Постанова № 16478342, 18.10.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

18 жовтня 2010 р. № 2-а- 1236/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Панченко О.В.

при секретарі судового засідання Венглюк Т.В.

за участю:

представника позивача Шаповалової В.М.

представника відповідача Уварова В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом

Приватного підприємства фірма "Деріс"

до Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області

провизнання податкових повідомлень-рішень недійсними ,

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство фірма "Деріс" (надалі позивач), звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області (надалі відповідач), в якому просить суд скасувати податкові повідомлення - рішення Дергачівської міжрайонної ДПІ Харківської області № 0000062310/0 від 01.02.2010 року та № 0000052310/0 від 01.02.2010 року.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що в грудні 2009 року Дергачівська міжрайонна ДПІ у Харківської області проводила виїзну планову документальну перевірку приватного підприємства фірми "Деріс" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 25.07.2007 по 30.09.2009 року. За результатами перевірки відповідачем було складено акт № 17/23-104/35206991 від 14.01.2010 року. Листом відповідача № 259/10/25-110 від 22.01.2010 року до зазначеного акту перевірки були внесені зміни. На підставі висновків, зазначених у вищезгаданому акті, були складені податкові повідомлення - рішення № 0000062310/0 від 01.02.2010 року та №- 0000053210/0 від 01.02.2010 року. Позивач не погоджується з вказаними податковими повідомленнями рішеннями та вважає їх такими, що суперечать нормам закону.

Так, позивач є самостійним суб'єктом господарювання, та у відповідності до п.1 ст.23 Закону України "Про підприємства в Україні" реалізує свою продукцію, майно за цінами та тарифами, що встановлюються самостійно або на договірній основі. Якщо держава не здійснює регулювання цін та тарифів на товар, який придбаває або продає підприємство, то операції з купівлі-продажу такого товару здійснюються за вільними цінами, які визначаються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін на договірній основі. Продаж товару нижче собівартості підприємством позивача була обумовлена економічною необхідністю, як-то: зміна ринкової кон'юнктури, приближення витікання терміну зберігання, втрата якості. Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» не містить жодної норми, яка б вимагала віднесення до складу валових витрат тільки витрати по придбанню товарів, від реалізації яких отриманий прибуток.

Згідно з п. 4.1. Закону України "Про податок на додану вартість", база оподаткування операцій з продажу товарів (робіт, послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними або регульованими цінами (тарифами) з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів, за винятком ПДВ, що включається в ціну товару. Таким чином, база оподаткування ПДВ при продажу товарів не залежить від вартості придбання матеріальних цінностей і визначається тільки з договірної вартості. Усі суми ПДВ сплачені платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів, вартість яких відноситься до складу валових витрат, відносяться до податкового кредиту, а Законом про ПДВ не передбачено необхідності коригування податкового кредиту в результаті продажу товарів за ціною, нижчою за ціну їх придбання. Чинним законодавством України не передбачено коригування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ при продажу товарів за ціною, нижчою від ціни їх придбання.

За таких підстав позивач вважає, що визначені в акті порушення не відповідають дійсності та суперечать діючому законодавству.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позову. У письмових запереченнях на позов вказав, що позовні вимоги ППФ "Деріс" необґрунтовані як нормативно, так і документально. Так, відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок була проведена планова виїзна перевірка ППФ "Деріс" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 25.07.2007р. по 30.08.2009р. За результатами перевірки підприємству було обґрунтовано та правомірно донараховано податок на прибуток та податок на додану вартість, оскільки перевіркою було встановлено порушення підприємством п.5.1 ст.5, пп. 11.2.1 п.11.2 ст.П Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (з урахуванням змін та доповнень) та пп. 7.4.4. п. 7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 3.04.97. № 168/97-ВР із змінами та доповненнями.

Суд, вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, дійшов до наступних висновків:

Приписами ст. ст. 8. 9, 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” визначені функції органів державної податкової служби, до яких належить, зокрема здійснення контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому порядку, організацією виконання актів законодавства у межах своїх повноважень, здійсненням систематичного контролю за їх реалізацією, застосуванням у випадках, передбачених законодавством фінансової санкції до субєктів підприємницької діяльності за порушення законодавства, тощо.

Підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов"язкових платежів) встановлені статтею 11-1 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”.

Судом встановлено, що приватне підприємство фірма "Деріс" пройшло передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набуло правового статусу субєкта господарювання юридичної особи, одержало Свідоцтво про державну реєстрацію серії А00 № 162831 від 24.07.2007року, на обліку як платник податків, зборів (обовязкових платежів) знаходиться в Дергачівській МДПІ Харківської області, № 1658. Згідно свідоцтва № 100159543, виданого Дергачівською МДПІ Харківської області 15.01.2009 року, ППФ "Деріс" є платником податку на додану вартість.

Вказані обставини визнані сторонами по справі в ході судового засідання, у суду не має сумнівів в добровільності визнання перелічених обставин та їх достовірності, стосовно вказаних обставин відсутній спір, а тому перелічені обставини перед судом не доказуються.

На підставі направлення від 14.12.2009 року за № 287, виданого Дергачівською МДПІ Харківської області, фахівцями податкової інспекції згідно із ч. 1 ст. 11-1 Закону України "Про державну податкову службу" № 509-ХІІ та відповідно до плану - графіка проведення планових виїзних перевірок суб"єктів господарювання, була проведена планова виїзна перевірка ППФ "Деріс" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 25.07.2007р. по 30.09.2009р.

За наслідками перевірки було складено Акт № 17/23-104/35206991 від 14.01.2010 року.

Листом № 259/10/25-110 від 22.01.2010 року відповідачем до зазначеного акту перевірки були внесені зміни.

Перевіркою було встановлено порушення підприємством позивача п. 5.1 ст. 5, пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 334/94-ВР від 28.12.1994 р. (із змінами та доповненнями), встановлено заниження об'єкту оподаткування на загальну суму 1 169 031 грн. (по рядку 8 Декларації), що призвело до заниження нарахованої суми податку на прибуток підприємства (по рядку 12 Декларації) на загальну суму 238 735 грн.

Перевіркою збільшено об'єкт оподаткування на - 1169 031 грн., донараховано податку на прибуток в сумі 238 735 грн. та зменшене від'ємне значення об'єкта оподаткування в сумі - 145378 грн.

Перевіркою також встановлено порушення пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 3.04.97р. № 168/97 -ВР (із змінами та доповненнями), а саме: підприємством було зайво віднесено до складу податкового кредиту податок на додану вартість за лютий 2009 року - 14045, 0 грн., березень 2009 року - 22734, 0 грн., червень 2009 року - 488, 0 грн., липень 2009 року - 299223, 0 грн., серпень 2009 року - 31254, 0 грн., вересень 2009 року - 13498, 0 грн., а усього за перевіряємий період - в сумі 111942, 0 грн.

На підставі висновків перевірки, викладених в Акті № 17/23-104/35206991 від 14.01.2010 року, 01 лютого 2010 року Дергачівською міжрайонною державною податковою інспекцією Харківської області були винесені:

-податкове повідомлення-рішення № 0000062310/0, яким визначено ППФ "Деріс" суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій за платежем податок на додану вартість у розмірі 167914,00 грн., у тому числі 111942 грн. - за основним платежем та 55972 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 27);

- та податкове повідомлення-рішення № 0000052310/0, яким визначено ППФ "Деріс" податкове зобов'язання за платежем податок на прибуток у розмірі 331214 грн., у тому числі 2785079 грн. - за основним платежем та 56135 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с 28).

Вказані податкові повідомлення-рішення не були оскаржені ППФ "Деріс" в порядку адміністративного оскарження.

Перевіряючи вказані висновки відповідача і винесені на їх підставі спірні правові акти індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного:

Судом встановлено та не заперечувалось сторонами, що ППФ "Деріс" у 2009 році здійснювало фінансово-господарську діяльність. На формування показників валових доходів вплинуло провадження господарчих операцій двох видів діяльності, а саме:

- купівля та подальший продаж соняшника, олії, шроту та жмиху;

- купівля соняшнику та передача його на переробку на Пересічанський МЕЗ у 1 півріччі 2009 року та на Блаклійський олійний завод у 3 кварталі 2009 року з метою одержання та подальшої реалізації олії, шроту та жмиху.

Для аналізу господарської діяльності перевіряючими за участю бухгалтера підприємства Колодочко Ю.В. було зроблено баланс товарів ППФ "Деріс".

На перевірку від ППФ "Деріс" були надані прибуткові і видаткові накладні. Аналіз господарської діяльності та перевірка проводились по наступним напрямкам:

- перевірка правильності визначення залишків ТМЦ на 31.03.09р.;

- перевірка правильності визначення залишків ТМЦ на 30.06.09р.;

- перевірка правильності визначення залишків ТМЦ на 30.09.09р.;

- перевірка правильності визначення ВД за 1 квартал 2009 року;

- перевірка правильності визначення ВД за 1 півріччя 2009 року;

- перевірка правильності визначення ВД за 9 місяців 2009 року;

- перевірка правильності визначення ВВ за 1 квартал 2009 року;

- перевірка правильності визначення ВВ за 1 півріччя 2009 року;

- перевірка правильності визначення ВВ за 9 місяців 2009 року.

Директор ППФ "Деріс" підписала, що інших документів немає, усі документи надані на перевірку.

За даними перевірки всього за 9 місяців 2009 року було закуплено 2104, 583 т соняшнику (як товар) на суму 3422365, 69 грн. (без ПДВ) для послідуючого продажу. Всього продано 2072, 661 т соняшнику на загальну суму 3386638, 12 т (без ПДВ). Станом на 30 вересня 2009 року залишок, згідно даних бухгалтерського обліку склав 31, 922 т на 19576, 74 грн. (без ПДВ). Для встановлення цих даних суцільним методом були перераховані прибуткові та видаткові накладні.

За даними перевірки було встановлено, що за 9 місяців ППФ "Деріс" було закуплено 1146, 495 т олії (як товар) на 4840148, 07 (без ПДВ) для послідуючого продажу. Всього продано 1136, 21 т олії на суму - 5040166, 67 грн. (без ПДВ). Залишок олії на 30 вересня склав 10, 285 т на 43725, 83 грн. (без ПДВ).

За даними перевірки також було встановлено, що за 9 місяців ППФ "Деріс" було закуплено 1409, 379 т жмиху та шроту (як товар) на суму 685101, 4 грн. (без ПДВ) для послідуючого продажу. Всього продано 1649, 029 т на суму 863915, 21 грн. (без ПДВ).

За 9 місяців закуплено 2737, 849 т соняшника для переробки (як сировина) на суму 4627011, 80 грн. (без ПДВ). Весь цей соняшник було передано на переробку. 1394, 059 т було передано на Пересічанський МЕЗ та 1343, 788 т було передано на Балаклійський олійний завод.

За даними бухгалтерського обліку, з переробки було отримано 1159, 948 т олії, у тому числі 620, 738 т з Пересічанського МЕЗ та 539, 21 т з Балаклійського олійного заводу. Шроту та жмиху було отримано з переробки 802, 448 т.

Проведення перевірки відображеного показника рядка 01.1 Декларації "доходи від продажу товарів (робіт, послуг " за період з 01.01.2009 р. по 30.09.2009 р. в сумі 14 416 028 грн. здійснювалось на підставі обігово сальдових відомостей, журналів - ордерів по рахунках бухгалтерського обліку 701: "Доход від реалізації готової продукції", 702: "Доход від реалізації товарів", 703: "Доходи від реалізації робіт і послуг", 71: "Другий операційний дохід "; 361: "Розрахунки з покупцями "; 681, 681/1 - "Розрахунки за авансами, одержаними в національній та іноземній валюті", 311: "Поточні рахунки в національній валюті", 312: "Поточні рахунки в іноземній валюті", виписки по банківських рахунках, договори купівлі - продажу товарів та послуг, видаткові накладні, акти поставлених послуг.

Проведеною податковою інспекцією перевіркою ППФ "Деріс" було встановлено завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 01.1 Декларацій „доходи від продажу товарів (робіт, послуг)" у сумі -19 147 грн.

Перевіркою відображених у рядку 01.2 Декларації «приріст балансової вартості запасів» за перевірений період встановлено, що при визначенні приросту/убутку запасів ППФ «Деріс» застосовує порядок обліку запасів при їх вибутті згідно Положення (стандарту) 9 "Запаси" за методом середньозваженої вартості однорідних запасів. Запаси обліковуються на бухгалтерських рахунках: 201- «Виробничі запаси», 200 - «Інші матеріали», 281- «Товари». Виявлено, що були допущені помилки в оцінці запасів.

Так, згідно даних бухгалтерського обліку ППФ «Деріс» станом на 31.03.09 року вартість запасів складає 553 177 грн. і ця цифра співпадає з даними перевірки. Але в декларації на прибуток за 1 квартал по стр. 01.2 після коригувань відображено суму - 1 100 000 грн., що привело до завищення показника валових доходів за 1 квартал 2009 року на 546 823 грн.

Згідно даних бухгалтерського обліку, які співпали з даними перевірки, станом на 30.06.09 року залишки запасів оцінені на - 548 673 грн., а в декларації відображено 664 170 грн., тобто зайво включено до складу валових доходів в сумі- 115 497,0 грн.

Згідно даних бухгалтерського обліку станом на 30.09.09 року залишки запасів оцінені на суму - 432 074 грн. В декларації вказано 223 022 грн. Згідно даних перевірки встановлено, що на 30.09.09 року (кінець перевіряємого періоду) вартість запасів підприємства складає 754 637 грн., що призвело до заниження показника валового доходу в сумі - 531 615 грн. в порушення п. 5.9 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94-ВР від 28.12.94р.

Відповідно до п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997р. № 283/97-ВР із змінами та доповненнями, було перевірено питання щодо правильності обліку приросту (убутку) балансової вартості покупних матеріалів, сировини та комплектуючих виробів на складах у незавершеному виробництві та в залишках готової продукції, товару на складі. Інвентаризація запасів у ході перевірки не проводилась. Підприємство зберігало придбані товари на ТОВ "Степовий елеватор" виробнича дільниця Балаклея (код ЄДРПОУ - 31831599). На перевірку було надано Договір № Б 32/9 складського зберігання, приймання, сушки, очистки та відпуску зерна від 17.09.2009 року. Відповідні акти прийому - передачі та пояснення посадових осіб щодо зберігання ТМЦ на перевірку надані не були.

Перевіркою повноти визначення валових витрат за період з 25.07.2007 по З0.09.2009 ППФ «Деріс» встановлено їх завищення в сумі - 587 848,0грн.

Документи, які б надали змоги перевіряючим зробити висновок щодо правомірності їх включення до складу валових витрат, підприємством надано не було.

Таких документів представником підприємства не було надано і суду.

Відповідно до вимог ст. 189 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання можуть використовувати у господарській діяльності вільні ціни, державні фіксовані ціни та регульовані ціни - граничні рівні цін або граничні відхилення від державних фіксованих цін. Одночасно, при веденні податкового обліку право платника податків на самостійне встановлення цін і тарифів здійснюється в межах правил, які встановлені діючим законодавством.

Так п. 5.1 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (з урахуванням змін та доповнень) передбачено, що валові витрати виробництва (обігу) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які були придбані (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. При цьому, відповідно до п.1.32 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 334/94-ВР від 28.12.1997р. (із змінами та доповненнями), господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, якщо безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Тобто, у податковому обліку до витрат, які пов'язані зі здійсненням власної господарської діяльності, відносяться лише ті витрати, які платником податку використані (направлені) на отримання доходу.

Таким чином, витрати платника податку, які не направлені на одержання доходу, до складу валових витрат не відносяться.

Згідно приписів ст. 79 Господарського кодексу України, господарськими товариствами визнаються підприємства або інші суб'єкти господарювання, створені юридичними особами та/або громадянами з метою одержання прибутку. До господарських товариств належать: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства (ст. 80 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про ціни та ціноутворення" № 507 -XII від 03.12.1990 року - політика ціноутворення є складовою частиною загальної економічної і соціальної політики країни і спрямована на забезпечення:

- рівних економічних умов і стимулів для розвитку всіх форм власності, економічної самостійності підприємств, організацій і адміністративно - територіальних регіонів республіки;

- збалансованості ринку засобів виробництва товарів і послуг;

- протидії монопольним тенденціям виготовлювачів продукції, товарів і послуг;

- об'єктивних співвідношень у цінах на промислову і сільськогосподарську продукції, що забезпечує еквівалент обміну.

Оскільки ППФ «Деріс» реалізувало товар за цінами нижчими за собівартість, підприємство понесло збитки від такої господарської діяльності, що призвело в результаті до завищення валових витрат.

Таким чином, в порушення п.5.1 ст.5, пп. 11.2.1 п.11.2 ст. 11 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" ( із змінами та доповненнями), ППФ «Деріс» не відкоригувало валові витрати у 1 кварталі 2009 року на 183 895,79 грн., тобто ППФ «Деріс» було завищено суму валових витрат у 1 кварталі 2009 року на 183 895,79 грн. за рахунок реалізації товару нижче собівартості.

За даними перевірки, за 2 квартал 2009 року було реалізовано товару нижче собівартості на 2 438,24 грн. (без ПДВ). ППФ «Деріс» не відкоригувало валові витрати у 3 кварталі 2009 року на 373 371,35 грн.

Таким чином за період з 25.07.2007 по 30.09.2009 ППФ «Деріс» було задекларовано податок на прибуток у сумі 53 523 грн. Перевіркою збільшено об'єкт оподаткування на -1 100 316 грн. та донараховано податку на прибуток в сумі - 275 079 грн.

Окрім того, перевіркою було встановлено завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у поданих Деклараціях з податку на додану вартість, по рядку 10.1. у розмірі 111942,0 грн., а саме в періодах: лютий 2009 року - 14045,0 грн., березень 2009 року - 22734,0 грн., червень 2009 року - 488,0 грн., липень 2009 року -29923,0 грн., серпень 2009 року - 31254,0 грн., вересень 2009 року - 13498,0 грн. Проведеною перевіркою встановлено, що підприємством здійснювались операції з реалізації товарно-матеріальних цінностей за цінами, нижче ціни придбання.

Як вже було зазначено вище, згідно зі ст. 189 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання можуть використовувати у господарській діяльності вільні ціни, державні фіксовані ціни та регульовані ціни - граничні рівні цін або граничні відхилення від державних фіксованих цін. Одночасно при веденні податкового обліку право платника податків на самостійне встановлення цін і тарифів здійснюється в межах правил, які встановлені діючим законодавством.

Відповідно до п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальних формах, якщо безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Тобто у податковому обліку до витрат, які пов'язані зі здійсненням господарської діяльності, відносяться лише ті витрати, які платником податку використані (направлені) на одержання доходу.

Таким чином, в порушення пп. 7.4.4. п. 7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 3.04.97. № 168/97-ВР із змінами та доповненнями, підприємством зайво віднесено до складу податкового кредиту податок на додану вартість за лютий 2009 року -14045.0 грн., березень 2009 року - 22734,0 грн., червень 2009 року - 488,0 грн. липень 2009 року - 29923,0 грн., серпень 2009 року - 31254,0 грн., вересень 2009 року - 13498.0 грн. Всього за перевіряємий період в сумі 111942,0 грн.

Висновки податкової інспекції, викладені в акті перевірки, що стали підставою для прийняття оскаржених податкових повідомлень - рішень, підприємством ППФ "Деріс" у судовому засіданні належним чином не спростовані.

Частиною 3 ст.2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З положень наведеної норми процесуального закону слідує, що адміністративному суду при вирішенні адміністративного спору належить перевірити, зокрема, наявність у спірних правовідносинах правової підстави, з посиланням на яку субєктом владних повноважень було прийнято рішення чи вчинено діяння, а також обґрунтованість саме тих висновків, стосовно обставин спірних правовідносин, які покладені субєктом владних повноважень в основу спірного рішення.

Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд відмічає, що заперечуючи проти позову, відповідач за правилами ч.2 ст.71 КАС України довів юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів винесення спірного податкового повідомлення -рішення, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Розподіл судових витрат по даній адміністративній справі належить здійснити відповідно до ч.2 ст.94 КАС України.

Керуючись ст. ст. 11, 12, 51, 71, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства фірма "Деріс" до Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області про визнання податкових повідомлень-рішень недійсними - відмовити.

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. З , ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 22 жовтня 2010 року.

Суддя О.В. Панченко