Постанова № 16478767, 24.06.2011, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2011 р. м. Чернівці Справа № 2а/2470/1294/11

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Бойко О.Я., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі доПідрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції Чернівецької областіпро Про скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ :

31 травня 2011 року Управління Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі Чернівецької області звернулолся до суду зпозовом до Підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції Чернівецької області з вимогою зупинити виконання постанови відповідача про відкриття виконавчого провадження від 13.05.2011р.№ ВП 26301070 про стягнення з управління Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі Чернівецької області на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування понесених судових витрат у вигляді судового збору в сумі 3,40 грн. та витрат, пов"язаних з оплатою витрат на ІТЗ розгляду справи в розмірі 37,00 грн., визнати неправомірними дії підрозділу та скасувати вказану постанову.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що такі дії підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернівецькій області порушують права позивача. Зокрема, вчинені з порушенням п.2 ст.21 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 р. № 606-XIV (далі Закон № 606), а саме: норма статті не передбачає управління Пенсійного фонду серед переліку органів, які можуть виступати боржником, а також сума зобов"язання, що належить до стягнення, менша від суми, що зазначена цією статтею.

Відповідачем подано заперечення проти позову, відповідно до якого вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та просить суд у задоволенні позову відмовити, оскільки відповідно до ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обовязковими до виконання на всій території України.

В судове засідання сторони не зявились. Подали до суду клопотання про розгляд справи за відсутності їх представників. Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Виходячи із зазначеної норми права, суд вважає можливим здійснити розгляд справи без участі представників сторін за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Відповідно до ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначено Законом України “Про виконавче провадження”від 21.04.1999р. № 606-XIV, в редакції Закону від 04.11.2010 р. № 2677-VI (далі - Закон № 606-XIV).

Виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (ст. 1 Закону № 606-XIV).

Примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, одним із яких є виконавчі листи, що видаються судами (п. 1 ч. 2 ст. 17 Закону № 606-XIV).

Статтею 11 Закону № 606-XIV визначено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії; здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

На підставі виконавчого листа, виданого Кельменецьким районним судом Чернівецької області, від 08.09.2010р. по справі № 2-445 про стягнення з управління Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі Чернівецької області на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування понесених судових витрат у вигляді судового збору в сумі 3,40 грн. та витрат, пов"язаних з оплатою витрат на ІТЗ розгляду справи в розмірі 37,00 грн.

Не погоджуючись із винесеною постановою про відкриття виконавчого провадження, позивач 31.05.2011 р. оскаржив її до суду.

Оцінюючи правомірність дій та рішень субєкта владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими ч. 3 ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд не вбачає підстав для зупинення виконавчого провадження, оскільки відповідач діяв у відповідності до вимог чинного законодавства при прийнятті до виконання виконавчого документу, а оскаржувана постанова винесена на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно та своєчасно.

Посилання ж позивача про порушення відповідачем п.2 ст.21 Закону України "Про виконавче провадження" є хибними та безпідставними.

Згідно ч.2 ст. 21 Закону № 606-XIV на відділ примусового виконання рішень управлінь державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головного управління юстиції в області, містах Києві та Севастополі покладається виконання рішень, за якими: 1) боржниками є територіальні підрозділи центральних органів виконавчої влади, місцеві суди, міські, районні або селищні ради чи районні державні адміністрації та їх структурні підрозділи, міські, районні, міжрайонні, інші прирівняні до них прокуратури, військові прокуратури гарнізонів, інші територіальні підрозділи органів державної влади та їх посадові особи; 2) сума зобов'язання становить від трьох до десяти мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Положення про Пенсійний фонд України" від 24.10.2007р. № 1261, указу Президента України "Про положення про Пенсійний фонд України" від 06.04.2011р. № 384/2011, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністерства праці та соціальної політики.

Згідно з Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002р. № 8-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.05.2002р. за № 442/6730, управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах (далі - Управління) є органами Фонду, підвідомчими відповідно головним управлінням Фонду в Автономні Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Фонду.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи наведене, суд вважає, що дії відповідача вчинені правомірно з дотриманням вимог діючого законодавства, а тому в задоволенні позову слід відмовити повністю.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат відповідача, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), відповідно до ст. 94 КАС України, стягненню з позивача не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 8, 11, 69, 71, 76, 86, 94, 158 - 163 та 167 КАС України, суд , -

ПОСТАНОВИВ:

У задовленні адміністративного позову відмовити.

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Відповідно до частини першої статті 185, частини першої-другої, четвертої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обовязки, мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, перебачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копіїї постанови безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя О.Я.Бойко