Постанова № 16476715, 19.01.2011, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-5865/10/1770

19 січня 2011 року 16год. 45хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Жуковської Л.А. за участю секретаря судового засідання Яковчук В.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Бакун Р.А.,

відповідача: представник Бухта Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом :

Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ДП Рівнетрансекспедиція"

доДержавної податкової інспекції в м. Рівне

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “ДП Рівнетрансекспедиція” (далі ТОВ “ДП Рівнетрансекспедиція”) звернулося з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівне (далі ДПІ у м. Рівне) № 0008561541/0/15-214 від 29 листопада 2010 р. про зменшення суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість в розмірі 74554, 45 грн. та визнання протиправними дій відповідача, що полягають у зменшенні суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2010 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ “ДП Рівнетрансекспедиція ” було сформовано податковий кредит на підставі якого виникло бюджетне відшкодування у відповідності до вимог пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР у звязку з придбанням товарів, робіт та послуг, які в наступному використовувалися товариством в рамках господарської діяльності. Податковий кредит сформовано на підставі податкових накладних, що відповідають вимогам пп. 7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР.

Таким чином, позивач вважає, що ним було дотримано вимоги Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР для отримання бюджетного відшкодування.

Позивач вказує що, Закон України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР не ставить право платника податків на отримання бюджетного відшкодування в залежність від результатів автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України та факту виконання продавцем обовязку щодо сплати ПДВ до бюджету. За умови порушення продавцем товарів правил ведення податкового обліку відповідальність повинна наступати для останнього, а не для добросовісного покупця.

Додатково зазначає, що довідкою про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки достовірності заявленої сум бюджетного відшкодування ПДВ № 347/15-200-30712154 від 18.11.2010 р. контролюючий орган підтверджує сплату ПДВ постачальникам. Крім того, листом від 16.12.2010 р. № 810 ТОВ ВТФ “Авіас” підтверджує включення до складу податкових зобовязань всіх податкових накладних за січень-жовтень 2010 р. та подання до ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська декларацій.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов повністю та просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0008561541/0/15-214 від 29 листоопада 2010 р. про зменшення суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість в розмірі 74554, 45 грн. та визнання протиправними дій відповідача, що полягають у зменшенні суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2010 року.

Державна податкова інспекція у м. Рівне адміністративний позов не визнала, про що подала письмові заперечення.

В судовому засіданні представник відповідача пояснила суду, що у відповідності до вимог п. 1.8 ст. 1, пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.7.10 п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР право платника податків на отримання бюджетного відшкодування виникає лише в разі сплати податку на додану вартість до Державного бюджету України. В результаті перевірки правомірності заявленого до бюджетного відшкодування податку на додану вартість ТОВ “ДП Рівнетрансекспедиція” не можливо підтвердити факт надходження коштів до Державного бюджету України. Таким чином, відсутня надмірна сплата податку на додану вартість до бюджету, як наслідок у ТОВ “ДП Рівнетрансекспедиція ” відсутні підстави для отримання бюджетного відшкодування в сумі 74554, 45 грн. за вересень 2010 р.

Вказує на те, що в Додатку №2 до декларації з ПДВ за вересень 2010 року відображено, що у серпні 2010 року крім оплати за товари, роботи, послуги отримані в серпні 2010 року відбулася оплата за товари, роботи, послуги, отримані:

-у вересні 2009 року на суму ПДВ 1833, 00 грн.,

-у лютому 2010 року на суму ПДВ 250, 00 грн.,

-у червні 2010 року на суму ПДВ 14079, 00 грн.,

-у липні 2010 року на суму ПДВ 5949, 00 грн.

Але згідно акту №807/15-200/30712154 від 18.10.2010 р. з доповненнями від 01.11.2010 р. за №47040/15-233 підприємству зменшується сума, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за липень 2010 р. сумі 5949, 00 грн. Одна, дана сума не підтверджується.

Крім того, зазначає, що в Додатку №2 до декларації з ПДВ за вересень 2010 р. відображено, що в серпні 2010 р. відбулася оплата за товари, роботи, послуги отримані в червні 2010 р. на суму ПДВ 14079 грн., в тому числі по отриманому дизпаливу в ПП «Ніка Ойл»на суму ПДВ 13962, 54 грн. На думку представника відповідача, по вищевказаному підприємству по ланцюгу постачання підтвердити взаємовідносини неможливо.

Представник відповідача просила суд відмовити в задоволені позовних вимог повністю.

Судом встановлено, що 16.11.2010 р. ДПІ у м. Рівне було складено акт № 860/15-200 про результати документальної невиїзної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ “ДП Рівнетрансекспедиція” за вересень 2010 р. з врахуванням матеріалів зустрічних перевірок постачальників по ланцюгу та автоматичного співставлення податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

У висновках акту перевірки №860/15-200 від 16.11.2010 р. зазначається про порушення ТОВ “ДП Рівнетрансекспедиція” п. 1.8. статті 1, пп. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” №168/97-ВР від 03.04.97р., в результаті чого було завищено заявлену суму бюджетного відшкодування на 74554, 45 грн. за вересень 2010 року. На підставі акта перевірки 860/15-200 від 16.11.2010 р. заступником начальника ДПІ у м. Рівне було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0008561541/0/15-214 від 29 листопада 2010 року, яким ТОВ “ДП Рівнетрансекспедиція” було зменшено бюджетне відшкодування на суму 74554, 45 грн.

Відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість” №168/97-ВР від 03.04.97 р. Бюджетне відшкодування це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” №168/97-ВР від 03.04.97 р. Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При відємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Враховуючи похідний характер бюджетного відшкодування від правомірності формування платником податків податкового кредиту при перевірці правильності його визначення слід враховувати вимоги пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” №168/97-ВР від 03.04.97 р. відповідно до якого податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” №168/97-ВР від 03.04.97 р. Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Як вбачається з матеріалів справи до складу податкового кредиту на підставі якого було визначено ТОВ “ДП Рівнетрансекспедиція” бюджетне відшкодування за вересень 2010 р. позивачем було включено податкові накладні від ТОВ ВТФ “Авіас” та ПП “Ніка Ойл” виписані у звязку з придбанням в останніх паливно-мастильних матеріалів.

Факт придбання вказаних паливно-мастильних матеріалів позивачем підтверджується наявними в матеріалах справи копіями первинних документів та податкових накладних. Оплата проведена шляхом перерахування коштів на розрахункові рахунки ТОВ ВТФ “Авіас” та ПП “Ніка Ойл”. Крім того, наявність вказаних обставин не заперечується представником відповідача.

Як вбачається з акта перевірки №860/15-200 від 16.11.2010 р. під час автоматизованого співставлення податкових зобовязань в розрізі контрагентів на рівні ДПА України встановлено, що в ланцюгах постачальників ПП “Ніка Ойл” наявний контрагент ТОВ “Лек Оіл”, що не виконував протягом вересня 2009 р. жовтня 2010 р. вимоги Закону України “Про податок на додану вартість” №168/97-ВР від 03.04.97 р. щодо декларування результатів фінансово-господарської діяльності та наступної сплати до бюджету податку на додану вартість. Враховуючи неможливість підтвердження взаємовідносин підприємств по ланцюгах постачання посадові особи ДПІ у м. Рівне дійшли висновку про завищення ТОВ “ДП Рівнетрансекспедиція”.

Крім того, згідно відповіді ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська звітність ТОВ ВТФ “Авіас” за січень-вересень 2010 р. не визнана як податкова декларація.

Із системного тлумачення Закону України “Про податок на додану вартість” №168/97-ВР від 03.04.97 р. слідує, що для відшкодування з бюджету податку на додану вартість не передбачає обовязкової умови фактичного надходження цих сум до бюджету. У разі невиконання контрагентом платника податків зобовязань по сплаті податку до бюджету негативні наслідки (відповідальність) настають лише для нього. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення добросовісного платника податків права на його відшкодування у разі якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має документальне підтвердження розміру податкового кредиту.

В даному випадку ТОВ “ДП Рівнетрансекспедиція” було дотримано вимоги Закону України “Про податок на додану вартість” №168/97-ВР від 03.04.97 р. необхідні для отримання бюджетного відшкодування за вересень 2010 р. і зменшення останньому бюджетного відшкодування у звязку з неможливістю підтвердити фактичне надходження податку на додану вартість до бюджету по ланцюгу постачальників є нормативно необґрунтованим.

Обставини наведені в акті перевірки №860/15-200 від 16.11.2010 р. є підставою для притягнення до відповідальності лише контрагентів, які не виконали обовязки передбачені Законом України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР і не впливають на право ТОВ “ДП Рівнетрансекспедиція” по формуванню податкового кредиту з наступним отриманням бюджетного відшкодування.

За таких обставин податкове повідомлення-рішення № 0008561541/0/15-214 від 29 листопада 2010 року підлягає скасуванню в повному обсязі.

Згідно ст. 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 р. № 509-ХІІ державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об`єднані державні податкові інспекції виконують функцію контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до п. 10.4 ст. 10 Законом України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР - Контроль за правильністю нарахування та сплати (перерахування) податку до бюджету здійснюється відповідним податковим органом, а при імпорті товарів із сплатою податку при його митному оформленні - відповідним митним органом за правилами, встановленими спільним рішенням центральних податкового та митного органів.

При цьому у відповідності до пп. 7.7.5 та 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 Законом України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР податкові органи перевіряють правильність визначення платником податків бюджетного відшкодування.

Як вбачається з акта перевірки №860/15-200 від 16.11.2010 р. податковий орган зменшуючи значення бюджетного відшкодування включеного до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в сумі 74554, 45 грн. вказує, що згідно до додатку № 2 декларації з ПДВ за вересень 2010 р. підприємством віднесено суму 74554, 45 грн., що не була оплачена.

За таких обставин, в задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача, що полягають у зменшенні заявленої суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 74554, 45 грн. за вересень 2010 р. слід відмовити.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Рівне № 0008561541/0/15-214 від 29 листопада 2010 року.

У решті позовних вимог - відмовити.

Присудити на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ДП Рівнетрансекспедиція" із Державного бюджету судовий збір у розмірі 1 (одна) грн. 70 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Жуковська Л.А.