Постанова № 16479019, 30.05.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01014, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 травня 2011 року № 2а-6239/11/2670

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі головуючого судді Каракашьяна С.К. при секретарі судового засідання Шкребтій І.П., розглянувши у відкритому засіданні адміністративну справу

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Ярес Лідер Груп»

доДержавної податкової інспекції у Деснянському районі м.Києва

проскасування податкових повідомлень - рішень від 09.09.2010р. № 0002642301/0 та від 19.11.2010р. №0002642301/1

За участі представників

від позивача: Жуков М.О., представника,

від відповідача: Кавунець В.. представника,

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Ярес Лідер Груп»з позовом про скасування податкових повідомлень - рішень від 09.09.2010р. № 0002642301/0 та від 19.11.2010р. №0002642301/1.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що позивач мав всі передбачені Законом підстави до віднесення сум податку на додану вартість, сплачені контрагентом ТОВ «Торговий дім «Фаб-Україна», до податкового кредиту.

Відповідачем позовні вимоги заперечуються з огляду на правомірність прийнятих рішень.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Деснянському районі м. Києва (далі відповідач) була проведена невиїзна документальна перевірка податкових декларацій з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Ярес Лідер Груп» (далі позивач) за період квітень, травень 2010р.3а результатами перевірки складено акт № 5381/23-5/32913627 від 20.08.2010р.(далі акт перевірки).

Актом перевірки зазначено, що за результатами автоматичного співставлення податкових кредиту та зобовязань в розрізі контрагентів на рівні ДПА України по декларації встановлено розбіжності між сумою задекларованого податкового зобов'язання ТОВ «Торговий дім «Фаб-Україна»та сумою податкового кредиту ПДВ ТОВ «Ярес Лідер Груп»в квітні, травні 2010р. в сумі 258333 грн., причиною розбіжностей є віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ в квітні, травні 2010р. по взаємовідносинах ТОВ «Торговий дім «Фаб-Україна».

Причиною даної розбіжності в акті перевірки визначено, що на момент формування податкового кредиту згідно бази АІС ОР контрагент ТОВ «Торговий дім «Фаб-Україна» декларацію з ПДВ за квітень, травень 2010р до ДПІ, де зареєстрований платник, не подавав.

Також, в акті зазначено, що згідно даних податкової звітності (форми 1-ДФ, розрахунки комунального податку ) середньосписочна чисельність працюючих у ТОВ «Торговий дім «Фаб-Україна»за вищевказаний період становить 1 особа. Це свідчить про відсутність у підприємства ТОВ «Торговий дім «Фаб - Україна»трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської діяльності.

На підставі викладеного, актом перевірки сформульовано висновок про те, що законодавчо обґрунтованого формування податкового кредиту товариством на суму 258 333 грн., не задекларовано вищезазначеним контрагентом в складі податкових зобов'язань, що не може надати права платнику на формування податкового кредиту звітного періоду.

На підставі вищезазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 09 вересня 2010 р № 000264230/0, яким ТОВ «Ярес Лідер Груп»за порушення пп.7.2.3, пп.7.2.6 п.7.2, 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», який був чинний на момент виникнення правовідносин, визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 374166,00 грн., з яких сума основного платежу 258333,00 грн. та штрафні санкції на суму 115833,00 грн.

За наслідками адміністративного оскарження Державною податковою інспекцією у Деснянському районі міста Києва винесено податкове повідомлення-рішення № 000264230/1 від 19.11.2010 р. про визначення податкового зобовязання з урахуванням штрафних санкцій на загальну суму 187226,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 30 червня 2009 року між ТОВ «Ярес Лідер Груп»і Товариством «Торговий дім «Фаб - Україна»було укладено договір поставки №06/30, на виконання якого ТОВ «Торговий дім «Фаб - Україна» зобов'язалося передати (поставити) Товариству «Ярес Лідер Груп»товар, а позивач в свою чергу зобов'язувався прийняти вказаний товар і сплатити ТОВ «Торговий дім «Фаб-Україна»за нього грошову суму в порядку та на умовах, визначених даним Договором.

На виконання Договору поставки №06/30 від 30.06.2009р., ТОВ «Торговий дім «Фаб-Україна»поставило позивачу в квітні 2010 року товар на суму 750 000,00 грн., в тому числі податок на додану вартість 125 000,00 грн., що підтверджується податковими та видатковими накладними, також на виконання даного договору в травні 2010р. ТОВ «Торговий дім «Фаб-Україна»поставило товар на суму 800000,00 грн., в тому числі податок на додану вартість 133333,33 грн., що підтверджується податковими та видатковими накладними.

Зокрема, в акті перевірки відсутні посилання на ухиляння контрагента позивача від уплати податків та зборів, визначення їм податкових зобовязань, винесення вироків посадовим особам підприємств або будь які інші відомості, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення угод з метою, що порушує публічний порядок.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, за вищезазначеними договорами зобовязання ТОВ «Ярес Лідер Груп»перед Товариством «Торговий дім «Фаб - Україна»виконані в повному обсязі.

Зокрема, позивачем на вимогу суду було надано докази фактичної реалізації придбаних товарів та використання їх в межах власної господарської діяльності.

Відповідно до підпункту 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з підпунктом 7.4.5 цього пункту в тій самій редакції, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до підпункту 7.2.1. пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Оскільки матеріали справи містять податкові накладні, надані позивачу його контрагентом, відповідачем в акті перевірки та відзиві на позов не зазначено жодних посилань щодо анулювання свідоцтва платника ПДВ контрагента позивача або несплати ним податку на додану вартість до бюджету, судом вбачаються неправомірними посилання відповідача, викладені в акті перевірки.

Відповідно до п. 9.1 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість», реєстр платників податку веде центральний податковий орган. Будь-якій особі, яка реєструється як платник податку на додану вартість присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для справляння цього податку.

Відповідачем не спростовувалось, що реєстрація контрагента позивача, як платника податку на додану вартість, була здійснена податковим органом відповідно до діючого законодавства, а на період проведення господарської операції контрагент позивача перебував на податковому обліку як платник ПДВ.

Сама по собі обставина неподання звітності з податку на додану вартість контрагентом позивача не вбачається судом підставою для визначення позивачу податкових зобовязань, оскільки нормами спеціального Закону встановлено відповідальність за таке діяння.

Так, нормами Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»встановлено, що платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку. Для фізичних осіб, які займають посади, що підпадають під визначення суб'єктів корупційних діянь відповідно до закону, за неподання або несвоєчасне подання декларації про доходи таких фізичних осіб, отриманих протягом зайняття такої посади, штраф застосовується у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку. (підпункт 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону).

Крім того, неподання звітності нормами підпункту «а»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 вищезазначеного Закону визначено підставою для визначення податкових зобовязань платника податків, який не подає таку декларацію, а не осіб, які мали правовідносини з таким платником податків.

З урахуванням викладеного, суд приходить висновків про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Ярес Лідер Груп»задовольнити повністю.

2.Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва від 09.09.2010р. № 0002642301/0 та від 19.11.2010р. №0002642301/1.

Судові витрати в сумі 3,40 грн. присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Ярес Лідер Груп» за рахунок Державного бюджету України

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя С.К. Каракашьян