Постанова № 16474133, 21.06.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 червня 2011 року Справа № 2а-4937/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді Смішливої Т.В.,

при секретарі Попові М.Г.

за участю представників сторін:

прокурор - Ногіна О.М., посвідчення № 306 від 04.07.2007

від позивача: ОСОБА_1, дов. № 3707/10 від 19.05.2011,

від відповідача: ОСОБА_2, дов. № 33/1980 від 20.06.2011

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську адміністративну справу за позовом прокурора Словяносербського району в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Словяносербському районі Луганської області до Підприємства Словяносербської виправної колонії управління Державного Департаменту України з питань виконання покарань в Луганській області № 60 про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

10 червня 2011 року прокурор Словяносербського району звернувся з адміністративним позовом в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Словяносербському районі до Підприємства Словяносербської виправної колонії управління Державного Департаменту України з питань виконання покарань в Луганській області № 60 про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість, екологічного податку та збору за спеціальне водокористування у загальній сумі 30611,32 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Підприємство Словяносербської виправної колонії управління Державного Департаменту України з питань виконання покарань в Луганській області № 60 зареєстровано як субєкт господарської діяльності та знаходиться на обліку в Державній податковій інспекції у Словяносербському районі як платник податків, у тому числі і як платник податку на додану вартість.

Підприємство Словяносербської виправної колонії управління Державного Департаменту України з питань виконання покарань в Луганській області № 60 у встановлений законом строк податкові зобовязання не сплачує та станом на 31.05.2011 має заборгованість зі сплати податку на додану вартість у сумі 20544,00 грн., у тому числі з основного зобовязання 218902,72 грн., штрафні санкції 12188,10 грн., екологічного податку у розмірі 9897,46 грн. та збору за спеціальне водокористування 169,86 грн., а всього 30611,32 грн. Відповідачу направлено першу податкову вимогу № 1/109 від 14.12.2001 та другу податкову вимогу № 2/166 від 25.01.2002, що не призвело до позитивних результатів, у звязку з чим позивач просив суд стягнути за рахунок готівки Підприємства Словяносербської виправної колонії управління Державного Департаменту України з питань виконання покарань в Луганській області № 60 податковий борг у сумі 30611,32 грн.

У судовому засіданні прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали, надали пояснення, аналогічні викладеним у позові, просили задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача позовні вимоги визнав у повному обсязі, про що надав письмову заяву.

Заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з таких підстав.

Підприємство Словяносербської виправної колонії управління Державного Департаменту України з питань виконання покарань в Луганській області (№ 60) (далі Підприємство) є юридичною особою, зареєстровано як субєкт господарської діяльності Словяносербською районною державною адміністрацією Луганської області 17.03.2000 року. (а.с. 14-18)

Підприємство взято на облік платника податків Державною податковою інспекцією у Словяносербському районі Луганської області 20.04.1996 року за № 9. (а.с. 17)

Як платник податку на додану вартість Підприємством Словяносербської виправної колонії управління Державного Департаменту України з питань виконання покарань в Луганській області № 60 подано до Державної податкової інспекції у Словяносербському районі податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2011 року № 6708 від 18.05.2011, у якій платник податку самостійно визначив податкові зобовязанням з податку на додану вартість у сумі 20544 грн. 00 коп. (а.с. 22-23).

Як вбачається з облікової картки Підприємства Словяносербської виправної колонії управління Державного Департаменту України з питань виконання покарань в Луганській області № 60 з податку на додану вартість відповідач станом на 20.06.2011 має податковий борг зі сплати податку на додану вартість у сумі 101617,10 грн. та пеню у розмірі 25031,27 грн. (а.с. 55-73)

Крім того, 19.05.2011 Підприємством Словяносербської виправної колонії управління Державного Департаменту України з питань виконання покарань в Луганській області № 60 подано до Державної податкової інспекції у Словяносербському районі уточнюючу податкову декларацію екологічного податку за перший квартал 2011 року № 6741, у якій позивач самостійно визначив свої податкові зобовязанні зі сплати зазначеного податку у розмірі 9897,46 грн. щомісяця. (а.с. 26-27)

У податковій декларації збору за спеціальне використання поверхневих та підземних вод від 18.04.2011 № 5429 Підприємство Словяносербської виправної колонії управління Державного Департаменту України з питань виконання покарань в Луганській області № 60 визначило податкові зобовязання зі збору за спеціальне водокористування за І квартал 2011 року у сумі 169,86 грн.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

Пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України визначено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до вимог п.49.16 ст. 49 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплатити податкове зобов'язання, яке самостійно визначене ним у такій податковій декларації, протягом строків, установлених Кодексом.

Згідно із пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

У відповідності із пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1);

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.3);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (підпункт 49.18.4);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.5).

Платник податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, повязані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

У відповідності із пунктом 202.1 статті 202 Податкового кодексу України звітним (податковим) періодом по податку на додану вартість є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал, з урахуванням таких особливостей:

а) якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця;

б) якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.

Податкова декларація з податку на додану вартість згідно з пунктом 203.1 статті 203 Податкового кодексу України подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку у відповідності із пунктом 203.2 статті 203 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Статтею 95 Податкового кодексу України передбачено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

У звязку з несплатою у встановлені строки податкових зобовязань Підприємством Словяносербської виправної колонії управління Державного Департаменту України з питань виконання покарань в Луганській області № 60 податковим органом - Державною податковою інспекцією у Словяносербському районі направлено відповідачу першу податкову вимогу № 1/109 від 14.12.2001, яку отримано заступником головного бухгалтера підприємства 17.12.2001 (а.с. 13) та другу податкову вимогу № 2/166 від 25.01.2002, отриману головним бухгалтером платника податків 25.01.2002 (а.с. 12)

Згідно із п. 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим кексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно із п.95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, а відповідно до п. 95.4 зазначеної статті орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

З наданих даних про рух коштів за рахунком 30 «Каса» та головної книги, а також з пояснень представників відповідача та позивача вбачається, що Підприємство Словяносербської виправної колонії управління Державного Департаменту України з питань виконання покарань в Луганській області № 60 здійснює реалізацію виготовленої продукції, у тому числі і за обігові кошти, у звязку з чим вимоги про стягнення податкового боргу за рахунок готівки платника податків є обґрунтованими.

Наявність у Підприємства Словяносербської виправної колонії управління Державного Департаменту України з питань виконання покарань в Луганській області № 60 податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 20544,00 грн. підтверджується зворотнім боком облікової картки платника ПДВ, податковою декларацією з ПДВ долученими до матеріалів справи. Також матеріалами справи, а саме обліковою карткою платника екологічного податку, збору за спеціальне водокористування, податковою декларацією екологічного податку та податковою декларацією збору спеціального водокористування підтверджено наявність у Підприємства Словяносербської виправної колонії управління Державного Департаменту України з питань виконання покарань в Луганській області № 60 податкового боргу зі сплати екологічного податку у сумі 9897,46 грн. та збору за спеціальне водокористування у розмірі 169,86 грн.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд дійшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог.

Докази, подані позивачем підтверджують обставини, на які позивач посилається та їх обґрунтування.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 11, 17, 18, 71-72, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги прокурора Словяносербського району в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Словяносербському районі Луганської області задовольнити повністю.

Стягнути за рахунок готівки Підприємства Словяносербської виправної колонії управління Державного Департаменту України з питань виконання покарань в Луганській області № 60 (ідентифікаційний код 08680402) на користь Державного бюджету України податковий борг зі сплати податку на додану вартість у сумі 20544,00 грн. (двадцять тисяч пятсот сорок чотири грн. 00 коп.), податковий борг зі сплати екологічного податку у сумі 9897,46 грн. (девять тисяч вісімсот девяносто сім грн. 46 коп.) та збір за спеціальне водокористування у сумі 169,86 грн. (сто шістдесят девять грн. 86 коп.), а всього податковий борг у розмірі 30611,32 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

СуддяТ.В. Смішлива