Постанова № 16478060, 23.05.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

23 травня 2011 р. № 2-а- 3663/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бартош Н.С.,

при секретарі Островській М.О.,

за участю представників: позивача Сімакова С.Г., Шевцової Д.С., відповідача Волосник Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Електроінжинірінг»до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі міста Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ТОВ «Електроінжинірінг» звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі міста Харкова (надалі за текстом - відповідач), в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення № 000831702/0 від 02.11.2010р., № 000831702/1 від 08.12.2010р., № 000831702/2 від 08.02.2011р. про визначення податкового зобов'язання ТОВ «Електроінжинірінг» з податку з доходів фізичних осіб у сумі 5400,00 грн. за основним платежем та 10800,00 грн. штрафними (фінансовими санкціями).

В обґрунтування заявлених вимог позивач указав, що не згоден з висновками акту від 20.10.2010р. №4735/23-212/35588486, викладених в даному акті порушень не вчиняв, податок на доходи фізичних осіб обчислював правильно.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги і доводи заявленого позову, просив суд прийняти рішення про задоволення позову та скасування оскаржуваного повідомлення-рішення.

Представник відповідача у судове засідання прибув, проти позову заперечував та зазначив, що ТОВ «Електроінжинірінг» порушило вимоги п.п. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" № 889 від 22.05.2003 року а саме: підприємством не було утримано та перераховано зазначений податок з доходів, одержаних громадянином ОСОБА_4 у сумі 18000,00грн. та з доходів, одержаних громадянином ОСОБА_5 у сумі 18000,00грн.

В акті перевірки зазначено, що позивач не утримав та не перерахував до бюджету податок з доходів фізичних осіб (як зазначено в повідомленнях-рішеннях - прибутковий податок з робітників і службовців) у сумі 5400,00 грн. з доходів, одержаних громадянином ОСОБА_4 у сумі 18000,00грн. та з доходів, одержаних громадянином ОСОБА_5 у сумі 18000,00грн., чим порушив п.п. 8.1.1. п. 8.1. ст. 8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб"

Заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши матеріали справи, суд доходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та необхідність їх задоволення у повному обсязі, керуючись при цьому наступним.

Згідно пунктів 1.2, 1.3 ст. 1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", у цьому Законі терміни "дохід" та "дохід з джерелом його походження з України" вживаються у такому значенні: дохід - сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами; дохід з джерелом його походження з України -будь-який дохід одержаний платником податку або нарахований на його користь від здійснення будь-яких видів діяльності на території України, у тому числі, але не виключно, у вигляді доходів у вигляді інвестиційного прибутку від здійснення операцій з цінними паперами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах.

Інші терміни використовуються у значеннях, визначених законами з питань оподаткування або іншими законами, що не суперечать таким законам та цьому Закону у частині визначення термінів (п. 1.21 ст. 1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб").

За змістом п. 3.1 ст. 3 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний оподатковуваний дохід; чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального річного оподатковуваного доходу на суму податкового кредиту такого звітного року; доходи з джерелом їх походження з України, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті; іноземні доходи.

У відповідності з п.п. 4.2.13 п. 4.2 ст. 4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", до складу загального місячного оподатковуваного доходу включається інвестиційний прибуток від здійснення платником податку операцій з цінними паперами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери формах, крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 4.3.3 та 4.3.17 цієї статті.

Особливості оподаткування інвестиційного прибутку, визначені в п. 9.6 ст. 9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб".

Згідно п.п. 9.6.2 п. 9.6 ст. 9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що розраховується виходячи з суми витрат, понесених у зв'язку з придбанням такого активу, з урахуванням норм підпункту 9.6.4 п. 9.6 ст. 9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб".

До продажу інвестиційного активу прирівнюються також операції з: обміну інвестиційного активу на інший інвестиційний актив; зворотного викупу корпоративного права його емітентом, яке належало платнику податку; повернення платнику податку коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним до статутного фонду емітента корпоративних прав, внаслідок виходу такого платника податку з числа засновників (учасників) такого емітента чи ліквідації такого емітента.

Придбанням інвестиційного активу вважаються також операції з внесення платником податку коштів або майна до статутного фонду юридичної особи-резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права.

Підпунктом 9.6.6 п. 9.6 ст. 9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", що до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного року.

Загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами визначається як сума інвестиційних прибутків, отриманих платником податку протягом звітного року, зменшена на суму інвестиційних збитків, понесених платником податку протягом такого року.

Відповідно до п.п. 9.6.7 "а" п. 9.6 ст. 9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" під терміном "інвестиційний актив" розуміється, зокрема, пакет цінних паперів чи корпоративні права, виражені в інших ніж цінні папери, формах, випущені одним емітентом.

Таким чином, фізичні особи, передавши до статутного фонду ТОВ «Електроінжинірінг» майно в обмін на емітовані ним корпоративні права, здійснили операцію по придбанню інвестиційного активу.

Крім того, відповідно до п.п. 9.6.1 п. 9.6 ст. 9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", облік фінансових результатів операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат.

Відповідно до п.п. 8.4.11 п. 8.4 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", до продажу основних фондів та нематеріальних активів прирівнюються операції з внесення таких основних фондів та нематеріальних активів до статутного фонду іншої особи; до придбання основних фондів та нематеріальних активів прирівнюються операції з включення таких основних фондів та нематеріальних активів до складу статутного фонду такої іншої особи, із подальшим включенням основних фондів до відповідних груп.

Згідно п.п. 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", під терміном "основні фонди" слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

Внесення до статутного фонду позивача майна фізичних осіб не є їх основними фондами в розумінні п.п. 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", оскільки вони не відносяться до суб'єктів господарювання і не використовували його у своїй господарській діяльності.

Тому положення п.п. 8.4.11 п. 8.4 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не підлягають застосуванню у спірних правовідносинах.

В пункті 8.4.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" зазначено, що його положення використовуються виключно для цілей цього пункту, тому цей пункт не може бути застосований для обчислення інших податків, в тому числі податку з доходів фізичних осіб.

За змістом ст. 715 Цивільного кодексу України, за договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов'язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар. Кожна із сторін договору міни є продавцем того товару, який він передає в обмін, і покупцем товару, який він одержує взамін.

Визначення бартеру (товарного обміну) наведено і у п. 1.19 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" - це господарська операція, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у будь-якій формі, іншій, ніж грошова, включаючи будь-які види заліку та погашення взаємної заборгованості, в результаті яких не передбачається зарахування коштів на рахунки продавця для компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг).

Отже, в межах бартерних операцій здійснюється обмін товару на товар, однак корпоративні права є не товаром, а інвестиційним активом, тому вклад (внесок) фізичної особи у вигляді майна (що знаходиться у власності такої особи) до статутного фонду юридичної особи - резидента є придбанням такою фізичною особою права власності на частку (пай) у статутному фонді такої юридичної особи, тобто є витратами, понесеними у зв'язку із придбанням інвестиційного активу, і не є доходом згідно з нормами пункту 1.2 статті 1 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та не відноситься до операцій з купівлі-продажу майна відповідно до норм статей 11 та 12 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Неправомірність донарахування податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 5400грн., призводить до неправомірного застосування ДПІ до позивача штрафних санкцій у сумі 10800грн.

В звязку із встановленими обставинами справи суд зазначає, що будь-яке рішення чи дії субєкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні обєктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до п. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіривши оскаржувані в даній справі податкові повідомлення рішення відповідно до вимог зазначених норм, судом встановлено, що їх прийнято при невірному застосуванні норм чинного законодавства та без врахування всіх дійсних обставин справи, що є достатньою підставою для їх скасування.

Згідно з ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 8-14, 71, 94, 159, 160-164, 167, 186 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Електроінжинірінг» до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення № 000831702/0 від 02.11.2010р. про визначення податкового зобов'язання ТОВ «Електроінжинірінг» з податку з доходів фізичних осіб (прибутковий податок з робітників і службовців) у сумі 5400,00 грн. за основним платежем та 10800,00 грн. штрафними (фінансовими санкціями).

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Електроінжинірінг», державне мито у розмірі 3,40 грн.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, встановлених законом, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 24 травня 2011 року.

СуддяБартош Н.С.