Постанова № 16473854, 21.06.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2011 року                               Справа № 2а-0870/3869/11

За позовом відкритого акціонерного товариства «Запорізький арматурний завод»

до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя

про визнання протиправними дій відповідача, -

У складі головуючого судді Нечипуренко О.М.

при секретарі судового засідання Бриль А.В.

за участі представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1 (довіреність від 04.02.2011)

від відповідачів – не прибув

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Запорізький арматурний завод» звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя про визнання протиправними дій відповідача щодо нарахування та внесення у карту особового рахунку позивача до компенсації фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії ОСОБА_2, призначеної на пільгових умовах, відповідно до п. «а» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» фізичним особам, за період його роботи на Запорізькому виробничому об’єднанні «Запоріжпромарматура» (Запорізькому виробничому об’єднанні «Арматуробудування»).

24.05.2011 Запорізьким окружним адміністративним судом, на підставі ст. ст. 104-107 КАС України, відкрито провадження у адміністративній справі № 2а-0870/3869/11 та призначено судове засідання на 08.06.2011. Розгляд справи було відкладено на 21.06.2011.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі на надав пояснення в обґрунтування позовних вимог аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на те, що позивач пропустив шестимісячний термін на подачу позову, однак проти суті позовних вимог позивача не заперечував, зворотних позовним вимогам обставин не наводив.

На підставі ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), судом у судовому засіданні 21.06.2011 проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Розглянувши матеріали адміністративного позову, з’ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

В Управлінні Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя на обліку перебуває ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, якому було призначено і який отримував пенсію за віком на пільгових умовах, призначену відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-XII.

Відповідно пункту «а» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Зазначений список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджений Постановами Кабінетів Міністрів України № 162 від 11.03.1994 р. (втратив силу з 2003 р.) і № 36 від 16.01.2003 р.

Відповідно до пункту 6.2. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2000 р. № 21-1 передбачено, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає їм право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи.

Крім того, п.6.3. вказаної Інструкції передбачено, що у разі ліквідації або зміни власника підприємства суми зазначених витрат Пенсійному фонду вносять правонаступники.

Таким чином, на пільгову пенсію мають право фізичні особи, які пропрацювали та були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці певний період часу, а саме: чоловіки – зі стажем роботи за списком № 1 не менше 10 років та жінки зі стажем роботи за списком № 1 не менше 7,6 років.

При цьому витрати на виплату та доставку пільгової пенсії фізичним особам, які мають стаж, що дає їм право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи. У разі ліквідації або зміни власника підприємства суми витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах вносять правонаступники.

Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя щомісяця здійснювало виплату та доставку пільгової пенсії ОСОБА_2, а також нараховувало та вносило у картку особового рахунку ВАТ «Запорізький арматурний завод» до відшкодування фактичні суми витрат понесених на виплату та доставку пільгової пенсії ОСОБА_2

При цьому нарахування та внесення у картку особового рахунку ВАТ «Запорізький арматурний завод» до відшкодування фактичних сум витрат понесених на виплату та доставку пільгової пенсії ОСОБА_2 здійснювалось із розрахунку того, що ОСОБА_2 працював на ВАТ «Запорізький арматурний завод» 3 роки та 5,53 місяців і ця частка стажу роботи ОСОБА_2 пропорційно від його роботи на різних підприємствах на ВАТ «Запорізький арматурний завод» становила 34,61% від загального 10-ти річного стажу роботи, за який призначається пільгова пенсія.

Такий принцип розрахунку відшкодування з ВАТ «Запорізький арматурний завод» фактичних сум витрат понесених на виплату та доставку пільгової пенсії ОСОБА_2 застосовувався Управлінням Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя на підставі довідки № 19 від 10.02.2005 р., виданої ВАТ «Запорізький арматурний завод», в якій зазначалось про те, що ОСОБА_2 працював повний робочий день на Запорізькому виробничому об’єднанні «Арматуробудування» з 01.03.1990 р. по 07.10.1993 р. в цеху кольорового лиття, ливарником на машинах лиття під тиском по 2-му розряду в цеху кольорового лиття с повним робочим днем.

В довідці № 19 від 10.02.2005 р. також зазначалось, що ЗВО «Арматуробудування», на якому працював ОСОБА_2 з 01.03.1990 р. по 07.10.1993 р., з 04.02.1994 р. перейменовано у ВАТ «Запорізький арматурний завод» згідно наказу Мінмашпрому України № 104 від 28.01.1994 р.

31.01.2011 р. ВАТ «Запорізький арматурний завод» своїм листом за вих.№ 26 письмово повідомив Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя про те, що анулює і відкликає всі свої довідки, в тому числі довідку № 19 від 10.02.2005 р. видану ОСОБА_2, оскільки в дійсності ЗВО «Арматуробудування» не перейменовувалось у ВАТ «Запорізький арматурний завод» згідно наказу Мінмашпрому України № 104 від 28.01.1994 р. і це є два різних підприємства.

Цим же повідомленням ВАТ «Запорізький арматурний завод» просило не нараховувати йому до відшкодування витрати на виплату та доставку пільгових пенсій особам, в тому числі по ОСОБА_2, за період їх праці на ЗВО «Арматуробудування».

Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя по суті розгляду та виконання цього письмового звернення не відповіло ВАТ «Запорізький арматурний завод».

27.04.2011 р. ВАТ «Запорізький арматурний завод» своїм листом вих.№ 197, аналогічно вих.№ 26 від 31.01.2011 р. вдруге звернулось до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя про те, що анулює та відкликає довідку №19 від 10.02.2005 р., видану ОСОБА_2, у зв’язку з тим, що вона містить в собі інформацію, що ЗВО «Арматуробудування» перейменовано у ВАТ «Запорізький арматурний завод», що не відповідає дійсності і спростовується документами.

Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя по суті розгляду та виконання цього другого письмового звернення не відповіло ВАТ «Запорізький арматурний завод».

ВАТ «Запорізький арматурний завод» заявляючи про те, що ЗВО «Арматуробудування» не було перейменовано у ВАТ «Запорізький арматурний завод» надало Управлінню Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя наступні документи: наказ № 104 від 28.01.1994 р. Міністерства машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України (Мінмашпром України); перший зареєстрований статут ВАТ «Запорізький арматурний завод» та його діючий статут; свідоцтво про державну реєстрацію Державного підприємства «Запорізький арматурний завод» № 135 від 27.01.1992 р.; статут ДП «Запорізький арматурний завод», зареєстрований виконкомом Запорізької міської Ради народних депутатів; свідоцтво про державну реєстрацію ЗВО «Арматуробудування» № 136 від 27.01.1992 р.; статут ЗВО «Арматуробудування», зареєстрований виконкомом Запорізької міської Ради народних депутатів, довідку з архіву.

Зазначені документи додані до матеріалів адміністративної справи, всебічно досліджені судом у сукупності всіх доказів та обставин, у зв’язку з чим суд доходить до обґрунтованого висновку, що дійсно ЗВО «Арматуробудування» не перейменовувалось у ВАТ «Запорізький арматурний завод», ВАТ «Запорізький арматурний завод» не є правонаступником ЗВО «Арматуробудування», це є два різних підприємства і тому період та стаж роботи особи на ЗВО «Арматуробудування» не може бути врахований як період та стаж роботи на ВАТ «Запорізький арматурний завод».

Так, згідно пункту 1.1. першого статуту ВАТ «Запорізький арматурний завод», підприємство засновано відповідно до наказу Міністерства машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України (Мінмашпром України) № 104 від 28.01.1994 р., шляхом перетворення Державного підприємства «Запорізький арматурний завод» у ВАТ «Запорізький арматурний завод».

Згідно наказу № 104 Мінмашпрому України від 28.01.1994 р., на базі ДП «Запорізький арматурний завод» було створено ВАТ «Запорізький арматурний завод».

При цьому в наказі № 104 Мінмашпрому України від 28.01.1994 р. жодним чином не зазначено, що нібито ЗВО «Арматуробудування» було перейменовано у ВАТ «Запорізький арматурний завод», як хибно зазначалось у довідці № 19 від 10.02.2005 р., виданої ОСОБА_2

В цьому наказі немає жодного посилання або згадування про ЗВО «Арматуробудування».

Пунктом 3.3. першого статуту ВАТ «Запорізький арматурний завод» встановлено, що ВАТ «Запорізький арматурний завод» є правонаступником державного підприємства «Запорізький арматурний завод». Аналогічні положення містить діючий статут ВАТ «Запорізький арматурний завод».

ДП «Запорізький арматурний завод» почало свою діяльність у 1966 р. і на початку 1994 р. було перетворено у ВАТ «Запорізький арматурний завод», який і став його правонаступником.

В свою чергу згідно листа Державного архіву Запорізької області № 01-55/783 від 07.04.2011 р. ЗВО «Арматуробудування» було створено на підставі наказу Міністерства хімічного та нафтового машинобудування СРСР від 22.10.1975р. №221, підпорядковувалось Всесоюзному промисловому об’єднанню трубопровідної арматури «Союзпромарматура», до складу якого входило три самостійних заводи – Запорізький, Генічеській та Сімферопольський арматурні заводи.

27.01.1992 р. кожний окремо і ДП «Запорізький арматурний завод» і ЗВО «Арматуробудування» були одночасно зареєстровані виконкомом Запорізької міської Ради народних депутатів, у зв’язку з чим вони отримали кожний своє свідоцтво про державну реєстрацію - № 135 та № 136.

Згідно п.1.1. статуту ЗВО «Арматуробудування», дане об’єднання являє собою добровільне галузеве об’єднання державних виробничих підприємств України – Запорізький арматурний завод, Сімферопольський арматурний завод, Славгородський арматурний завод (п.1.3. цього статуту).

Відповідно до п.1.7. статуту ЗВО «Арматуробудування», підприємства, що входять до складу об’єднання, користуються повною господарською та юридичною самостійністю, здійснюють свою діяльність згідно законодавства України та своїми статутами.

З дня державної реєстрації за місцем знаходження об’єднання набирає права юридичної особи (п.1.4. статуту ЗВО «Арматуробудування»).

Одночасно пунктом 1.3. ДП «Запорізький арматурний завод» встановлено, що підприємство є самостійним господарським статутним суб’єктом, діє на підставі Закону Української РСР «Про підприємства в Українській РСР» за принципами повного господарського розрахунку, самофінансування та самоокупності.

Таким чином, з огляду на наведене судом вбачається, що ДП «Запорізький арматурний завод» та його правонаступник ВАТ «Запорізький арматурний завод» є одним самостійним, окремим підприємством, суб’єктом господарювання, а ЗВО «Арматуробудування» є іншим, окремим від них самостійним суб’єктом господарювання і ЗВО «Арматуробудування» не перейменовувалось у ВАТ «Запорізький арматурний завод», який не є правонаступником ЗВО «Арматуробудування».

За таких обставин, особи, які працювали та отримували стаж роботи на ЗВО «Арматуро-будування» не можуть вважатись такими, що працювали та отримували стаж роботи на ДП «Запорізький арматурний завод» чи ВАТ «Запорізький арматурний завод», як його правонаступника, і відповідно, період роботи цих осіб на ЗВО «Арматуробудування», який увійшов до стажу роботи, за який призначено пільгову пенсію, не може бути віднесений до роботи на ВАТ «Запорізький арматурний завод», у зв’язку з чим при відшкодуванні та компенсації фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії осіб за період їх роботи на ЗВО «Арматуробудування» не може відшкодовуватись (компенсуватись) з ВАТ «Запорізький арматурний завод».

30.11.1989 р. ОСОБА_2 був прийнятий на роботу ученика ливарника на машинах лиття під тиском, у цех № 03 ЗВО «Арматуробудування», що підтверджується наказом (розпорядженням) № 457 від 23.11.1989 р.

07.10.1993 р. ОСОБА_2, згідно наказу (розпорядження) № 570 від 08.10.1993 р. ЗВО «Арматуробудування» було звільнено з посади ливарника на машинах лиття під тиском цеху № 03 ЗВО «Арматуробудування» на підставі п.1 ст.36 КЗпП України.

З наведеного вбачається, що в період з 30.11.1989 р. по 07.10.1993 р. ОСОБА_2, працював виключно на ЗВО «Арматуробудування».

Згідно із вимогами ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.2, 4 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на наведене, суд доходить до обґрунтованого висновку, що дії Управлінням Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя щодо нарахування та внесення у картку особового рахунку ВАТ «Запорізький арматурний завод» до відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії ОСОБА_2, за період його роботи на ЗВО «Арматуробудування», є протиправними, оскільки ЗВО «Арматуробудування» було самостійним суб’єктом господарювання і ВАТ «Запорізький арматурний завод» або ДП «Запорізький арматурний завод» не мали назву - ЗВО «Арматуробудування» і навпаки, ЗВО «Арматуробудування» не перейменовувалось у ВАТ «Запорізький арматурний завод» або ДП «Запорізький арматурний завод».

Посилання відповідача на пропуск позивачем строку звернення до суду, суд вважає необґрунтованими, з огляду на наступне

Згідно ч. 2 ст. 99 КАС України - для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З матеріалів справи слідує, що про порушення права Позивачу фактично стало відомо лише 23.03.2011р. - з моменту отримання Розрахунків фактичних витрат Відповідача на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій призначених відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (крім працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників) з березня 2011 р.

Позовну заяву до суду подано 23.05.2011, тобто, строк встановлений ст. 99 КАС України для звернення до суду позивачем не порушено.

Що стосується посилання Відповідача на рішення Запорізького оружного адміністративного суду у справі про стягнення з Позивача на користь Відповідача витрат на виплату та доставку пільгової пенсії фізичним особам, в тому числі ОСОБА_2 то це рішення в жодному разі не підтверджує те, що Позивачу про порушення права стало відомо раніше ніж 23.03.2011 р., оскільки під час розгляду цієї справи судом питання роботи ОСОБА_2 на ЗВО «Арматуробудування» не з'ясовувались, тому що, на той час ці обставини не були відомі, а ні суду, а ні Позивачу.

Частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що у разі, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 94, 158, 162, 163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов відкритого акціонерного товариства «Запорізький арматурний завод» до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя про визнання протиправними дій відповідача - задовольнити.

2. Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя щодо нарахування та внесення у карту особового рахунку відкритого акціонерного товариства «Запорізький арматурний завод» до компенсації фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії ОСОБА_2, призначеної на пільгових умовах, відповідно до п. «а» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», за період його роботи на Запорізькому виробничому об’єднанні «Запоріжпромарматура» (Запорізькому виробничому обєднанні «Арматуробудування») .

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь відкритого акціонерного товариства «Запорізький арматурний завод» (код ЄДРПОУ 14309190) судові витрати у розмірі 3,40 грн. (три гривні сорок копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України – з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова в повному обсязі у відповідності до вимог ст. 160 КАС України оформлена і підписана 24.06.2011.

Суддя                    (підпис) О.М. Нечипуренко