Постанова № 16477830, 23.06.2011, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-6069/10/1770

23 червня 2011 року 10год. 59хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Шевчук С.М. за участю секретаря судового засідання Бєлкіної Д.С. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Петрійчук Т.П.

відповідача: представник Ковальчук В.С., Гнатишин К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариство з обмеженою відповідальністю "Селищанський гранітний кар'єр"

доСарненська міжрайонна державна податкова інспекція

про стягнення бюджетного відшкодування

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Селищанський гранітний карєр»звернулося з позовом до Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції, Управління Державного казначейства у Сарненському районі, Головного управління Державного казначейства України у Рівненській області.

З урахуванням заяви про уточнення позовних вимог (а.с. 104 т.1), позивач просив стягнути з Державного бюджету України через органи держказначейства суми бюджетного відшкодування ПДВ в розмірі 67421,43грн., сформованого внаслідок відображення в податковому обліку господарських операцій з придбання паливно-мастильних матеріалів позивачем у Приватного підприємства "Айслаг" (і.п.н. 13367803174, м.Луцьк) на суму ПДВ 22764,38 грн. та у ТОВ фірма "Журавлина" (і.п.н. 139946417148, м.Сарни) на суму 44,7 тис. грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що позивачем було подано до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість, розрахунок суми бюджетного відшкодування ПДВ (додаток №3 до декларацій) та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2010року. У звязку з неотриманням матеріалів по направлених запитах, відповідачем за результатами перевірки позивача не підтверджено суму бюджетного відшкодування в розмірі 67421,43грн. по операціям з ТОВ «Журавлина» та ПП «Айслаг». У звязку з чим, податковим органом не було надано висновків про відшкодування податку на додану вартість, через що позивач був неправомірно позбавлений права на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість в установлені строки. Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала та надала пояснення аналогічні тим, що викладені в позовній заяві. Просила позов задоволити повністю.

Представник Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції (далі по тесту іменовано -відповідач 1) проти задоволення позову заперечив, про що подав письмові заперечення та зокрема пояснив, що Сарненською міжрайонною державною податковою інспекцією не підтверджено суму бюджетного відшкодування в розмірі 67421,43грн. по операціям з ТОВ «Журавлина»та ПП «Айслаг»у звязку з неотриманням матеріалів по направлених запитах про проведення зустрічних перевірок по основних постачальниках по всьому ланцюгу постачання, що не дозволяє підтвердити заявлену до бюджетного відшкодування. Просив відмовити у задоволенні позову.

Управління державного казначейства у Сарненському районі просило справу слухати за його відсутності.

Представник Головного управління Державного казначейства України в Рівненській області повідомив, що Управління державного казначейства у Сарненському районі є структурним підрозділом Головного управління Державного казначейства України в Рівненській області без права юридичної особи. Вказав, що повернення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість для платників, що зареєстровані в Сарненській міжрайонній державній податковій інспекції здійснюється Управління державного казначейства у Сарненському районі, що входить до складу Головного управління Державного казначейства України в Рівненській області. Проти задоволення позову заперечив з підстав зазначених відповідачем 1, а зокрема зазначив, що орган державного казначейства здійснює відшкодування податку на додану вартість підприємствам згідно з отриманим реєстром та висновками податкових органів або за рішенням суду. Ні висновки податкового органу, ні реєстр, ні відповідне рішення суду до органу державного казначейства не надходили, а відтак, у вказаного відповідача відсутні підстави для відшкодування ПДВ. Просив відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов слід задоволити повністю.

Суд виходив з наступного.

Позивач зареєстрований як платник податку на додану вартість, що сторонами не заперечується та підтверджується п. 2.4.1 довідки від 19.11.2010 року № 539/23/14338719 (а.с.39, 40 т.1).

Із матеріалів справи вбачається, що позивачем було подано до Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2010 року, розрахунок сум бюджетного відшкодування ПДВ та відповідну заяву про повернення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за обумовлений період (а.с.96-101).

У рядку 25 “Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню” та рядку 25.1. “На рахунок платника у банку” декларацій за підсумками податкових періодів серпень 2010 року та у заяві про повернення сум бюджетного відшкодування позивачем зазначено, що бюджетному відшкодуванню на поточний рахунок підприємства підлягає суми податку на додану вартість в розмірі 366236 грн..

Представниками відповідача 1 в судовому засіданні не заперечувались фактичні дані щодо подання позивачем вище названої декларацій та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування в обумовлені законом строки.

Відповідно до пункт 7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин), сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При відємному значенні такої суми, платник податків має право прийняти рішення про повернення бюджетного відшкодування.

Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої суми бюджетного відшкодування, яка відображається в податковій декларації (пп.7.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”).

Названа норма права, що діяла на момент подання позивачем декларації з ПДВ за серпень 2010року та заяви про відшкодування бюджету сум ПДВ кореспондується зі ст. 200 Податкового Кодексу, що діє на момент розгляду справи та передбачає право платників на бюджетне відшкодування сум ПДВ.

Віповідно до п.п.7.7.5 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, податковий орган зобов'язаний провести документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у декларації даних, протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. При цьому, названий підпункт закону передбачає, що після закінчення перевірки, податковий орган зобовязаний у пятиденний термін надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган зобов'язаний надіслати платнику податкове повідомлення в якому: зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування, або зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування, або зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування (п.п. 7.7.7 названого Закону).

Пункти 200.12., 200.13, 200.14 ст. 200 Податкового Кодексу України (норми якого діють на час розгляду справи) передбачають, що орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган надсилає платнику податків відповідне податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування або в зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Відповідно до пункту 200.21 ст. 200 Податкового Кодексу України у відсутності в платника права на автоматичне бюджетне відшкодування податку, орган державної податкової служби зобов'язаний протягом 17 календарних днів після граничного терміну подачі звітності повідомити платника податку про відповідне рішення. Якщо орган державної податкової служби у встановлений термін не надіслав платнику податку зазначеного повідомлення, вважається, що такий платник відповідає критеріям для одержання права на автоматичне бюджетне відшкодування податку.

З матеріалів справи вбачається, що уповноваженими особами відповідача проведено перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за серпень 2010 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з липня по серпень 2010 року. (а.с.39-57).

Із вказаної довідки вбачається, що перевірка проводилась у період з 15.11.2010 року по 19.11.2010 року. Так вході названої перевірки встановлено, що на задекларовану суму бюджетного відшкодування ПДВ в розмірі 67421,43грн. вплинули господарські операції позивача з контрагентами ТОВ «Журавлина»та ПП «Айслаг»по придбанню у них паливо- мастильних матеріалів.

Зокрема перевіркою встановлено, що в липні 2010року позивач включив до податкового кредиту суму ПДВ в розмірі:

- 22,8 тис. грн. по операції з ПП «Айслаг» (і.п.н. 13367803174, м.Луцьк), на підставі податкової накладної № 5264 від 06.07.2010 року;

- 44,7 тис. грн. по операції з ТОВ «Журавлина» (і.п.н. 139946417148, м.Сарни), згідно податкових накладних № 004087 від 30.07.2010 року, № 004033 від 27.07.2010 року, № 004027 від 27.07.2010 року, № 003955 від 23.07.2010 року, № 003865 від 20.07.2010 року, № 003830 від 19.07.2010 року, № 003605 від 08.07.2010 року, № 003490 від 05.07.2010 року, № 003466 від 02.07.2010 року).

З довідки про результати виїзної позапланової перевірки позивача від 19.11.2010 року (а.с.39-28 т.1) також вбачається, що в ході перевірки відповідачем встановлено, що:

-ПП "Айслаг" було посередником в постачанні нафтопродуктів позивачеві, постачальником таких нафтопродуктів для ПП "Айслаг" заявлено ВАТ "Закарпатнафтопродукт";

-ТОВ фірма "Журавлина" також було посередником в постачанні нафтопродуктів позивачеві, постачальником таких нафтопродуктів для ТОВ фірмі "Журавлина" заявлено ТзОВ "Слов'янські нафтопродукти".

Судом встановлено, що за результатами названої перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за серпень 2010 року, Сарненською міжрайонною державною податковою інспекцією не виносилось податкових повідомлень рішень про перевищення позивачем сум бюджетного відшкодування або про відмову в наданні позивачу бюджетного відшкодування. При цьому, Сарненська міжрайонна державна податкова інспекція також не повідомляла позивача про те, що названий платник не відповідає критеріям для одержання права на автоматичне бюджетне відшкодування податку.

В підтвердження обставин щодо правомірності формування сум податкового кредиту та правомірності заявлення бюджетного відшкодування сум ПДВ за названими операціями, позивач надав в ході перевірки та суду обумовлені вище податкові накладні (а.с. 77-86 т. 1), видаткові та прибуткові накладні (а.с.119-138 т.1), платіжні доручення (а.с. 71-76 т.1) та договори поставки № 026 від 05.02.2010 року з ПП "Айслаг" (а.с. 116, 117 т.1) та № 06-2-10 від 17.05.2010 року з ТОВ фірмою "Журавлина" (а.с. 118).

В підтвердження обставин щодо фактичного отримання паливо-мастильних матеріалів від названих контрагентів позивачем надано прибуткові накладні (а.с.119-138 т.1), акти списання ПММ, роздаточні відомості, накладні на відпуск та внутрішнє переміщення, оборотно сальдові відомості по рахунку 203, подорожні листи на використання ППМ, картки обліку витрат палива (а.с. 154-256 т.1).

Також на підтвердження обставин щодо фактичного отримання позивачем паливо-мастильних матеріалів за переліченими вище податковими накладними та згаданими первинними документами:

- ПП "Айслаг" надано: видаткову та податкову накладну (а.с. 22, 23 т. 2) про придбання таких ПММ названим підприємством у ВАТ "Закарпатнафтопродукт"; накладну на відвантаження палива №001909 від 06.07.2010року позивачу та податкову накладну (а.с. 24,25 т. 2); шляховий лист за 06.07.2010року та товарно - транспортну накладну на доставку МПП за названою видатковою та податковою накладною на адресу позивача (а.с. 26,27 т.2).

- ТОВ фірмі "Журавлина" надано: копії довіреностей за якими згадані ПММ отримувались представниками позивача (а.с.36-39 т.2); копії товарно транспортних накладних на доставку ПММ позивачу (а.с. 30-34 т.2); копію договору та додаткових угод до нього, копії видаткових накладних, актів приймання передачі на придбання ТОВ фірмою "Журавлина" паливо-мастильних матеріалів у ТзОВ "Слов'янські нафтопродукти"; копії залізничних накладних на доставку паливо-мастильних матеріалів від ТзОВ "Слов'янські нафтопродукти" для фірми "Журавлина" ; копію договору та додаткових угод до нього, копії видаткових накладних, актів приймання передачі на придбання ТОВ фірмою "Журавлина" паливо-мастильних матеріалів у ТзОВ "ТК ВЕРТУС"; копії залізничних накладних на доставку паливо-мастильних матеріалів фірмі "Журавлина" від ТзОВ "ТК ВЕРТУС»(а.с. 53-82 т. 2).

Отож, згаданими доказами підтверджуються обставини щодо фактичного переміщення (транспортування) та фактичної доставки паливно-мастильних матеріалів позивачу за вище названими операціями (податковим та видатковими накладними) з придбання паливо мастильних матеріалів у Приватного підприємства "Айслаг" та ТОВ фірми "Журавлина".

Податкові накладні на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит та заявлено суму бюджетного відшкодування за операціями з названими вище контрагентами містять всі обовязкові реквізити передбачені ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Приватне підприємство "Айслаг" та ТОВ фірма "Журавлина" в установленому порядку зареєстровані, як платники ПДВ. За результатами співставлення задекларованих податкових зобовязань контрагентами: ТОВ «Журавлина», ПП «Айслаг» та сум податкового кредиту задекларованого позивачем (по згаданих вище операціям) розбіжностей не встановлено. Названі обставини, підтверджуються матеріалами справи (в тому рахунку і довідкою про результати виїзної позапланової перевірки позивача від 19.11.2010 року) та поясненнями представників сторін, що надані в ході розгляду справи.

За таких обставин, позивачем правомірно віднесено суми ПДВ до складу податкового кредиту липня 2010року та правомірно заявило до відшкодування з бюджету сум ПДВ за вищезгаданими операціями з ТОВ «Журавлина», ПП «Айслаг» в серпні 2010року.

Сума названого бюджетного відшкодування відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість" та п. 4.1 Порядку відшкодування податку на додану вартість підлягала відшкодування на рахунки позивача, ще у 2010році. Відшкодування сум ПДВ у названий період здійснювалось органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду.

Відповідно до ст. 200 Податкового Кодексу України, джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі заборгованості бюджету) є доходи Державного бюджету України. Відшкодування сум ПДВ здійснюється органами Державного казначейства України. Суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість.

Виходячи із змісту підпунктів 7.7.5, 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, п. 2.1-2.4 Порядку відшкодування податку на додану вартість (що діяли на момент звернення позивача до суду за захистом порушеного права) та ст. 200 Податкового кодексу України право на відшкодування податку на додану вартість є матеріальним правом позивача, захист якого гарантовано частиною першою ст.1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини та основних свобод, яка набрала чинності для України 11.09.97р. і відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства.

За наведених обставин, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог позивача.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного бюджету України через Управління державного казначейства у Сарненському районі Головного управління Державного казначейства України в Рівненській області на корить Товариства з обмеженою відповідальністю "Селищанський гранітний кар'єр" бюджетне відшкодування податку на додану вартість в розмірі 67421,43 грн. (шістдесят сім тисяч чотириста двадцять одна гривня 43 коп.).

Присудити на користь позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Селищанський гранітний кар'єр" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 674,21грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Шевчук С.М.