Постанова № 16472499, 20.06.2011, Вінницький окружний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2011 р. Справа № 2а/0270/1777/11

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Жданкіної Наталії Володимирівни,

Суддів: Поліщук Ірини Миколаївни

Загороднюка Андрія Григоровича

при секретарі судового засідання: Розлуцькому Андрію Миколайовичу

за участю представників сторін:

позивача : Томенка Р.М.

відповідача : ОСОБА_3 ОСОБА_4, ОСОБА_5.- представники за довіреністю;

відповідача-2: ОСОБА_6- представника за довіреністю

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Поділляагротранс"

до: Державної податкової інспекції у м. Вінниці, Головного управління Державного казначейства України у Вінницькій області

про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ :

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Поділляагротранс” до Державної податкової інспекції у м. Вінниці ( Відповідач-1), Головного управління Державного казначейства України у Вінницькій області (Відповідач-2) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.03.2011 № 0000812310 та стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень 2010 року в розмірі 7823 грн., за серпень 2010 року в розмірі 521943 грн., за вересень 2010 року в розмірі 522791 грн., за жовтень 2010 року в розмірі 325183 грн., за листопад 2010 року в розмірі 460461 грн., за грудень2010 року в розмірі 190703грн.

Позов мотивний наступним. 18.03.2011 року податковим органом проведено невиїзну документальну позапланову перевірку з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податку за березень 2008 р., липень 2009 р., серпень 2009 р., жовтень 2009 р., листопад 2009 р., грудень 2009р., з січня 2010 р. по червень 2010 р. включно та з серпня 2010р. по грудень 2010р. включно, за результатом якої складено акт та прийнято податкове повідомлення-рішення.

Не погоджуючись із діями податкового органу під час проведення ним вищезазначеної перевірки, із висновками акту перевірки та його наслідками, позивач оскаржив їх до суду.

Позивач вважає , що податкові повідомлення - рішення прийняті за результатами даної перевірки є протиправними та підлягають скасуванню, а суми бюджетного відшкодування стягненню.

В судовому засіданні представник позивача, позов підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представники відповідача проти позову заперечили, мотивуючи свою позицію правомірністю прийняття оскаржуваних рішень, в звязку з чим, в позові просили відмовити.

Представник ГУ ДК України у Вінницькій області в судовому засіданні позов не визнала, пояснюючи тим, що відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється виключно за висновками податкових органів. Оскільки такі відсутні, а тому підстави для задоволення позову в частині стягнення суми бюджетного відшкодування відсутні.

Заслухавши думку учасників процесу, об'єктивно дослідивши матеріали адміністративної справи та надавши їм юридичну оцінку, суд приходить до висновку про задоволення позову, з огляду на наступне.

Так, згідно п.п. 17.1.6 п.17.1 ст.17 Податкового Кодексу України платник податків має право бути присутнім під час проведення перевірок, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючим органом, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту складених актів підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно абз. 2 п.78.4 ст.78 цього ж Кодексу право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Згідно п. 86.4 ст.86 Податкового Кодексу України акт (довідка) документальної невиїзної перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими особами податкової служби, які проводили перевірку, та реєструється у органі державної податкової служби протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку. Акт (довідка) документальної невиїзної перевірки після його реєстрації вручається особисто платнику податків або його законним представникам.

Згідно п.86.7 цієї статті Кодексу у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки)

При цьому, згідно п.86.8 цієї статті Кодексу податкове повідомлення - рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом 10робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Як вбачається із матеріалів справи, 18.03.2011 року начальником ДПІ у м. Вінниці був виданий наказ № 1215/23 «Про проведення позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Поділляагротранс» з метою перевірки достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування з ПДВ. Відповідно до цього наказу перевірка повинна була проводитись з 18.03.2011 року тривалістю 5 днів та була доручена старшому державному податковому ревізору - інспектору, інспектору податкової служби 1 рангу відділу перевірок стратегічних галузей економіки управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у м. Вінниці - ОСОБА_5 ( т.1, а.с.16).

Як було встановлено в судовому засіданні, 18.03.2011 року листом №14661/23 Відповідач 1 за допомогою поштового зв'язку повідомив Позивача про проведення перевірки.

Разом з тим, в порушення вищенаведених норм Податкового Кодексу України, в той же день 18.03.2011 року ревізор-інспектор склав і зареєстрував акт документальної позапланової перевірки, а 21.03.2011 року податковим органом за наслідками проведеної перевірки та складеного акту, було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000812310.

19 та 20 березня 2011 року були вихідними днями. Позивач отримав повідомлення про проведення щодо нього перевірки тільки 22.03.2011 року, а податкове повідомлення-рішення 24.03.2011 року.

Дані обставини підтверджуються матеріалами справи та поясненнями ревізора-інспектора ОСОБА_5, який безпосередньо здійснював перевірку та був представником відповідача-1 в суді.

Такі дії відповідача суд розцінює як такі, що вчинені всупереч нормам законодавства, а відтак є протиправними.

Крім того, як доказ протиправності дій представник позивача надав суду відповідь Управління внутрішньої безпеки ДПА України від 17.05.2011 року №9160/6/0316с на його звернення, в якій зазначено, що даним органом встановлено порушення працівниками ДПІ у м. Вінниці термінів, встановлених ст.86 ПК України у частині передчасного прийняття податкового повідомлення-рішення. За фактом виявлених порушень керівництву ДПА у Вінницькій області внесено подання щодо вжиття до винних осіб заходів впливу.(т.2 а.с.50).

Визначаючись щодо протиправності податкового-повідомлення рішення, то суд виходив з наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Поділляагротранс" здійснює свою діяльність на підставі свідоцтва про державну реєстрацію від 24.10.2007р. серія А01 № 520001, ідентифікаційний код - 33553300 (т.1 а.с. 11).

Відповідно до довідки № 1955, виданої Головним управлінням статистики у Вінницькій області, ТОВ "Поділляагроторанс" включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (т.1 а.с.12).

На податковий облік ТОВ "Поділляагротранс" як платник податку на додану вартість взяте у Державній податковій інспекції у м. Вінниці 31.05.2005 р. (а.с. 13).

Як вбачається із акту перевірки, висновки податкового органу про не підтвердження позивачу бюджетного відшкодування на загальну суму 4871392,02 грн. ґрунтуються на відсутні у останнього значних трудових ресурсів, складських приміщень, виробничих потужностей для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди з контрагентами, які не виконують свої податкові зобовязання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру (т.1 а.с.21)

Проте, в акті перевірки відсутні будь-які посилання на первинні документи або на матеріали зустрічних перевірок, не зазначено жодного факту щодо підтвердження сумнівності фінансових операцій або їх безтоварності ( т.1 а.с.21-22).

Більш того, під час перевірки, висновки щодо не підтвердження бюджетного відшкодування були зроблені і за періоди з березня 2008 року по квітень 2010 року. Проте, первинні документи за ці періоди були предметом дослідження позапланових виїзних перевірок податного органу, які підтвердили право позивача на отримання бюджетного відшкодування, а постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 24.11.2010 року у справі № 2-а-4007/10/0270, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від15.02.2011 року, ці суми бюджетного відшкодування вирішено стягнути на користь позивача.

Таким чином, дані обставини не були досліджені та враховані під час проведення перевірки, а тому висновки , зроблені у акті перевірки, є необґрунтованими.

Як було встановлено у судовому засіданні та не заперечувалось представниками відповідача, позивач неодноразово звертався до податкового органу із заявами про проведення перевірки з метою підтвердження сум бюджетного відшкодування. Податковий орган ніяким чином не реагував на такі звернення позивача, що спонукало останнього звернутися до адміністративного суду із позовом про визнання протиправною бездіяльності субєкта владних повноважень, під час розгляду якої, відповідач здійснив невиїзну камеральну перевірку та надіслав позивачу оскаржуване повідомлення-рішення.

Окремо слід зазначити, що під час розгляду справи про оскарження визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.03.2011 № 0000812310, відповідачем -1 була проведена документальна виїзна перевірка 17.05.2011 року та складено акт 330/33553300 «Про результати виїзної позапланової перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Поділляагротранс», код 33553300 з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника за період з 01.06.2010 року по 01.03.2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.06.2010 року по 01.02.2010 (т.2 а.с.16).

Як вбачається розділу 3.1.2 вищезазначеного акту, перевіркою був повністю підтверджений податковий кредит за період з липня 2010 по листопад 2010 року, за якого було сформоване бюджетне відшкодування за період з серпня по грудень 2010 року, про стягнення якого просить Позивач

Як вбачається із матеріалів справи, у акті перевірки від 17.05.2011 року у таблиці на стор.16 зазначені документи, на підставі яких перевірявся податковий кредит, а саме: декларації з податку на додану вартість; реєстри виданих податкових накладних; платіжні доручення, завірені банком; податкові накладні та інші первинні документи; вантажно-митні декларації; угоди, обороно-сальдові відомості тощо. Таким чином, актом перевірки від 17.05.2011 року спростовуються висновки акту перевірки від 18.03.2011 року №878/2310/33553300 про сумнівні операції, безтоварні операції і т.ін., чим підтверджується обґрунтованість позовних вимог позивача про стягнення з Державного бюджету відшкодування з податку на додану вартість.

Зокрема, згідно п.п.7.4.1 п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на вартість», чинного на той період, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари ) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 Закону, протягом такого звітного періоду в т.ч. у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону сума податку, що підлягає сплаті перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно п.п. «а»п.п.7.7.2 цього пункту Закону якщо у наступному звітному періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Відповідно до абзацу п'ятого підпункту 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 цього Закону платник податку має право у будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом про стягнення коштів з Державного бюджету України.

З огляду на викладене, враховуючи, що позивачу сума відємного значення з ПДВ за травень 2010 року в розмірі 7823 грн., за серпень 2010 року в розмірі 521943 грн., за вересень 2010 року в розмірі 522791 грн., за жовтень 2010 року в розмірі 325183 грн., за листопад 2010 року в розмірі 460461 грн., за грудень2010 року в розмірі 190703грн.відшкодована не була, а відповідач ухиляється від вчинення дій, передбачених чинним законодавством щодо його відшкодування, суд дійшов висновку про стягнення її з Державного бюджету.

Водночас, слід зазначити, що заперечення органу державного казначейства судом до уваги не беруться виходячи з наступного.

Статтею 48 глави 8 розділу II Бюджетного кодексу України визначено, що в Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України, яка передбачає здійснення Державним казначейством України операцій з коштами державного бюджету, розрахункового обслуговування розпорядників бюджетних коштів, контролю бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийняття зобов'язань та проведення платежів, бухгалтерського обліку та складання звітності про виконання державного бюджету.

Відповідно до пункту 2 статті 50 Бюджетного кодексу України Державне казначейство України веде бухгалтерський облік всіх надходжень, що належать Державному бюджету України, та за поданням органів стягнення здійснює повернення коштів, що були помилково або надмірно зараховані до бюджету.

Указом Президента України “Про Державне казначейство України” від 27.04.95 р. №335/95 для управління коштами Державного бюджету України було створено Державне казначейство України. Пунктом 1 статті 2 зазначеного Указу передбачено, що одним з основних завдань Державного казначейства України є організація виконання Державного бюджету України і здійснення контролю за цим.

Згідно з пунктами 1, 4 Положення про Державне казначейство, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.07.95 р. №590, Державне казначейство, як система органів державної виконавчої влади, здійснює управління наявними коштами державного бюджету, коштами державних позабюджетних фондів та позабюджетними коштами установ і організацій, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, і на підставі підпункту 6 пункту 7 цього Положення здійснюють за поданням державних податкових інспекцій повернення за рахунок державного бюджету зайво сплачених або стягнених податків, зборів та обов'язкових платежів.

Із вказаною нормою кореспондується пункт 4 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України від 02.07.97 р. №209/72, згідно з яким територіальні органи Державного казначейства України здійснюють бюджетне відшкодування податку на додану вартість платнику за висновками податкових органів.

Органи Державного казначейства України перераховують кошти своїми платіжними дорученнями з рахунку обліку доходів державного бюджету на рахунок, вказаний у висновку податкового органу чи рішенні суду.

Таким чином, з урахуванням повноважень, визначених у пунктах 6 та 7 Положення про Державне казначейство України, відповідний територіальний орган Державного казначейства України є відповідачем у справі за позовом про відшкодування з бюджету суми податку на додану вартість поряд з органом державної податкової служби.

Відповідно до вимог частини 3 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Мотивація та докази, на які посилаються відповідачі заперечуючи проти позову, не дають суду підстав для постановлення висновків, які б спростовували доводи позивача, а встановлені у справі обставини не підтверджують позиції податкового органу, покладеної в основу оскаржуваних рішень.

За наведених обставин позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Позивачем, сплачено 1703,40 грн. судового збору, а тому дана сума має бути стягнута на його користь з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Вінниці від 21.03.2011 року № 0000812310.

Стягнути з державного бюджету України на користь ТОВ "Поділляагротранс" бюджетної заборгованості по відшкодуванню податку на додану вартість за травень 2010 року в розмірі 7823 грн., за серпень 2010 року в розмірі 521943 грн., за вересень 2010 року в розмірі 522791 грн., за жовтень 2010 року в розмірі 325183 грн., за листопад 2010 року в розмірі 460461 грн., за грудень2010 року в розмірі 190703грн.,

Стягнути з державного бюджету України на користь ТОВ "Поділляагротранс" (вул. Сергеєва-Ценського,14, м.Вінниця, 21034) 1703,40 грн. (одну тисячу сімсот три грн. сорок коп.) судового збору сплаченого згідно платіжного доручення №188 від 14.04.2011 року.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Головуючий суддя Жданкіна Наталія Володимирівна

Судді Загороднюк Андрій Григорович

Поліщук Ірина Миколаївна