Постанова № 16474132, 21.06.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 червня 2011 року Справа № 2а-4684/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді Смішливої Т.В.,

при секретарі Любімовій Г.Ю., Попові М.Г.

за участю представників сторін:

прокурор - Ногіна О.М., посвідчення № 306 від 04.07.2007

від позивача: ОСОБА_1, дов. № 235/10 від 10.01.2011,

від відповідача: ОСОБА_2, дов. № 15 від 12.01.2011

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську адміністративну справу за позовом прокурора міста Алчевськ в інтересах держави в особі Алчевської обєднаної державної податкової інспекції до Комунального підприємства «Алчевське управління механізації» про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість та податку на землю, -

ВСТАНОВИВ:

06 червня 2011 року прокурор міста Алчевська звернувся з адміністративним позовом в інтересах держави в особі Алчевської обєднаної державної податкової інспекції до Комунального підприємства «Алчевське управління механізації» про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість та податку на землю у загальній сумі 271027,32 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Комунальне підприємство «Алчевське управління механізації» зареєстровано як субєкт господарської діяльності та знаходиться на обліку в Алчевській обєднаній державній податковій інспекції в Луганської області як платник податків, у тому числі і як платник податку на додану вартість.

Комунальне підприємство «Алчевське управління механізації» у встановлений законом строк податкові зобовязання не сплачує та станом на 27.04.2011 має заборгованість зі сплати податку на додану вартість у сумі 231510,59 грн., у тому числі з основного зобовязання 218902,72 грн., штрафні санкції 12188,10 грн., пеня 419,77 грн. та зі сплати земельного податку у сумі 39516,73 грн., з яких з основного зобовязання 36217,95 грн., штрафні санкції 2855,76 грн., пеня 389,02 грн. Відповідачу направлено першу податкову вимогу № 11826 від 02.08.2010 та другу податкову вимогу № 2/217 від 03.09.2010, що не призвело до позитивних результатів, у звязку з чим позивач просив суд стягнути з розрахункових рахунків Комунального підприємства «Алчевське управління механізації» податковий борг у сумі 271027,32 грн.

У подальшому позивачем надано суду заяву про уточнення позовних вимог, у якій позивачем зазначено, що частково податкову заборгованість з податку на додану вартість та податку на землю раніше вже було стягнуто судом. На даний час відповідач має несплачену та нестягнуту в судовому порядку податкову заборгованість з податку на додану вартість за січень квітень 2011 року у сумі 106248,94 грн. та податку на землю за січень-березень 2011 року у сумі 27162,34 грн. У звязку з чим позивач просив суд стягнути з Комунального підприємства «Алчевське управління механізації» податковий борг у сумі 133411,28 грн., з якого 106248,94 грн. з податку на додану вартість та 27162,34 грн. податку на землю.

У судовому засіданні прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали, надали пояснення, аналогічні викладеним у позові, просили задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача позовні вимоги визнав повністю, про що надав письмову заяву, а також заяву про встановлення способу та порядку виконання судового рішення шляхом сплати боргу протягом 5 років.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з таких підстав.

Комунальне підприємство «Алчевське управління механізації» є юридичною особою, зареєстровано як субєкт господарської діяльності Виконавчим комітетом Алчевської міської ради 09.08.1996, ідентифікаційний код 01240427. (а.с. 14)

КП «Алчевське управління механізації» знаходиться на податковому обліку у якості платника податків в Алчевській обєднаній державній податковій інспекції в Луганської області з 22.08.1996. (а.с. 15)

Як платник податку на додану вартість КП «Алчевське управління механізації» подано до Алчевської обєднаної державної податкової інспекції податкові декларації з податку на додану вартість за січень 2011 року, у якій платник податку самостійно визначив податкові зобовязанням з податку на додану вартість у сумі 39666 грн. 00 коп. (а.с. 26-27), за лютий 2011 року з визначенням податкових зобовязань у сумі 20899,00 грн. (а.с. 28-29), за березень 2011 року, у якій визначено самостійно суму податку на додану вартість, що спідлягає сптаті в бюджет у розмірі 12621,00 грн. (а.с. 30-31) та за квітень 2011 року з визначенням своїх податкових зобовязань перед бюджетом у сумі 32768,00 грн. (а.с. 43-44)

Крім того, 11.05.2011 відповідачем подано уточнюючий розрахунок до податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2011 року, якою збільшено свої зобовязання на 2212,00 грн. (а.с. 63-64)

За даними облікової картки з ПДВ відповідачем за вищевказаний період сплачено заборгованість у сумі 1917,06 грн.

Всього за період січень-квітень 2011 року КП «Алчевське управління механізації» має заборгованість у звязку з самостійним визначенням та несвоєчасною сплатою податкових зобовязань з податку на додану вартість на підставі поданих податкових декларацій з ПДВ у сумі 106248,94 грн.

Як вбачається з облікової картки КП «Алчевське управління механізації» з податку на додану вартість відповідач станом на 15.06.2011 має податковий борг зі сплати податку на додану вартість у сумі 187152,61 грн. та пеню у розмірі 188,04 грн. (а.с. 48-51)

Крім того, 25.01.2011 КП «Алчевське управління механізації» подано до Алчевської обєднаної державної податкової інспекції податковий розрахунок земельного податку на 2001 рік, у якому позивач самостійно визначив свої податкові зобовязанні зі сплати зазначеного податку у розмірі 11756,07 грн. щомісяця. (а.с. 32)

У травні відповідач частково сплатив бог з податку за землю з основного платежу у сумі 8105,87 грн.

Заборгованість з земельного податку за січень-березень 2011 року складає 27162,34 грн. (11756,07 х 3 8105,87 = 27162,34)

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

Згідно із пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

У відповідності із пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1);

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.3);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (підпункт 49.18.4);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.5).

Платник податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, повязані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

У відповідності із пунктом 202.1 статті 202 Податкового кодексу України звітним (податковим) періодом по податку на додану вартість є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал, з урахуванням таких особливостей:

а) якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця;

б) якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.

Податкова декларація з податку на додану вартість згідно з пунктом 203.1 статті 203 Податкового кодексу України подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку у відповідності із пунктом 203.2 статті 203 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно п.п. 16.1.1. п. 16 1 ст. 16 Закону України № 2181, який діяв на час виникнення спірних правовідносин, після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Підпунктом 16.3.3. вказаної статі передбачено, що при частковому погашенні податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку.

Згідно п.п. 16.4.1. п. 16.1 ст. 16 Закону України № 2181 пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Відповідно до п.1.3 ст. Закону № 2181 податковий борг (недоїмка) - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене в установлений строк.

Таким чином до складу податкового боргу відносяться податкові зобов'язання визначені платником податків в деклараціях (розрахунках).

На даний час суми податкових зобов'язань, визначених платником податків в деклараціях, є узгодженими та у встановлені законом строки до бюджету не перераховані, тобто визнаються сумою податкового боргу платника податків.

Згідно п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-ІІІ (далі Закон 2181) платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку.

Узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу.

Статтею 95 Податкового кодексу України передбачено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

У звязку з несплатою у встановлені строки податкових зобовязань КП «Алчевське управління механізації» Алчевською ОДПІ направлено першу податкову вимогу № 11826 від 02.08.2010, яку отримано головним бухгалтером підприємства 04.08.2010 (а.с. 33) та другу податкову вимогу № 2/217 від 03.09.2010, отримана головним бухгалтером платника податків 07.09.2010 (а.с. 34)

Згідно із п. 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим кексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно із п.95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду.

Наявність у КП «Алчевське управління механізації» податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 106248,94 грн. підтверджується довідкою про суми податкового боргу, обліковою карткою платника ПДВ, податковими деклараціями з ПДВ за січень-квітень 2011 року, уточнюючим розрахунком до декларації за березень 2011 року, дорученими до матеріалів справи. Також матеріалами справи, а саме довідкою про суми податкового боргу, обліковою карткою платника земельного податку, податковим розрахунком підтверджено наявність у КП «Алчевське управління механізації» податкового боргу зі сплати земельного податку у сумі 27162,34 грн.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд дійшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог.

Докази, подані позивачем підтверджують обставини, на які позивач посилається та їх обґрунтування.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У заяві від 21.06.2011 відповідач, визнаючи позовні вимоги зазначив, що КП «Алчевське управління механізації» є комунальним підприємством, з початку існування у теперішньому структурному складі підприємство постійно працює в умовах низької платоспроможності споживачів, а саме населення є основним споживачем послуг підприємства, що обумовлює його збитковість. Одночасне стягнення всієї заборгованості може призвести до негативних наслідків для КП «Алчевське управління механізації» у звязку з чим відповідач просив суд розстрочити виконання судового рішення на пять років починаючи з липня 2011 року по червень 2016 року включно згідно наданого суду графіку сплати податкового боргу.

Представник позивача не заперечував проти розстрочення виконання судового рішення.

Вирішуючи питання про розстрочення виконання судового рішення суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 257 КАС України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні.

Пунктом 100.4 статті 100 Податкового кодексу України передбачено, що підставою для розстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов'язань та податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.

Тобто інститут розстрочення податкового боргу може бути застосовано лише у разі наявності доказів поліпшення економічного стану боржника у подальшому та наявності даних про погашення боргу в майбутньому.

Однак, звертаючись до суду із заявою про розстрочення податкового боргу відповідач не надав суду жодних доказів а ні на підтвердження знаходження підприємства у скрутному фінансовому становищі, а ні щодо можливості поліпшення вказаної ситуації та можливості погашення податкового боргу в подальшому.

За таких обставин суд вважає необґрунтованим клопотання представника відповідача про надання розстрочки сплати податкового боргу строком на пять років.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 11, 17, 18, 71-72, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги прокурора міста Алчевськ в інтересах держави в особі Алчевської обєднаної державної податкової інспекції в Луганської області задовольнити повністю.

Стягнути з розрахункових рахунків Комунального підприємства «Алчевське управління механізації» (ідентифікаційний код 33002869), відкритих у банках, обслуговуючих такого платника податків, на користь Державного бюджету України податковий борг зі сплати податку на додану вартість у сумі 106248,94 грн. (сто шість тисяч двісті сорок вісім грн. 94 коп.) та на користь місцевого бюджету Алчевської міської ради податковий борг зі сплати земельного податку у сумі 27162,34 грн. (двадцять сім тисяч сто шістнадцять дві грн..34 коп.)

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

СуддяТ.В. Смішлива