Постанова № 16478226, 10.06.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

10 червня 2011 р. №2а-16499/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого судді - Ізовітової - Вакім О.В.,

при секретарі судового засідання - Шевчук А.В., Калугіній А.Ю.,

за участю: представника позивача - Дробот С.І.,

представника відповідача - Шляхти В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Глоссар-21" до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі міста Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом, в якому просив суд скасувати податкові повідомлення-рішення №0001002330/0 від 02.06.2010р., №0001002330/1 від 26.07.2010р., №0001002330/2 від 28.10.2010р., №0001002330/3 від 31.12.2010р. у повному обсязі.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що під час проведення перевірки податковим органом встановлено порушення п.5.1, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.п.8.7.1 п.8.7 ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що призвело до безпідставного включення до складу валових витрат витрати на поліпшення основних фондів, що не повязані з веденням фінансово-господарської діяльності.

Позивач стверджував, що первинні облікові документи (акти приймання виконаних робіт, кошториси на використані матеріали), які надавалися під час перевірки, свідчили про те, що вимоги законодавства щодо оформлення господарських операцій підприємство не порушувало.

В частині встановленого порушення п.п.5.3.2 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", внаслідок безпідставного включено до складу валових витрат суму нарахованих відсотків за користування позикою, отриманою для придбання та ремонту основних фондів, позивач вказав, він правомірно не відніс нараховані відсотки до первісної вартості об'єкта основних засобів, оскільки облікова політика платника не передбачала капіталізації фінансових витрат.

Також з позиції позивача є неправомірними висновки акту перевірки щодо порушення ним п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" в результаті чого завищено суму залишку відємного відшкодування що включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р.26) в сумі 314181,00 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги у повному обсязі, просила суд ухвалити рішення про задоволення позову.

Представник відповідача - ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Харкова у судовому засіданні проти позову заперечував та просив суд відмовити у задоволенні позовним вимог у повному обсязі.

В обґрунтування поданих заперечень вказав, що ТОВ "Глоссар - 21" у періоді, що перевірявся, здійснювало капітальні та поточні ремонти адміністративно-виробничих приміщень господарським способом. До перевірки позивачем не були надані накладні на внутрішнє переміщення матеріалів, наряди на роботу, змінні завдання, у кошторисах на виконання будівельних робіт, повязаних з капітальним та поточним ремонтами адміністративно-виробничої будівлі, відсутня інформація про склад виконаних робіт, не зазначено на яких етапах робіт використовувались будівельні матеріали.

Відповідач зазначає, що під час проведення перевірки не було підтверджено факт виконання ТОВ "Глоссар-21" будівельних робіт, використання позивачем придбаних будівельних матеріалів у власній господарській діяльності.

Також під час проведення перевірки було встановлено, що на порушення п.п.5.3.2 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", ТОВ "Глоссар-21" у періоді з 01.01.2007 по 31.12.2009 року безпідставно включило до складу валових витрат суму нарахованих відсотків за користування позикою, отриманою в іноземній валюті для придбання та ремонту основних фондів, всього у сумі 242708,00 грн.

З позиції податкового органу, витрати по сплаченим відсоткам за кредитами, отриманими безпосередньо на будівництво, придбання основних фондів, необхідно відносити до первісної вартості обєкта основних засобів, яка в подальшому підлягає амортизації з урахуванням вимог ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

На підставі вищевикладеного, відповідач вважає, що спірні податкові повідомлення рішення прийняті податковою інспекцією обґрунтовано та правомірно, оскільки під час проведення перевірки в діяльності позивача були встановлені порушення податкового законодавства.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши подані сторонами документи, зясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у Орджонікідзевському районі м.Харкова проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Глоссар-21", код ЄДРПОУ 33412298, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007р. по 31.12.2009р., за результатами якої складено акт перевірки №902/23-306/33412298 від 17.05.2010 року.

На підставі вказаного акту перевірки, начальником ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Харкова винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0001002330/0 від 02.06.2010р., яким ТОВ "Глоссар-21" визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств всього на загальну суму 150576,40 грн., у тому числі за основним платежем 101729,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 48 847,40 грн.

Позивач скористався правом адміністративного оскарження, передбаченим статтею 5 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-III від 21.12.2000 року, та не погодившись з винесеними рішенням, подав скарги до ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Харкова, ДПА у Харківській області та ДПА України. Рішеннями податкових органів за результатами адміністративного оскарження, скарги платника податків залишено без задоволення, а винесені податкові повідомлення-рішення залишено без змін.

На виконання приписів абз.3 пункту 5.3 "Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій", затвердженого наказом Державної податкової адміністрації №253 від 21.06.2001р., з метою доведення до платника граничних строків сплати податкових зобовязань, ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Харкова були винесені та направлені на адресу платника податкові повідомлення-рішення №0001002330/1 від 26.07.2010р., №0001002330/2 від 28.10.2010р., №0001002330/3 від 31.12.2010р.

Як вбачається із матеріалів справи, актом перевірки №902/23-306/33412298 від 17.05.2010 року встановлено, що в порушення п.5.1, пп.5.3.2 і 5.3.9 п.5.3 ст.5, пп.8.7.1 п.8.7 ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ТОВ "Глоссар-21" у перевіряємому періоді занизило податок на прибуток на загальну суму 101 729 грн. В акті перевірки зазначено, що ТОВ "Глоссар-21" було включено до складу валових витрат витрати на капітальні та поточні ремонти адміністративно-виробничих приміщень господарським способом, згідно з переліком виконаних робіт з поліпшення основних фондів (ремонт мякої покрівлі, ремонт даху, укріплення фундаменту, ремонт водопроводу, ремонт 1-го поверху, ремонт даху, капітальний ремонт четвертого поверху).

З позиції податкового органу, в порушення вказаних вимог Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", підприємством безпідставно включено до складу валових витрат витрати на поліпшення основних фондів, що не повязані з веденням фінансово-господарської діяльності.

Як встановлено під час судового засідання, вказані ремонтні роботи були проведені у нежитлових приміщеннях будівлі літ.И-4, яка розташована за адресою: м.Харків, просп. Фрунзе, номер 10, яка належить на праві власності ТОВ "Глоссар-21" на підставі договору купівлі-продажу від 31.03.2005 року.

Відповідно до відомостей відображених в акті перевірки, згідно з штатним розкладом ТОВ "Глоссар-21" загальна кількість фахівців складає: у 2007 році 7 осіб (з них 2 за сумісництвом), у 2008 році 6 осіб ( з них 1 за сумісництвом), в 2009 році 7 осіб (з них 1 за сумісництвом, 1 працівник інженер з ремонту, який прийнятий на посаду згідно з наказом від 01.04.2009 року №01-К і до посадових обовязків якого входило проведення ремонтів). Суд вважає, що наявність вказаної кількості працюючих працівників на підприємстві (серед яких був фахівець будівельної професії - інженер з ремонту), є достатньою для проведення капітальних та поточних ремонтів адміністративно-виробничих приміщень господарським способом на ТОВ "Глоссар-21".

Згідно положень пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994р. (у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Пунктом 5.2.1 статті 5 вказаного Закону встановлено, що до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 названого Закону визначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Статтею 9 Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, що повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 2.4 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995р., зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704, визначено, що первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Суд зазначає, що при проведенні ремонтів з поліпшення основних засобів (фондів) господарським способом підприємствам необхідно складати відповідні первинні документи, якими зокрема можуть бути: накладні на внутрішнє переміщення матеріалів, наряди на роботу, змінні завдання, відомості розрахунку амортизації, акти приймання-передачі відремонтованих, реконструйованих модернізованих обєктів (форма №ОЗ-2).

Відповідно до наказу Мінстату "Про затвердження типових форм первинного обліку" №352 від 29.12.1995р., форма (акт приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів (форма NОЗ-2)) застосовується для оформлення приймання-здачі основних засобів із ремонту, реконструкції та модернізації.

Акт, підписаний працівником цеху (відділу), що уповноважений на приймання основних засобів, та представником цеху (підприємства), який виконував ремонт, реконструкцію та модернізацію, здають до бухгалтерії підприємства (організації). Акт підписується головним бухгалтером та затверджується керівником підприємства, організації чи особами, на те уповноваженими. До технічного паспорта відповідного об'єкта основних засобів повинні бути внесені необхідні зміни до характеристики об'єкта, пов'язані із капітальним ремонтом, реконструкцією та модернізацією.

На підтвердження факту реальності виконання вказаних ремонтних робіт позивачем надано до суду накладні на внутрішнє переміщення ТМЦ, затверджені кошториси на виконання будівельних робіт, акти приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих обєктів (форма №ОЗ 2), а також видаткові та податкові накладні, які підтверджують придбання позивачем будівельних матеріалів на проведення вказаних робіт.

Суд зазначає, що вищезазначені документи, які були оформлені за результатами господарських операцій з проведення ремонтних робіт, відповідають вимогам ст.9 Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та п.2.4 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", містять всі обов'язкові реквізити, що передбачені для оформлення первинних документів: назву послуг, їх вартісне вираження, одиницю виміру, місце та дату складання, посади та підписи уповноважених осіб.

Як вбачається із Додатку 4 до акту №902/23-306/33412298 від 17.05.2010р. (Узагальнений перелік документів, які було використано при проведенні перевірки ТОВ "Глоссар-21"), при проведенні перевірки правомірності визначення валових витрат суцільним порядком перевірено первинні документи: акти виконаних робіт, послуг, прибуткові накладні, видаткові накладні, виписки банку, інші документи.

Враховуючи наведене, посилання відповідача на факт ненадання позивачем певних документів є необґрунтованим, оскільки як підтверджено в ході розгляду справи, всі наявні у ТОВ "Глоссар-21" первинні документи повязані із проведенням ремонту основних фондів, були надані перевіряючим під час проведення перевірки.

На підтвердження факту використання ТОВ "Глоссар-21" у межах господарської діяльності нежитлових приміщень, які розташовані за адресою: м.Харків, просп. Фрунзе, номер 10, позивачем до суду надано договори оренди №02-А від 03.01.2007р., №03-А від 03.01.2008р., №05-А від 05.01.2009р. та складені на їх підставі документи, з яких вбачається, що вказані приміщення були передані в оренду підприємству ТОВ "НВО "Вертікаль".

Як вбачається із п.3.1.1 акту перевірки №902/23-306/33412298 від 17.05.2010р., перевіркою відображених у рядку 01.1 Декларацій "доходи від продажу товарів (робіт, послуг)" показників за період з 01.01.2007 по 31.12.2009 року у загальній сумі 10 706 118,00 грн. встановлено, що на формування цих показників мало вплив здійснення операцій зі здавання в оренду власний офісних та виробничих приміщень.

Таким чином, проведення ремонтних робіт у нежитлових приміщеннях, які належали ТОВ "Глоссар-21" на праві власності, було здійснено позивачем з метою отримання доходів від подальшої здачі вказаних об'єктів нерухомості в оренду, та отримання в майбутньому від даних операцій доходів, що свідчить про пов'язаність понесених платником податків витрат із його господарською діяльністю.

Суд також вважає неправомірними висновки акту перевірки в частині щодо не прийняття до складу валових витрат сплачених позивачем сум за отримання нового технічного паспорту на адміністративно-виробничу будівлю на суму 22038,60 грн. Фактичне понесення позивачем вказаних витрати підтверджується договором №1290042 від 02.03.2009р., актом виконаних робіт від 16.03.2009р. та платіжним дорученням №40 від 05.03.2009р.

Таким чином, відповідно до наданих позивачем доказів, суд приходить до висновку, що понесені ТОВ "Глоссар-21" витрати на поліпшення основних фондів та витрати на отримання нового технічного паспорту на адміністративно-виробничу будівлю, мали реальний характер, вони є підтвердженими документально та повязаними з господарською діяльністю позивача, у звязку з чим у відповідача не було підстав для неприйняття до заліку вказаних витрат у податковому обліку.

Також судом встановлено, що між ТОВ "Глоссар-21" (позикоотримувач) та Farington Timber L.C. (позикодавець) було укладено угоду від 04.04.2005 року про надання позики, згідно з якою позикодавець надає позикоотримувачу позику в сумі 1000000 євро для придбання основних засобів та проведення поточного і капітального ремонтів. Позикоотримувач щоквартально в безготівковій формі сплачує відсотки у розмірі 1,5 % на рік, строк надання позики 12 календарних місяців з моменту списання коштів з банківського рахунку позикодавця, термін дії угоди подовжено до 21.12.2010 року. На виконання умов угоди позикодавцем перераховано позикоотримувачу кошти на загальну суму 662490 євро (еквівалент 4195 125,40 грн.). Отримані кошти були витрачені: у 2005 році 1970300 грн. на покупку будівлі за адресою: м.Харків, вулиця Фрунзе, 10 (акт приймання-передачі від 26.04.2005 року); у 2005 році та 1 кварталі 2006 року 2 224 825,40 грн. на поточний і капітальний ремонти, модернізацію придбаної будівлі.

ТОВ "Глоссар-21" до складу валових витрат було включено суму нарахованих відсотків за користування позикою, отриманою для придбання та ремонту основних фондів. Перевіркою зроблено висновок, що в порушення пп.5.3.2 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ТОВ "Глоссар-21" завищено валові витрати на загальну суму 242 708,00 грн., у тому числі за 4 квартал 2007 року на 66437 грн., за 4 квартал 2008 року на 76089 грн., за 1 квартал 2009 року на 22793 грн., за 2 квартал 2009 року на 32077 грн., за З квартал 2009 року на 19053 грн., за 4 квартал 2009 на 26259 грн.

Вирішуючи спір по суті суд зазначає, що статтею 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено загальний порядок формування складу валових витрат платника податку, які враховуються ним у зменшення валових доходів. Особливості визначення складу витрат платника податку у разі сплати процентів за борговими зобов'язаннями встановлено пунктом 5.5 ст. 5 вказаного Закону.

Зокрема, відповідно до пп.5.5.1 п.5.5 ст.5 Закону до складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку.

При цьому, якщо платник податку отримує кредит з метою придбання, виготовлення, реконструкції, модернізації, ремонту та іншого поліпшення основних фондів, які підлягають амортизації згідно зі ст.8 Закону, то мають місце дві окремі господарські операції, а саме: перша - отримання кредиту, а друга - придбання або ремонт основних фондів за рахунок залучених коштів.

Відповідно до п.7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 N 92, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.05.2000 за N 288/4509, придбані (створені) основні засоби зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю. Одиницею обліку основних засобів є об'єкт основних засобів.

При цьому, фінансові витрати не включаються до первісної вартості основних засобів, придбаних (створених) повністю або частково за рахунок запозичень (за винятком фінансових витрат, які включаються до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положення (стандарту) бухгалтерського обліку 31 "Фінансові витрати").

Фінансові витрати - це витрати на проценти та інші витрати підприємства, пов'язані із запозиченнями.

Відповідно до Загальних положень Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 31 "Фінансові витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.04.2006 N 415, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.05.2006 за N 610/12484, собівартість кваліфікаційного активу - це витрати на придбання, будівництво, створення, виготовлення, виробництво, вирощування і доведення кваліфікаційного активу до стану, у якому він придатний для використання із запланованою метою або продажу.

Суд зазначає, що у випадку, якщо облікова політика підприємства передбачає капіталізацію фінансових витрат, пов'язаних із створенням (ремонтом) основних фондів, то виплата процентів за борговими зобов'язаннями, які фактично здійснені на дату створення таких основних фондів включається до їх балансової вартості. У інших випадках, виплата процентів за кредитами, які пов'язані зі створенням (ремонтом) основних фондів відображається в складі валових витрат на підставі пп. 5.5.1 п. 5.5 ст. 5 Закону.

Тобто, якщо облікова політика підприємства не передбачає капіталізацію фінансових витрат, пов'язаних зі створенням кваліфікаційного активу, то фінансові витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були нараховані.

Аналогічну позицію було викладено в листах ДПА України №7858/7/15-1117 від 15.05.2002 року та №22025/7/15-0217 від 10.11.2008 року.

Як вбачається із наказів ТОВ "Глоссар-21" №1 від 02.01.2008р. та №2 від 02.01.2009р., обліковою політикою платника не передбачено капіталізацію фінансових витрат, у зв'язку з чим позивачем правомірно відображено сплачені суми за виплату процентів за кредитом в складі валових витрат на підставі пп.5.5.1 п.5.5 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Таким чином, висновки акту перевірки №902/23-306/33412298 від 17.05.2010р. в частині порушення ТОВ "Глоссар-21" вимог п.5.1, пп.5.3.2 і 5.3.9 п.5.3 ст.5, пп.8.7.1 п.8.7 ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" є необґрунтованими та безпідставними, у звязку з чим винесені ДПІ у Орджонікідзевському районі міста Харкова податкові повідомлення рішення №0001002330/0 від 02.06.2010р., №0001002330/1 від 26.07.2010р., №0001002330/2 від 28.10.2010р., №0001002330/3 від 31.12.2010р. є протиправними та підлягають скасуванню у судовому порядку.

Щодо порушення ТОВ "Глоссар-21" положень п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.1 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.п.15.3.1 п.15.3 ст.15 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (із змінами та доповненнями), в результаті чого завищено залишок суми відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р.26), за грудень 2009 року в сумі 314181,0 грн., судом встановлено, що ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Харкова за результатами зазначеного порушення податкове повідомлення-рішення не приймалось.

Враховуючи той факт, що під час розгляду суд дійшов висновку про пов'язаність понесених витрат на поліпшення основних фондів із господарською діяльністю платника податків, а тому позивачем правомірно віднесено до складу податкового кредиту сплачені суми за придбані будівельні матеріали, у зв'язку з чим викладені в акті перевірки відомості про порушення позивачем вимог п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997р. є необґрунтованими.

В частині завищення підприємством ТОВ "Глоссар 21" залишку суми відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р.26) за грудень 2009 року в сумі 314181 грн., суд зазначає, що дане порушення є пов'язаними із встановленими актом перевірки №3141/07-004/33412298 від 29.12.2010р. обставинами, на підставі якого ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Харкова винесено податкове повідомлення-рішення №0000080700 від 20.01.2011р.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22.02.2011 року по справі №2а-2877/11/2070, залишено без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.05.2011р., адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Глоссар-21" до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі міста Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення задоволено, скасовано податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі міста Харкова від 20 січня 2011 року № 0000080700 у повному обсязі.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає що викладені в акті перевірки №902/23-306/33412298 від 17.05.2010р. висновки про порушення позивачем вимог п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.1 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" є необґрунтованими та неправомірними.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.

Згідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8-14, 71, 86, 94, 159, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Глоссар-21" до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі міста Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі міста Харкова №0001002330/0 від 02.06.2010р., №0001002330/1 від 26.07.2010р., №0001002330/2 від 28.10.2010р., №0001002330/3 від 31.12.2010р. у повному обсязі.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Глоссар-21" (код ЄДРПОУ 33412298, юридична адреса: м.Харків, просп. Фрунзе, 10) витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,40 грн. (три гривні 40 копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 17.06.2011 року.

Суддя Ізовітова-Вакім О.В.