Постанова № 16478165, 21.06.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

21 червня 2011 р. № 2-а- 5130/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Панова М.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Бурхан А.С.,

представників сторін:

позивача - Тимофеєвоі Л.А.,

відповідача - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Бріг" до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Харкова про скасування рішення ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Харкова, в якому просив суд скасувати рішення УПФУ в Ленінському районі м. Харкова про застосування фінансових санкцій та нарахування пені від 12 квітня 2011 року № 814 -826.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги в повному обсязі та просила їх задовольнити.

Представник відповідача який належним чином повідомлений, відповідно в судове засідання не прибув, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Суд вважає можливим розгляд справи за відсутності відповідача на підставі наявних у ній доказів, відповідно до ст. 128 КАСУ.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

ПП «Бриг» зареєстроване Виконавчим комітетом Харківської міської ради 20.05.1998р., номер запису в ЄДР 1480120000040591, свідоцтво серії А01 № 086523, змінено 22.05.2008р. Державна реєстрація ПП "Бріг" проведена за адресою: 61012, м.Харків, вул. Ярославська, буд.13\18. Взято на облік в УПФУ в Ленінському районі м. Харкова 22.05.1998р. за № 3495.

Позивачем отримано рішення УПФУ в Ленінському районі м. Харкова № 814-826 від 12.04.2011 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату та несвоєчасну сплату страхових внесків на суму 2256.79 грн.

Як вбачається з платіжних доручень, наданих позивачем, він сумлінно здійснював платежі за страховими внесками у вказані в рішеннях про застосування фінансових санкцій та нарахування пені періоди зі свого розрахункового рахунку № 260000957 в ХФ КБ «Синтез», ЄДРПОУ 22726625, МФО 350578, але банк у звязку із скрутним фінансовим становищем свої зобовязання по перерахуванню грошових коштів не виконав. На даний час банківську ліцензію ПАО «Синтез» відізвано, с 9.06.2010р. призначено тимчасову адміністрацію, з 03.11.2010р. введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та розпочато процедуру ліквідації.

Відповідно до ст. 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунку банк зобовязується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володарю рахунку) грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Згідно з ч. 3 ст. 1068 Цивільного кодексу України встановлено обовязок банку за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку.

Згідно з п.8.2 статті 8 Закону України “Про платіжні системи та переказ грошей в Україні” банк зобовязаний виконати доручення клієнта, яке міститься в документі на переказ готівки, протягом операційного часу в день надходження цього документа до банку.

Тобто, слід зауважити, що перерахування та зарахування коштів згідно платіжних доручень наданих позивачем, які підтверджують факт сплати ним страхових внесків мало відбутися в день їх надходження до банку або не пізніше наступного робочого дня з відповідною відміткою на платіжному дорученні: одержано банком, дата, підпис та проведено банком, дата і підпис.

Відповідно до п. 1 ч. 10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9.07.2003р. № 1058-IV, виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до банків такі фінансові санкції: 1) за несвоєчасне перерахування або несвоєчасне зарахування на банківські рахунки органів Пенсійного фонду та Накопичувального фонду сум страхових внесків, фінансових санкцій, зазначених у частині дев'ятій цієї статті, сум інвестиційного доходу, одержаного від інвестування коштів Накопичувального фонду, за несвоєчасне перерахування за платіжними документами виконавчих органів Пенсійного фонду та несвоєчасне зарахування на банківські рахунки сум коштів Пенсійного фонду та Накопичувального фонду, які використовуються на цілі, передбачені цим Законом, нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка зазначених сум, розрахована за кожний день прострочення їх перерахування (зарахування) та накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не зарахованих (неперерахованих) сум; 2) за порушення вимог, передбачених частиною дванадцятою статті 20 цього Закону, накладається штраф у розмірі суми страхових внесків, яка підлягає сплаті страхувальником.

Виходячи з вищевикладеного, фінансові санкції та пеня повинні були бути застосовані до ХФ АБ «Синтез», а не до позивача ПП «Бріг».

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що позивач виконав всі від нього залежні дії щодо повної та своєчасної сплати страхових внесків, та не може нести відповідальності за невиконання своїх обовязків ХФ КБ «Синтез».

Як встановлено приписами ст. 19 Конституції України відповідач - суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8)пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь - якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіркою виконання цих вимог норми процесуального закону з боку відповідача, дотримання вимог щодо обґрунтованості висновків, стосовно обставин спірних правовідносин, які покладені субєктом владних повноважень в основу оскаржуваних рішень встановлено не виконання відповідачем п.п. 1, 3-6, 9 зазначеної норми.

Згідно вимог ст.8 КАСУ, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави та ст. 9 КАСУ, де передбачено, що суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обовязковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, таким є Конституція України, що відповідає принципу верховенства права, який закріплений в ст.8 Конституції України та ст.22 Конституції України, де передбачено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

При зазначених обставинах, вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного,керуючись ст.ст. 9, 11, 71, 94,128,159, 160163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Бріг" до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Харкова про скасування рішення - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати рішення УПФУ в Ленінському районі м.Харкова про застосування фінансових санкцій та нарахування пені від 12 квітня 2011 року № 814 -826.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня його проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАСУ, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 23 червня 2011 року.

Суддя Панов М.М.