Постанова № 16477668, 16.06.2011, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/2118/2011

16 червня 2011 року 12год. 07хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Шевчук С.М. за участю секретаря судового засідання Бєлкіної Д.С. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Матвійчук Н.М. Суржко Т.

відповідача: представник Мартинович Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Приватне підприємство "Лоція-91"

доДержавна податкова інспекція у Рівненському районі

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство “Лоція-91” звернулося до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Рівненському районі № 0000402351/0 від 16.05.2011року. В ході судового розгляду справи позивач зменшив позовні вимоги про визнання дій ДПІ у Рівнеському Районі при проведенні невиїзної перевірки протиправними.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПП “Лоція-91” понесено витрати на придбання товарно-матеріальних цінностей, послуг, робіт, спрямованих на будівництво (реконструкцію) виробничих приміщень. На думку позивача, ПП “Лоція-91” в повному обсязі надала документи, що підтверджують придбання та оплату обладнання, ТМЦ та послуг для реконструкції власних основних фондів. Податковим органом під час перевірки, результати якої оспорюються, не було встановлено жодних порушень, щодо відображення позивачем в деклараціях сум податкового кредиту, натомість підтверджено наявність і відповідність первинних документів, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит. Виникнення права позивача на податковий кредит є наслідком фактичного проведення господарських операцій, які є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, підтверджені первинними документами бухгалтерського обліку, у тому числі податковими накладними.

Зазначає, що у відповідності із Податковим кодексом право на заявлений до бюджетного відшкодування податок на додану вартість не ставить в залежність від обов'язкового введення в експлуатацію основних фондів, та не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо надання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Позивач посилається на норми Податкового кодексу України, зокрема на п. 198.3 ст. 198, п.200.5 ст. 200, які регламентують порядок здійснення бюджетного відшкодування.

Представники позивача у судовому засіданні, позов підтримали з підстав, викладених у позовній заяві на підставі Податкового кодексу України, просили суд позов задоволити у повному обсязі.

У судовому засіданні представник Державної податкової інспекції у Рівненському районі проти задоволення позову заперечила. Пояснила, що проведеною відповідачем перевіркою встановлено, що позивач всупереч положенням п. 200.5 статті 200 розділу 5 Податкового кодексу України задекларував обсяги оподаткованих операцій за останні 12 календарних місяців у сумі 314грн., що є меншим ніж заявлена сума бюджетного відшкодування по декларації з ПДВ січень 2011 року, яка становить 25612,00 грн.

Крім того, представник відповідача посилається на розяснення ДПА України від 27.01.2010 року № 1366/7/07-1417, де зазначено, що право на отримання бюджетного відшкодування, яке виникло під час спорудження або придбання основних фондів, виникає лише тоді, коли такі основні фонди відображаються на рахунку 10 “Основні засоби”. А відтак, представник ДПІ у Рівненському районі вважає спірне податкове повідомлення-рішення правомірним та прийнятим відповідно до вимог законодавства. Просила у задоволенні позову позивача відмовити повністю.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення повністю.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у Рівненському районі проведено позапланову невиїзну перевірку з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок позивача за січень 2011року. За результатами перевірки складений акт № 309/46/23-309/13983719 від 27.04.2011 року.

В акті перевірки зазначено, що згідно наданих документів ПП “Лоція-91” було здійснено придбання підрядних робіт, телефонного зв'язку, електроенергії, будівельних матеріалів та обладнання.

Таким чином, як пояснила представник відповідача в судовому засіданні, зважаючи на те, що надходження основних фондів позивача облікуються на балансі підприємства, як не завершене будівництво, обсяг оподаткованих операцій за останні 12 календарних місяців позивача є меншим ніж заявлена сума бюджетного відшкодування по декларації з ПДВ за січень 2011 року, а тому відповідно до п. 200.5 статті 200 розділу 5 Податкового кодексу України ПП “Лоція-91” не має права на бюджетне відшкодування податку на додану вартість.

16 травня 2011 року Державна податкова інспекція у Рівненському районі прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000402351/0, яким у звязку з встановленим порушенням п. 200.5 статті 200 розділу 5 Податкового кодексу України , зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість ПП “Лоція-91” за січень 2011року в розмірі 25612, 00 грн.

Однак, прийняте податкове повідомлення-рішення суперечить нормам законодавства, чинним на момент його прийняття, та фактичним обставинам справи.

Податковим Кодексом України визначено порядок сплати податку на додану вартість до бюджету та порядок визначення сум податку, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України.

Відповідно до пунктів 200.1.- 200.5 ст. 200 Податкового Кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які:

- були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів); - мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

Як зазначив представник ДПІ у Рівненському районі в судовому засіданні, саме відповідно до п. 200.5 ст. 200 ПК України у позивача відсутнє право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість.

Норма, на яку зсилається орган державної податкової служби, містить умову відсутності права платника податків на бюджетне відшкодування суми ПДВ, а саме коли платник податку має обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів)

Однак, така умова, передбачена вказаною нормою, не поширюється у випадку нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів.

Згідно з пунктом 1.17 статті 1 Закону терміни “основні фонди”та “нематеріальні активи” розуміються у значенні, визначеномуЗаконом України від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР “Про оподаткування прибутку підприємств”(із змінами та доповненнями), а саме, відповідно допідпункту 8.2.1 пункту п. 8.2 статті 8 зазначеного Закону під терміном “основні фонди”слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

Як встановлено судом, позивачем до органу державної податкової служби подана податкова декларація з податку на додану вартість за січень 2011 року разом із розрахунком суми бюджетного відшкодування в розмірі 25612,00 грн.

Відємне значення за січень 2011 року виникло внаслідок перенесення залишку відємного значення попереднього звітного періоду (за грудень 2010 року), що не брали участь у розрахунках бюджетного відшкодування та виникли в грудні 2010 року.

Матеріалами справи підтверджено, що ПП “Лоція-91” здійснено придбання будівельних матеріалів, обладнання на виконання робіт за договорами генерального підряду та субпідряду, а також придбаних послуг: електроенергія, послуги з підготовки проектної документації, виконані будівельно-монтажні роботи, що повязані із будівництвом (реконструкцією) основних фондів, відповідно до розробленої проектної документації.

Крім того, позивач згідно проектної документації здійснює спорудження (будівництво) основних фондів, зокрема реконструкцію виробничих приміщень, що перебувають у власності позивача (дозвіл на виконання будівельних робіт № 619 від 25.12.2005 року та №499 від 30.07.2008 року). Відповідно до укладених договорів генеральним підрядником по виконанню реконструкції господарських та адміністративних будівель з добудовою нових цехів для виробництва вязаних виробів (спец рукавиць) з покриттям їх латексом виступає ВАТ “Рембуд".

Понесені позивачем у вказаних періодах витрати на придбання будівельних матеріалів, робіт, послуг, обладнання, по яких податок на додану вартість включений в податковий кредит, в повному розмірі підтверджені первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, зокрема податковими накладними, видатковими накладними, актами виконаних робіт, наданих послуг, виписками банку, квитанціями. Даний факт не заперечується ДПІ у Рівненському районі.

Тобто, протягом спірного періоду ПП “Лоція-91” здійснило придбання товарно-матеріальних цінностей, робіт та послуг по будівництву (реконструкції) основних фондів, внаслідок чого і відбулося декларування відємного значення податку на додану вартість, що не заперечується сторонами. А тому, позивач на підставі п. 200.5 ст. 200 ПК України не позбавляється права на отримання бюджетного відшкодування в сумі 25612, 00 грн.

Таким чином, судом не встановлено жодних порушень Закону позивачем.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З приписів статей 71, 86 КАС України вбачається, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

За змістом ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Всупереч цьому, відповідачем не були доведені ті обставини, на яких ґрунтувались його заперечення. Посилання представника відповідача на те, що право на отримання бюджетного відшкодування, яке виникло під час спорудження або придбання основних фондів, виникає лише тоді, коли такі основні фонди відображаються на рахунку 10 “Основні засоби”, не обґрунтоване нормами законодавства.

Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 року № 291, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 21.12.99 року за № 893/4186, передбачено, що для обліку витрат на придбання або створення матеріальних і нематеріальних необоротних активів призначений рахунок 15 “Капітальні інвестиції”.

Облік витрат на придбання товарно-матеріальних цінностей, робіт та послуг по будівництву (реконструкції) основних фондів був здійснений позивачем по рахунку 15 “Капітальні інвестиції”, про що свідчать наявні в матеріалах справи журнали проводок ПП “Лоція-91”по вказаному рахунку бухгалтерського обліку. В даному випадку, зарахування на баланс основних засобів може бути відображеним за дебетом рахунку 10 "Основні засоби" та кредитом рахунку 15 “Капітальні інвестиції” у разі введення основних фондів в експлуатацію. Однак, право на бюджетне відшкодування відповідно до вимог Податкового кодексу України не залежить від обліку основних фондів на 10 рахунку бухгалтерського обліку та від моменту введення в експлуатацію основних фондів.

За наведених обставин, спірне податкове повідомлення-рішення ДПІ у Рівненському районі підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Судові витрати стягуються на користь позивача з Державного бюджету згідно статті 94 КАС України.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000402351/0 від 16.05.2011року.

Присудити на користь позивача Приватне підприємство "Лоція-91" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3,40грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Шевчук С.М.