Постанова № 16478889, 19.04.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01014, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 квітня 2011 року           12:00           № 2а-3383/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О. при секретарі судового засідання Розсошко К.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Ажур-Аудит"

до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м.Києва

проскасування повідомлення - рішення № 0003002301/0 від 13.10.2010, № 003002301/1 від 17.12.2010 Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про скасування повністю податкових повідомлень-рішень № 0003002301/0 від 13.10.2010 та № 0003002301/1 від 17.12.2010, про визнання нечинним повністю Рішення про результати розгляду первинної скарги від 17.12.2010 № 17508/10/25-029 та Рішення про результати розгляду повторної скарги від 23.02.2011 № 1736/10/25-114.

Позовні вимоги мотивовані тим, що висновок відповідача про заниження суми податку на додану вартість за травень 2010 року на суму 116295 грн. через неподання звітності з ПДВ контрагентом позивача, є необґрунтованим.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на висновки, викладені в Акті перевірки.

За результатами розгляду документів і матеріалів поданих сторонами, пояснень їхніх представників, Окружний адміністративний суд м. Києва, встановив:

17.09.2010 відповідачем було проведено невиїзну документальну перевірку позивача з питань формування податкового кредиту з податку на додану вартість за травень 2010 року по взаємовідносинах з ТОВ «Дюксрайз».

Результати перевірки були оформлені Актом № 5878/23-5/34183495.

В пункті 2.3.2 Акта перевірки зазначено, що з метою вручення запиту від 27.08.2010 № 10385/10/23-204 про надання пояснень та їх документальних підтверджень щодо формування податкового кредиту з податку на додану вартість за травень 2010 року по взаємовідносинах з ТОВ «Дюксрайз»на адресу підприємства здійснено виїзд в результаті чого встановлено, що ТОВ «Ажур-Аудит»не знаходиться за юридичною (фактичною) адресою не знаходиться. Згідно БД АІС ОР стан платника ТОВ «Ажур-Аудит»направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням.

Відповідно до п.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»(чинна на час проведення перевірки) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі).

Згідно з абз.3 п.1.2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 р. № 327 невиїзною документальною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), незалежно від способу їх подачі.

Таким чином, відповідач під час проведення невиїзної документальної перевірки порушив вимоги зазначених вище Закону та Порядку.

Також в акті перевірки зазначено, що позивачем завищено податковий кредит за травень 2010 року у розмірі 116295 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість, яка підлягала нарахуванню до слати в бюджет за підсумками поточного періоду.

Зазначений висновок відповідач обґрунтував тим, що контрагент позивача ТОВ«Дюксрайз»не підтвердив заявлених позивачем сум ПДВ, тобто не відніс їх до складу податкового зобов’язання та не сплатив до бюджету податок на додану вартість.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується поясненнями сторін, між позивачем та ТОВ «Дюксрайз»був укладений договір № 01/05 на інформаційно-консультаційні послуги від 05.05.2010.

На підтвердження виконання умов зазначеного договору позивачем надано копії податкових накладних від 31.05.2010 та копії актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.05.2010.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.5.1. п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Як вбачається з матеріалів справи, право позивача на нарахування податкового кредиту за період, що підлягав перевірці відповідачем, є цілком обґрунтованим.

Здійснюючи в цій частині перевірку дотримання позивачем вимог податкового законодавства, відповідач не встановив безтоварності укладених позивачем з його контрагентами правочинів, їх нікчемності, тощо. Таких висновків не викладено й в акті перевірки.

В той же час, застосовування до позивача фінансової відповідальності через порушення його контрагентами порядку подання податкової звітності суперечить вимогам Закону України «Про податок на додану вартість», Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Крім того, з наданих представником позивача пояснень вбачається, що неподання контрагентом позивача податкової звітності з ПДВ за травень 2010 року пояснюються тим, що податковий орган не прийняв подану ТОВ «Дюксрайз»податкову декларацію.

Відповідно до ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Під час розгляду справи було встановлено, що рішення відповідача, яким позивачу донараховано податок на додану вартість та штрафні санкції не відповідає вимогам ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України. Податкове повідомлення-рішення про донарахування позивачу податку з доходів фізичних осіб та штрафних санкцій є правомірним.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Наданими представником відповідача поясненнями доводи позивача не були спростовані.

Керуючись ст. ст. 60, 69-71, 94, 160-165, 167, 171, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ажур-Аудит" задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва від 13 жовтня 2010 року №0003002301/0 та від 17 грудня 2010 року № 0003002301/1.

Судові витрати в сумі 3,00 грн. присудити на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "Ажур-Аудит" за рахунок Державного бюджету України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя                                                                                 Р.О. Арсірій