Постанова № 16474211, 15.06.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.3.2

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 червня 2011 року Справа № 2а-3877/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Качуріної Л.С.

при секретарі: Бражник В.І..,

в присутності сторін:

від позивача: Купцова О.М.

від відповідача: не прибув,

від третьої особи: Губайдуліна Т. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в м. Луганську до Приватного підприємства «Завод Строймаркет-07», третя особа начальник управління державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради державний реєстратор про визнання недійсними установчі документи, -

ВСТАНОВИВ:

11 травня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в м. Луганську до Приватного підприємства «Завод Строймаркет-07», третя особа начальник управління державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради державний реєстратор про визнання недійсними установчі документи.

В судове засідання прибув представник позивача, який просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В судове засідання не прибув відповідач, який був повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі.

В судове засідання прибув представник третьої особи, який просив вирішити справу на розсуд суду.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Ці ж наслідки застосовуються у разі повторного неприбуття за таких самих умов відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень.

За таких обставин, відповідно до приписів статті 128 КАС України, суд здійснює розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд дійшов висновку про задоволення позову з огляду на наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

З матеріалів справи вбачається, що Приватне підприємство «Завод Строймаркет-07» зареєстровано виконавчим комітетом Луганської міської ради 27 березня 2007 року , про що зроблено запис № 1382102 0000 012790 за адресою: 91000 м. Луганськ, вул. Поштова, 26.

Вироком Ленінського районного суду м. Луганська від 20 грудня 2010 року ОСОБА_3 визнаний винним в чиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України (фіктивне підприємницьтво).

Відповідно до частини 1 статті 33 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених законом.

Частиною 2 статті 38 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” встановлено, що підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є: визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути; провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом; невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону; неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону; наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Випадки, коли податковий орган вправі звернутися до суду з адміністративним позовом, встановлені, зокрема, статями 10, 11 і 111 Закону України від 04 грудня 1990 року № 509-XII “Про державну податкову службу в Україні”. В інших, не передбачених законом випадках, підстави для порушення судового провадження у справі по спору з приводу реалізації податковим органом компетенції, ініційованому цим органом, відсутні.

Відповідно до п. п. 20.1.12 ст. 20 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ, органи державної податкової служби мають право у випадках, встановлених законом, звертатись до суду щодо припинення юридичної особи та підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів.

Так, згідно з пунктом 17 статті 11 Закону України від 04 грудня 1990 року № 509-XII “Про державну податкову службу в Україні” органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності. Це повноваження з врахуванням норм Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців”, який є спеціальним законом з питань державної реєстрації, припинення субєктів підприємницької діяльності, слід розуміти як повноваження на звернення до адміністративного суду з позовом про припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Таким чином, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду з позовами про припинення юридичної особи та визнання недійсним Установчих документів підприємства.

Згідно ч. 1 ст. 57 Цивільного Кодексу України установчими документами субєкта господарювання є рішення про його створення або Статут субєкта господарювання.

Відповідно до ч. 2 ст. 57 Цивільного Кодексу України в установчих документах повинні бути вказані найменування та місцезнаходження субєкта господарювання.

Відповідно до статті 230 Цивільного кодексу України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним.

Так, за визначенням, наведеним у частині 1 статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. У той же час, державна реєстрація юридичної особи згідно з частиною 1 статті 4 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” за своєю правовою природою є лише засвідченням факту створення або припинення юридичної особи, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Разом з тим, суд зазначає, що згідно ст.62 Господарського кодексу України підприємство - самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.

Підприємства можуть створюватись як для здійснення підприємництва, так і для некомерційної господарської діяльності.

Статтею 65 Господарського кодексу України визначено, що управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу.

Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів.

Згідно статті 247 Господарського кодексу України у разі здійснення суб'єктом господарювання діяльності, що суперечить закону чи установчим документам, до нього може бути застосовано адміністративно-господарську санкцію у вигляді скасування державної реєстрації цього суб'єкта та його ліквідації.

Як встановлено у судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_3, у порушення вимог господарського законодавства, виконував функції засновника та керівника ПП «Завод-Строймаркет-07» при реєстрації підприємства в органах виконавчої влади, фактично не маючи наміру займатися підприємницькою діяльністю. Особисто реєстрацією підприємства не займався.

Вироком Ленінського районного суду м. Луганська від 20.12.2010 ОСОБА_3визнаний винним згідно ч. 2ст. 205 (а с. 6-9).

03 листопада 2010 року державним реєстратором Луганської міської ради зроблений запис про відсутність ПП «Завод-Строймаркет-07» щодо відсутності юридичної особи за адресою: м. Луганськ, вулиця Поштова, 26.

Вказана обставина, відповідно до вимог ст.38 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” також є підставою для припинення юридичної особи відповідача.

Згідно Вироку Ленінського районного суду м. Луганська від 20.12.2010 ОСОБА_3 домовився з невідомою особою на імя «Сергій» про створення фіктивного підприємства, погодившись, що він зареєструє на своє імя фіктивне підприємство «Завод-Строймаркет-07» особисто реєстрацією на займався, по довіреності від його імені діяла інша особа), став фіктивним директором, до фінансово - господарської діяльності підприємства ніякого відношення не мав, печатку та штамп підприємства, реєстраційні документи передав іншій особі. ОСОБА_3 підприємство створювалось та реєструвалось для ухилення від податків та інших обовязкових платежів до державного бюджету та цільових фондів.

Відповідно до п. 1. ст. 55-1 Господарського Кодексу України однією із ознак фіктивності, що дають підстави для звернення до суду про припинення підприємницької діяльності підприємства, в тому числі визнання реєстраційних документів недійсними, є той факт, що підприємство зареєстровано (перереєстровано) у органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею права (оформлення) у володіння чи управління підставним (неіснуючим), померлим, безвісти зниклим особам або таким особам, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або здійснення видів діяльності щодо яких є заборона.

За наявних обставин, можна зробити висновок про відсутність свободи підприємницької діяльності ПП «Завод-Строймаркет-07», оскільки від імені засновника та керівника цього підприємства діють невідомі особи, а не особисто ОСОБА_3

Аналізуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем надані достатні докази для визнання недійсним Установчих документів ПП «Завод-Строймаркет-07» з моменту державної реєстрації, у звязку з визнанням недійсним запису про проведення державної реєстрації, через порушення закону, допущені при створені юридичної особи, а тому вимоги Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в м. Луганську до Приватного підприємства «Завод Строймаркет-07», третя особа начальник управління державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради державний реєстратор про визнання недійсними установчі документи є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішуються, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 15 червня 2011 року проголошено вступну а резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 4 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 17, 18, 71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в м. Луганську до Приватного підприємства «Завод Строймаркет-07», третя особа начальник управління державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради державний реєстратор про визнання недійсними установчі документи задовольнити повністю.

Визнати недійсними установчі документи Приватного підприємства «Завод Строймаркет-07» ( код ЄДРПОУ 35024800), 91000 м. Луганськ, вул. Поштова, 26 з моменту державної реєстрації, - 27 березня 2007 року.

Припинити юридичну особу Приватного підприємства «Завод Строймаркет-07», код ЄДРПОУ 35024800, зареєстрованого за адресою: 91000 м. Луганськ, вул. Поштова, 26 з моменту державної реєстрації, - 27 березня 2007 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Повний текст постанови складено та підписано 20 червня 2011 року.

СуддяЛ.С. Качуріна