) платники податку, визначені підпунктом 2.3.4 пункту 2.3 статті 2 цього Закону, що здійснюють операції з реалізації конфіскованого майна.

Пунктом 10.2. ст. 10 Закону № 168 визначено, що платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону. Особа, яка згідно з вимогами пункту 2.2 статті 2 цього Закону мала зареєструватися платником податку, але не здійснила таку реєстрацію, несе обов'язки з нарахування та сплати цього податку, а також відповідальність за його ненарахування або несплату на рівні особи, зареєстрованої як платник податку, без права виписки податкової накладної та нарахування податкового кредиту.

Мтеріалами справи підтверджено, що податкові декларації та розшифровки до них відображають коректні відомості, оскільки спірні операції відображено з дотриманням порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість. Позивачем заповнено податкову декларацію та розшифровку до неї на підставі податкових накладних, що не мали недоліків, та порядок заповнення яких відповідав встановленому чинним законодавством, що сторонами не оспорюється, а актом перевірки не встановлено. Тому необґрунтованим є твердження відповідача про не підтвердження позивачем спірних операцій та, як наслідок, зменшення суми податкового зобовязання з таких операцій за зазначений період.

Вказаного висновку суд дійшов з огляду на наступне.

Щодо операції з поставки борошна, то на вимогу суду ВАТ «Одеський коровай»надано докази, що ВАТ «Одеський коровай»укладено з ПП «Спартак»договір зберігання борошна від 13.06.2008, при цьому зазначено, що 13-16.06.2008 на ім'я ПП «Спартак»від ТОВ «Фармасвіт»автомобільним транспортом в адресу ВАТ «Одеський коровай»надійшло борошно в кількості 325 тон фасоване у мішкотарі (копії товарно-транспортних накладних долучено до матеріалів справи).

Вказане борошно ВАТ «Одеський коровай», відповідно до договору зберігання від 13.06.2008, акта приймання-передачі від 16.06.2008 прийняло від ПП «Спартак»на зберігання, 17.06.2008 між ВАТ «Одеський коровай»та ПП «Спартак»був укладений договір поставки борошна, 17.06.2008 ПП «Спартак», зазначене вище борошно (325 тон), згідно з умовами договору поставки від 17.06.2008, передав ВАТ «Одеський коровай»на підставі видаткової накладної № С-03899, довіреності від 17.06.2008 ЯЛБ №686804, податкової накладної від 17.06.2008 № 811, листа від 17.06.2008.

Крім того, зазначено, що ВАТ «Одеський Коровай»не зміг здійснити оплату борошна і за згодою ПП «Спартак» повернув останньому зазначений товар на підставі документів: накладна на повернення від 30.09.2008 №А-10017 - 105 тон ( 211680 грн.), накладна на повернення від 31.08.2008 №А-10000 - 100 тон (201600 грн.), накладна на повернення від 30.09.2008 №А-1018 - 120 тон (241920 грн.), розрахунки коригування кількісних і вартісних показників № 24/811 від 31.08.2008 та від 30.09.2009 до податкової накладної № 811 від 17.06.2008.

За таких умов суд констатує, що матеріалами справи підтверджено, що податкові декларації та розшифровки до них відображають достовірні відомості, оскільки спірні операції відображено з дотриманням порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість за результатом проведення реальної господарської операції, товарність якої підтверджена матеріалами справи. Отже твердження податкового органу про заниження податкового зобовязання з податку на додану вартість в рамках договору поставки борошна не заслуговує на увагу, спростовано матеріалами справи, отже оскаржуване рішення в цій частині підлягає скасуванню.

Щодо договору поставки олії соняшникової нерафінованої, то за результатом розгляду справи судом встановлено, а сторонами не оспорюється, факт вчинення такого правочину на виконання якого позивачем перераховано своєму контрагенту кошти передоплати з врахуванням ПДВ, на суму якого було отримано відповідні податкові накладнів, наявність яких сторонами не заперечується. Разом з тим, представник позивача пояснив, що поставка не відбулася, оскільки контрагент не виконав належним чином своїх зобвозань щодо поставки по договору.

Проте, матеріалами справи встановлено, що як позивачем, так і відповідачем операції за договором поставки олії відображено в своєму податковому обліку і податкових деклараціях в повному обсязі, що податковим органом не заперечується та відомості про це відображено податковим інспектором у акті перевірки. Викладені обставини не дають підстав стверджувати про заниження позивачем податкового зобовязання з податку на додану вартість. В даному випадку зобовязання зі сплати податку на додану вартість виконано позивачем належним чином та отримано податкові накладні, проте його контрагент ТОВ «Фармасвіт»відобразив податкові зобовязання з ПДВ по сумі передоплати. Таким чином твердження податкової служби в цій частині не є обгрнутованими.

В свою чергу, суд враховує обставини, встановлені постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.04.2010, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2011, у справі за позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва до Приватного підприємства «Спартак»та Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармасвіт»про стягнення в доход держави коштів, одержаних за договором SP-376/08 від 24.06.2008 вчиненим з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави в суспільства у звязку з його нікчемністю, якою встановлено, що позивач не довів та не надав суду доказів, які б доводили порушення відповідачами публічного порядку при здійсненні правочину, відсутні підстави вважати зазначений договір нікчемним. Вказані обставини не потребують додаткового доказування в порядку частини першої статті 72 КАС України, що дає підстави для задоволення позовних вимог в описуваній частині також, адже відповідачем не доведено, а матеріалами справи спростовано факт заниження податкового зобовязання з податку на додану вартість за операцією з поставки олії соняшникової з підстав нікчемності правочину.

Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (частина друга статті 71 КАС України).

Враховуючи такі обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 9, 69-71, 158 163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва № 0006982302/0 від 07.10.2008, № 0006982302/1 від 16.12.2008, № 0006982302/2 від 24.02.2009.

Відшкодувати Приватному підприємству «Спартак»(03127, м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня, 100/2; 04070, м. Київ, вул. В.Вал, 72-А) витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,40 грн. за рахунок Державного бюджету України (Головне управління Державного казначейства України в місті Києві (01004, м. Київ, вул. Терещінківська, 11-а)).

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені статтею 186 та набирає законної сили в порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

СуддяО.В. Кротюк