Постанова № 16473247, 08.06.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 червня 2011 р. справа № 2а/0570/5555/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Голуб В.А.

при секретаріПітель В.М.

за участю:

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представник відповідача Леончук О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Донецьк-52, вул. 50-ї Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про стягнення витрат, -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про стягнення витрат.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідно до п.5 ч.1.ст.27 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" від 18 січня 2001 року № 2240-ІІІ, страхувальник має право на фінансування з коштів Фонду фактичних витрат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.28 вказаного Закону страховик (Фонд) зобов'язаний забезпечувати фінансування матеріального забезпечення та надання соціальних послуг відповідно до цього Закону.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 29 цього Закону передбачено право застрахованої особи отримувати у разі настання страхового випадку матеріальне забезпечення та соціальні послуги, передбачені цим Законом.

Стаття 34 вказаного Закону передбачає такі види матеріального забезпечення як допомога по тимчасовій непрацездатності та допомога по вагітності та пологах.

Позивач провів нарахування та виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги по вагітності та пологах у відповідності з вказаними вище нормами Закону. З боку позивача норми діючого законодавства при нарахуванні та виплаті вказаних допомог порушені не були, про що свідчить акт перевірки, складений Фондом 19.01.2011року.

Відповідно до п.п.6.7 п.6 Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженої постановою правління Фонду від 26.06.2001 року № 16, витрати на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності, вагітності та пологах, при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку страхувальники-роботодавці здійснюють в рахунок коштів Фонду. В даному випадку витрати, пов'язані з виплатою допомоги по тимчасовій непрацездатності, вагітності та пологах, при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, понесені лише позивачем та за рахунок коштів Фонду ні виплачені, ні відшкодовані не були.

Окрім того, відповідно до ч.2 п.6.9 вказаної Інструкції якщо витрати, проведені страхувальником-роботодавцем, за звітний квартал перевищують нараховану суму страхових внесків та інших платежів, то різниця між сумою витрат і сумою страхових внесків зараховується в рахунок сплати наступного кварталу.

Якщо ж витрати не можуть бути покриті страховими внесками і в наступному кварталі, то сума перевищення, з урахуванням очікуваного результату в наступному кварталі, відшкодовується страхувальнику-роботодавцю органом Фонду після одержання від нього звіту за формою Ф4-ФСС з ТВП за минулий квартал. Позивач зазначає, що звіт ним було надано 19.01.2011 року, але по теперішній час суми заборгованості за Фондом не відшкодовані.

Відповідно до трудового договору між працівником та фізичною особою від 03.12.2010 року ФОП ОСОБА_1 була прийнята на роботу, на посаду бухгалтера ОСОБА_4 Трудовий договір зареєстровано у Горлівському міському центрі зайнятості 08.12.2010 року за № 05071002021.

20.12.2010 року у ОСОБА_4 згідно листка непрацездатності АВЖ № 680524 стався страховий випадок, вона захворіла. 30.12.2010 року вона стала до роботи.

30.12.2010 року з нею також стався страховий випадок. Останньою було надано листок непрацездатності АВЖ № 680726 у зв'язку із вагітністю. Згідно вказаного листка, до роботи ОСОБА_4 повинна стати 05.05.2011року.

У відповідності з вказаними вище нормами права ОСОБА_4 була нарахована заробітна плата у розмірі 4 771, 40 грн. та допомога по тимчасової непрацездатності, по вагітності та пологам у розмірі 24 813, 18 грн.

Оскільки позивачем понесені витрати, які не можуть бути покриті страховими внесками в наступному кварталі, та позивачем 19.01.2011 року подано листа до Фонду про повернення заборгованості, позивач вважає, що Фонд зобов'язаний був перерахувати заборгованість на його рахунок, зазначений у листі.

Тому позивач просить стягнути з відповідача витрати на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності, вагітності та пологах у розмірі 25742, 32 грн.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав заперечення на позовну заяву, в якому зазначив наступне.

Горлівською міською виконавчою дирекцією Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Дирекція) проведена перевірка повноти нарахування страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням та обґрунтованості їх витрачання ФОП ОСОБА_1 (акт від 19.01.2011 pоку).

При перевірці ФОП ОСОБА_1 за період з 01.02.2007 року по 01.01.2011 року було встановлено:

- за період з 01.02.2007 року по 01.11.2008 року страхувальник використовував найману працю. З 01.11.2008 року по 02.12.2010 року найманих працівників не було;

- з 03.12.2010 року ФОП ОСОБА_1 уклав трудовий договір з гр. ОСОБА_4 на посаду бухгалтера з окладом 7000, 00 грн.;

- з 20.12.2010 року по 29.12.2010 року ОСОБА_4 згідно лікарняного листка нарахована допомога по тимчасовій непрацездатності за 8 робочих днів у сумі 2 434, 80 грн., з яких 913, 05 грн. - за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності;

- з 30.12.2010 року гр. ОСОБА_4 надана відпустка по вагітності та пологах, у зв'язку з чим ФОП ОСОБА_1 їй була нарахована відповідна допомога за рахунок коштів Фонду за 126 календарних днів у сумі 24 813, 18 грн.

Перевіркою книги обліку доходів і витрат страхувальника встановлено, що його середньомісячний дохід впродовж 2010 року склав 10 770, 42 грн. На теперішній час ФОП ОСОБА_1 найману працю не використовує.

На підставі зазначеного, Горлівська міська виконавча дирекція ДОВ ФСС з ТВП зробила висновок, що заробітна плата найманого працівника у розмірі 7000, 00 грн. є необґрунтовано високою і встановлена тільки з метою отримання допомоги по вагітності та пологах у збільшених розмірах, що може призвести до протиправного заволодіння коштами Фонду.

З метою уникнення необґрунтованих витрат коштів Фонду, так як сума 24 813, 18 грн. як для допомоги по вагітності та пологам велика, то на підставі листа Генеральної прокуратури України до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 03.06.2009 року про поширення протиправного заволодіння коштами Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, шляхом оформлення суб'єктами підприємницької діяльності сумнівних документів, які у подальшому стають підставою для нарахування і виплати допомоги по вагітності та пологах у максимальних розмірах, Горлівська міська виконавча дирекція ДОВ ФСС з ТВП звернулась до Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю Територіальної державної інспекції праці у Донецькій області та до прокуратури з проханням провести перевірку даного страхувальника.

Відповідно до відповіді прокуратури Центрально-Міського району м. Горлівки, під час перевірки було встановлено, що ОСОБА_4 не має диплому бухгалтера та не могла займати зазначену у договорі посаду бухгалтера. За результатами проведеної перевірки підстав для проведення відшкодування прокуратурою не було встановлено.

Держінспекція з праці у Донецькій області відповіла, що так як ФОП ОСОБА_1 на момент перевірки вже не використовував найману працю, здійснити перевірку є неможливим.

Статтею 94 Кодексу законів про працю України визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежуються.

Законодавством чітко визначається порядок встановлення розмірів оплати праці та мінімальні гарантії в оплаті праці. Відповідно до ст. 96 Кодексу законів про працю України основою організації оплати праці є тарифна система оплати праці, яка включає тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники).

Тарифна система оплати праці використовується для розподілу робіт залежно від їх складності, а працівників - залежно від їх кваліфікації та за розрядами тарифної сітки. Вона є основою формування та диференціації розмірів заробітної плати.

Формування тарифної сітки (схеми посадових окладів) проводиться на основі тарифної ставки робітника першого розряду, що встановлюється в розмірі, який перевищує законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати, та міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів).

Наказом Міністерства праці України від 29.12.2004 року № 336 затверджений Випуск 1 „Професії працівників, що є загальними для всіх видів економічної діяльності" Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників" згідно якого встановлені певні завдання, обов'язки та кваліфікаційні вимоги до бухгалтера. Основною кваліфікаційною вимогою до посади бухгалтера є наявність повної вищої освіти відповідного напрямку підготовки.

Таким чином, як зазначає представник відповідача, законодавством чітко визначені вимоги щодо рівня освіти працівника, який може займати посаду бухгалтера.

На думку представника відповідача, прийняття на посаду бухгалтера ОСОБА_4 протирічить загальноприйнятим кваліфікаційним вимогам і вона не могла виконувати роботу, передбачену умовами трудового договору.

На підставі викладеного, представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову.

Суд, заслухавши пояснення позивача, представника позивача та представника відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову, встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1, зареєстрований як фізична особа підприємець виконавчим комітетом Горлівської міської ради Донецької області 26 вересня 2009 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи підприємця серії В03 № 629981 (а.с. 10).

03 грудня 2010 року укладено трудовий договір між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 та ОСОБА_4, яким останню прийнято бухгалтером безстроково, за згодою сторін встановлено розмір заробітної плати в сумі 7000, 00 грн. на місяць. 08 грудня 2010 року зазначений трудовій договір зареєстровано в Горлівському міському центрі зайнятості за № 05071002021 (а.с.15).

Позивачем надані суду первинні документи бухгалтерського обліку, а саме: графік виходу на роботу ОСОБА_4 та табель обліку робочого часу, які засвідчують правомірність надання допомоги по вагітності і пологах.

19 січня 2011 року позивачем складено і подано до відповідача в особі Горлівської міської виконавчої дирекції звіт за формою Ф4-ФСС з ТВП за 12 місяців 2010 року із заявленою до відшкодування суми сплаченої допомоги з тимчасової втрати працездатності у розмірі 25 726, 23 грн., з яких 913, 05 грн. допомога по тимчасовій непрацездатності та 24 813, 18 грн. допомога по вагітності і пологах(а.с.12).

Згідно вищевказаного звіту станом на 01.01.2011 року заборгованість за Фондом становить 25 742, 32 грн. (рядок 16 рядок 11, а саме: 25775, 80 33, 48).

19 січня 2011 року Горлівською міською виконавчою дирекцією Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності проведено перевірку повноти нарахування страхових внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності та обґрунтованості їх витрачання фізичною особою підприємцем ОСОБА_1, за результатами якої складено відповідний акт, в якому не встановлено порушення з боку позивача строків сплати страхових внесків до фонду за найманих працівників.

Як встановлено в судовому засіданні і не заперечується представниками сторін, а тому, у відповідності до приписів ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України приймається судом як обставина, яка не потребує додаткового доказування, страхові внески до ФСС із заробітної плати ОСОБА_4 сплачені позивачем у повному обсязі.

Як вбачається із відомості на заробітну плату за грудень 2010 року та наданої позивачем розписки ОСОБА_4, остання 31.12.2010 року отримала від позивача кошти з оплати заробітної плати, листка тимчасової непрацездатності, листка тимчасової непрацездатності з вагітності та пологів у сумі 29584, 58 грн.

Прокуратурою Центрально-Міського району м. Горлівки Донецької області за результатами розгляду заяви Горлівської міської виконавчої дирекції Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності було повідомлено про відсутність підстав для прокурорського реагування.

Правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами, у разі смерті, а також надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їх сімей визначаються Законом України від 18.01.2001 року № 2240-III «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» (далі Закон № 2240-III).

Загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв'язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім'ї), вагітності та пологів, часткову компенсацію витрат, пов'язаних із смертю застрахованої особи або членів її сім'ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також за рахунок інших джерел, передбачених Законом № 2240-III, а також базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, Кодексу законів про працю України, цього Закону та прийнятих відповідно до них інших нормативно-правових актів.

При цьому згідно з п. 5 ст. 10 Закону № 2240-III робочими органами виконавчої дирекції Фонду та його відділень є виконавчі дирекції відділень. А згідно ст. 9 даного Закону одним із напрямів діяльності робочих органів відділень Фонду є збір та акумуляція страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, що надаються Фондом.

В редакції статей Закону на час виникнення спірних правовідносин, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 Закону № 2240-III - кошти загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, спрямовуються на виплату застрахованим особам допомоги по тимчасовій непрацездатності, вагітності та пологах, при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, на поховання. А нормою п. 1 ч. 2 ст. 28 Закону визначено, що страховик зобовязаний забезпечувати фінансування матеріального забезпечення та надання соціальних послуг відповідно до цього Закону.

Відповідно п. 2 ч. 1 ст. 34 Закону № 2240-III визначено, що за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, надається такий вид матеріального забезпечення та соціальних послуг, як допомога по вагітності та пологах (статті 38, 39 цього Закону): допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати (доходу) за період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами (ч. 1 ст. 38); допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у розмірі 100 % середньої заробітної плати (доходу), обчисленої відповідно до ст. 53 цього закону, і не залежить від страхового стажу (ст. 39).

Отже підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності, а в разі роботи за сумісництвом - копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника і печаткою за основним місцем роботи (ч. 1 ст. 51 Закону № 2240-III).

Відповідно до п. 6.9 Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів ФСС з ТВП від 26.06.2001 року № 16 (далі Інструкція № 16) - якщо витрати, проведені страхувальником-роботодавцем, за звітний квартал перевищують нараховану суму страхових внесків та інших платежів, то різниця між сумою витрат і сумою страхових внесків зараховується в рахунок сплати наступного кварталу.

Якщо ж витрати не можуть бути покриті страховими внесками і в наступному кварталі, то сума перевищення, з урахуванням очікуваного результату в наступному кварталі, відшкодовується страхувальнику-роботодавцю органом Фонду після одержання від нього звіту за формою Ф4-ФСС з ТВП за минулий квартал.

Відшкодування страхувальнику-роботодавцю суми перевищення над сумою страхових внесків у випадках, коли належна сума страхових внесків не покриває витрат, може провадитись і до одержання звіту за формою Ф4-ФСС з ТВП при обов'язковому поданні довідки-розрахунку за підписом керівника, головного бухгалтера, завіреної печаткою підприємства.

Відшкодування здійснюються органом Фонду шляхом перерахування відповідних сум на поточний рахунок страхувальника.

Відповідно до п. 8.1 Інструкції № 16 контроль за правильністю нарахування, своєчасністю та повнотою перерахування та надходження страхових внесків, інших платежів до Фонду, а також за цільовим і правильним витрачанням його коштів здійснюють страхувальники, виборні органи профспілкових організацій на підприємстві, в установі, організації, комісії (уповноважені) із соціального страхування на підприємстві та органи Фонду.

Основним аргументом відповідача при відмові у відшкодуванні страхових внесків стала позиція про те, що фінансові можливості позивача не дозволяли встановлювати заробітну плату у високому розмірі.

Відповідно до книги обліку доходів платника єдиного податку сума доходу за грудень 2010 року склала 12040, 00 грн.

Натомість суд зазначає, що доходи позивача дозволяли здійснювати виплати у зазначених розмірах, і нарахування заробітної плати у високих розмірах не суперечило ст. 97 Кодексу законів про працю України, а звуження норм щодо розміру заробітної плати для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням станом на час виплат допомоги по вагітності та пологах чинне законодавство не передбачало.

Також суд зауважує, що при прийнятті на роботу позивачу достовірно було відомо про вагітність працівника, але позивач керуючись нормами ст. 184 Кодексу законів про працю України, відповідно до якої забороняється відмовляти жінкам у прийнятті на роботу з мотивів, повязаних із вагітністю, а також враховуючи термінову потребу у додатковій робочій силі, діяв правомірно.

Щодо посилань позивача про завищення заробітної плати позивачем, суд зазначає, що трудовий договір на момент розгляду справи чинний, у встановленому законом порядку не скасований, тому відсутні підстави вважати його положення щодо оплати праці такими, що суперечать закону.

Крім того, ч. 2 ст. 94 Кодексом законів про працю України передбачено, що розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи і максимальним розміром не обмежується.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, враховуючи висновки контролюючих органів, які під час проведення перевірок не виявили порушень трудового законодавства та інших зловживань з боку позивача, суд приходить до висновку щодо обґрунтованості позовних вимог про стягнення заборгованості.

Статтею 36 зазначеного Закону визначено вичерпний перелік підстав, коли допомога по тимчасовій непрацездатності не надається: у разі одержання застрахованою особою травм або її захворювання при вчиненні нею злочину; у разі навмисного заподіяння шкоди своєму здоровю з метою ухилення від роботи чи інших обовязків або симуляції хвороби; за час перебування під арештом і за час проведення судово-медичної експертизи; за час примусового лікування, призначеного за постановою суду; у разі тимчасової непрацездатності у звязку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного спяніння або дій, повязаних з таким спянінням; за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у звязку із навчанням.

Статтею 38 Закону визначено, що допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати (доходу) за період відпустки у звязку із вагітністю та пологами, та сплачується, зокрема, за весь її період тривалістю 70 календарних днів до пологів і 56 (у разі ускладнених пологів або народження двох чи більше дітей 70) календарних днів після пологів. Розмір зазначеної допомоги обчислюється сумарно та надається застрахованій особі в повному обсязі незалежно від кількості днів відпустки, фактично використаних до пологів.

Відповідно до ст. ст. 39, 51 Закону, допомога по тимчасовій непрацездатності та по вагітності і пологах надається застрахованій особі у розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу), обчисленої відповідно до ст.53 цього Закону, і не залежить від страхового стажу. Підставою для призначення такої допомоги є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності.

Відповідно до ст. 2 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням”, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв'язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім'ї), вагітності та пологів, часткову компенсацію витрат, пов'язаних із смертю застрахованої особи або членів її сім'ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також за рахунок інших джерел, передбачених цим Законом.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 6 зазначеного Закону, загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності та господарювання або у фізичних осіб, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах.

Пунктами 1 та 2 ст. 34 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” встановлено, що за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, надаються такі види матеріального забезпечення та соціальних послуг як допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною) та допомога по вагітності та пологах.

Таким чином, суд приходить до висновку, що будь-які законні підстави для відмови позивачеві у відшкодуванні понесених витрат відсутні, а тому позовні вимоги фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про стягнення заборгованості є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111,112, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про стягнення витрат, задовольнити повністю.

Стягнути з Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 витрати на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності, вагітності та пологах в сумі 25 742 грн. 32 коп. (двадцять п'ять тисяч сімсот сорок дві гривні тридцять дві копійки).

Стягнути з Державного бюджету України (код бюджетної класифікації доходів 22090200, р/р 31112095700005 Державний бюджет Калінінського району м. Донецька, ЄДРПОУ 34687090, МФО 834016, банк Головне управління Державного Казначейства України у Донецькій області) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 257, 43 грн. (двісті пятдесят сім гривень сорок три копійки).

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частину у судовому засіданні 08 червня 2011 року. Постанова виготовлена у повному обсязі 13 червня 2011 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Голуб В. А.