Постанова № 16472575, 29.04.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2011 р. Справа № 2а/0470/2419/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Рищенко А. Ю. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за адміністративним позовом Прокурора Довгинцівського району м. Кривого Рогу в інт ересах держави до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, - ВСТАНОВИВ:

24.02.2011 року Прокурор Довгинцівського району м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі штрафних (фінансових) санкцій у сумі 340, 00 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що за результатами проведеної перевірки відповідача, були встановлені порушення вимог чинного законодавства, у звязку з чим позивачем були прийняті рішення про застосування фінансових (штрафних) санкцій на загальну суму 340, 00 грн.

Просить суд стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 заборгованість до бюджету у сумі 340, 00 грн.

У судове засідання сторони не зявились, належним чином були повідомлені про час, дату та місце розгляду справи.

Від прокурора та представника позивача надійшли клопотання про розгляд справи без їх участі.

З адреси відповідача, внесеною до відповідного державного реєстру та зазначеною у позовній заяві, повернулись конверти із поштовими вкладеннями.

Відповідно до ч. 11 ст. 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, вважає необхідним даний позов задовольнити повністю з наступних підстав.

27.10.2005 року відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідач зареєстрований як фізична особа-підприємець.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Конституції України, кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно ст. 4, ст. 9, п. 1, 5 ч.1 ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991 року № 1251-XII (чинний станом на час виникнення спірних правовідносин між сторонами), платниками податків і зборів (обовязкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обовязок сплачувати податки і збори (обовязкові платежі) у встановлені законами терміни, у звязку з чим вони повинні подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, повязані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обовязкових платежів).

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про державну податкову службу в України», від 04.12.1990 року, № 509-XII, державні податкові служби здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обовязкових платежів), контролю за валютними операціями, контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, а також контролю за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію субєктів підприємницької діяльності та ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в України», органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право, зокрема, здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

Як вбачається з матеріалів справи, 12.10.2009 року позивачем було проведено перевірку господарської одиниці кіоску відповідача, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, Дніпропетровської області, 50000.

За результатами перевірки було складено Акт перевірки за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій від 12.10.2009 року № 0335/04/81/23/НОМЕР_1. Відповідно до вказаного Акту, в ході перевірки були виявлені наступні порушення відповідачем вимог чинного законодавства: п. 1, 2, 5 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: розрахункова операція проведена без застосування книги обліку розрахункових операцій, розрахункової книги та без видачі розрахункового документа, книга обліку розрахункових операцій та розрахункова книга не зареєстровані у Центральній міжрайонній державній податковій інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області.

Так, відповідно до п. 1, 2, 5 ст. 3 розділу ІІ Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», від 06.07.1995 року № 265/95-ВР, суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: 1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; 2) видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції; 5) у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення, крім випадків, коли ведеться облік через електронні системи прийняття ставок, що контролюються у режимі реального часу Державним казначейством України.

За порушення вимог чинного законодавства передбачена відповідальність, зокрема, п.1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», яким встановлено, що у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті, а в разі використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання, за кожне наступне вчинене порушення - у п'ятикратному розмірі вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг).

Так, на підставі вищевказаного Акту перевірки позивачем було винесене Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 20.11.2009 року № 0005192304 на загальну суму 340, 00 грн.

Вказане Рішення про застосування фінансових (штрафних) санкцій було направлене відповідачу поштою та вручено 01.12.2009 року. Відповідач не оскаржував вищевказане Рішення позивача в адміністративно-апеляційному порядку, а тому воно є узгодженим.

Отже, загальна сума заборгованості відповідача складає 340 (триста сорок) грн. 00 коп.

Суд при вирішенні справи встановив, що відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Статтею 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», визначено, що завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи, що на час розгляду справи податковий борг відповідачем не сплачено в добровільному порядку, відповідних доказів суду не надано, суд дійшов висновку, що позовні вимоги та заява відповідача про відстрочення виконання рішення суду є обґрунтованими, тому підлягають задоволенню повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 12, 60, 86, 160, 161, 163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Прокурора Довгинцівського району м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі штрафних (фінансових) санкцій у сумі 340, 00 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 (українська гривня), р/р НОМЕР_3 (українська гривня) АТ «Сведбанк», м. Київ, МФО 300164, р/р НОМЕР_4 (українська гривня) АТ «ІмексБанк», м. Одеса, МФО 328384; р/р НОМЕР_5 (українська гривня) Центрально-міська філія ПАТ ПІБ в м. Кривий Ріг, МФО 305493) заборгованість до бюджету (р/р № 311131-4700021, код платежу 21080900, одержувач УДК у Дніпропетровській обл., код ЄДРПОУ 24230992, МФО 805012) на загальну суму 340 (триста сорок) грн. 00 коп.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення виготовлення постанови в повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо субєкт владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови.

Суддя

А. Ю. Рищенко