Постанова № 16476677, 23.12.2010, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-5360/10/1770

23 грудня 2010 року 15год. 30хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Жуковської Л.А. за участю секретаря судового засідання Яковчук В.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Пузирко О.О.,

відповідача: представник Оніщук В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнеміськбуд"

доДержавної податкової інспекції у м.Рівне

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Рівнеміськбуд» (далі ТзОВ «Рівнеміськбуд») звернулося з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у місті Рівне (далі ДПІ у м. Рівне) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05.11.2010 року № 0004042342/0, №0004052342/0.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ДПІ у м. Рівне була проведена планова виїзна перевірка ТзОВ «Рівнеміськбуд»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 року по 30.06.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 30.06.2010 року, про що складено акт № 1665/23-100/30504291 від 25.10.2010 року. На підставі вказаного акту перевірки ДПІ у м. Рівне 05.11.2010 року прийняті податкові повідомлення-рішення № 0004042342/0, яким ТзОВ «Рівнеміськбуд»визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 238692 грн. 00 коп. (у тому числі, за основним платежем 159128 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями 79564 грн. 00 коп.) та №0004052342/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 14994 грн. 00 коп. та застосовано штрафні санкції на суму 1960 грн. 00 коп. Позивач вважає вказані податкові повідомлення-рішення необґрунтованими і такими, що підлягають скасуванню, з огляду на наступне.

В акті перевірки № 1665/23-100/30504291 від 25.10.2010 року податковим органом зроблені висновки про порушення ТзОВ «Рівнеміськбуд»пункту 4.2 статті 4, підпункту 7.3.1 пункту 7.3, підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»через заниження податкових зобовязань у жовтні-листопаді 2009 року на суму 53616 грн. 00 коп. по операції з надання будівельно-монтажних робіт для Державної іпотечної установи на загальну суму 268079 грн. 00 коп. (без ПДВ), та завищення податкового кредиту на суму 134619 грн. 00 коп. по господарських операціях з придбання послуг у Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-Цивільне будівництво» (далі ТзОВ «Промислово-Цивільне будівництво») і товарів у Товариства з обмеженою відповідальністю «Транснафтотрейд»(далі ТзОВ «Транснафтотрейд»), які податковий орган визначив як нікчемні правочини. Проте з такими висновками відповідача платник податків не погоджується.

Позивач зазначає, що за договором купівлі-продажу від 25.08.2009 року продав Державній іпотечній установі 70 квартир у новозбудованому житловому будинку по вул. Коперніка, 65 в м. Здолбунові за ціною 14803810 грн. 00 коп. В подальшому в жовтні-листопаді 2009 році ТзОВ «Рівнеміськбуд»провело будівельно-монтажні роботи відповідно до умов договору, на усунення недоліків та облаштування квартир до норм, визначених для передачі їх покупцям, і понесло витрати в жовтні 2009 року на суму 75702 грн. 17 коп., в листопаді 2009 року 129729 грн. 51 коп., (що підтверджуються внутрішніми актами форми № КБ-2в та звітами про витрати основних матеріалів), які позивачем віднесені до валових витрат. Проте податковим органом розцінено це як не включення вартості будівельно-монтажних робіт у вартість реалізованих квартир та заниження валового доходу й бази оподаткування податком на додану вартість. По даному порушенню донараховано податку на додану вартість у розмірі 53616 грн. 00 коп.

Щодо правочинів, укладених з ТзОВ «Промислово-Цивільне будівництво»та ТзОВ «Транснафтотрейд», то ТзОВ «Рівнеміськбуд»придбавало послуги (на виконання будівельних робіт по обєкту житловий будинок по вул. Степанська, 26 в м. Костополі) та товари (паливно-мастильні матеріали) згідно з договорами, укладеними відповідно до вимог цивільного законодавства, з діючими юридичними особами, зареєстрованими платниками податку на додану вартість, сторонами виконано договори в повному обсязі, про що позивачем надані підтверджуючі документи. За таких обставин, відповідачем безпідставно віднесено такі договори на придбання товарів, послуг до нікчемних угод та зменшено податковий кредит з податку на додану вартість у відповідних податкових періодах на загальну суму 134619 грн. 00 коп. В обґрунтування своєї правової позиції позивач посилається на норми Цивільного кодексу України та Закону України «Про податок на додану вартість».

В судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, додаткових обґрунтуваннях позовних вимог від 22.12.2010 року, просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Рівне від 05.11.2010 року № 0004042342/0, №0004052342/0.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, про що подав письмові заперечення, суду пояснив, що перевіркою повноти визначення податку на додану вартість встановлено заниження податкових зобовязань у сумі 53616 грн. 00 коп. за операціями не включення до вартості проданих 70 квартир у жилому будинку № 65 по вул. Коперніка в м. Здолбунові вартості додатково виконаних будівельно-монтажних робіт, на суму яких необхідно збільшити валовий дохід ТзОВ «Рівнеміськбуд»та сплатити податок на додану вартість, а також встановлено завищення податкового кредиту в розмір 134619 грн. 00 коп. по операціях придбання товарів (послуг) у ТзОВ «Транснафтотрейд», ТзОВ «Промислово-Цивільне Будівництво», які визнані як нікчемні правочини.

Висновки про нікчемність угод зроблені на підставі того, що контрагенти позивача ТзОВ «Транснафтотрейд», ТзОВ «Промислово-Цивільне Будівництво»зареєстровані в місті Києві, зустрічні перевірки їх діяльності не проведені через відсутність платників за місцезнаходженням, а тому податковими органами зроблено аналіз податкової звітності. Зокрема, встановлено незначне податкове навантаження з податку на прибуток відповідно до останніх поданих декларацій з податку на прибуток, до таких декларації не надавались додатки К1/1, витрати на поліпшення основних фондів та амортизація не відображались у податковій звітності, що свідчить про відсутність основних засобів та нематеріальних активів. У ТзОВ «Промислово-Цивільне Будівництво»відсутні трудові та виробничі потужності, які приймали б участь у виконанні будівельних робіт для позивача, також не встановлено фактів передачі товару від ТзОВ «Транснафтотрейд»для позивача, не надано товарно-транспортних накладних (ТТН) на перевезення паливно-мастильних матеріалів. При цьому, встановлено відсутність заборгованості по розрахунках між позивачем та контрагентами. За таких умов, ДПІ у м. Рівне визнано угоди, що укладалися ТзОВ «Рівнеміськбуд»з ТзОВ «Транснафтотрейд», ТзОВ «Промислово-Цивільне Будівництво», як нікчемні, на думку відповідача, всі документи виданні на виконання таких договорів не створюють юридичних наслідків, тобто не можуть вважатися первинними документами, які фіксують та підтверджують здійснення господарських операцій. Представник відповідача вважає, що ДПІ у м. Рівне правомірно прийняті податкові повідомлення-рішення від 05.11.2010 року № 0004042342/0, №0004052342/0, а тому просить в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з наступних підстав підстав.

Судом встановлено, що ДПІ у м. Рівне було проведено планову виїзну перевірку ТзОВ «Рівнеміськбуд»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 року по 30.06.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 30.06.2010 року, про що складено акт № 1665/23-100/30504291 від 25.10.2010 року. Перевіркою, зокрема, встановлено порушення пункту 4.2 статті 4, підпункту 7.3.1 пункту 7.3, підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 159128 грн. 00 коп., завищено суму, що підлягає відшкодуванню у листопаді 2009 року на суму 2567 грн. 00 коп., у лютому 2010 року на суму 12427 грн. 00 коп., та завищено залишок від'ємного значення ПДВ у лютому 2010 року в розмірі 14114 грн. 00 коп. Такі донарахування податку (зменшення бюджетного відшкодування) повязані з заниженням ТзОВ «Рівнеміськбуд»податкових зобовязань у жовтні-листопаді 2009 року на суму 53616 грн. 00 коп. по операції з надання будівельно-монтажних робіт для Державної іпотечної установи на загальну суму 268079 грн. 00 коп. (без ПДВ), які не оподатковані податком на додану вартість, та завищенням податкового кредиту на суму 134619 грн. 00 коп. по господарських операціях з придбання послуг у ТзОВ «Промислово-Цивільне будівництво»і товарів у ТзОВ «Транснафтотрейд», які податковий орган визначив як нікчемні правочини.

В акті перевірки № 1665/23-100/30504291 від 25.10.2010 року зазначено, що позивач згідно з договором купівлі-продажу від 25.08.2009 року продав Державній іпотечній установі 70 квартир у новозбудованому житловому будинку по вул. Коперніка, 65 в м. Здолбунові за ціною 14803810 грн. 00 коп. В подальшому ТзОВ «Рівнеміськбуд»провело в проданих квартирах додаткові будівельно-монтажні роботи в жовтні 2009 року на суму 138349 грн. 94 коп., у листопаді 2009 року 129729 грн. 51 коп., проте вартість будівельно-монтажних робіт не включило до вартості реалізованих квартир, чим занижено валовий дохід та базу оподаткування податком на додану вартість. Висновки про нікчемність правочинів, укладених позивачем з ТзОВ «Промислово-Цивільне будівництво», ТзОВ «Транснафтотрейд», ґрунтуються на даних про незнаходження контрагентів за юридичною адресою, відсутність необхідних умов для досягнення результатів підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського, технічного персоналу, матеріальних ресурсів, тобто у контрагентів не було можливостей реально виконати господарські зобовязання перед позивачем. Зазначене, на думку податкового органу, свідчить про відсутність наміру створити правові наслідки, та дало можливість ТзОВ «Рівнеміськбуд»отримати податкову вимогу через формування податкового кредиту з податку на додану вартість, чим порушено інтереси держави та суспільства.

28.10.2010 року позивачем подано заперечення за №07/10 на акт планової виїзної перевірки № 1665/23-100/30504291 від 25.10.2010 року, яке не було враховано відповідачем при прийнятті податкових повідомлень-рішень.

05.11.2010 року на підставі акту перевірки № 1665/23-100/30504291 від 25.10.2010 року ДПІ у м. Рівне прийняла, зокрема, такі податкові повідомлення-рішення: № 0004042342/0, яким ТзОВ «Рівнеміськбуд»визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 238692 грн. 00 коп. (у тому числі, за основним платежем 159128 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями 79564 грн. 00 коп.), №0004052342/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 14994 грн. 00 коп. та застосовано штрафні санкції на суму 1960 грн. 00 коп.

Судом також встановлено, що 25.08.2009 року між позивачем (продавець) та Державною іпотечною установою (покупець) укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна (з відстроченням платежу), предметом якого є продаж 70 квартир у житловому будинку № 65 по вул. Коперніка в м. Здолбунові. Згідно з підпунктом «б»пункту 4.1 цього договору продавець зобовязаний здійснити опоряджувальні роботи згідно календарного графіку, визначеного в додатку № 2, та передати квартири покупцю до 01.12.2009 року. В додатку № 1 до договору визначено вимоги до якості: на момент здачі квартир будуть проведені внутрішні опоряджувальні роботи відповідно до вимог, що встановлені Міністерством регіонального розвитку та будівництва України, а в додатку № 2 визначено календарний графік виконання робіт на будівництві житлового будинку в м. Здолбунів, вул. Коперніка, 69 на серпень-листопад 2009 року, який затверджений керівником організації замовника ТзОВ «Рівнеміськбуд»та погоджений начальником інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської області. Фактична передача квартир відповідно до умов договору купівлі-продажу нерухомого майна від 25.08.2009 року відбулася та оформлена актом приймання-передачі 25.12.2009 року.

Вимоги щодо внутрішнього опорядження та обладнання квартир і приміщень загального користування у житлових будинках для громадян, які відповідно до законодавства потребують поліпшення житлових умов, передбачені в додатку до листа Міністерства регіонального розвиток та будівництва України від 11.08.2009 року № 11/23-1094, та були виконанні ТзОВ «Рівнеміськбуд»протягом жовтня-листопада 2009 року на обєкті по вул. Коперніка, 65 в м. Здолбунові. В судовому засіданні оглянуто акти приймання виконаних підрядних робіт за жовтень, листопад 2009 року за типовою формою № КБ-2в, звіти про витрати основних матеріалів у будівництві в співставленні з виробничими нормами за жовтень 2009 року та листопад 2009 року форми М-29, копії яких долучені до матеріалів справи. Вартість будівельно-монтажних робіт згідно наведених документів склала в жовтні 2009 року 138349 грн. 94 коп., у листопаді 2009 року 129729 грн. 51 коп., всього 268079 грн. 45 коп.

Отже, позивач проводив відповідно до умов договору купівлі-продажу нерухомого майна додаткові будівельно-монтажні роботи для приведення квартир у відповідність до норм та стандартів, визначених у будівництві. Такі операції (внутрішнього опорядження та обладнання квартир і приміщень загального користування у житлових будинках) не підпадають під визначення поставки товарів (послуг), що є обєктом оподаткування податком на додану вартість, а висновки податкового органу про необхідність оподаткування вартості будівельно-монтажних робіт, та заниження податкових зобовязань з податку на додану вартість у розмірі 53616 грн. 00 коп., є неправомірними та не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість»об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України. Згідно з визначенням термінів, наведених в пункті 1.4 статті 1 цього Закону поставка товарів це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу. Поставка послуг це будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг. Поставка послуг, зокрема, включає надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.

Враховуючи наведені правові норми та встановлені обставини у справі, суд приходить до висновку, що донарахування ТзОВ «Рівнеміськбуд»податку на додану вартість у розмірі 53616 грн. 00 коп. по операції з надання будівельно-монтажних робіт для Державної іпотечної установи є протиправним.

Судом також встановлено, що 04.01.2010 року між позивачем (замовник) та ТзОВ «Промислово-Цивільне будівництво»(підрядник) було укладено договір підряду на виконання будівельних робіт з демонтажу залізобетонних конструкцій житлового будинку в м. Костопіль по вул. Степанська, 26. Відповідно до довідки про вартість виконаних підрядних робіт за січень 2010 року їх вартість склала 160000 грн. 00 коп., в тому числі податок на додану вартість 26666 грн. 67 коп. Приймання робіт оформлено актом приймання виконаних робіт за січень 2010 року від 31.10.2010 року за типовою формою № КБ-2в, копія якого долучена до матеріалів справи, з описом найменування робіт та витрат. На вартість придбаних робіт продавцем ТзОВ «Промислово-Цивільне Будівництво»було виписано податкову накладну від 29.01.2010 року №290105 на суму 160000 грн. 00 коп., в тому числі податок на додану вартість в розмірі 26666 грн. 67 коп., розрахунки між сторонами проведені згідно з платіжним дорученням № 49 від 08.02.2010 року. В подальшому ТзОВ «Рівнеміськбуд»сплачений податок на додану вартість у сумі 26667 грн. 00 коп. включено до складу податкового кредиту за січень 2010 року та відображено в податковій декларації з податку на додану вартість за січень 2010 року.

Також 02.06.2009 року між позивачем (покупець) та ТзОВ «Транснафтотрейд»(постачальник) було укладено договір поставки нафтопродуктів № ТНТ-143, в додатках до якого від 03.06.2009 року, 02.09.2009 року, 17.09.2009 року, 22.09.2009 року, 02.10.2009 року, 11.11.2009 року, 08.12.2009 року, визначався асортимент товару, кількість та ціна. Всього за період дії договору з червня по грудень 2009 року було поставлено нафтопродуктів (дизельного пального) на суму 647714 грн. 30 коп., в тому числі податок на додану вартість 107952 грн. 00 коп. За умовами договору від 02.06.2009 року поставку товару здійснював продавець, на поставлений товар покупцю видавались видаткові накладні від 22.06.2009 року, 03.07.2009 року, 07.08.2009 року, 21.08.209 року, 16.09.2009 року, 22.09.2009 року, 02.09.2009 року, 02.10.2009 року, 11.11.2009 року, 08.12.2009 року, податкові накладні від 22.06.2009 року № 533 на суму 41510 грн. 47 коп., в тому числі ПДВ 6918 грн. 41 коп., від 03.07.2009 року № 467 на суму 37730 грн. 22 коп. в тому числі ПДВ 6288 грн. 37 коп., 03.07.2009 року № 571 на суму 41931 грн. 13 коп., в тому числі ПДВ 6988 грн. 52 коп., від 05.08.2009 року № 734 на суму 10000 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ 1666 грн. 67 коп., від 06.08.2009 року № 744 на суму 31506 грн. 43 коп., в тому числі ПДВ 5251 грн. 07 коп., від 20.08.209 року № 840 на суму 47185 грн. 87 коп., в тому числі ПДВ 7864 грн. 31 коп., від 30.09.2009 року № 1006 на суму 156334 грн. 45 коп., в тому числі ПДВ 26055 грн. 74 коп., від01.10.2009 року № 1015 на суму 97005 грн. 60 коп., в тому числі ПДВ 16167 грн. 60 коп., від 09.11.2009 року № 1098 на суму 108440 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ 18073 грн. 38 коп., від 07.12.2009 року № 1128 на суму 76747 грн. 50 коп., в тому числі ПДВ 12791 грн. 25 коп. Розрахунки між сторонами проведені в повному обсязі в безготівковій формі, що підтверджується випискою позивача по рахунку в банку за період з 01.12.2008 року по 20.12.2010 року, квитанцією № 10 від 24.06.2009 року. ТзОВ «Рівнеміськбуд»у відповідних податкових періодах сплачений податок на додану вартість при придбанні нафтопродуктів у сумі 107952 грн. 00 коп. включено до складу податкового кредиту та відображено в податкових деклараціях з податку на додану вартість, зокрема, в червні 2009 року в розмірі 13207 грн. 00 коп., липні 2009 року 6989 грн. 00 коп., серпні 2009 року - 14782 грн. 00 коп., вересні 2009 року 26056 грн. 00 коп., жовтні 2009 року 16168 грн. 00 коп., листопаді 2009 року 18073 грн. 00 коп., грудні 2009 року 12678 грн. 00 коп.

Відповідно до пункту 1.7 статті 1, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року (з наступними змінами та доповненнями) податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим законом; податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у звязку з придбанням товарів придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 цього ж Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). Підставою для нарахування податкового кредиту відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 цього Закону є видана платником податку на вимогу покупця податкова накладна із заповненням всіх обовязкових реквізитів.

З урахуванням наведених норм чинного законодавства України та доводів ДПІ у м. Рівне про нікчемний характер угод, укладених між позивачем та ТзОВ «Промислово-Цивільне будівництво», ТзОВ «Транснафтотрейд», судом при розгляді справи підлягали зясуванню обставини щодо реального здійснення господарських операцій, по яких ТзОВ «Рівнеміськбуд»визначено суми податкового кредиту, та дотримання умов формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду, відповідач не довів правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень, а позивач підставно відніс до податкового кредиту з податку на додану вартість відповідні суми податку, сплаченого при придбанні послуг у ТзОВ «Промислово-Цивільне Будівництво»та товарів у ТзОВ «Транснафтотрейд», з огляду на таке.

Предметом діяльності ТзОВ «Рівнеміськбуд»відповідно до довідки Головного управління статистики у Рівненській області № 000800 від 04.06.2007 року є, зокрема, управління підприємствами, будівництво будівель, посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту, посередництво у торгівлі деревини та будівельними матеріалами. В межах господарської діяльності позивач 04.01.2010 року уклав договір підряду з ТзОВ «Промислово-Цивільне будівництво»на виконання будівельних робіт з демонтажу залізобетонних конструкцій житлового будинку в м. Костопіль, вул. Степанська, 26. Умови договору не суперечать нормам чинного законодавства, договір було укладено з юридичною особою ТзОВ «Промислово-Цивільне будівництво», правовий статус якої підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 265842 від 12.12.2005 року, станом на 23.12.2010 року така державна реєстрація юридичної особи не припинена згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців. Відповідно до цього витягу ТзОВ «Промислово-Цивільне Будівництво»здійснює діяльність у сфері оптової торгівлі будівельними матеріалами, будівництва будівель тощо. Підприємство має діючу ліцензію серії АВ № 050862 на здійснення будівельної діяльності згідно з затвердженим переліком робіт, видану Міністерством будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 17.03.2006 року, з терміном дії з 17.03.2006 року по 17.03.2011 року, зареєстроване платником податку на додану вартість, про що ДПІ у Печерському районі м. Києва видано Свідоцтво № 1000150475 від 12.11.2008 року про реєстрацію платника податку на додану вартість (копії документів містяться в матеріалах справи), тобто контрагент мав необхідні дозвільні документи на надання будівельних робіт та для виписування податкової накладної.

Обґрунтовуючи заперечення проти адміністративного позову, відповідач покликається на те, що згідно відповіді ДПІ у Печерському районі м. Києва (наданої на запит ДПІ у м. Рівне про проведення зустрічної перевірки від 14.10.2010 року) ТзОВ «Промислово-Цивільне Будівництво»не знаходиться за юридичною адресою та встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних фондів, нематеріальних активів.

Проте такі обставини встановлені податковим органом після укладення та виконання договору підряду від 04.01.2010 року. В свою чергу, позивачем надані належні та допустимі докази, які підтверджують факт реального виконання будівельних робіт з демонтажу залізобетонних конструкцій житлового будинку, позивач придбавав такі послуги в межах господарської діяльності, сума податку сплачена ТзОВ «Рівнеміськбуд»в ціні послуг (робіт) в повному обсязі правомірно включена позивачем до складу податкового кредиту на підставі належним чином оформлених податкових накладних, виданих зареєстрованим платником податку на додану вартість.

Надані позивачем ТзОВ «Рівнеміськбуд»документи первинного обліку (договір підряду на виконання будівельних робіт, довідка про вартість виконаних підрядних робіт, акт приймання виконаних робіт за типовою формою № КБ-2в) відповідають вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні»та підпункту 2.4 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704, оскільки містять всі необхідні реквізити, зокрема, назву документа, дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції, а також підписи та відбитки печаток кожної з юридичних осіб. При цьому, в акті приймання виконаних підрядних робіт наведена деталізація змісту і обсягу наданих робіт, використаних ТМЦ, інших ресурсів.

Суд не бере до уваги заперечення відповідача про те, що у ТзОВ «Промислово-Цивільне Будівництво»відсутні матеріальні та трудові ресурси, оскільки такі висновки податкового органу ґрунтуються на припущеннях та аналітичних даних, разом з тим при проведенні зустрічної перевірки контрагента не досліджено наявність орендованих чи переданих в лізинг основних засобів, виробничих приміщень, наявність обладнання (устаткування), техніки, можливість залучення робітників для виконання разових ремонтних робіт за договорами підряду тощо.

Також в межах господарської діяльності позивач 02.06.2009 року уклав договір № ТНТ-143 з ТзОВ «Транснафтотрейд»на поставку нафтопродуктів (дизельного пального). Умови договору не суперечать нормам чинного законодавства, договір було укладено з юридичною особою ТзОВ «Транснафтотрейд», правовий статус якої підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 214865 від 15.02.2007 року, станом на 18.11.2010 року така державна реєстрація юридичної особи не припинена згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців. Відповідно до цього витягу ТзОВ «Транснафтотрейд»здійснює діяльність у сфері оптової торгівлі паливом та інші види оптової торгівлі тощо. Підприємство перебуває на обліку як платник податків у ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, про що видано довідку від 30.01.2010 року № 38305/29-111 про взяття на облік платника податків. Придбане дизельне пальне використовувалось позивачем у власній господарській діяльності, для заправки транспортних засобів та спецтехніки, зокрема, в період з 01.01.2009 року по 30.06.2010 року на дизельному пальному працювали такі власні транспорті засоби позивача: ГАЗ-3302232, автокрани МКТ-25, КТА-25, КТА-16, навантажувачі фронтальний ХG932 та Борекс 2201, шість КАМАЗів, бетонозмішувач та МАЗ 5551. Така транспортна техніка з 01.01.2009 року по 30.06.2010 року працювала на обєктах в м. Костопіль по вул. Коперніка, 38 та вул. Степанська, 26, в м. Здолбунів по вул. Коперніка, 65, де проводились ТзОВ «Рівнеміськбуд»будівельні роботи, всього використано за вказаний період 156181 л дизельного палива. Позивачем надано також виписку з балансу основних засобів, на які нараховувалась амортизація протягом 2009-2010 років, де зазначено з інвентарними номерами наведені вище транспортні засоби та спецтехніка, які перебували у власності ТзОВ «Рівнеміськбуд», та для заправки яких придбавались паливно-мастильні матеріали у ТзОВ «Транснафтотрейд».

Обґрунтовуючи заперечення проти адміністративного позову, відповідач покликається на те, що згідно відповіді ДПІ у Шевченківському районі м. Києва (наданої на запит ДПІ у м. Рівне про проведення зустрічної перевірки від 14.10.2010 року) ТзОВ «Транснафтотрейд»не знаходиться за юридичною адресою, під час перевірки не надані ТТН, що підтверджують факт перевезення товару, а тому така операція поставки носить безтоварний характер, сторони не мали на меті реального настання правових наслідків, а укладали угоду з метою заниження обєкту оподаткування.

Разом з тим, встановлені обставини в справі вказують на реальне виконання сторонами договору своїх зобовязань, позивач мав значну кількість транспортних засобів та іншої спецтехніки, робота якої забезпечувалась наявністю паливно-мастильних матеріалів, автотехніка працювала на реальних обєктах будівництва. Судом не було виявлено будь-яких інших доказів, які б підтверджували те, що укладення угоди, на підставі якої виникли спірні господарські зобов'язання, не відповідало дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків, чи свідчили б про намір сторін ухилитися від оподаткування. Щодо відсутності товарно-транспортних накладних у позивача, то, на думку суду, такі документи повинні зберігатися у відправника, постачальника товарно-матеріальних цінностей, тобто у ТзОВ «Транснафтотрейд»і позивач не може нести відповідальність за їх не зберігання та не представлення для перевірки.

На час вчинення господарських операцій та на момент розгляду справи в суді контрагенти позивача ТзОВ «Промислово-Цивільне Будівництво», ТзОВ «Транснафтотрейд» були зареєстровані у Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України та являлися платниками податку на додану вартість. Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Отже, на думку суду, позивачем дотримані умови формування податкового кредиту з податку на додану вартість та правомірно у відповідних податкових періодах включено до складу податкового кредиту податок на додану вартість у розмірі 134619 грн. 00 коп. по господарських операціях з придбання послуг у ТзОВ «Промислово-Цивільне будівництво»і товарів у ТзОВ «Транснафтотрейд».

Крім того, системний аналіз норм Закону України «Про податок на додану вартість»дає суду підстави прийти до висновку, що у разі якщо контрагент не виконав свого зобовязання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, і не є підставою для позбавлення права на податковий кредит з податку на додану вартість добросовісного платника податку, який виконав усі передбачені законом умови щодо формування податкового кредиту та має всі документальні підтвердження.

Як встановлено судом, ТзОВ «Рівнеміськбуд» були дотримані вимоги статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»при відображенні показників податкової звітності по господарських операціях з придбання послуг у ТзОВ «Промислово-Цивільне будівництво»і товарів у ТзОВ «Транснафтотрейд», також позивачем виконані вимоги податкового законодавства в частині визначення податкових зобовязань з податку на додану вартість в жовтні-листопаді 2009 року та спростовано хибний висновок податкового органу про необхідність оподаткування вартості будівельно-монтажних робіт і заниження позивачем податкових зобовязань з податку на додану вартість в розмірі 53616 грн. 00 коп.

Відтак, адміністративний позов підлягає до задоволення повністю шляхом прийняття постанови про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05.11.2010 року № 0004042342/0, №0004052342/0.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Рівне №0004042342/0 від 5 листопада 2010 року, №0004052342/0 від 5 листопада 2010 року.

Присудити на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнеміськбуд" із Державного бюджету судовий збір у розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Жуковська Л.А.