Постанова № 16478107, 15.06.2011, Харківський окружний адміністративний суд

справа № 2а- 6159/11/2070

Україна

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2011 р. м. Харків

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сліденко А.В.,

за участі

секретаря судового засідання - Підгорного М.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова до Товариства з обмеженою відповідальністю "Слао" про стягнення заборгованості,-

встановив:

Позивач, Державна податкова інспекція у Київському районі м. Харкова звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому (з урахуванням заяви про залишення позову без розгляду в частині вимог про стягнення пені в розмірі 13,29грн.) просив стягнути з відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Слао" заборгованість у розмірі 137.600,72 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач указав, що платник податків має заборгованість перед Державним бюджетом України з податку на додану вартість у розмірі 137.614,01грн., яка складається із заборгованості по оплаті податкового повідомлення - рішення №0000471800/0 від 07.06.2010р. за платежем податок на додану вартість у розмірі 137.596,50 грн. (основний платіж - 91.731,00грн., штраф - 45.865,50 грн.) та по оплаті податкового повідомлення - рішення № 0000091503 від 18.01.2011р. про застосування штрафу у розмірі 170,00 грн. Вказані рішення є діючими, проте відповідач, ТОВ "Слао" владних приписів цих правових актів індивідуальної дії в частині проведення платежів не виконав. Посилаючись на вказані обставини, позивач просив суд позов задовольнити та здійснити розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Слао" заперечень проти позову не подав, свого уповноваженого представника до суду не направив, про причини неявки суд не сповістив, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, в порядку ч.3 ст.33 КАС України.

Оскільки судом зібрані докази, що в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, визначене ч.1 ст.2 КАС України завдання адміністративного судочинства залишається незмінним при розгляді будь-якої адміністративної справи, в тому числі і справи за позовом суб'єкта владних повноважень і дотримання вказаного завдання є обов'язковим в силу приписів ч.2 ст.19 Конституції України, то з огляду на приписи ст.41, ч.4 ст.122, ч.6 ст.128 КАС України суд доходить висновку, що справа має бути розглянута та вирішена на підставі наявних в ній доказів в порядку письмового провадження.

Суд, вивчивши доводи позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Слао" пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, на обліку як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) знаходиться в Державній податковій інспекції у Київському районі м. Харкова.

Державна податкова інспекція у Київському районі м. Харкова в силу норм Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та за наведеними у ст. 3 КАС України ознаками є суб'єктом владних повноважень, звернулась до суду з позовом про стягнення заборгованості перед бюджетом, що передбачено п.11 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", а тому спір по даній справі підлягає вирішенню в порядку КАС України.

При вирішенні даного спору суд бере до уваги приписи ч.1 ст.2 КАС України, відповідно до якої завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Оскільки норми КАС України не встановлюють виключення з наведеного правила, то суд вважає, що дане правило підлягає застосуванню в тому числі і при розв'язанні спорів за зверненнями суб'єкта владних повноважень.

Як слідує з матеріалів справи, 26.05.2010р. позивачем за реєстраційним номером 2787/18-010/32218060 було складено акт планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Слао" (ідентифікаційний код - 32218060) з питань підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ПП ФГ "Антей-Приват" (ідентифікаційний код - 34390820) за період 01.03.2008р.-31.03.2008р.

Відповідно до висновків вказаного акту в діяльності відповідача податковим органом виявлено порушення вимог пп. 7.4.1 п.п7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", яке полягало у завищенні податкового кредиту з ПДВ на суму 91.731,00грн.

З посиланням на акт від 26.05.2010р. № 2787/18-010/32218060 ДПІ Київському районі м. Харкова було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000471800/0 від 07.06.2010р. про визначення відповідачу, ТОВ "Слао" заборгованості за платежем податок на додану вартість у розмірі 137.596,50 грн. ( за основним платежем 91.731,00 грн., штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 45.865,50 грн.).

Оглянувши назване податкове повідомлення - рішення, суд відзначає, що за змістом, формою та підставами винесення, оглянуте рішення узгоджуються з компетенцією органів державної податкової служби України, яка встановлена п.11 ст.11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" і ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", а за способом реалізації наданих податковим органам владних повноважень узгоджується з порядком, який визначений Інструкцією про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби (затверджено наказом ДПА України від 17.03.2001р. №110, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23.03.2001р. за №268/5459; далі за текстом Інструкція) та Порядком направлення органами податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій (затверджено наказом ДПА України від 21.06.2001р. №253, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06.07.2001р. за №567/5758; далі за текстом - Порядок).

Доказів виконання обов'язку по оплаті названого рішення в повному обсязі або доказів відсутності такого обов'язку відповідач до суду не подав. Доказів невідповідності закону податкових повідомлень-рішень №0000471800/0 від 07.06.2010р., № 0000091503 від 18.01.2011р. судом з матеріалів справи не виявлено.

Суд відмічає, що податкове повідомлення-рішення від №0000471800/0 від 07.06.2010р. було винесено позивачем з посиланням на норми Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Відповідно до абз.3 п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

За визначенням п. 1.20 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" апеляційне узгодження - узгодження податкового зобов'язання у порядку і строки, які визначені цим Законом за процедурами адміністративного або судового оскарження.

В матеріалах справи відсутні докази здійснення відповідачем передбаченої п.п.5.2.2 п.5.2 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" процедури адміністративного оскарження рішення податкових органів щодо податкового повідомлення рішення №0000471800/0 від 07.06.2010р., а також його оскарження до суду. Судом самостійно при виконанні вимог ст. 11 КАС України не виявлено ознак існування таких доказів.

Наявність заборгованості по оплаті вказаного податкового повідомлення - рішення підтверджена роздруківкою картки особового рахунку, яка в розумінні ст.70 КАС України та Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України (затверджено наказом ДПА України від 18.07.2005р. №276, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.08.2005р. за №843/11123) є належним та допустимим доказом існування невиконаного грошового зобовязання перед Державним бюджетом України.

Крім того, суд відмічає, що до заявленої суб'єктом владних повноважень до стягнення суми заборгованості структурно входить заборгованість по оплаті податкового повідомлення-рішення №0000091503 від 18.01.2011р., котре було винесено позивачем з посиланням на п.п.54.3.1 п.54.3 ст.54 і п.120.1 ст.120 Податкового кодексу України, а також на акт від 07.12.2010р. №7159/15-208/32218060, в якому відображений факт неподачі податкової декларації з ПДВ за вересень 2010р.

Вирішуючи спір, суд бере до уваги, що відповідно до пп.54.3.1 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобовязаний самостійно визначити суму грошових зобовязань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток або відємного значення суми податку на додану вартість платника податків, у разі якщо платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію.

В силу п.120.1 ст.120 Податкового кодексу України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобовязаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків) тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170,00грн. за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

За матеріалами справи у відповідача існує обовязок по оплаті податкового повідомленнярішення № 0000091503 від 18.01.2011р. про нарахування штрафу в розмірі 170,00 грн.

Визначені ст.57 Податкового кодексу України та ст.5 Закону України «Про порядок погашення податкових зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»строки оплати грошових зобовязань у спірних правовідносинах скінчились.

Фактичних даних, які б засвідчували, що відповідач виконав обовязок по оплаті грошового зобовязання чи погасив податковий борг в інший спосіб або не має обовязку виконувати обовязок по оплаті грошового зобовязання внаслідок втрати податковим повідомленнямрішенням юридичної дії у зв'язку із скасуванням в процедурі позасудового або судового оскарження рішень контролюючих органів чи внаслідок дефекту у формі та змісті документальної підстави виникнення такого обов'язку, матеріали справи не містять.

Таких доказів судом самостійно при виконанні вимог ст.11 КАС України в частині офіційного зясування всіх обставин по справі не виявлено.

Матеріали справи містять також фактичні дані про направлення позивачем на адресу платника податків першої податкової вимоги № 1/556 від 21 червня 2010р. та другої податкової вимоги № 2/895 від 05 серпня 2010р. на суму 137.431,72 грн.

Доказів оскарження перелічених податкових вимог у порядку, передбаченому законодавством України, суду не надано, а судом самостійно при виконанні приписів ст.11 КАС України не встановлено.

Доказів оплати в повному обсязі чи погашення в інший спосіб спірної суми заборгованості сторонами до матеріалів справи не надано, а судом при виконанні вимог ст. 11 КАС України не виявлено. Наявність заборгованості в сумі 137.600,72 грн. підтверджена приєднаною до справи карткою особового рахунку відповідача.

Дослідивши зібрані по справі докази за правилами ст.86 КАС України, суд доходить висновку, що вимога позивача про стягнення спірної суми заборгованості підлягає задоволенню, бо доведена матеріалами справи, адже обумовлені ст.ст.37 38 Податкового кодексу України підстави припинення податкового обов”язку у спірних правовідносинах відсутні.

Додатково суд відзначає, що оскільки правовідносини з приводу оплати спірної суми заборгованості частково склались до 01.01.2011р., то суд не знаходить правових підстав для застосування при вирішенні спору норм Податкового кодексу України стосовно повноважень податкових органів на заявлення вимог до суду, позаяк приписи означеного акту законодавства не містять положень, в силу яких органи державної податкової служби України повинні стягувати заборгованість, яка виникла до 01.01.2011р., виключно за правилами цього кодексу. При вирішенні спору суд зважає, що відповідно до положень Податкового кодексу України податкові органи не наділені правом на заявлення в судовому порядку вимог про стягнення заборгованості платників податків перед бюджетом. Однак, разом з цим таке право наявне у податкових органів згідно з п.11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», де указано, що державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції виконують таку функцію як подача до судів позовів до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна. Наявність у особи, в тому числі і у субєкта владних повноважень, наданого законом права на звернення до суду з певною вимогою з огляду на приписи ст.124 Конституції України зумовлює виникнення у суду повноваження на вирішення такої вимоги по суті. За таких обставин, слід дійти висновку, що органи державної податкової служби України повноважні на власний розсуд обирати напрямок реалізації владних управлінських функцій у правовідносинах щодо погашення заборгованості платників податків перед бюджетом або у спосіб, що визначений п.11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», або у способи, що визначені Податковим кодексом України.

Стосовно вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по пені в сумі 13,29 грн., суд зазначає наступне.

До суду надійшла заява позивача про залишення без розгляду позовної заяви в частині стягнення заборгованості по пені в сумі 13,29 грн.

Відповідно до п.5 ч.1 ст. 155 КАС України суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо надійшло клопотання позивача про відкликання позовної заяви.

З огляду на викладене позов в частині вимоги про стягнення пені в сумі 13,29 грн. слід залишити без розгляду.

Керуючись ст.ст.8 і 19 Конституції України, ст.ст.7-11, 155, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Адміністративний позов Державна податкова інспекція у Київському районі м. Харкова до Товариство з обмеженою відповідальністю "Слао" про стягнення заборгованості задовольнити в частині стягнення заборгованості в сумі 137.600,72коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Слао" (ідентифікаційний код - 32218060; місцезнаходження - 61024, м. Харків, вул. Студентська,20) на користь Державного бюджету України ( одержувач код. 24134573, р/р 31117029700004, МФО 851011, банк ГУДКУ в ХОМФО) заборгованість в сумі 137.600 (сто тридцять сім тисяч шістсот) грн. 72 коп.

Адміністративний позов ДПІ у Київському районі міста Харкова до Товариства з обмеженою відповідальністю "Слао" про стягнення заборгованості - залишити без розгляду в частині вимог про стягнення заборгованості по пені в сумі 13,29 грн.

Постанова набирає законної сили згідно з ст..254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст..186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч.3 ст.160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя Сліденко А.В.