Постанова № 16473245, 25.05.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2011 р. справа № 2а-5034/09/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Голуб В.А.

при секретаріПітель В.М.

за участю:

представника позивача Рудь О.О.,

представника відповідача не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Донецьк-52, вул. 50-ї Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Донецьквантажтранс» до Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька про визнання недійсними та скасування рішень від 13 березня 2009 року № 218 та № 219, -

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Донецьквантажтранс» звернулося до суду з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька про визнання недійсними та скасування рішень від 13 березня 2009 року № 218 та № 219. В обґрунтування позову позивач зазначив, що базовим звітним періодом є календарний місяць. У разі здійснення протягом базового звітного періоду виплат, на які нараховуються страхові внески, платники одночасно з видачею сум зазначених виплат зобов'язані сплачувати авансові платежі у вигляді сум страхових внесків, які підлягають нарахуванню на зазначені виплати.

Перерахування страхових внесків здійснюється платниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі, або з виручки від реалізації товарів (послуг).

При складанні розрахунку штрафних (фінансових) санкцій та пені працівниками Пенсійного фонду не були виключені з розрахунку авансові платежі, які були перераховані підприємством з урахуванням вимог законодавства та платежі з виплати відпускних та розрахункових.

Також на суми авансових платежів повинно бути вироблено зменшення нарахувань страхових внесків за тими місяцями, за які були перераховані аванси в строк.

Процедуру стягнення своєчасно не нарахованих або не сплачених страхувальниками сум страхових внесків, у тому числі нарахованих органами Пенсійного фонду, визначено розділом восьмим Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне страхування до Пенсійного фонду України» від 19.12.2003 року № 21-1 (далі Інструкція). Платнику, який має недоїмку, органи Пенсійного фонду надсилають вимогу про сплату боргу. У разі невиконання платником цієї вимоги, тобто несплати зазначених у ній сум протягом 10 робочих днів з дня її отримання, вона направляється до органів виконавчої державної служби, оскільки є виконавчим документом.

Про нарахування пені та накладення штрафів посадові особи органів Пенсійного фонду виносять рішення, які протягом трьох робочих днів з дня їх винесення вручаються під підпис керівнику або головному бухгалтеру страхувальника, банку чи фізичній особі - суб'єкту підприємницької діяльності або надсилаються поштою з повідомленням про вручення.

Розділами дев'ятим і десятим Інструкції визначено порядок застосування фінансових санкцій та нарахування пені. Відповідно до частини третьої ст. 106 Закону № 1058-IV вимогу може бути погоджено з територіальним органом Пенсійного фонду або оскаржено в судовому порядку.

На адресу ДП «Донецьквантажтранс» була спрямована вимога № 1477 від 14.11.2008 року про сплату заборгованості в сумі 8 195, 72 грн., що утворилася за період з 28.10.2007 - 04.11.2008 року. Штрафні санкції та пеня, визначені в цій вимозі, підприємством сплачено в повному обсязі (п/п № 1388 від 06.01.2009 року).

Як зазначає позивач, ця сума була віднесена на погашення недоїмки за пенсійними внесками, на яку були нараховані штрафні санкції і пеня. Так само період, за який були нараховані вищевказані штрафні санкції, відображений у розрахунках про нарахування штрафних санкцій та пені - тобто, нарахування були проведені двічі, що на думку позивача, є порушенням закону.

Тому позивач просить визнати недійсними та скасувати рішення від 13 березня 2009 року № 218 та № 219 про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу у розмірі 60069, 33 грн. та нарахування пені у розмірі 9155, 77 грн. за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Враховуючи наведене, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову, встановив наступне.

Як встановлено у судовому засіданні Державне підприємство «Донецьквантажтранс» взято на облік в Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька як платника страхових внесків та є юридичною особою (а.с 15).

Відповідач є субєктом владних повноважень - органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього Законом України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121/2001 з наступними змінами та доповненнями.

13 березня 2009 року відповідач прийняв рішення № 218 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, відповідно до якого до Державного підприємства «Донецьквантажтранс» застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 10 036, 30 грн. та пені у розмірі 1 754, 06 грн. за період з 28.10.2008 року по 05.11.2008 року (а.с.9).

13 березня 2009 року відповідач прийняв рішення № 219 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, відповідно до якого до Державного підприємства «Донецьквантажтранс» застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 50 033, 03 грн. та пені у розмірі 7 401, 71 грн. за період з 28.10.2008 року по 26.11.2008 року, з 28.11.2008 року по 19.12.2008 року, з 29.12.2008 року по 15.01.2009 року, з 28.01.2009 року по 24.02.2009 року, з 02.03.2009 року по 05.03.2009 року (а.с.10).

Ухвалою суду від 07.05.2009 року було задоволено клопотання представника позивача, по справі призначено судово-економічну експертизу.

На вирішення експертизи поставлено наступні питання:

1. Чи підтверджуються первинними документами висновки Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька, які вказані у спірних рішеннях № 218 та № 219 від 13 березня 2009 року про порушення строку сплати та правильності нарахування штрафних санкцій та пені ДП «Донецьквантажтранс»?

2. Чи порушені ДП «Донецьквантажтранс» строки сплати внесків до Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька з урахуванням призначення платежу, вказаного у платіжних дорученнях?

08 квітня 2010 року до суду надійшов висновок судово-економічної експертизи № 250/24 від 08.04.2010 року. У резолютивній частині вказаного висновку зазначено наступне.

По першому питанню: згідно результатів дослідження наданих експерту документів випливає, що висновки Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька, зазначені в оскаржуваних рішеннях № 218 від 13 березня 2009 року, № 219 від 13 березня 2009 року про порушення строків сплати за період 28.20.2008 року по 05.03.2009 року та правильність нарахування штрафних санкцій і пені не підтверджується. Суми штрафних санкцій та пені, що розраховані експертом на підставі даних наданих документів складають: штрафні санкції 58859, 80 грн., пеня 9813, 03 грн.

По другому питанню: у результаті дослідження даних наданих експерту платіжних документів випливає, що строки сплати внесків з урахуванням призначення платежу, зазначеного в платіжних дорученнях, порушені позивачем.

Ухвалою суду від 10.09.2010 року задоволено клопотання представника позивача, по справі призначено додаткову судово-економічну експертизу.

Перед судовим експертом були поставлені наступні питання:

1. На підставі документів бухгалтерського обліку та звітності Державного підприємства «Донецьквантажтранс», визначити документальну обґрунтованість спірних рішень про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, № 219 та № 218 від 13.03.2009 року.

2. З урахуванням результатів дослідження по питанню № 1, розрахувати окремо суму штрафних санкцій та пені, які підлягають нарахуванню позивачу на підставі поданих експерту документів, стосовно яких було винесено рішення № 219 та № 218 від 13.03.2009 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду.

При проведенні дослідження судом запропоновано експерту виходити з того, що сума вхідного сальдо 94065, 17 грн. є спірною та проводити дослідження з урахуванням рішення відповідача № 1477 від 14.11.2008 року.

23 березня 2011 року до суду надійшов висновок судово-економічної експертизи № 278/24/1 від 23.03.2011 року. У резолютивній частині вказаного висновку зазначено наступне.

По першому питанню: згідно результатів дослідження наданих експерту документів, випливає, що висновки УПФУ в Куйбишевському районі м. Донецька, зазначені в оскаржуваних рішеннях № 218 від 13.03.2009 року, № 219 від 13.03.2009 року про порушення строків сплати за період з 28.10.2008 року по 05.03.2009 року та правильність нарахування штрафних санкцій і пені не підтверджується.

Суми штрафних санкцій, що розраховані експертом на підставі даних наданих документів складають: штраф 45 469, 94 грн., пеня - 9 992, 40 грн.

По другому питанню: у результаті проведеного експертом дослідження даних документів встановлено, що суми штрафних санкцій та пені, які підлягають нарахуванню позивачу окремо за Рішенням № 219 від 13.03.2009 року складають: штраф 45 469, 94 грн., пеня 9 992, 40 грн.; за Рішенням № 218 від 13.03.2009 року: штраф - 0,0 грн., пеня - 0,0 грн.

Суд погоджується із висновком додаткової судово-економічної експертизи, з наступних підстав.

За змістом ст. 1 Закону України „Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” (далі Закону) в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону;

страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до ст. 14 Закону страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 15 Закону платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в ст. 14 Закону, і застраховані особи, зазначені в ч. 1 ст. 12 Закону.

Згідно з п. 6 ст. 20 Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Базовим звітним періодом є:

для страхувальників, зазначених у п. 1, 2, 4 ст. 14 Закону, - календарний місяць.

При цьому в разі здійснення протягом базового звітного періоду виплат (виплати доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, страхувальники одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати авансові платежі у вигляді сум страхових внесків, що підлягають нарахуванню на зазначені виплати (дохід).

Відповідно до п. 9 ст. 20 Закону днем сплати страхових внесків вважається: у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальник на банківський рахунок органу Пенсійного фонду України або у випадках, передбачених цим Законом, на рахунок Накопичувального фонду день списання установою банку, Установою Державного казначейства України суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду.

У разі сплат сум страхових внесків готівкою - день внесення страхувальником коштів у банківську установу чи відділення звязку для перерахування на банківські рахунки органу Пенсійного фонду або Накопичувального фонду.

Згідно з ч. 2 ст. 106 Закону суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених ч. 3 ст. 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Згідно з ч. 5 ст. 106 Закону за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.

Згідно з п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі:

10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно;

20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно;

50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів.

Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків i фінансових санкцій нараховується пеня у розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Таким чином, з аналізу Закону України „Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” вбачається, що обєктом застосування штрафу та нарахування пені є сплачена платником сума внесків, а не погашена сума недоїмки.

Згідно з п. 8.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 року суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або несплачені страхувальниками в строки, визначені пунктами 5.1, 5.2.3, 5.3 цієї Інструкції, у тому числі обчислені органами Пенсійного фонду, вважаються простроченою заборгованістю зі сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Відповідно до п. 9.3.2 вказаної Інструкції рішення про застосування штрафів, зазначених у цьому підпункті, складається в залежності від терміну затримки сплати (погашення) страхових внесків, рішення виноситься одне на всю суму сплаченої (погашеної недоїмки) незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період.

При дослідженні наданих документів експертом застосовані методи документальної перевірки та зіставлення: з метою перевірки правильності розрахунків у наданій документації проводився арифметичний підрахунок.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідач не доказав правомірності прийнятих спірних рішень про застосування штрафних санкцій, а також не довів, що вони прийняті на підставі законодавства, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття цих рішень (ст. 19 Конституції України, ч. 3 ст. 2 КАС України).

Судом встановлено, що за спірний період мала місце несвоєчасна сплата страхових внесків, у звязку з чим виникла недоїмка.

Оскільки штрафні санкції, що застосовані спірними рішеннями, підтверджуються частково, і частково мають місце обставини, якими обґрунтовуються заявлені позовні вимоги, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, та вважає за необхідне скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька № 219 від 13 березня 2009 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків в частині нарахування штрафних санкцій на суму 4 563, 09 гривень. Щодо нарахування пені рішенням № 219 від 13 березня 2009 року, суд зазначає, що експертом розраховано суму пені більшу, ніж нараховано відповідачем, разом з тим, суд не може підміняти орган державної влади та самостійно нараховувати зобовязання. Тому суд залишає рішення № 219 від 13 березня 2009 року в частині нарахування пені без змін.

Щодо рішення Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька № 218 від 13 березня 2009 року про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу у розмірі 10036, 30 грн. та нарахування пені у розмірі 1754, 06 грн. за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків в частині нарахування штрафних санкцій, суд скасовує вищезазначене рішення повністю, оскільки штрафні санкції та пеня, що застосовані спірним рішенням, згідно висновку експерта не підтверджуються.

При цьому суд виходить з того, що відповідно до пункту 1 частини 1 ст. 17, пункту 1 частини 2 ст. 162, ст. 171 КАС України належним способом захисту права при оскарженні правого акту індивідуальної дії є вимога про скасування цього акта, а нормативно-правового акта - при визнання його нечинним, що передбачає настання різних правових наслідків з точки зору часу припинення дії акту.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України суд присуджує з Державного бюджету України на користь позивача витрати зі сплати судового збору у розмірі 2, 55 гривень (дві гривні пятдесят пять копійок).

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111,112, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Державного підприємства «Донецьквантажтранс» до Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька про визнання недійсними та скасування рішень від 13 березня 2009 року № 218 та № 219, задовольнити частково.

Скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька № 218 від 13 березня 2009 року про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу у розмірі 10036, 30 грн. та нарахування пені у розмірі 1754, 06 грн. за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду.

Скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька № 219 від 13 березня 2009 року про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу у розмірі 50033, 03 грн. та нарахування пені у розмірі 7401, 71 грн. за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду в частині нарахування штрафних санкцій у розмірі 4 563, 09 грн.

У задоволенні позову про визнання недійсним та скасування рішення Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька № 219 від 13 березня 2009 року в частині нарахування штрафних санкцій у розмірі 45469, 94 грн. та пені у розмірі 7401, 71 грн. - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України (код бюджетної класифікації доходів 22090200, р/р 31112095700005 Державний бюджет Калінінського району м. Донецька, ЄДРПОУ 34687090, МФО 834016, банк Головне управління Державного Казначейства України у Донецькій області) на користь Державного підприємства «Донецьквантажтранс» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2, 55 грн. (дві гривні пятдесят пять копійок).

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 25 травня 2011 року. Постанова виготовлена у повному обсязі 30 травня 2011 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Голуб В. А.