Постанова № 16478747, 16.06.2011, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

Іменем України

16 червня 2011 року м. Чернівці Справа № 2а-3476/10/2470

15:07

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Брезіної Т.М.,

секретаря судового засідання Білоуса В.В.,

за участю:

представника позивача Николайчук І.І.

представника відповідача - Бойчук І.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державного підприємства «Вашківський спиртзавод» до Державної податкової інспекції у Вижницькому районі Чернівецької області про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

19.11.2010 року Державне підприємство «Вашківський спиртовий завод»(позивач) звернулось до суду з позовом до ДПІ у Вижницькому районіЧернівецької області (відповідач) про скасування податкових повідомлень рішень.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі направлення на перевірку від 25.08.10 року № 255, виданого Державною податковою інспекцією у Вижницькому районі Чернівецької області, спеціалістами ДПІ у Вижницькому районі було проведено планову виїзну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства Державного підприємства «Вашківський спиртовий завод»за період діяльності з 01.10.2007 року по 30.06.10 року. Перевірку було проведено з 26.08.2010 року по 01.10.2010 року. За наслідками документальної перевірки було складено акт від 08.10.2010 року № 848-2301/00375121, який став підставою для винесеня податкових повідомлень-рішень від 14.10.2010 року: № 0000452300/0 про донарахування податку на додану вартість в сумі 108362,00 грн. та штрафних санкцій в сумі 54181,00 грн.; № 0000472300/0 про нарахування податку на прибуток в сумі 110129,00 грн. та нарахування фінансових санкцій в сумі 78705,00 грн.

Не погодившись з вищевказаними податковими повідомленнями рішеннями, вважаючи їх неправомірними та безпідставними позивач, у порядку апеляційного оскарження 26.10.2010 року подав скаргу до ДПІ у Вижницькому районі за №217.

15.11.2010 року позивач отримав рішення про результати розгляду скарги від 12.11.2010 року за № 12538/10/10-026, яким вищезазначені податкові повідомлення рішення залишені без змін, а скаргу ДП «Вашківський спиртзавод»без задоволення. За результатами розгляду скарги позивачеві були направлені податкові повідомлення рішення від 12.11.2010 року № 0000452300/1, № 0000472300/1.

Зазначені податкові повідомлення рішення позивач вважає протиправними та такими, що суперечать вимогам чинного законодавства України виходячи з наступного.

Так, позивач вважає, що відповідачем безпідставно зменшено: валові витрати підприємства на суму 536290,00 грн., тобто на суму товарно-матеріальних цінностей придбаних в ТОВ «Виробнича фірма «Агросвіт», ПП «Вояж-Восток-08», ТОВ «В.А.Н.», ТОВ «ПІК-2001»(далі Контрагенти); зменшено податковий кредит на суму 107218,00 грн. та визнано нікчемними правочини з зазначеними контрагентами, так як відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 року №168/97-ВР (в редакції, що діяла на момент проведення перевірки) (далі Закон №168/97) датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: дата списання коштів з банківського рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебіторських карток, або комерційних чеків; дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

А тому на думку позивача, податкова накладна є документом, який підтверджує сплату покупцем податку на додану вартість у ціні товару, оскільки єдиною підставою не віднесення податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість є відсутність податкової накладної або заповнення її іншою особою, ніж вказано в п. 2 Порядку заповнення податкової накладної (затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.97р. №165) (далі Порядок). Інших підстав для не віднесення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість законодавством не передбачено.

Також, безпідставним є твердження відповідача про те, що податкові накладні видані контрагентами, які не звітують перед органами ДПС, не знаходяться за вказаною юридичною адресою, державна реєстрація яких скасована, а свідоцтво платника ПДВ скасоване не можуть бути підставою формування податкового кредиту, оскільки позивач не наділений обовязком чи правом контролювати контрагентів в перелічених вище питаннях. Зазначені Контрагенти на момент здійснення фінансово-господарських операцій були зареєстровані платниками ПДВ, податкові накладні були оформлені у відповідності до вимог пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону №168/97 та Порядку.

Виходячи з наведеного позивач вважає, що оскаржувані податкові повідомлення- рішення підлягають скасуванню.

Представник відповідача подав до суду письмові заперечення в яких зазначив, що перевіркою з питань дотримання ДП «Вашківський спиртзавод»вимог податкового, валютного та іншого законодавства виявлено, зокрема, що позивачем занижено валові доходи, завищено валові витрати, занижено податкові зобовязання з податку на додану вартість та завищено податковий кредит з податку на додану вартість.

Так встановлено, що позивач заключав правочини з ТОВ ВФ «Агросвіт», ПП «Вояж-Восток-08», ТОВ «В.А.Н.», ТОВ «ПІК-2001», які не відповідають вимогам закону, та вчинені з метою ухилення від оподаткування, в звязку із чим визнані нікчемними, оскільки в ході перевірки виявлено, що в обліку позивача відсутні товарно-транспортні накладні, що підтверджують факт переміщення товарно-матеріальних цінностей від Контрагентів до позивача.

В звязку із наведеним, позивачем в порушення вимоги пп. 7.4.1., 7.4.5. п. 7.4 ст. 7 Закону №168/97 завищено суму податкового кредиту на суму 107218,00 грн., тобто на суму придбаних у Контрагентів товарно-матеріальних цінностей по правочинам, які визнані недійсними, так як не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджених податковими чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6 п. 7.2. ст. 7 Закону №168/97. Відповідно до п.2 Порядку, податкову накладу складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість, а відповідно до п. 5 Порядку податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у п. 2 даного Порядку.

Крім того, згідно пп. 6.2 п. 6 Порядку податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість, проте позивачем розрахунки по договорам не проведені.

Також, позивачем в порушення пп. 5.2.1 п.5.2. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства»від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР (далі Закон №334/94), завищено валові витрати на суму 536290,00 грн. за 1-3 квартали 2008 року та 1-2 квартали 2009 року.

Так як, згідно пп. 5.3.9 п. 5.3. ст. 5 Закону №334/94, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Тому відповідач вважає позов безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню.

У судовому засіданні 18.12.2010 року представник позивача подав уточнюючу позовну заяву у звязку із допущеними технічними помилками у прохальній частині позову та просив суд визнати недійсними податкові повідомлення рішення ДПІ у Вижницькому районі від 12.11.2010 року № 0000452300/1 про стягнення 108362 грн. податку на додану вартість та 54181 грн. штрафних санкцій і № 0000472300/1 про стягнення 110129 грн. податку на прибуток та 78705 грн. штрафних санкцій. Позов підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити. Зазначив, що відповідачем не взято до уваги факт надання позивачем податкових накладних в підтвердження сплати податку на додану вартість у ціні товару. Крім того, підприємство було впевнено, що його Контрагенти були належним чином зареєстровані як платники податку на додану вартість, оскільки ними були видані податкові накладні.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав посилаючись на обставини викладені в запереченнях та зазначив, що позивачем не надано ДПІ у Вижницькому районі товарно-транспортних накладних, сертифікатів чи інших документів, що підтверджували б факт переміщення товарно-матеріальних цінностей від ТОВ «В.А.Н.», ТОВ «ПІК 2001», ТОВ ВФ «Агросвіт», ПП «Вояж Восток 08»до ДП «Вашківський спиртзавод». Крім того, відповідно до реєстру контрагенти займались іншими видами діяльності, ніж ті які були предметом договору. ТОВ «В.А.Н.»- оптова торгівля продуктами харчування, ТОВ «ПІК 2001»- виробництво дистильованих алкогольних напоїв, ТОВ ВФ «Агросвіт»- оптова торгівля фруктами та овочами, ПП «Вояж Восток 08»- оптова торгівля відходами та брухтом. Також звернув увагу суду на те, що у Контрагентів були відсутні трудові ресурси для реального виконання укладених договорів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, встановивши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що у задоволені адміністративного позову слід відмовити, з наступних підстав.

Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Державне підприємство «Вашківський спиртовий завод»зареєстроване Вижницькою районною державною адміністрацією Чернівецької області, як юридична особа 08.12.2003 року за № 00375421 (т.1, а.с. 19-20).

ДПІ у Вижницькому районі з 26.08.2010 року по 01.10.2010 року була проведена планова виїзна перевірка дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності з 01.10.2007 року по 30.06.2010 року. За результатами перевірки складено акт від 08.10.2010 року № 848-2301/00375121 (т.1, а.с. 60-82), в якому, зокрема, податковим органом зроблений висновок про порушення ДП «Вашківський спиртзавод»вимог:

ст. 3, пп. 4.1.1, 4.1.6. п. 4.1 ст. 4, пп. 5.2.1,5.2.5, 5.2.9 п. 5.2; пп. 5.3.9 п. 5.3; пп. 5.6.1, п. 5.6; пп. 5.7.1 п. 5.7; п. 5.9 ст. 5; п. 6.1 ст. 6; п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року № 334/94-ВР в результаті чого підприємством недообчислено податку на прибуток у сумі 110 129,00 грн.;

пп. 7.3.1 п. 7.3; пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97 ВР, внаслідок чого позивачем занижено податок на додану вартість на суму 108362,00 грн.

На підставі вищезазначеного акту відповідачем прийняті податкові повідомлення рішення від 14.10.2010 року (т.1, а.с. 54-55): № 0000452300/0 про донарахування податку на додану вартість в сумі 108362,00 грн. та штрафних санкцій на суму 54181,00 грн.; № 0000472300/0 про відрахування податку на прибуток в сумі 110129,00 грн. та фінансових санкцій в сумі 78705,00 грн.

26.10.2010 року позивач подав скаргу на податкові повідомлення рішення № 0000452300/0 та № 0000472300/0 від 14.10.2010 року(т.1, а.с. 21-24).

15.11.2010 року позивач отримав рішення за результатами розгляду скарги, яким податкові повідомлення рішення №0000452300/0 та №0000472300/0 залишено без змін, а скаргу ДП «Вашківський спиртзавод»без задоволення (т.1, а.с. 16-18).

За результатами розгляду скарги ДП «Вашківський спиртзавод»були направлені податкові повідомлення рішення від 12.11.2010 року № 0000452300/1 та № 0000472300/1(а.с. 52-53).

Також судом встановлено, що на адресу відповідача 3 вересня 2010 року надійшов лист з Державної податкової інспекції у Сторожинецькому районі Чернівецької області від 01.09.10р. із зазначенням того, що ВПМ ДПІ у Сторожинецькому районі отримано інформацію щодо проведення ДП «Вашківський спиртзавод»впродовж 2008-2009 років сумнівних фінансово-господарських операцій з СПД, які мають ознаки фіктивності, під час виготовлення спиртової та лікеро-горілчаної продукції, що призвело до значного збільшення кредиторської та дебіторської заборгованості державного підприємства та може стати причиною доведення його до стану стійкої фінансової неплатоспроможності. У листі вказано на те, що ДП «Вашківський спиртзавод»без проведення передбачених законодавством тендерних процедур, закупив у березні квітні 2008 року 229,44 тон зерна кукурудзи на суму 302, 2 тис. грн. у ТОВ «В.А.Н.»та ТОВ «ПІК-2001». Впродовж 2009 року спиртзаводом проведено операції з придбання тари для розливу лікеро-горілчаної продукції у ТОВ «Лікеро-горілчана компанія «Максимум»та ПП «Вояж Восток 08»на загальну суму близько 800 тис. грн. За їх результатами створено заборгованість підприємства перед зазначеними СПД в розмірі 472 тис. грн. та 130 тис. грн. Також в листі вказано, що аналіз даних свідчить про можливу фіктивність вищеперерахованих СПД (відсутня господарська діяльність, офіс, наймані працівники, обігові кошти). Крім того, ДП «Вашківський спиртзавод»надав договори про переуступку боргу між ПП «Вояж Восток 08»та «Лікеро-горілчана компанія «Максимум»від 15.06.2009 року та від 04.11.2009 року на суму 539608, 39 грн., які в обліку позивача не відображені. (т.1, а.с. 14-15, 68,126).

27 вересня 2010 року на адресу Державної податкової адміністрації у Чернівецькій області надійшов лист Управління Служби безпеки України (далі - УСБУ) в Чернівецькій області відповідно до якого при вивченні фінансово-господарських операцій ДП «Вашківський спиртзавод»впродовж 2008-2009 років з сумнівними СПД, отримано та зібрано документальні матеріали, які можуть свідчити про фіктивність ТОВ «Новасистема»та ТОВ «Виробнича фірма «Агросвіт». (т.1, а.с. 130).

Згідно листа від 06 жовтня 2010 року УСБУ в Чернівецькій області при вивченні фінансово-господарських операцій ДП «Вашківський спиртзавод»в продовж 2008-2009 років з сумнівними СПД, отримано та зібрано документальні матеріали, які можуть свідчити про фіктивність ТОВ «В.А.Н.», так як згідно пояснення офіційного власника товариства Зіневича А.А., громадянина Республіки Білорусь, приймав участь тільки в процесі реєстрації та ліквідації товариства за винагороду; про діяльність підприємства нічого не знає (т.1, а.с. 131-134). Однак, позивачем суду надано договори та податкові накладні підписані директором Зіневичем А.А.

Позивачем укладалися договори:

- від 02 березня 2009 року №2/03-09 з ПП «Вояж-Восток-08»на товари в асортименті, в кількості та по цінам зазначеним у видаткових накладних (т.1, а.с. 10);

- від 04 лютого 2009 року №04/02-09 з ТОВ «Виробнича фірма «Агросвіт»на поставку на поставку товару кукурудзи в кількості 60 т. (т.1, а.с. 11);

- від 03 квітня 2008 року №15/1 з ТОВ «ПіК 2001»про зберігання 26,515 т. зерна кукурудзи (т.1, а.с. 12);

- від 25 березня 2008 року №02/03-08 з ТОВ «В.А.Н.»на поставку 180 т. зернових (т.1, а.с. 13, т.2 а.с. 10 );

- від 01 серпня 2008 року між ТОВ «В.А.Н.»,ТОВ «Кангаро Груп»(первісні кредитори) до ДП «Вашківський спиртзавод»(боржник) про відступлення права вимоги на суму 297698, 00 грн. (т.1 а.с. 14);

- від 26 грудня 2008 року ТОВ «Ангаро Груп», ПП «Укрпромрегіон»(первісні кредитори) до ДП «Вашківський спиртзавод»(боржник) про відступлення права вимоги на суму 306826, 41 грн.( т.1 а.с. 15);

- від 14 травня 2008 року № 20/-5-08 про надання гр. ОСОБА_5 ДП «Вашківський спиртзавод»позички у безвідсоткову тимчасову поворотну фінансову допомогу у розмірі 369370, грн. (т.1 а.с. 48);

- від 21 квітня 2008 року, 16 травня 2008 року, 6 березня 2009 року про надання гр. ОСОБА_6 ДП «Вашківський спиртзавод»позички у безвідсоткову тимчасову поворотну фінансову допомогу у розмірі 132000 грн, 498926 грн., 300000 грн. Видаткові ордера за цими договорами позички не відповідають вимогам, що предявляються до первинних документів, а саме не вказано прізвища, імені та по батькові осіб, які підписували зазначені видаткові ордери. (т.1 а.с. 83-102).

ТОВ «Вояж-Восток-08»на імя позивача були виписані податкові накладні від 04.03.09р. №040316 на суму 14400,00 грн.; 03.03.09р. №030305 на суму 101400,00 грн.; 12.05.09р. №120501на суму 13440,00 грн.(т.1, а.с. 25-27).

ТОВ «ПіК-2001»на імя позивача були виписані податкові накладні від 28.08.08р. №153 на суму 45358,20 грн.; 05.05.08р. №126 на суму 101560,00 грн. (т.1, а.с. 28-29).

ТОВ «В.А.Н.»на імя позивача були виписані податкові накладні від 20.06.08р. №1018/1 на суму 97225,80 грн.; 25.03.08р. №515/1 на суму 200473,00 грн. (т.1, а.с. 30-31).

ТОВ «Виробнича фірма «Агросвіт»»на імя позивача були виписані податкові накладні від 16.02.09р. №8 на суму 37050,00 грн.; 16.03.09р. №22 на суму 32400,00 грн.(т.1, .с. 32-33).

Постановою господарського суду Київської області від 26 серпня 2008 року у справі № Б19/352-08 за заявою ТОВ «Юридична фірма «Ефективна юстиція»до ТОВ «В.А.Н.»про банкрутство - визнано банкрутом відсутнього боржника ТОВ «В.А.Н.»(т.1, а.с. 158).

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 13.07.09р. у справі №2а-23430/09/1270 за позовом Ленінської МДПІ м. Луганська до ТОВ «ПіК-2001», третя особа начальник управління державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради позовні вимоги задоволено повністю, визнано недійсним запис від 12.04.2001р. про державну реєстрацію ТОВ «ПіК-2001»з моменту реєстрації та визнано недійсним свідоцтво платника ПДВ ТОВ «ПіК-2001»з моменту його видачі (т.1, а.с. 169).

Постановою Господарського суду Донецької області від 08.02.10р. у справі №5/56 за заявою Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька до ТОВ «Виробнича фірма «Агросвіт»- визнано банкрутом відсутнього боржника ТОВ «Виробнича фірма «Агросвіт»(т.1, а.с. 168).

Відповідно до відповіді УСБУ в Донецькій області від 06.04.09р. ТОВ «Виробнича фірма «Агросвіт»в період з 01.01.07 року та по дату надання відповіді за адресою м. Донецьк, вул. Баумана, 10 не знаходилося; директор Алімов М.Т. за обліками ГУАБ ГУМВСУ в Донецькій області не значиться (т.1, а.с. 164).

Згідно із відповіддю Державної прикордонної служби України громадянин Узбекистану Алімов М.Т. у період з 01.01.07р. по 05.02.10р. державний кордон України перетинав 26.05.08р. (вїзд) та 11.08.08 р. (виїзд) (т.1, а.с. 165). При цьому, позивачем укладено договір з цією фірмою 04.09.2009 року, що свідчить про фізичну неможливість Алімова М.Т. укладати ці угоди не перебуваючи в Україні. За умовами договору постачальник ТОВ «Виробничої фірми «Агросвіт»в особі директора Алімова М.Т. зобовязується поставити 60 тонн зерна кукурудзи ДП «Вашківський спиртзавод»на виконання якого, 16 лютого 2009 року і 16 лютого 2009 року видано податкові накладні. В договорі та податкових накладних підписи директора Алімова М.Т. суттєво відрізняються.

Згідно карток особових рахунків по ТОВ «В.А.Н.», ТОВ «ПіК-2001», ТОВ «Виробнича фірма «Агросвіт», ПП «Вояж-Восток-08»відсутні нарахування та сплата по податку з доходів фізичних осіб (т. 1, а.с. 219-220, 222-224), що свідчить про відсутність нарахування заробітної плати працівникам.

Як вбачається із наданої відповідачем інформації:

ТОВ «В.А.Н.»- основний вид діяльності оптова торгівля іншими продуктами харчування; ТОВ «ПіК-2001»- основний вид діяльності виробництво дистильованих алкогольних напоїв; ТОВ «Виробнича фірма «Агросвіт»- основний вид діяльності оптова торгівля фруктами та овочам; ПП «Вояж-Восток-08»- основний вид діяльності оптова торгівля відходами та брухтом(т. 2, а.с. 33).

Відповідно до реєстру отримання зерна та товарів по ДП «Вашківський спиртзавод»позивачем отримано від: ТОВ «В.А.Н.»- кукурудзи на суму 297698,80 грн.; ТОВ «ПіК-2001»- кукурудзи на суму 139359,00 грн.; ТОВ «Виробнича фірма «Агросвіт»- кукурудзи на суму 69450,00 грн.; ПП «Вояж-Восток-08»- бутилка кругла, ковпачок, лоток, етикетки на суму 129240,00 грн. Згідно цього ж реєстру оплату проведено тільки на суму 69 450,00 грн. перед ТОВ «Виробнича фірма «Агросвіт», решта суми зарахована до кредиторської заборгованості підприємства. (т. 2, а.с. 25).

Видаткові накладні та сертифікати якості сировини не відповідають вимогам, що предявляються до первинних бухгалтерських документів, зокрема, не вказано прізвищ та ініціалів осіб, яка підписували документи, а на видатковій накладній №22 від 16 березня 2009 року, ще й немає підпису та ініціалів, посади, що отримує товар. (а.с. 7-9,13-18, 20-23).

Судом досліджено декларації з податку на прибуток подані до податкового органу позивачем (а.с. 34-47). Також - ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 08 лютого 2011 року справа №1/36/б за заявою ДП «Вашківський спиртзавод»про власне банкрутство, якою продовжено процедуру розпорядження майном до 02.07.2011 року. (т. 1 а.с. 26).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, встановивши фактичні обставини у справі, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає, що адміністративний позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№334/94-ВР від 28.12.1994 року (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) (далі-Закон №334/94-ВР) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно п.п. 5.2.1 п. 5.2. ст. 5 Закону №334/94-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

У відповідності до п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону №334/94-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати не підтвердженні відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Положеннями ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.99 р. №996-XIV бухгалтерський облік є обовязковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Крім того, ст. 9 Закону №996-XIV встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно вимог даної статті, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю за впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведенні облікові документи повинні мати обовязкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складення; назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Для точнішого визначення вимог, що предявляються до первинних документів, крім Закону про бухоблік, слід керуватися Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, яким встановлено, що первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Суд дослідив документи, на підставі яких позивач відніс витрати по придбанню товарів до валових витрат. Надані суду видаткові накладні не відповідають вимогам, які пред'являються до оформлення первинних бухгалтерських документів, в них не зазначено даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, а саме: не зазначено прізвищ осіб, які їх підписували зі сторони покупця та продавця, а в деяких навіть немає підпису та прізвища отримувача.

Згідно з п. 1.4 Порядку складання декларації про прибуток підприємства, затвердженого наказом ДПА України від 29.03.2003 р. № 143, дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватися первинними документами, даними бухгалтерського обліку і відповідати податковому обліку. Отже, за відсутності відповідних первинних документів підприємство не може включити до валових витрат понесені при виконанні угоди, витрати.

Судом взято до уваги те, що за інформацією спецслужб діяльність контрагентів позивача, а саме: ТОВ «В.А.Н.», ТОВ «ПІК 2001», ТОВ ВФ «Агросвіт», ПП «Вояж Восток 08»має ознаки фіктивності. До такого ж висновку суд приходить за результатами встановлених судом обставин та досліджених доказів по справі. Оскільки, за результатами укладених договорів із Контрагентами розрахунку позивачем здійснено тільки на суму 69450,00 грн., а решта це - майже півмільйона гривен, включено до кредиторської заборгованості. В обліку підприємства відсутні товаро-транспортні накладні та інші документи, що б підтверджували переміщення обєкту угоди від ТОВ «В.А.Н.», ТОВ «ПІК-2001», ТОВ «Виробнича фірма «Агросвіт», ПП «Вояж-Восток-08»до позивача. Контрагенти, згідно даних податкової служби, не являлись планиками податку з власників транспортних засобів, за місцем реєстрації не перебували, згідно карток особових рахунків відсутні нарахування та сплата податку з доходів фізичних осіб, що свідчить про відсутність нарахування заробітної платні, а значить і відсутність трудових ресурсів для поставки товарів за угодами.

У відповідності до ст. 203 Цивільного кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства та має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Статтею 215 цього Кодексу визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, пятою та шостою ст.203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У звязку і викладеним, в порушення вимог Закону №334/94-ВР ДП «Вашківським спиртзавод»недообчислено податку на прибуток у сумі 110 129,00 грн. внаслідок неправомірного формування валових витрат за операціями, які проведені на підставі нікчемних договорів, а тому податкове повідомлення-рішення про донарахування позивачу податкового зобовязання з податку на прибуток та штрафних санкцій суд вважає правомірним.

Порядок визначення платників податку на додану вартість, обєкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначено Законом України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997 року (чинного на момент виникання правовідносин) (далі-Закон №168/97-ВР).

Відповідно до п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1. ст. 6 та ст. 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.п. 7.4.5. п.7.4. ст. 7 та п.п. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтвердженні податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.п. 7.2.6. цього пункту). Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Форма податкової накладної та порядок її заповнення був врегульований наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 р. № 165, так положеннями п. 18 цього Порядку визначено, що всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг) та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Разом з тим, під час дослідження матеріалів, справи суд прийшов до висновку, що податкові накладні підписані неуповноваженими на те, особами. Зокрема, по ТОВ «Виробнича фірма «Агросвіт»директор Алімов М.Т. був відсутній на території України на час укладання договорів та виписки податкових накладних, однак в цих документах зазначено, що підписав Алімов М.Т. По ТОВ «В.А.Н.», відповідно до відібраних спецслужбами пояснень у директора Зіневича А.А., він ніяких документів не підписував по фірмі, тільки за винагороду зареєстрував її на своє імя, однак на угодах та податкових накладних значиться його прізвище та стоять підписи. За результатами розгляду справи щодо недійсності запису про державну реєстрацію у постанові Луганського окружного адміністративного суду від 13.07.2009 року зазначено, що за свідченнями директора підприємства, знайомий попросив його за окрему винагороду зареєструвати підприємство на своє імя, крім реєстрації ніяких дій щодо ТОВ «Пік2001»він не вчиняв.

Суд не приймає до уваги твердження позивача, що наявність податкової накладної є безумовною підставою для визначення податкового кредиту. Так відповідно до норм наведеного Закону вбачається, що підставою бюджетного відшкодування податку на додану вартість є правильно сформований податковий кредит. Для надання висновку щодо його формування судом встановлено, що позивачу товари реально не поставлялись, як визнала в судовому засіданні представник позивача товарно-транспортні накладні та інші супроводжувальні документи по угодам відсутні, розрахунку по більшості угодам не проведено. За таких обставин, зазначені господарські операції вчиненні з порушенням вимог податкового законодавства.

Відсутність належних первинних документів на підтвердження поставки товару позивачу, свідчить про нездійснення самих господарських операцій. Тому платник податків не може мати права на податковий кредит та права на віднесення до складу валових витрат вартості товару. За таких обставин мав місце документообіг щодо господарський операцій, які дають право на формування сум податкового кредиту та валових витрат. Позивачем укладались угоди без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження обєкту оподаткування, несплати податків, у звязку з цим дії позивача призвели до витрат доходної частини Державного бюджету України.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст.228 Цивільного кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) правочин, спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже згідно ч.2 цієї статті, є нікчемним.

З врахуванням викладеного, факт порушення контрагентами позивача своїх цивільних, податкових зобовязань може бути підставою для висновку про необґрунтованість заявлених платником податку вимог про надання податкової вигоди відшкодування ПДВ з Державного бюджету, якщо податковий орган доведе, що платник податку діяв без належної обачності і обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допустили його контрагенти. Податковий орган довів ту, обставину, що позивач протягом 2008-2009 років проводив сумнівні операції з особами, які систематично не сплачували податки, діяльність яких мала ознаки фіктивного підприємництва, які за юридичною адресою не знаходились, не звітували про свою діяльність. Крім того, посадові особи підприємств, з якими позивач укладав угоди, нічого не знали про їх діяльність.

Таким чином, нарахування податковим органом позивачу податкового зобовязання з податку на додану вартість та штрафних санкцій суд вважає правомірними.

Відповідно до пп. 17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2010 р. №2181-III (чинного на момент виникнення правовідносин) у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Згідно ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Державною податковою інспекцією у Вижницькому районі доведено правомірність прийняття рішень.

Відповідно із вимогами ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Відповідачем не заявлено клопотання та не надано доказів понесення судових витрат, тому судом питання щодо відшкодування судових витрат не вирішувалось.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2,3, 11, 17,18, 71, 76, 79, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволені адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Відповідно до частини першої статті 185, частин першої-другої статті 186 КАС України, сторони які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд. Скарга про апеляційне оскарження даної постанови подається протягом десяти днів з дня її проголошення або в разі відсутності сторони в судовому засіданні з дня одержання її копії. У разі проголошення судом вступної та резолютивної частини рішення апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У судовому засіданні 16 червня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Постанову в повному обсязі виготовлено 21.06.2011 року.

Суддя Т.М. Брезіна