Постанова № 16476092, 25.06.2010, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-2322/10/1770

25 червня 2010 року 12год. 30хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Жуковської Л.А. за участю секретаря судового засідання Яковчук В.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Терещенко О.М.,

відповідача: представник Оніщук В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрфарм"

доДержавна податкова інспекція у м.Рівне

про визнання протиправними та скасування рішень ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Укрфарм” звернулося з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування рішень ДПІ у м. Рівне про визначення податкових зобовязань із застосуванням звичайної ціни: № 0000012342/23-114/0 від 10.03.2010 р. про визначення податку на прибуток підприємств в сумі 41911,5 грн. в т.ч. за основним платежем 27941 грн. та 13970,5 грн. застосованих штрафних санкцій; № 0000022342/23-114 від 10.03.2010 р. про визначення податку на додану вартість в сумі 33529,5 грн. в т.ч. 22253 грн. за основним платежем та 11196,5 грн. застосованих штрафних санкцій; № 000000001742 від 10.03.2010 р. про визначення податку з доходів фізичних осіб в сумі 60352,20 грн. в т.ч. за основним платежем 20117,40 грн. та застосованих штрафних санкцій в сумі 40234,80 грн.

В обґрунтування заявленого позову вказує, що посадовими особами ДПІ у м. Рівне було невірно застосовано приписи п. 1.20 ст. 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР. Так зокрема, не враховано, що в даному випадку звичайною ціною товару слід застосовувати ціну визначену продавцем в прилюдному оголошені на продаж. Визначаючи ціну вартості ідентичних товарів (одного 1 м. кв. житла ) податковий орган посилається на інформація в які не враховано період продажу, район розміщення квартири, інші особливості що мали місце. Таким чином, на думку позивача визначення податкових зобовязань не можна вважати правомірним. Додатково представник позивача вказує, що квартира була придбана ТОВ “Укрфарм” за ціною 95000 грн., протягом тривалого проміжку часу товариство не могло її реалізувати через негативний стан (відсутність внутрішніх оздоблювальних робіт). Як наслідок реалізація вказаного майна за прилюдною ціною в 120 000 грн. була виробничою необхідністю та принесла для підприємства прибуток. Вказує, що податковий орган не звертався з будь-якими запитами щодо обґрунтування товариством рівня ціни продажу нерухомості.

Крім того, на думку позивача податковий орган не міг визначати податкові зобовязання за методикою непрямих методів так як вказана методика повинна бути затверджена законом. На момент проведення перевірки та визначення податкових зобовязань такий закон не прийнятий.

Додатково, позивач зазначає, що ДПІ у м. Рівне було необґрунтовано визначено його як податкового агенту по відношенню до ОСОБА_4, так як ТОВ “Укрфарм” не виплачувало жодних доходів для вказаної фізичної особи.

В судому засіданні представник позивача підтримала адміністративний позов повністю та просила суд його задовольнити.

Відповідач адміністративний позов не визнав з підстав викладених в письмових запереченнях.

В судовому засіданні представник відповідача позов заперечив, суду пояснив, що під час проведення перевірки було встановлено реалізацію ТОВ “Укрфарм” квартири нижче звичайної ціни, що склалася на ідентичні товари, яка визначалася на підставі інформації отриманої з агентств нерухомості. На підставі даної інформації, в. о. начальника ДПІ у м. Рівне було прийнято рішення про визначення податкових зобовязань із застосування звичайних цін. В результаті визначення податкових зобовязань із застосуванням звичайних цін було встановлено порушення ТОВ “Укрфарм” Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР, що призвело до заниження податку на прибуток в сумі 27941 грн., Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР, що призвело до заниження податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 22353 грн. Реалізація ТОВ “Укрфарм” квартири для ОСОБА_4 нижче звичайної ціни призвело до отримання вказаним громадянином зі сторони позивача додаткового блага без попереднього утримання та перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб. В порушення Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” від 22.05.2003 р. № 889-IV ТОВ “Укрфарм” не утримано та не перераховано до бюджету податок з доходів фізичних осіб в сумі 20117 грн. 40 коп. Представник відповідача просив просить суд відмовити в задоволені позовних вимог повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази суд прийшов до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 01.03.2010 р. було підписано акт № 221/23-100/22570942 про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ТОВ “Укрфарм” за період з 01.10.2007 р. по 30.09.2009 р.

З висновків акту перевірки № 221/23-100/22570942 від 01.03.2010 р. вбачається, що під час її проведення було встановлено порушення пп. 4.1.1 , пп. 4.1.3 п. 4.1 ст. 4, пп. 7.4.1, пп. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7, пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР в результаті чого було занижено податок на прибуток підприємств в сумі 27941 грн. визначений із застосуванням звичайних цін; п. 4.1, п. 4.2 ст. 4 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР в результаті чого було занижено податок на додану вартість в сумі 22353 грн. визначений із застосуванням звичайних цін; п. 1.6, п. 1.15 ст.1, пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, пп. 4.2.9 п. 4.2 ст. 4, п. 7.1 ст. 7, пп. 8.1.1 пп. 8.1.2 ст. 8, пп. 17.2 ст. 17, п. 19.2 ст. 19, пп. “а” пп. 20.3.1 пп. 20.3.2 п. 20.3 ст. 20 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” від 22.05.2003 р. № 889-IV, що призвело до неутримання та неперерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб в сумі 20117,40 грн. визначеного із застосуванням звичайних цін.

На підставі акту перевірки заступником начальника ДПІ у м. Рівне було прийнято рішення № 0000012342/23-114/0 від 10.03.2010 р. про визначення податку на прибуток підприємств в сумі 41911,5 грн. в т.ч. за основним платежем 27941 грн. та 13970,5 грн. застосованих штрафних санкцій, № 0000022342/23-114 від 10.03.2010 р. про визначення податку на додану вартість в сумі 33529,5 грн. в т.ч. 22253 грн. за основним платежем та 11196,5 грн. застосованих штрафних санкцій, № 000000001742 від 10.03.2010 р. про визначення податку з доходів фізичних осіб в сумі 60352,20 грн. в т.ч. за основним платежем 20117,40 грн. та застосованих штрафних санкцій в сумі 40234,80 грн.

Як вбачається з матеріалів справи 30.06.2006 р. ТОВ “Укрфарм” придбало у громадянина ОСОБА_6 квартиру АДРЕСА_1 за ціною 95000 грн. Вказана квартира придбавалася для наступного переобладнання під аптеку.

20.08.2007 р. на загальних зборах ТОВ “Укрфарм” у звязку з економічною недоцільністю переобладнання квартири в аптеку було вирішено продати її.

З вересня 2007 р. ТОВ “Укрфарм” почало давати оголошення в газети про продаж квартири та звертатися до агентств нерухомості в т.ч. ПП ОСОБА_7 з оголошеною ціною продажу 120000 грн.

30.01.2008 р. на підставі договору купівлі-продажу квартира по вул. Соборній. 321 була продана громадянинові ОСОБА_4 за ціною 120000 грн.

Кошти спочатку було спрямовано на депозитний рахунок ТОВ “Укрфарм” відкритого в центральному відділені Промінвестбанку, а в наступному були використані для погашення кредиту згідно кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 034/07 від 16.01.2007 р.

Згідно пп. 1.20.1 п. 1.20 ст. 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР Якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).

Ідентичні товари (роботи, послуги) - товари (роботи, послуги), що мають однакові характерні для них основні ознаки. Під час визначення ідентичності товарів беруться до уваги, зокрема, їх фізичні характеристики, які не впливають на їх якісні характеристики і не мають суттєвого значення для визначення ознак товару, якість і репутація на ринку, країна походження та виробник. Незначні відмінності в їх зовнішньому вигляді можуть не враховуватися.

Як вбачається з матеріалів справи податковий орган визначаючи звичайну ціну проданої ТОВ “Укрфарм” квартири по вул. Соборній, 321 послався на інформацію наданої ПП “Моноліт-АН”, ПП АН “Челсі” та ПП “АН “Тандем”.

З вказаних листів вбачається, що для податкового органу було надано інформацію про вартість новозбудованого житла в районах наближених до центру.

Як вбачається з матеріалів справи, придбана ТОВ “Укрфарм” квартира не відноситься до новобудов (являється нерухомістю вторинного ринку) та знаходиться на окраїні м. Рівне. Вказана квартира потребує внутрішніх ремонтних робіт.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що інформація надана агентствами нерухомості та використана ДПІ у м. Рівне під час визначення звичайної ціни квартири не визначає вартості ідентичних товарів, як наслідок не може бути використана в даному випадку для визначена податкових зобовязань.

Крім того, під час визначення звичайної ціни квартири, посадовими особами ДПІ у м. Рівне не враховано приписи пп. 1.20.3 п. 1.20 ст. 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР згідно якого для товарів (робіт, послуг), які продаються шляхом прилюдного оголошення умов їх продажу, звичайною визнається ціна, що міститься у такому прилюдному оголошенні.

З долучених до матеріалів справи копій документів вбачається, що прилюдно оголошеною ТОВ “Укрфарм” ціною квартири була сума 120000 грн.

Відповідно до пп. 1.32 ст. 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР Господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи

ТОВ “Укрфарм” було придбано квартиру за ціною 95000 грн., реалізація відбулася за ціною 120000 грн. з отриманням відповідного прибутку. Таким чином, товариством було дотримано основний принцип господарської діяльності, а саме її спрямованість на отримання прибутку.

Враховуючи той факт, що при визначені звичайної ціни квартири реалізованої ТОВ “Укрфарм” для громадянина ОСОБА_4, посадові особи ДПІ у м. Рівне використали інформацію про товари, що не можна вважати ідентичними, суд прийшов до висновку, що рішення № 0000012342/23-114/0 від 10.03.2010 р. про визначення податку на прибуток підприємств в сумі 41911,5 грн. в т.ч. за основним платежем 27941 грн. та 13970,5 грн. застосованих штрафних санкцій та № 0000022342/23-114 від 10.03.2010 р. про визначення податку на додану вартість в сумі 33529,5 грн. в т.ч. 22253 грн. за основним платежем та 11196,5 грн. застосованих штрафних санкцій підлягають визнанню протиправними та скасуванню в повному обсязі з моменту їх прийняття.

П.1.6 ст. 1 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” від 22.05.2003 р. № 889-IV Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахований (виплачений) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду (далі - оподатковуваний дохід).

Пп. 1.15 ст. 1 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” від 22.05.2003 р. № 889-IV під податковим агентом визначено юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Пп. 4.2.9 п. 4.2 ст. 4 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” від 22.05.2003 р. № 889-IV дохід, отриманий платником податку від його працедавця як додаткове благо (за винятками, передбаченими пунктом 4.3 цієї статті).

Якщо додаткові блага надаються особою, що не є працедавцем платника податку, чи особою, яка діє від імені або за дорученням такого працедавця, то такі доходи прирівнюються з метою оподаткування до подарунків з їх відповідним оподаткуванням;

Враховуючи необґрунтованість визначення звичайної ціни квартири твердження посадових осіб ДПІ у м. Рівне щодо надання ОСОБА_4 додаткового блага не відповідають фактичним обставинам справи та є надуманими.

За таких обставин суд прийшов до висновку, що рішення ДПІ у м. Рівне № 000000001742 від 10.03.2010 р. про визначення податку з доходів фізичних осіб в сумі 60352,20 грн. в т.ч. за основним платежем 20117,40 грн. та застосованих штрафних санкцій в сумі 40234,80 грн. підлягає визнанню протиправним та скасуванню з моменту його прийняття.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Державної податкової інспекції в м. Рівне про визначення податкових зобов'язань із застосуванням звичайних цін №0000012342/23-114/0 від 10 березня 2010 року, № 0000022342/23-114 від 10 березня 2010 року, №0000011742/17-135 від 10 березня 2010 року.

Присудити на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрфарм" із Державного бюджету судовий збір у розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10-ти днів з дня складання постанови в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Жуковська Л.А.