Постанова № 16479031, 12.05.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01014, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 травня 2011 року № 2а-1392/11/2670

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Васильченко І.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Підприємства з іноземними інвестиціями «Лукойл-Україна»

до Державної екологічної інспекції в м. Києві

про визнання нечинним рішення від 27.12.2010 року №83

ВСТАНОВИВ:

Підприємство з іноземними інвестиціями «Лукойл-Україна»звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної екологічної інспекції в м. Києві, яким просило суд визнати нечинним рішення від 27.12.2010 року №83 Державної екологічної інспекції в м. Києві про тимчасову заборону (зупинення) господарської діяльності АЗС №11-12 П І І «Лукойл-Україна»по вул. Автозаводській, 54 повязаної з відсутністю позитивного висновку Державної екологічної експертизи.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем неправомірно винесено рішення від 27.12.2010 року №83 та необґрунтовано зроблено висновок про порушення Підприємством з іноземними інвестиціями «Лукойл-Україна»вимог Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», Закону України «Про екологічну експертизу»лише з тих підстав, що позитивний Висновок державної екологічної експертизи №351 від 29.01.2001 року виданий Фірмі «АТЕК-95», а на даний час власником нежилої споруди автозаправного комплексу площею 307,60 кв.м., що розташований в м. Києві по вул. Автозаводській, 54 (літера А) є Підприємство з іноземними інвестиціями «Лукойл-Україна». Позивач зазначив, що чинне законодавство не зобовязує його отримати новий висновок державної екологічної експертизи тільки з підстави зміни власника АЗС №11-12 по вул. Автозаводській, 54 в м. Києві.

Крім того, позивач зазначив, що здійснення державної екологічної експертизи проектно-технічної документації діючого обєкту передбачено чинним законодавством виключно у випадку реконструкції, переозброєння, перепрофілювання, консервації, ліквідації цього обєкту.

Відповідач проти позову заперечив, зазначивши, що при проведенні планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Підприємством з іноземними інвестиціями «Лукойл-Україна» було встановлено, що АЗС №11-12 по вул. Автозаводській, 54 в м. Києві здійснює господарську діяльність без позитивного висновку Державної екологічної експертизи, що є порушенням ст. 26 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.ст. 14, 34 Закону України «Про екологічну експертизу», а тому Заступником головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища в м. Києві Білицьким П. О. винесено рішення про тимчасову заборону (зупинення) господарської діяльності вищезазначеної АЗС. В судовому засіданні відповідач зазначив, що єдиною підставою для винесення оскаржуваного рішення є відсутність у позивача позитивного висновку Державної екологічної експертизи.

В судовому засіданні 12.05.2011 року суд ухвалив перейти до розгляду справи у письмовому провадженні в порядку частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки в судове засідання зявились не всі особи, що беруть участь в адміністративній справі та у суду відсутня потреба заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши їх в сукупності, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, судом встановлено наступне.

Підприємство з іноземними інвестиціями «Лукойл-Україна»(ідентифікаційний код 30603572, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Комінтерну, буд. 14, літера «А») зареєстроване в Шевченківській районній в місті Києві державній адміністрації 16.11.1999 року.

Як вбачається з довідки серії АА №272345 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України видами діяльності позивача за КВЕД є, зокрема, оптова торгівля паливом, виробництво продуктів нафтоперероблення, роздрібна торгівля пальним.

Згідно Статуту Підприємства з іноземними інвестиціями «Лукойл-Україна»право власності на автозаправну станцію позивач набув в ході реорганізації Товариства з обмеженою відповідальністю «Лукойл-Київ»шляхом приєднання до Підприємства з іноземними інвестиціями «Лукойл-Україна».

Як вбачається з наявних в матеріалах справи копій договору №02/02/02-АЗС/3 купівлі-продажу від 02.02.2002 року, додаткових угод №1 та №2 до договору №02/02/02-АЗС/3 купівлі-продажу від 02.02.2002 року, акту прийому-передачі до договору №02/02/02-АЗС/3 купівлі-продажу від 02.02.2002 року, укладеному Товариством з обмеженою відповідальністю «Лукойл-Київ»з Підприємством з іноземними інвестиціями за участю українського капіталу Фірмою «АТЕК-95», Товариство з обмеженою відповідальністю «Лукойл-Київ»придбало автозаправний комплекс, що розташований в м. Києві по вул. Автозаводській, 54 (літера А).

Свідоцтвом про право власності від 06.04.2006 року, що видане на підставі наказу Головного управління комунальної власності м. Києва від 06.04.2006 року №529-В посвідчено право приватної власності Підприємства з іноземними інвестиціями «Лукойл-Україна» на нежилу споруду автозаправний комплекс площею 307,60 кв.м., яка розташована в м. Києві по вул. Автозаводській, 54 (літера А).

Державною екологічною інспекцією в м. Києві на підставі направлення на проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 18.11.2010 року №1078 відповідно до ст.20 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»та наказу Державної екологічної інспекції в м. Києві від 18.11.2010 року №1236 з 18.11.2010 року по 08.12.2010 року проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Підприємством з іноземними інвестиціями «Лукойл-Україна», за результатами якої відповідачем складено Акт №09/246а перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, в якому зафіксовано, зокрема, що на момент проведення перевірки АЗС №11-12 у позивача відсутній позитивний висновок Державної екологічної експертизи.

На підставі матеріалів перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Заступником головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища в м. Києві Білицьким П. О. прийняте рішення від 27.12.2010 року №83 про тимчасову заборону (зупинення) господарської діяльності АЗС №11-12 П І І «Лукойл-Україна»по вул. Автозаводська, 54 повязаної з відсутністю позитивного висновку Державної екологічної експертизи (далі - рішення від 27.12.2010 року №83), яким встановлено, що АЗС №11-12 по вул. Автозаводській, 54 в м. Києві здійснює господарську діяльність без позитивного висновку Державної екологічної експертизи, що є порушенням ст. 26 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.ст. 14, 34 Закону України «Про екологічну експертизу». Як зазначається в рішенні від 27.12.2010 року №83, у звязку з виявленими порушеннями природоохоронного законодавства під час перевірки АЗС №11-12 Підприємства з іноземними інвестиціями «Лукойл-Україна»державним інспектором Державної екологічної інспекції в м. Києві, проведення господарської діяльності без позитивного висновку Державної екологічної експертизи забороняється законом і підлягає безумовній тимчасовій забороні (зупиненню).

Підприємство з іноземними інвестиціями «Лукойл-Україна»надіслало начальнику Державної екологічної інспекції в м. Києві Федоренку С. М. лист №8790 від 28.12.2010 року, в якому позивач просив скасувати рішення про вжиття запобіжних заходів щодо АЗС №11-12. Листом від 18.01.2011 року №182-05/08 Державна екологічна інспекція в м. Києві повідомила позивача, що прийняття рішення щодо відновлення господарської діяльності АЗС №11-12 Підприємства з іноземними інвестиціями «Лукойл-Україна»по вул. Автозаводській, 54 в м. Києві можливе лише за умови отримання позитивного висновку державної екологічної експертизи на АЗС №11-12 Підприємства з іноземними інвестиціями «Лукойл-Україна».

Позивачем повторно надіслано лист №366 від 19.01.2011 року про усунення порушень законодавства Заступнику головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища в м. Києві Білицькому П. О., в якому позивач просив скасувати рішення від 27.12.2010 року №83, оскільки воно винесене з порушенням чинного законодавства.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища є регулювання у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовища, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об'єктів, пов'язаних з історико-культурною спадщиною

Відповідач є спеціальним підрозділом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, яка межах своїх повноважень забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки в місті Києві.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»екологічній експертизі підлягають: а) проекти схем розвитку і розміщення продуктивних сил, розвитку галузей народного господарства, генеральних планів населених пунктів, схем районної планіровки та інша передпланова і передпроектна документація; б) техніко-економічні обгрунтування і розрахунки, проекти на будівництво і реконструкцію (розширення, технічне переозброєння) підприємств та інших об'єктів, що можуть негативно впливати на стан навколишнього природного середовища, незалежно від форм власності та підпорядкування, в тому числі військового призначення; в) проекти інструктивно-методичних і нормативно-технічних актів та документів, які регламентують господарську діяльність, що негативно впливає на навколишнє природне середовище; г) документація по створенню нової техніки, технології, матеріалів і речовин, у тому числі та, що закуповується за кордоном; д) матеріали, речовини, продукція, господарські рішення, системи й об'єкти, впровадження або реалізація яких може призвести до порушення норм екологічної безпеки та негативного впливу на навколишнє природне середовище; е) документація щодо генетично модифікованих організмів, що призначаються для використання у відкритій системі.

Статтею 26 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»визначено, що порядок проведення екологічної експертизи визначається законодавством України.

Відповідео до ст. 13 Закону України «Про екологічну експертизу» здійснення державної екологічної експертизи є обов'язковим для видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку. Перелік видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я.

Згідно з положеннями ч.1 ст.14 Закону України «Про екологічну експертизу»державній екологічній експертизі підлягають:

1) державні інвестиційні програми, проекти схем розвитку і розміщення продуктивних сил, розвитку окремих галузей народного господарства;

2) проекти генеральних планів населених пунктів, схем районного планування, схем генеральних планів промислових вузлів, схем розміщення підприємств у промислових вузлах і районах, схем упорядкування промислової забудови, інша передпланова і передпроектна документація;

3) інвестиційні проекти, техніко-економічні обгрунтування і розрахунки, проекти і робочі проекти на будівництво нових та розширення, реконструкцію, технічне переозброєння діючих підприємств; документація по перепрофілюванню, консервації та ліквідації діючих підприємств, окремих цехів, виробництв та інших промислових і господарських об'єктів, які можуть негативно впливати на стан навколишнього природного середовища, в тому числі військового та оборонного призначення;

4) проекти законодавчих та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини в галузі забезпечення екологічної (в тому числі радіаційної) безпеки, охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів, діяльності, що може негативно впливати на стан навколишнього природного середовища;

5) документація по впровадженню нової техніки, технологій, матеріалів і речовин (у тому числі тих, що закуповуються за кордоном), які можуть створити потенційну загрозу навколишньому природному середовищу;

6) документація щодо генетично модифікованих організмів, що призначаються для використання у відкритій системі.

Для проведення державної екологічної експертизи проектно-технічної документації, яку відповідач зобовязав отримати Підприємство з іноземними інвестиціями «Лукойл-Україна»згідно п.2 резолютивної частини рішення від 27.12.2010 року №83 відповідно до Закону України «Про екологічну експертизу»потрібно мати проект будівництва обєкту. Суд звертає увагу, що автозаправна станція №11-12 по вул. Автозаводській, 54 в м. Києві почала експлуатуватися у 2002 році.

Як зазначалось вище, відповідно до Свідоцтва про право власності від 06.04.2006 року, що видане на підставі наказу Головного управління комунальної власності м. Києва від 06.04.2006 року №529-В, Підприємству з іноземними інвестиціями «Лукойл-Україна»належить на праві приватної власності нежила споруда автозаправний комплекс площею 307,60 кв.м., що розташований в м. Києві по вул. Автозаводській, 54 (літера А).

Оскільки вищезазначена автозаправна станція є діючою, вимога щодо розробки та виготовлення проекту будівництва такої автозаправної станції є безпідставною.

Крім того, суд звертає увагу на наявність в матеріалах справи належним чином завіреної копії позитивного Висновку державної екологічної експертизи №351 від 29.01.2001 року.

Враховуючи вищевикладене, здійснення державної екологічної експертизи проектно-технічної документації діючого обєкту, зокрема, АЗС №11-12 Підприємства з іноземними інвестиціями «Лукойл-Україна»по вул. Автозаводській, 54 в м. Києві передбачено чинним законодавством виключно у випадку реконструкції, переозброєння, перепрофілювання, консервації, ліквідації цього обєкту.

Законом України «Про екологічну експертизу»не встановлено обовязку проходження державної екологічної експертизи для діючого обєкту, який з часів набрання чинності Законом України «Про екологічну експертизу»не реконструювався. Здійснення державної екологічної експертизи діючого обєкту можливе, якщо такий обєкт є потенційно небезпечним для оточуючого середовища та за наявності відповідного рішення компетентних органів про проведення державної екологічної експертизи цього обєкту. Згідно ч.2 ст.14 Закону України «Про екологічну експертизу»відповідно до рішень Кабінету Міністрів України, Уряду Автономної Республіки Крим, місцевих Рад чи їх виконавчих комітетів державній екологічній експертизі можуть підлягати екологічні ситуації, що склалися в окремих населених пунктах і регіонах, а також діючі об'єкти та комплекси, в тому числі військового та оборонного призначення, що мають значний негативний вплив на стан навколишнього природного середовища.

Суд звертає увагу також на наявність в матеріалах справи копій позитивного висновку №295 Державної екологічної експертизи м. Києва від 25.06.1999 року попереднього погодження місця розташування АЗС на чотири підземні ємкості по 30 мі, кожна з додатковими послугами (магазином супутніх товарів, мийкою автомобілів, кафе, стоянкою) на земельній ділянці за адресою м. Київ на перетині вулиць Полупанова та Автозаводської (Мінський район), позитивного висновку комплексної державної експертизи по проекту автозаправної станції європейського класу (АЗС, мийка, магазин супутніх товарів) на перетині вул. Автозаводської та вул. Полупанова в Оболонському (колишньому Мінському) районі м. Києва від 10.06.2002 року.

Посилання Державної екологічної інспекції в м. Києві на те, що наявність у позивача висновку державної екологічної експертизи м. Києва не відповідає дійсності, оскільки такий висновок виданий Фірмі «АТЕК-95»і стосується тільки її та не має ніякого відношення до Підприємства з іноземними інвестиціями «Лукойл-Україна»підлягає спростуванню з огляду на наступне.

Так, позитивний Висновок державної екологічної експертизи №351 від 29.01.2001 року проекту будівництва автозаправочної станції європейського класу Фірми «АТЕК-95»на перетині вул. Автозаводської і Полупанова у Мінському районі м. Києва виданий Фірмі «АТЕК-95». Проте, Товариство з обмеженою відповідальністю «Лукойл-Київ»придбало, зокрема, автозаправну станцію №11-12, яка розташована в м. Києві по вул. Автозаводській, 54 (літера А), що підтверджується договором №02/02/02-АЗС/3 купівлі-продажу від 02.02.2002 року, укладеному з Підприємством з іноземними інвестиціями за участю українського капіталу Фірма «АТЕК-95». Згідно Статуту Підприємства з іноземними інвестиціями «Лукойл-Україна»право власності на автозаправну станцію позивач набув в ході реорганізації Товариства з обмеженою відповідальністю «Лукойл-Київ» шляхом приєднання до Підприємства з іноземними інвестиціями «Лукойл-Україна».

Таким чином, Підприємство з іноземними інвестиціями «Лукойл-Україна»є власником нежилої споруди автозаправного комплексу площею 307,60 кв.м., що розташований в м. Києві по вул. Автозаводській, 54 (літера А) та відповідно до положень чинного законодавства позивач не зобовязаний отримати новий висновок державної екологічної експертизи тільки з підстави зміни власника АЗС №11-12 по вул. Автозаводській, 54 в м. Києві.

Крім того, відповідно до ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»на підставі акта, який складено за результатами здійснення планового заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, протягом п'яти робочих днів з дня завершення заходу складається припис, розпорядження або інший розпорядчий документ про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Як вбачається з матеріалів справи, перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства Підприємством з іноземними інвестиціями «Лукойл-Україна»проводилась відповідачем з 18.11.2010 року по 08.12.2010 року, а рішення №83 про тимчасову заборону (зупинення) господарської діяльності АЗС №11-12 П І І «Лукойл-Україна»по вул. Автозаводській, 54 повязаної з відсутністю позитивного висновку Державної екологічної експертизи винесено Заступником головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища в місті Києві Білицьким П. О. 27.12.2010 року, тобто, через вісімнадцять днів з дня завершення планової перевірки позивача.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно положень ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що оскаржуване позивачем рішення від 27.12.2010 року №83 про тимчасову заборону (зупинення) господарської діяльності АЗС №11-12 П І І «Лукойл-Україна»по вул. Автозаводській, 54 прийняте відповідачем необґрунтовано, без врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення, з порушенням вимог Конституції та законів України, а тому позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 69, 71, 94, 97, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати нечинним рішення від 27.12.2010 року №83 Державної екологічної інспекції в м. Києві про тимчасову заборону (зупинення) господарської діяльності АЗС №11-12 П І І «Лукойл-Україна» по вул. Автозаводська, 54 повязаної з відсутністю позитивного висновку Державної екологічної експертизи.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Підприємства з іноземними інвестиціями «Лукойл-Україна»судовий збір у розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185, 186, 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.П. Васильченко